Чистота небезпечна, а вакцини корисні: чи погоджуєтесь ви з наукою?

Чистота небезпечна, а вакцини корисні: чи погоджуєтесь ви з наукою?

Навіщо потрібно робити щеплення, якщо майже всі навколо вакциновані? Що небезпечніше — стерильна чистота або вакцинація всіма доступними щепленнями? Неправильні відповіді на ці питання стали причиною епідемії кору в Україні. Що ж ми можемо зробити для захисту себе і своїх дітей від дифтерії, кору та інших небезпечних захворювань?

В Україні з початку року кір захворіли 52034 особи, а померло від ускладнень при захворюванні 17 осіб. Таким чином випадків захворювання на кір в Україні тільки за перші 5 місяців в 500 разів більше, ніж за весь 2016 рік. Усього з початку спалаху кору в Україні влітку 2017 року на кір перехворіло понад 100 тис осіб, з яких померло 38. Найстрашніше, що якби українці робили щеплення згідно з календарем, то епідемії кору в Україні можна було б уникнути.

за 5 місяців 2019 року в Україні на кір захворіло в 500 разів більше людей, ніж за весь 2016 рік

Хибне відчуття безпеки

Десятиліття без віспи та поліомієліту, тільки з «нестрашними» кором і вітрянкою, привчили людей, що можна прожити життя без хвороб — тільки нормально харчуйся, пий чисту воду, мій руки перед їдою, не переохолоджуйся й більше рухайся. І головне: «щеплення не потрібні»! Отже, виключно завдяки поголовній вакцинації від віспи та поліомієліту, коли відсутність найстрашніших хвороб на порядку денному зіграло з людьми злий жарт, антивакцинаторський рух зміг стати популярним. Замість подяки медикам і вченим, антивакцинатори стали поширювати безпідставні міфи про змову «великої фарми», стару байку про те, що вакцинація викликає аутизм у дітей, та інші страшилки.

Кожен долар, інвестований у вакцинацію, заощаджує $44, що втрачаються від наслідків хвороб

Водночас результати дослідження повернення інвестицій від вакцинації показали, що кожен долар, вкладений у щеплення, економить $16 прямих витрат на лікування і втрату працездатності. Якщо ж враховувати більш широкий економічний вплив, то економія становить $44 на кожен вкладений долар. Тобто зацікавленість урядів у тому, щоби громадяни були щеплені, абсолютно очевидна. Однак це не цікаво тим, хто вірить у «злу волю» «світового уряду» і «великої фарми».

Імунітет — зброя масового ураження мікробів

Імунна система людини — дуже складна й розумна штука. Вона може розпізнати в нашому організмі чужорідні віруси, бактерії, паразитів, клітини, що мутували, й інший «біоматеріал» — усе, що здатне завдати шкоди. А розпізнавши загрозу вона може знищити її. Водночас органи імунної системи намагаються «запам’ятати» спосіб, у який це було зроблено, кожного разу у випадку перемоги покращуючи імунітет людини — своєрідний «арсенал зброї» на випадок «атак».

У людини є вроджений імунітет, який допомагає боротися з низкою загроз із самого народження. Згодом його доповнює набутий імунітет, який виникає в разі, якщо організм стикається з новими загрозами, й успішно їх долає. Чим частіше організм людини вбиває ворогів ззовні і зсередини, тим більше тренована в нього імунна система. Якщо імунна система не тренувалася, вона може не зуміти адекватно зреагувати на справжню загрозу, але водночас надмірно реагувати на якісь дрібниці, на зразок пилку або тополиного пуху, викликаючи алергічну реакцію.

Лікар вищої категорії Інна Петрівна Турчина, кандидат медичних наук, науковий співробітник відділення пульмонології столичного Національного інституту фтизіатрії й пульмонології ім. Ф. Г. Яновського, кожен день зустрічається з тими, для кого контроль алергії — питання виживання. Інна Турчина допомагає пацієнтам, які страждають від бронхіальної астми, а також іноді від супроводжуючих її ринітів або інших алергічних реакцій.

