5 історій людей, що ризикнули сховатися від «великого брата»

5 історій людей, що ризикнули сховатися від «великого брата»

Повсюдне поширення технологій позбавило сучасну людину приватності. За нами стежать не тільки веб-камери та пильна кіберполіція, але і власний телефон, а популярні пошукові системи запам’ятовують всю історію запитів на особистому комп’ютері.

Але чи можна сьогодні повністю зникнути з поля зору «великого брата» хоч ненадовго?

«Дім інновацій» зібрав п’ять історій яскравих зникнень з подальшими ефектними поверненнями, а також кілька лайфхаків для охочих утекти від тотального стеження хоча б на якийсь час.

Еван Ратліфф: спіймати за 25 днів

У 2009 р. редактор видання Wired Еван Ратліфф вирішив «зникнути» в рамках експерименту, а читачам запропонував знайти його за винагороду в розмірі $5 000. Незважаючи на всю обережність уже через 25 днів він був знайдений читачами журналу.

При цьому Ратліфф уживав безліч запобіжних заходів: використовував передплачені телефонні номери (без прив’язки до паспортних даних), відмовився від банківських карт, змінив зовнішність і поїхав у інший кінець країни.

То що ж його виказало? Хакери змогли отримати список IP-адрес, через які Еван Ратліфф виходив до інтернету, зламавши його Tor – програму для збереження анонімності в Мережі.

Хитрий парламентарій Джон Стоунхаус

Менш відома, але від цього не менш захоплива історія Джона Стоунхауса – колишнього члена парламенту Великобританії. Ще 1974 р. він інсценував самогубство, щоб вибратися з боргової ями, в якій загруз після спроби розпочати власний бізнес. Але сховатися Стоунхаусу так і не вдалося. Він погорів на переказі коштів від імені однієї своєї фальшивої особистості на ім’я іншої, але від цього не менш «фейкової». У результаті екс-політик дістав сім років ув’язнення за шахрайство та підроблення.

Утікач від ЦРУ Едвард Сноуден

Ще одне пам’ятне зникнення провернув екс-співробітник Центрального розвідувального управління США Едвард Сноуден. У 2013 р. він розповів ЗМІ про те, що американські спецслужби здійснюють тотальне стеження за громадянами різних країн в інтернеті. У США його звинуватили за трьома статтями, кожна з яких передбачає до десяти років тюремного ув’язнення. Але завдяки холодному розрахунку і технічній підкованості Сноудену вдалося сховатися.

20 травня 2013 р. він узяв відпустку в Агентстві національної безпеки на кілька тижнів під приводом лікування епілепсії та полетів до Гонконгу, де винайняв номер у готелі. Там він розпочав зашифровану переписку з журналістами, використавши всі можливі правила безпеки: «чистий» телефон, мережу надійних VPN, мінімум контактів із зовнішнім світом та навіть спеціальний мішок-невидимку щоразу, коли вводив пароль.

10 червня Едвард Сноуден залишив готель The Mira в Гонконзі, звідки вирушив до Росії. Однак, якби йому не надали політичний притулок, Сноудена все ж заарештували б. Відомо, що колишній співробітник ЦРУ досі мешкає в Москві. А його місце розташування, незважаючи на те що Сноуден з 2013 р. не користується мобільним телефоном, визначено аж до станції метро.

Джованні Реболледо: радикальна конспірація

Гарним прикладом того, що сховатися від правосуддя майже неможливо, стала історія колумбійського злочинця-рецидивіста Джованні Реболледо.

У 2013 р. він утік із в’язниці, де мав відбути 60 років, і не просто змінив зовнішність, а змінив стать і скоригував особистість.

Через кілька місяців після втечі поліція здійснювала рейд на місцевих повій. І, на превеликий подив, однією зі «жриць кохання» виявився рецидивіст-утікач. Незважаючи на таку радикальну конспірацію, його впізнали й повернули до буцегарні.

Суддя-хабарник Микола Чаус

Mykola Chaus

Interpol

Серед українців також чимало «бігунів». Яскравим прикладом такої втечі став суддя-хабарник Микола Чаус, котрий 2016 р. залишив країну. Як саме йому вдалося виїхати за межі України, поки достеменно невідомо.

Журналісти припускали, що суддя перебуває в анексованому Криму, Росії, Білорусі, аж поки Чаус сам себе не виказав, попросивши політичного прихистку у влади Молдови.

Чи використовував він для зникнення фальшиві документи, чи позбавлявся девайсів і акаунтів у соцмережах, ще належить з’ясувати, бо історія судді поки не закінчилася.

Як сховатися від світу

Отже, загальновідомі історії говорять про те, що повністю сховатися від зовнішнього світу неможливо. Але, звісно ж, про успішні спроби нам нічого не відомо – на те вони й успішні.

Втім, на певний час заховатися від тотального стеження можна. Для цього треба, насамперед, позбутися всіх улюблених девайсів. Телефон, планшет і ноутбук першими «розбовкають» про ваше місцезнаходження. Зникати безвісти взагалі краще без розумної електроніки, але якщо вам аж так кортить, то купіть собі старий кнопковий телефон з минулого, не оснащений iOS і Android.

Якщо ж відрізати себе від Мережі повністю зовсім не виходить, то доведеться як мінімум змінити ноутбук і користуватися для виходу в Мережу анонімайзерами, Tor і VPN, які тимчасово ускладнять розпізнавання місця вашої дислокації.

Про особисті акаунти в соцмережах, електронній пошті й хмарних сервісах для зберігання даних ліпше забути. За їх допомогою корпорації дізнаються як мінімум вулицю, на якій ви перебуваєте, а у випадку з таксі на кшталт Uber – повну адресу. Додаток може відстежувати ваші переміщення упродовж п’яти хвилин після завершення поїздки, та й оплата банківською картою теж не сприяє анонімності. Отож і від банківських карт доведеться відмовитися: тільки готівка.

Також не зайвим буде знищення своєї віртуальної ідентичності: видалити всі доступні профілі в соціальних мережах, які містять бази ваших контактів і набір поведінкових особливостей, а вас самих можуть спокусити написати комусь із нудьги.

Людині, яка ховається від усього світу, важливо бути непомітною для камер зовнішнього спостереження: потрапивши в поле їхнього зору, ви моментально «засвітитеся» через систему розпізнавання облич. Вночі вам допоможе кепка зі спеціальним LED-ліхтарем, а вдень – зачіска чи макіяж, які повністю спотворюють риси обличчя. Краще також змінити колір волосся, відростити або, навпаки, поголити бороду, змінити ходу, манеру говорити і поводитися на публіці.

Незважаючи на всі запобіжні заходи сучасні технології з кожним роком роблять завдання «зникнути без сліду» практично нездійсненним: камери спостереження на вулицях, відбитки пальців під час отримання документів, постійне передавання даних про місце вашого перебування, запити в мережі – це якщо не брати до уваги можливу кібератаку саме на ваш комп’ютер. При цьому грань між особистим та публічним життям зникає, і слід бути до цього готовим.

Підписуйтесь на наш канал у Telegram