4 види стартаперів, якими ви точно не захочете стати

0
161
4 вида стартаперов, которыми вы точно не захотите стать

У сучасній історії стартапів є чимало прикладів, коли творці нових бізнесів йдуть прямісінько по старих граблях, які розкидали їх попередники, або намагаються створити чергового «вбивцю» будь-кого. Ось декілька загальних категорій такого роду починань, які погано завершувалися для своїх творців.

1. «Я-не-пірат-лише-хочу-зробити-все-безкоштовно»

Знову і знову по всьому світу організовуються нові стартапи, які планують зробити музику (кіно, книги – взагалі, будь-які інші види продукту, захищеного авторськими правами) – безкоштовною. Щоразу фінал у таких починань один. Так, всі ці стартапи, які так чи інакше пропонують крадене всім бажаючим, причому без оплати, закриваються. «Не може бути! У мене вийде!» – вважає черговий «стартапер» і створює чергову мережу розповсюдження піратського контенту. Звичайно, робить він це від чистого серця та з найкращими намірами.

Згадаймо, наприклад, Grooveshark. Цей сервіс сам не завантажував піратський контент, але дозволяв це робити всім користувачам. Дивно, але підприємство, що  стартувало в 2006 році, зібрало в цілому майже $5 млн інвестицій! Проіснувавши менше 10 років (дуже довго для такого бізнесу) Grooveshark-у стало вигідніше закритися, ніж протистояти мейджорам, які завалили його творців судовими позовами.

2. «Розробник-нової-великої-Соціальної-мережі»

Дивно, але стартапери не залишають спроб створити щось нове, популярне та цікаве в світі соціальних мереж. Принаймні, так вони це підносять інвесторам. Адже хто захоче вкладати гроші в проект з девізом «Ми зробимо новий Facebook та витіснимо породження Цукерберга з ринку»? Тільки в Україні за останню дюжину років було створено з десяток подібних проектів, кожен з яких виходив під своїм девізом: цей – самий патріотичний, той – найсучасніший, а ось цей – найзручніший в світі. Але…

Що тут казати, якщо навіть гранди здалися натиску Facebook. Згадаймо, наприклад, історію MySpace, яка на момент появи на ринку свого головного конкурента була в п’ятірці лідерів в США за відвідуваністю. У неї влили півмільярда доларів для того, щоб зробити краще, але незабаром компанію ледве продали за декілька десятків мільйонів.

3. «Я-творець-і-знаю-краще»

У якийсь момент творці стартапу, які вже заслужили певну популярність зі своїм продуктом, починають розуміти, що їхній продукт – шедевр. Що оригінальний продукт був по-справжньому оригінальним. Він був свіжим, до нього на ринку нічого подібного не було. І тоді його творця починає поступово поглинати відчуття того, що він – геній, і будь-яке його творіння буде так само геніальним. А вже якщо він візьметься за те своє породження, яке вже встигло завоювати популярність, то він зробить його ще краще, і світ обов’язково оцінить.

З чим би така історія не відбулася – з програмним продуктом, з веб-сервісом, з якимось гаджетом – у багатьох випадках «поліпшення», що слідують за вибуховим зростанням популярності, виявляються «п’ятим колесом». Стрімке зниження популярності та відтік клієнтів йдуть слідом за цими «поліпшеннями». Висновок можна зробити в стилі анекдоту про програміста: «Якщо сонце кожен день встає на сході і сідає на заході – нічого не чіпайте!»

Інакше вчинили творці геніальної по суті задумки – анонімної соцмережі Secret. Обмін своїми секретами з випадковими людьми лоскотав нерви користувачів, а масові «зливи» інформації в галузі IT забезпечували вибухове зростання щирого інтересу до Secret. Але слідом за потужним зростанням пішов редизайн, який відлякав багатьох користувачів, а там майже одразу настав і фінал історії – проект був досить швидко закритий.

4. «Моїм-друзям-подобається-а-ви-нічого-не-розумієте»

Остання категорія провального підходу до створення стартапу – це ситуація, коли недурні, небідні та досить практичні люди намагаються «розштовхати» новий проект, запустивши його на хвилі підтримки ближнього оточення. «Адже мені та моїм друзям (уявіть свої варіанти: моїм сусідам, партнерам, акціонерам, нашим інженерам, знайомим дизайнерам) – подобається! Значить, це буде успіх!» Після істотних вкладень фінансових коштів і часу такі проекти зазвичай згортаються.

Тут як приклад можна згадати безліч спроб низки великих компаній (не показуватимемо пальцем на найбільшу інтернет-корпорацію) створити щось дещо відмінне від існуючого на ринку, часом, революційне – тому що «це повинно зайти!», та, після року-другого підтримки, згортання проекту. Або, наприклад, згадаємо стартап Allmyapps, коли група однодумців, за фінансової підтримки родичів та друзів, створила магазин додатків для ОС Windows. Він дуже подобався творцям, які серйозно вклалися в проект, але був проданий через декілька років (встигнувши залучити інвестицій на майже $1,5 млн) за суму, в п’ять разів меншу розміру залучених коштів. Такого сумного результату ви напевно хотіли б уникнути.

Підписуйтесь на наш канал у Telegram

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here