— В основному імунітет формується з моменту народження й до пубертатного періоду, коли в організмі дитини закладаються всі імунологічні механізми. І якщо дитині створити «стерильні» умови проживання, то це погано для його імунної системи, — каже Інна Турчина. — Дитина повинна спілкуватися зі світом, контактувати з мікробами, гельмінтами тощо. І тоді її імунна система буде розвиватися. «Матусі-чистюлі» ростять дітей у максимально чистих умовах, і потім ці діти не готові до реального життя. Ви подивіться на дітей циган: їхні батьки не переймаються гігієною — вони можуть ходити брудними, із соплями. Але лікарні не переповнені циганськими дітьми з алергіями, бронхіальною астмою. А ось діти із забезпечених сімей, які виросли в ідеальній чистоті, тут зустрічаються. Напевно, у цьому є якийсь сенс?

У період від народження до періоду дозрівання найбільший внесок у розвиток імунітету робить контакт із мікроорганізмами. Діти чіпають усе, до чого можуть дотягнутися, тягнуть до рота будь-які предмети — так шкіра і слизові вчаться боротися з бактеріями, мікробами, вірусами. У дорослому житті ми теж не живемо у вакуумі — ми зустрічаємося з іншими людьми, які можуть бути носіями вірусної інфекції. Найпоширеніші віруси на планеті, які належать до групи ГРВІ, рік за роком у сезон холодної і вологої погоди блискавично поширюються — люди передають їх у громадському транспорті, супермаркетах, школах, дитсадках. І протистояти їм може тільки тренований імунітет.

Або візьмемо, наприклад, туберкульоз: носіями бактерій, що викликають цю хворобу, є приблизно кожен четвертий із нас. Пульмонолог Інна Турчина каже:

— Є такі випадки, коли на рентгені і під час бронхоскопії ми не бачимо ніяких ознак туберкульозу, але водночас присутній інтоксикаційний синдром, нездужання, слабкість, субфебрилітет (прим. ред. — невисока температура). Таких людей від туберкульозу, зазвичай, не лікують. І тільки потім через якийсь час з’являється зміна на рентгенограмі…

— Іноді людина переносить туберкульоз у такий легкій формі, що вона його не помічає — думає, що в неї ГРЗ або ГРВІ. Вона одужує, бо її імунна система впоралася з хворобою. Таких людей багато, і ми всі з ними контактуємо. Захворіє людина на туберкульоз чи ні, як вона її перенесе, якщо захворіє? — усе це залежить не тільки від збудника, «агресивності» бактерії, але також і від організму людини, її імунної системи, — додає Інна Петрівна.

Справжні орди вірусів і бактерій завжди напоготові й чекають першої-ліпшої можливості, щоб атакувати ослаблений організм. Їхнє завдання, як і в будь-яких інших живих істот — вижити й максимально поширитися. Що рекомендують медики та науковці?

Здорова популяція

Здоров’я людської популяції, згідно з оцінками американських медиків, з якими узгоджуються дані ВООЗ і дослідників інших країн, залежить від низки чинників. І найбільший вплив на здоров’я людини загалом надають екологія й соціальні чинники, а також спосіб життя — від них здоров’я залежить більше, ніж на 3/4. Внесок медицини в здоров’я людей становить лише приблизно 1/5. На «генетику», вроджені здібності, від яких, як нерідко вважають обивателі, залежить дуже багато чого, насправді припадає найменше — приблизно 5%. Тому здоров’я людини здебільшого в руках у неї самої.

Отже, що може зробити для свого здоров’я сама людина? Насамперед — «тренувати» імунну систему, вакцинуватися. І бажано, у разі можливості, мати імунітет людям із групи ризику.

