Гроші на вітер

1
185
Картинка профиля Денис Безлюдько
Видавець «У сухому залишку»
Денис Безлюдько

Гроші на вітер. Саме так думає державна машина, коли мова заходить про фінансування науки. І не тому, що у нас держава «корява». Хоча і це теж – крадуть по-чорному. Просто, на порядку денному фінансування більш насущних для держапарату напрямків: субсидії (вибори скоро), дороги, військові витрати, борги МВФ тощо. Не до цього.

Але це не тільки наша «проблема».

В усьому світі держави, в першу чергу, фінансують наукові дослідження, пов’язані з «обороною» (насправді – з можливим нападом). Саме з ВПК результати наукових експериментів потім перекочовують в мирне життя. Саме так народилася «мікрохвильовка» або спосіб видалення каменів з нирок, що зараз використовується.

Все інше – це приватний капітал.

Він фінансує свої лабораторії та науково-дослідні центри, якщо бізнесу цікавий прикладний результат дослідів вчених, який можна конвертувати в гроші. Крім комерційних лабораторій «двигунами науки» за кордоном виступають університети. Той же бізнес фінансує глобальні дослідження, наприклад, теорії струн, але як вже меценат.

Таким чином, вчені за кордоном, найчастіше, самі займаються пошуком фінансування своїх досліджень.

У нас з цим гірше. Більшість наших вчених, скажімо так, похилого віку люди, які застали часи СРСР і твердо впевнені (втім, як і половина громадян України), що держава їм щось винна.

В принципі, цей фактор, поряд з відсутністю держфінансування, теж є гальмом вітчизняної науки. Багатьом вченим просто «не комільфо» шукати та вибивати собі гроші. Клянчити мерзенний метал у великого капіталу не відповідає високому званню вченого. І дуже даремно. Навіть великий Леонардо да Вінчі для того, щоб фінансувати свої наукові розробки, писав гороскопи «сильним світу цього».

З університетами в Україні теж не зовсім добре.

Двигунами науки їх назвати складно. Скоріше вже фабриками для видачі «корочок» про вищу освіту. Втім, напевно, є винятки.

Повернемося до самих вчених. Вони дещо лукавлять з приводу відсутності грошей. Якщо так вже не під силу просити грошей у капіталістів, то існують іноземні гранти на різні дослідження. Контакти великих університетів завжди може підказати Google. Звичайно, за умови, що це дійсно наукова розробка, а не плід фантазії автора ідеї. Плюс, краудфандінг ніхто не скасовував. Є багато платформ, що дозволяють залучити кошти у широких верств населення.

Та й вітчизняний бізнес все з більшим інтересом дивиться на співпрацю з науковцями. Декілька центрів, які допомагають знайти фінансування для науки, вже існують.

Наука, на моє тверде переконання, не має ні кордонів, ні національностей.

Якщо вчений чоловік хоче просувати цю саму науку, то можливості він знайде. Якщо не в Україні, то в іншій країні.

Винахідник вертольота Ігор Сікорський тому явне підтвердження. А Україна буде пишатися своїми, де б вони не були. Це ми вміємо.

Підписуйтесь на наш канал у Telegram

1 КОМЕНТАР

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here