А ще вони трохи ллють

Журналіст
А ще вони трохи ллють

Як працівники Інституту металофізики самі собі допомогли випустити незвичайний обігрівач.

Спочатку ця стрічка допомагала гасити вогонь.

ХБРС – таку вона отримала назву – зроблена з аморфного металу і має особливі властивості. Головним з них тоді була висока міцність, але коли підвищується температура, матеріал стає дуже крихким. Тому він чудово підходив для автоматичних систем пожежогасіння: при нагріванні мембрана з ХБРС моментально розсипалася, і вогнегасна речовина виривалося назовні. Тим самим можна було обійтися без багатьох додаткових пристроїв, наприклад піропатронів.

Що таке аморфні метали

Якщо метал розплавити до рідкого стану, а потім дуже швидко – в мільйон градусів за хвилину – охолодити, то вийде особлива речовина. Це буде метал, який не встиг сформувати кристалічну решітку, а тому за структурою наближений до скла. Через специфіку отримання аморфні метали виходять у вигляді тонкої стрічки. У таких речовин особливі властивості – аморфні метали міцні та пластичні, дуже стійкі до корозії. Завдяки їхнім специфічним електромагнітним та іншим властивостям аморфні метали використовують в електрообладнанні, мікроелектроніці.

Сплав ХБРС в 1987 році створили співробітники київського Інституту металофізики, за що отримали нагороду на радянській ВДНХ. Винахід вже готувалося до впровадження, вчені підписали ліцензійний договір з латвійським підприємством, яке повинно було зі стрічки робити мембрани, коли Радянський Союз розпався. Замовник зник.

«Мелта». На декілька років про ХБРС забули.

На початку 90-х років минулого століття, коли зарплати не виплачувалися роками, багато вчених зосередилися на виживанні. Хтось пішов з науки, хтось виїхав за кордон, а хтось створював підприємства, що виробляють специфічні продукти.

Тепло й заощадливо: першим своїми обігрівачами винахідники оснастили актовий зал Інституту металофізики – так у великому приміщенні можна гріти людей, а не повітря

Тепло й заощадливо: першим своїми обігрівачами винахідники оснастили актовий зал Інституту металофізики – так у великому приміщенні можна гріти людей, а не повітря

Інститут металофізики не розгубив всіх співробітників. У 2010 році Україна почала державну цільову програму «Нанотехнології та наноматеріали», в якій вчені вивчали можливості практичного застосування нанотехнологій. Інститут металофізики теж прийняв у ній участь, і співробітники знову взялися за «протипожежний сплав». Вивчаючи властивості ХБРС, вони створили новий, модифікований сплав – ХКБРС. Цього разу вчені більше уваги приділили високому опору, майже як у ніхрома (поширеного сплаву для нагрівальних елементів).

Але якщо той в основному постає у вигляді тонкої нитки розжарювання з малою площею тепловіддачі, то аморфна стрічка набагато більше – товщиною близько 20 мікрон може бути шириною від 3-х міліметрів до трьох сантиметрів. Так вчені Інституту металофізики переконалися, що їх винахід може гріти не гірше, а багато в чому і краще поширених нагрівачів.

На цьому б все і закінчилося, і чергову державну грамоту вчені відправили б припадати пилом до решти почесних паперів. Але співробітники вирішили випробувати свій винахід у вигляді готових виробів, так з’явилися обігрівачі з аморфної стрічки в актовому залі інституту. І в цьому вченим допомогла «Мелта» – компанія, яку в 1993 році заснував колектив зі співробітників Інституту металофізики. Підприємство випускає спеціальні сплави для авіазаводів, а також трансформаторні сердечники, дроселі та інше високотехнологічне обладнання на основі винаходів інституту. «Мелта» ж і виготовила необхідну для обігрівачів кількість аморфної стрічки.

«Компанія розташовується поруч – в будівлі Інституту. У нас багато хто орендує приміщення. Наприклад, є виробник кевларових касок, виробник спецодягу для військових, компанія, яка обробляє автокузови антикорозійним матеріалом, є підприємство, яке обслуговує зношені турбіни. Кожна з них зівштовхується зі своїми специфічними проблемами, і вони звертаються за консультаціями і рішенням виробничих проблем, пов’язаних з матеріалами та фізичними процесами в них. На території Інституту є навіть стоматологічний кабінет, де протезують зуби, і ми можемо отримувати інформацію про специфіку та потреби для створення нових матеріалів або технологій їх обробки для стоматології. Таке сусідство дуже допомагає вченим – так вони краще бачать та розуміють практичні проблеми, які можуть допомогти вирішити», –пояснює заступник директора Інституту металофізики з науково-технічної роботи Віталій Бевз.

Компанії орендують у інституту приміщення, і це допомагає вченим бачити та розуміти практичні проблеми

Своє тепло за спиною: в білій панелі за Віталієм Бевзом – інфракрасний обігрівач

Своє тепло за спиною: в білій панелі за Віталієм Бевзом – інфракрасний обігрівач

Вчені і не могли не звернутися до «Мелти», враховуючи, що в компанії працюють їхні колеги, а технологію виробництва аморфної стрічки освоїли деякі компанії в декількох країнах світу, а в Україні це єдина компанія. Високотехнологічні винаходи вчених не кожна компанія зможе випускати. «Це як борщ: інгредієнти можуть бути однакові, а у різних господинь він все ж виходить різний. Тому що важливо не тільки знати склад сплаву, а й як його лити – навіть в процесі відливання потрібні регулювання, які покращують матеріал. Тому розробник сплаву і той, хто його ллє, – одні й ті ж люди. Співробітники інституту і займаються виробництвом», – говорить Віталій Бевз.