Група ризику — це люди зі зниженим імунітетом: немовлята і вагітні жінки, люди похилого віку, люди з імунодефіцитом або з хронічними захворюваннями, від яких імунна система працює гірше. Для кожного з таких людей вірус, що викликає в здорової дорослої людини тільки нежить, може стати смертельним. І тому саме людям із групи ризику необхідно мати імунітет від поширених вірусних захворювань — а це дифтерія, свинка (паротит), кір, вітряна віспа, гепатит B і інші. Нехай деякі з них вважаються «дитячими», це не виключає можливості заразитися ними й  у дорослому віці. Наприклад, зараз в Україні на «дитячу» кір захворює приблизно рівна кількість дорослих і дітей. Водночас у світі кір залишається однією з основних причин дитячої смертності, забравши тільки у 2016 році понад 70 тисяч дитячих життів.

Здоров'я людської популяції Джерело: центр з контролю та профілактики захворювань в США, cdc.gov

Здоров’я людської популяції
Джерело: центр з контролю та профілактики захворювань в США, cdc.gov

— Ми не створюємо вакцини від якихось легких захворювань — лише проти важких, під час яких можуть бути важкі ускладнення й наслідки. Наприклад, поліомієліт — подивіться, що було в 19-20 столітті, поки не було вакцини! Подивіться на цих нещасних людей! Хвороба їх скалічила. І, щоб уникнути цього, потрібно було всього лише зробити щеплення, — каже Інна Турчина.

А як захистити людей із групи ризику, що не були вакциновані з якихось медичних причин? Для їхнього захисту є колективний імунітет — здатність популяції протистояти епідемії. І коли колективний імунітет високий (більшість людей має щеплення), то потенційних переносників інфекції настільки мало, що інфекція вражає мінімальну кількість нещеплених людей. Для різних хвороб показник різний, але, якщо від перерахованих вище основних хвороб щеплено понад 95-98% населення, то ці хвороби не зможуть широко поширитися.

«Люди з іншої планети»

Але в Україні ситуація з вакцинацією — досить сумна: це показав спалах кору, що розпочався у 2017 році, і продовжується до цього дня. Наприклад, у 2018 році в Україні захворіли на кір було приблизно в 1,5 рази більше людей, ніж у решті Європи. Через слабке охоплення вакциною, хвороба швидко поширюється серед населення.

Люди просто бояться вакцин, а їхні страхи ґрунтуються на старих міфах про «жахливі побічні ефекти».

— Про що можна говорити, якщо навіть бронхіальна астма на сьогодні не є протипоказанням до вакцинації? — дивується пульмонолог Інна Турчина. — У нас люди дуже налякані неправдивою інформацією про щеплення, отриманою зі ЗМІ. Іноді розмовляєш із людиною, і створюється враження, що вона з іншої планети. Розмовляєш і не розумієш її — настільки те, що вона говорить, не відповідає дійсності! Так, після вакцинації бувають побічні ефекти, але це настільки рідкісне явище й ці ефекти, як правило, настільки слабкі, що ризик їхнього виникнення неможливо зіставити з ризиком, який несуть ті наслідки, що бувають під час цих захворювань! Не можна робити щеплення, якщо людина хвора — болить горло, є температура, є якась вірусна інфекція. Але якщо людина здорова, і лікар це підтверджує, то вакцинуватися потрібно.

ВООЗ назвала «недовіру до вакцин» однією з десяти основних проблем охорони здоров’я у світі

— Є ще такий міф, що лікарі своїх дітей не щеплять. Так ось обидві мої дитини були вакциновані за календарем усіма щепленнями, не дивлячись на те, що в мого сина, наприклад, є алергії, — додає Інна Петрівна.

Проблема з вакцинацією — соціальна. Рух антівакцінаторов настільки поширився світом, що ВООЗ назвала «недовіру до вакцин» однією з десяти основних проблем охорони здоров’я у світі, над якими організація буде працювати у 2019 році.

— Небажання людей брати участь у вакцинації у разі доступності самих вакцин небезпечно тим, що воно може повернути назад той прогрес, що був досягнутий у боротьбі з хворобами, які можна попередити за допомогою вакцин… Захворюваність на кір зростає й  у деяких країнах, які майже досягли її елімінації, — заявляє ВООЗ.

— Батьки, які не роблять своїм дітям щеплення, ризикують здоров’ям, але не своїм, а здоров’ям своїх дітей. І це найстрашніше, — додає Інна Турчина.