Дикий предок пшениці допоможе вирішити проблеми харчової безпеки

0
191
Исследование генома дикого предка пшеницы поможет решить глобальные проблемы пищевой безопасности
Міжнародна група дослідників розшифрувала геном дикої двозернянки – предка сучасної культурної пшениці. Це відкриває нові можливості для створення сортів із заданими властивостями, що допоможе вирішити проблеми глобальної харчової безпеки.

Близько 10 тисяч років тому людина одомашнила пшеницю. Сталося це на Близькому Сході, у регіоні, що називається Родючий Півмісяць. А сьогодні пшениця – абсолютний світовий лідер серед сільськогосподарських культур за площею посівів і одна із головних харчових культур на планеті.

Предок усіх економічно значимих сортів сучасної пшениці – дика двозернянка (Triticum turgidum). Звісно, за 10 тисяч років ця рослина сильно змінилася як завдяки природному добору, так і завдяки зусиллям багатьох відомих і невідомих селекціонерів. Наприклад, у дикої двозернянки колос після дозрівання опадає, тому збирати врожай дуже не зручно. Натомість сучасна пшениця позбавлена такого недоліку.

Це приклад важливої зміни, що сталася із пшеницею в процесі одомашнення, але взагалі таких змін було дуже багато. До останнього часу генетичні механізми, що стоять за цими змінами, лишалися невідомими, або недостатньо зрозумілими.

«Населення Землі збільшується і, за деякими прогнозами, в 2050 році перевищить 9,5 млрд чоловік. Це означає, що нам потрібні високоврожайні сорти, стійкі до посухи, різноманітних хвороб та шкідників»

Щоб з’ясувати їх, міжнародна група вчених провела дослідження геному дикої двозернянки. Результати їх роботи представлені в статті Science, що була опублікована 7 липня. Її авторами значяться 48 вчених, що представляють наукові установи Ізраїлю, Німеччини, США, Канади, Італії, Японії та Австралії.

Дослідження проливає світло на генетичні зміни, пов’язані із одомашненням пшениці, але ця робота має й інший аспект. Населення Землі збільшується і, за деякими прогнозами, в 2050 році перевищить 9,5 млрд чоловік. Очевидно, що і потреби в продовольстві зростатимуть. Це означає, що нам потрібні високоврожайні сорти, стійкі до посухи, різноманітних хвороб та шкідників.

Створення таких сортів сьогодні можливе завдяки методам генної інженерії. А геном дикого предка пшениці містить важливу інформацію про те, які саме зміни потрібно внести в геном сучасної пшениці, щоб досягти бажаного результату.

Нещодавно на запрошення Інституту харчової біотехнології та геноміки НАН України нашу країну відвідав один із авторів цього дослідження професор Хікмет Будак з Університету штату Монтана (США). В інтерв’ю «Дому інновацій» він розповів про практичне значення наукової роботи, яку він провів разом із колегами.

Підписуйтесь на наш канал у Telegram

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here