Вам лікуватися чи цукрових кульок?

0
326
Картинка профиля Олександра Бойко
Лікар-інтерн, автор науково-популярних лекцій та статей, блогер
Олександра Бойко Лікар-інтерн, автор науково-популярних лекцій та статей, блогер

Навчаючись в університеті, я підробляла в нічний аптеці. Там була така досить проста система: продаєш на стільки-то грошей – отримуєш стільки-то премії. Є мінімум, максимуму не існує. Не дотягуєш навіть до нижньої межі – отримуєш ставку і так до наступної зміни. Все «прозоро» та зрозуміло, і з цього випливало, що необхідно втюхати людям препарати на якомога більші суми, підказувати їм більш дорогі аналоги тощо.

На мою радість, на такі операції доводилося йти досить рідко – дуже виручали опівнічні відвідувачі, які приходили за різними «нічними» препаратами (наприклад, сексуальними стимуляторами чи таблетками для екстреної профілактики вагітності – будь-який нічний аптекар розповість вам, що це більша частина його виторгу). Також була категорія клієнтів, які пізно закінчували роботу і могли дозволити собі похід за ліками тільки після 22 годин. Одного разу до мене прийшла дівчина з довгим, розписаним на кілька місяців листом призначень. Список був великий, потрібно було все, і я полізла по шухлядах збирати їй покупки.

За часом якраз співпало так, що в ті кілька тижнів майже всі гомеопатичні препарати знаходилися на перереєстрації (яка іронія! – було б що реєструвати), а в листку призначень половина препаратів – як раз ті самі в мільйонному розведенні. Причому без них і з ними сума замовлення відрізнялася приблизно в 2-3 рази.

Чим чорт не жартує, вирішила я, і запитала у клієнтки – чи відомо їй взагалі, що їй призначили? Не відомо, каже. Я їй так тонко намагаюся натякнути, що ті препарати, які є (не гомеопатичні, а нормальні, пардон, алопатичні) – будуть її лікувати, а з тими препаратами, які у нас, «на жаль, в даний час відсутні», вона лише витратить на 600-700 гривень більше з нульовим збільшенням ефекту. Клієнтка губи пожувала, подивилася на мене і сказала, що своєму лікарю довіряє, отже буде брати або все, або нічого. І пішла далі шукати правильне лікування.

Мені найпростіше зараз навалити фактажу про число Авогадро, гомеопатичні розведення, псевдо-«пам’ять води» та пояснити на пальцях, чому гомеопатія не може працювати і не працює. Але це занадто просто, та й давно зроблено людьми розумнішими за мене. Тому давайте порефлексуємо.

Уявіть – вам потрібно до лікаря.

І ви не маєте часу вибирати – саме тут і саме зараз. Ні́коли (чи нікому) телефонувати чи питати номер перевіреного фахівця. Тільки найближча лікарня, перший вільний лікар. Які ваші шанси потрапити на лікаря, чий номер телефону захочеться зберегти? Саме як в анекдоті про слона – п’ятдесят на п’ятдесят. Або потрапите, або ні. В цьому і полягає перша біда.

Пацієнти або цілком не довіряють лікарям, або довіряють їм занадто сильно.

Як і будь-яка крайність, ці дві – погано.

Друга біда – повна відсутність покарання за неправильне чи надмірне лікування. Насправді, проконтролювати лікарські призначення нікому – протоколи у нас не в особливій пошані, інтернет сповнений суперечливої ​​інформації … Як людині, яка не має медичної освіти, зрозуміти – чи правильно її лікують? Звернутися до іншого лікаря? А де шанс, що він лекції не прогулював та взагалі тямить? Дивись перший пункт. Виходить, що у «середньостатистичного громадянина» особливого вибору немає – і люди плетуться в аптеки купувати все за списком.

І здається, в цій ситуації найкраще рішення (крім зміни схеми медичного обслуговування в принципі) – це просвіта мас. Все ж таки середня освіта у нас обов’язкова, і пояснити на пальцях, чому гомеопатичні препарати не можуть лікувати в принципі, можна та потрібно. Потрібно також розповідати людям, що фітотерапія та гомеопатія – критично різні речі. І що якщо за 200 з гаком років це відгалуження альтернативної медицини не стало лише медициною – то, напевно, з нею щось не так.

Подібні речі спробувало донести в маси офіційне співтовариство МОЗ. Ну і догралося. Негоже, бачте, поносити гомеопатію як попало, якщо «мені допомогло».

Є така штука, її придумали ще в минулому сторіччі недурні люди, називається «доказова медицина». Це коли ліки проходить багатостадійну перевірку на побічні ефекти, дозування, та й, власне, ефективність, і тільки після цього надходить у продаж (це для нових препаратів) або оголошуються діючим/недіючими (це для старих).

Власне, будь-який бажаючий може зайти в базу Кокранівського Товариства (це така велика онлайн-бібліотека) і подивитися, чи ефективно призначене йому лікування. Може. Але не повинен! І це принципово. Тому що це (в сферичному вакуумі, звичайно) за нього вже зробив лікар. І виписав все як слід, по суті і за малі гроші.

Така собі ідеальна охорона здоров’я.

А в нашій реальності, в якій і за лікарські помилки не завжди карають, дурні призначення і тим паче не є карними. Чи то йти до адвоката з незрозумілими назвами? Або до іншого лікаря, щоб перевірив? Так він і діагноз інший поставить. І лікування інше призначить. Йому ви повірите?

Згідно з багаторічними дослідженнями, гомеопатія не показала достовірної ефективності в жодному ґрунтовному (не рекламному) дослідженій. Це факт. Гомеопатія та гомеопати допомогли багатьом людям – це другий факт (ефект плацебо ніхто не скасовував). Та чого вже там, такий предмет навіть в медичних університетах викладають. Як бути?

Єдине рішення, яке я бачу зараз, – оформити юридично відносини між пацієнтом та медициною так, щоб дурість і непрофесіоналізм одних не заважали жити іншим. Не хочеш йти до алопата (це так презирливо гомеопати кажуть про традиційних лікарів)? Письмова відмова, попереджений про наслідки. Дата, підпис. Прийшов лікуватися до гомеопата? Письмова заява – знаю про ненауковість, вірю, сподіваюся, чекаю. Підпишіть там, де галочка.

Ввели ж у нас обов’язкову вакцинацію – чому не ввести обов’язкову медицину? Не альтернативну, не нетрадиційну, не народну. Просту, без прикметників медицину. Здається, це був би непоганий старт.

Підписуйтесь на наш канал у Telegram

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here