«Коли ми засновували «Мелту», то в цілях та завданнях підприємства так і встановили, що воно впроваджує розробки інститутів Академії наук, вищих навчальних закладів, інших наукових установ», – розповідає співзасновник і науковий керівник «Мелти» доктор фізико-математичних наук Віктор Носенко, який також очолює відділ кристалізації в інституті. За його словами, така організація виробництва і дозволяє вченим випускати в світ те, що вони винаходять.

Тому Інститут металофізики укладає з «Мелтою» ліцензійні угоди і з випущеної продукції отримує роялті. Так і ХБКРС-стрічка, яку виробляє компанія, стала приносити науковій установі прибуток – сотні тисяч гривень щороку. Буде «Мелта» більше її виробляти –інститут буде більше отримувати.

Коли вчені ще стають виробниками, це допомагає випускати в світ їх винаходи

Обігрівачі

Так на спинках крісел актового залу в 2013 році з’явилися плівкові стрічкові обігрівачі – вони гріли не повітря, а людей, які сидять перед ними.

Що таке інфрачервоні обігрівачі

На відміну від традиційних конвекційних обігрівачів інфрачервоні випромінюють хвилі, що не нагрівають повітря – вони гріють поверхні. Саме так Землю нагріває Сонце. Оскільки гріти повітря не потрібно, а людині під інфрачервоними променями тепло, можна істотно заощадити енергію.

Співробітники інституту вирішили на цьому не зупинятися і подивитися, чи можна використовувати такі ж пристрої в побуті. Вони зібрали та взяли в кредит невелику суму і за 200 тис. грн придбали старий ламінаційний верстат і трохи обладнання, за допомогою якого почали робити обігрівачі: для інституту, будинку, друзів, знайомих. Виходила гнучка панель з заламінованою ХБКРС-стрічкою.

Обігрівачі розходилися на ура.

Багато, хто бачив їх роботу, хотіли такі ж. В інститут все частіше телефонували та питали, де можна купити стрічкові батареї. Вчені побачили попит і вирішили налагодити виробництво «інфрачервоних грілок». Для цього в 2014 році створили окрему компанію – «Мелта-Терм», орендували приміщення, сертифікували обігрівачі і зробили їх на продаж.

Віктора Носенка теж обігріває ХКБРС-стрічка

Віктора Носенка теж обігріває ХКБРС-стрічка

Вчені запевняють – у продукції його компанії багато переваг над іншими. Якщо поширені UFO також обігрівають інфрачервоними променями, то їх вплив Носенко порівнює з променями жорсткого травневого сонця, яких лікарі рекомендують уникати. А обігрівачі «Мелта-Терм» працюють в іншому діапазоні хвиль, та їх вплив схожий на ніжне сонце серпня, коли можна засмагати цілий день, каже вчений.

Стосовно панельних обігрівачів, то інші виробники як нагрівальний елемент в основному використовують карбонову нитку або ніхром з високими температурами нагріву на самому елементі. Аморфна стрічка від «Мелт-Терм» працює при «низьких» – до 100 градусів – температурах, не перегрівається, у неї більше нагрівальна площа, а значить – вона ефективніше. До того ж встановлювати обігрівачі з неї легко і просто, додає співзасновник компанії Бевз.

Першу комерційну партію обігрівачів «Мелта-Терм» зробила одному з інститутів післядипломної освіти. Той розташовується в «сталінці» з чотириметровими стелями, де обігріти людей звичайними батареями було складно та дорого. Потім «стрічкові батареї» почали з’являтися в кафе, салонах краси, фотостудії. Підприємство у просування продукції багато коштів не вкладає, а тому обігрівачі «просувають самі себе»: користувачі рекомендують їх іншим.

«В країні, де у людей невисокі заробітки, ставити високу маржу не можна»

Поки що компанія випускає небагато обігрівачів – близько 500 панелей на місяць.

І маржу вчені закладають невисоку: 500-ватний пристрій за 1250 грн приносить трохи більше 100 грн. «Вважаємо, що в країні, де у людей невисокі заробітки, ставити високу маржу не можна. Ми не женемося за прибутком, скоріше – за самореалізацією», – пояснює Бевз.

Щоб знизити собівартість обігрівачів, потрібно наростити обсяги виробництва. А для цього винахідники шукають інвестора. Правда, потенційному партнеру висувають вимоги. «Якщо він просто дає гроші, то нам це мало чим допоможе. Ми – фізики. Нехай логістикою, маркетингом займаються фахівці, інакше ми застопоримся, – пояснює Віктор Носенко. – Нам найбільше підійде такий інвестор, який хоче спочатку ефективно обігріти себе, а потім заробити на обігріві інших. Фактично, зробить велике замовлення».

Очікування інвесторів та опалювального сезону не заважає фізикам винаходити нові продукти. «До осені плануємо випустити скло з обігрівом на основі аморфної стрічки. Адже у нас найбільші тепловтрати – через скло», – анонсує Віталій Бевз.



Leave a Reply