А ще вони трохи ллють

1
322
Як працівники Інституту металофізики самі собі допомогли випустити незвичайний обігрівач.

Спочатку ця стрічка допомагала гасити вогонь.

ХБРС – таку вона отримала назву – зроблена з аморфного металу і має особливі властивості. Головним з них тоді була висока міцність, але коли підвищується температура, матеріал стає дуже крихким. Тому він чудово підходив для автоматичних систем пожежогасіння: при нагріванні мембрана з ХБРС моментально розсипалася, і вогнегасна речовина виривалося назовні. Тим самим можна було обійтися без багатьох додаткових пристроїв, наприклад піропатронів.

Що таке аморфні метали

Якщо метал розплавити до рідкого стану, а потім дуже швидко – в мільйон градусів за хвилину – охолодити, то вийде особлива речовина. Це буде метал, який не встиг сформувати кристалічну решітку, а тому за структурою наближений до скла. Через специфіку отримання аморфні метали виходять у вигляді тонкої стрічки. У таких речовин особливі властивості – аморфні метали міцні та пластичні, дуже стійкі до корозії. Завдяки їхнім специфічним електромагнітним та іншим властивостям аморфні метали використовують в електрообладнанні, мікроелектроніці.

Сплав ХБРС в 1987 році створили співробітники київського Інституту металофізики, за що отримали нагороду на радянській ВДНХ. Винахід вже готувалося до впровадження, вчені підписали ліцензійний договір з латвійським підприємством, яке повинно було зі стрічки робити мембрани, коли Радянський Союз розпався. Замовник зник.

«Мелта». На декілька років про ХБРС забули.

На початку 90-х років минулого століття, коли зарплати не виплачувалися роками, багато вчених зосередилися на виживанні. Хтось пішов з науки, хтось виїхав за кордон, а хтось створював підприємства, що виробляють специфічні продукти.

Інститут металофізики не розгубив всіх співробітників. У 2010 році Україна почала державну цільову програму «Нанотехнології та наноматеріали», в якій вчені вивчали можливості практичного застосування нанотехнологій. Інститут металофізики теж прийняв у ній участь, і співробітники знову взялися за «протипожежний сплав». Вивчаючи властивості ХБРС, вони створили новий, модифікований сплав – ХКБРС. Цього разу вчені більше уваги приділили високому опору, майже як у ніхрома (поширеного сплаву для нагрівальних елементів).

Але якщо той в основному постає у вигляді тонкої нитки розжарювання з малою площею тепловіддачі, то аморфна стрічка набагато більше – товщиною близько 20 мікрон може бути шириною від 3-х міліметрів до трьох сантиметрів. Так вчені Інституту металофізики переконалися, що їх винахід може гріти не гірше, а багато в чому і краще поширених нагрівачів.

На цьому б все і закінчилося, і чергову державну грамоту вчені відправили б припадати пилом до решти почесних паперів. Але співробітники вирішили випробувати свій винахід у вигляді готових виробів, так з’явилися обігрівачі з аморфної стрічки в актовому залі інституту. І в цьому вченим допомогла «Мелта» – компанія, яку в 1993 році заснував колектив зі співробітників Інституту металофізики. Підприємство випускає спеціальні сплави для авіазаводів, а також трансформаторні сердечники, дроселі та інше високотехнологічне обладнання на основі винаходів інституту. «Мелта» ж і виготовила необхідну для обігрівачів кількість аморфної стрічки.

Тепло й заощадливо: першим своїми обігрівачами винахідники оснастили актовий зал Інституту металофізики – так у великому приміщенні можна гріти людей, а не повітря
Тепло й заощадливо: першим своїми обігрівачами винахідники оснастили актовий зал Інституту металофізики – так у великому приміщенні можна гріти людей, а не повітря

«Компанія розташовується поруч – в будівлі Інституту. У нас багато хто орендує приміщення. Наприклад, є виробник кевларових касок, виробник спецодягу для військових, компанія, яка обробляє автокузови антикорозійним матеріалом, є підприємство, яке обслуговує зношені турбіни. Кожна з них зівштовхується зі своїми специфічними проблемами, і вони звертаються за консультаціями і рішенням виробничих проблем, пов’язаних з матеріалами та фізичними процесами в них. На території Інституту є навіть стоматологічний кабінет, де протезують зуби, і ми можемо отримувати інформацію про специфіку та потреби для створення нових матеріалів або технологій їх обробки для стоматології. Таке сусідство дуже допомагає вченим – так вони краще бачать та розуміють практичні проблеми, які можуть допомогти вирішити», –пояснює заступник директора Інституту металофізики з науково-технічної роботи Віталій Бевз.

Компанії орендують у інституту приміщення, і це допомагає вченим бачити та  розуміти практичні проблеми

Вчені і не могли не звернутися до «Мелти», враховуючи, що в компанії працюють їхні колеги, а технологію виробництва аморфної стрічки освоїли деякі компанії в декількох країнах світу, а в Україні це єдина компанія. Високотехнологічні винаходи вчених не кожна компанія зможе випускати. «Це як борщ: інгредієнти можуть бути однакові, а у різних господинь він все ж виходить різний. Тому що важливо не тільки знати склад сплаву, а й як його лити – навіть в процесі відливання потрібні регулювання, які покращують матеріал. Тому розробник сплаву і той, хто його ллє, – одні й ті ж люди. Співробітники інституту і займаються виробництвом», – говорить Віталій Бевз.

Своє тепло за спиною: в білій панелі за Віталієм Бевзом – інфракрасний обігрівач
Своє тепло за спиною: в білій панелі за Віталієм Бевзом – інфракрасний обігрівач

«Коли ми засновували «Мелту», то в цілях та завданнях підприємства так і встановили, що воно впроваджує розробки інститутів Академії наук, вищих навчальних закладів, інших наукових установ», – розповідає співзасновник і науковий керівник «Мелти» доктор фізико-математичних наук Віктор Носенко, який також очолює відділ кристалізації в інституті. За його словами, така організація виробництва і дозволяє вченим випускати в світ те, що вони винаходять.

Коли вчені ще стають виробниками, це допомагає випускати в світ їх винаходи

Тому Інститут металофізики укладає з «Мелтою» ліцензійні угоди і з випущеної продукції отримує роялті. Так і ХБКРС-стрічка, яку виробляє компанія, стала приносити науковій установі прибуток – сотні тисяч гривень щороку. Буде «Мелта» більше її виробляти –інститут буде більше отримувати.

Обігрівачі

Так на спинках крісел актового залу в 2013 році з’явилися плівкові стрічкові обігрівачі – вони гріли не повітря, а людей, які сидять перед ними.

Що таке інфрачервоні обігрівачі

На відміну від традиційних конвекційних обігрівачів інфрачервоні випромінюють хвилі, що не нагрівають повітря – вони гріють поверхні. Саме так Землю нагріває Сонце. Оскільки гріти повітря не потрібно, а людині під інфрачервоними променями тепло, можна істотно заощадити енергію.

Співробітники інституту вирішили на цьому не зупинятися і подивитися, чи можна використовувати такі ж пристрої в побуті. Вони зібрали та взяли в кредит невелику суму і за 200 тис. грн придбали старий ламінаційний верстат і трохи обладнання, за допомогою якого почали робити обігрівачі: для інституту, будинку, друзів, знайомих. Виходила гнучка панель з заламінованою ХБКРС-стрічкою.

Обігрівачі розходилися на ура.

Багато, хто бачив їх роботу, хотіли такі ж. В інститут все частіше телефонували та питали, де можна купити стрічкові батареї. Вчені побачили попит і вирішили налагодити виробництво «інфрачервоних грілок». Для цього в 2014 році створили окрему компанію – «Мелта-Терм», орендували приміщення, сертифікували обігрівачі і зробили їх на продаж.

Вчені запевняють – у продукції його компанії багато переваг над іншими. Якщо поширені UFO також обігрівають інфрачервоними променями, то їх вплив Носенко порівнює з променями жорсткого травневого сонця, яких лікарі рекомендують уникати. А обігрівачі «Мелта-Терм» працюють в іншому діапазоні хвиль, та їх вплив схожий на ніжне сонце серпня, коли можна засмагати цілий день, каже вчений.

Стосовно панельних обігрівачів, то інші виробники як нагрівальний елемент в основному використовують карбонову нитку або ніхром з високими температурами нагріву на самому елементі. Аморфна стрічка від «Мелт-Терм» працює при «низьких» – до 100 градусів – температурах, не перегрівається, у неї більше нагрівальна площа, а значить – вона ефективніше. До того ж встановлювати обігрівачі з неї легко і просто, додає співзасновник компанії Бевз.

Віктора Носенка теж обігріває ХКБРС-стрічка
Віктора Носенка теж обігріває ХКБРС-стрічка

Першу комерційну партію обігрівачів «Мелта-Терм» зробила одному з інститутів післядипломної освіти. Той розташовується в «сталінці» з чотириметровими стелями, де обігріти людей звичайними батареями було складно та дорого. Потім «стрічкові батареї» почали з’являтися в кафе, салонах краси, фотостудії. Підприємство у просування продукції багато коштів не вкладає, а тому обігрівачі «просувають самі себе»: користувачі рекомендують їх іншим.

«В країні, де у людей невисокі заробітки, ставити високу маржу не можна»

Поки що компанія випускає небагато обігрівачів – близько 500 панелей на місяць.

І маржу вчені закладають невисоку: 500-ватний пристрій за 1250 грн приносить трохи більше 100 грн. «Вважаємо, що в країні, де у людей невисокі заробітки, ставити високу маржу не можна. Ми не женемося за прибутком, скоріше – за самореалізацією», – пояснює Бевз.

Щоб знизити собівартість обігрівачів, потрібно наростити обсяги виробництва. А для цього винахідники шукають інвестора. Правда, потенційному партнеру висувають вимоги. «Якщо він просто дає гроші, то нам це мало чим допоможе. Ми – фізики. Нехай логістикою, маркетингом займаються фахівці, інакше ми застопоримся, – пояснює Віктор Носенко. – Нам найбільше підійде такий інвестор, який хоче спочатку ефективно обігріти себе, а потім заробити на обігріві інших. Фактично, зробить велике замовлення».

Очікування інвесторів та опалювального сезону не заважає фізикам винаходити нові продукти. «До осені плануємо випустити скло з обігрівом на основі аморфної стрічки. Адже у нас найбільші тепловтрати – через скло», – анонсує Віталій Бевз.

Підписуйтесь на наш канал у Telegram

Отправить ответ

1 Comment on "А ще вони трохи ллють"

avatar
  Subscribe  
newest oldest most voted
Notify of
Олександр
Member
Олександр

Цікаво, що ані на сайті Інституту ані на Мелта не знайти жодної інформації про те, як купити цей обігрівач. А на сайті Інституту ледь вдалось знайти хоч якийсь опис продукту. Презентація обігрівача існує, але на її пошук витратив декілька хвилин по ключовим словам в пошуковій системі.
Складно так продавати)