Esper Bionics: «рука допомоги» з України

Esper Bionics: «рука допомоги» з України

Український стартап Esper Bionics з хвилюванням готується до першого пробного встановлення прототипу біонічного протеза кисті руки власної розробки волонтеру з України. Довгий шлях від ідеї до прототипу і далі — до готової «кібернетичної руці», як ніби потрапила в наш світ з фантастичного фільму — практично пройдений. Як українським інноваторам вдалося в найкоротші терміни пройти цей великий шлях і як Esper Bionics бачать своє майбутнє дізнавався «Дім інновацій».

У США приблизно кожен тисячний громадянин пережив ампутацію руки. А в усьому світі люди втрачають кінцівку кожні 30 секунд, і в кожному п’ятому випадку це рука або кисть руки. Біонічні протези створюються, але їх вартість часто не залишає у людей, які втратили руки, і найменшої надії на таку «техногенну» реабілітацію. Але український стартап Esper Bionics готується запропонувати їм новий шанс: високотехнологічний протез за вельми доступну для такого пристрою суму. І, що важливо, це буде протез, що пройшов сертифікацію, завдяки чому витрати пацієнтів на здобуття «кібернетичної руки» можна буде покрити з бюджету держави або страхових компаній, як це зараз відбувається з фінансуванням протезування воїнів АТО, які втратили кінцівки. Засновник і головний ідеолог Esper Bionics Дмитро Газда і COO компанії Аня Белєванцева розповіли «Дому інновацій», як мрії стають реальністю.

Esper Bionics: «рука допомоги» з України

Дмитро Газда і Аня Белєванцева

Рука Люка Скайвокера

Ідеальний біонічний протез кисті руки повинен виглядати, як рука, бути рухливим, як рука, мати зворотний зв’язок, підлаштовуючи силу хвата під об’єкт, який їм захоплюється, працювати рівно і тихо. Всі ці пункти вже в самому недалекому майбутньому планують втілити в своєму рішенні українські інноватори з Esper Bionics. Готовий продукт може стати найфункціональнішим і недорогим серед сертифікованих біонічних протезів в світі. Кожна з його функцій забезпечується окремим ноу-хау київської команди розробки.

Поки що Esper Bionics використовують в своєму протезі датчики, які доступні на світовому ринку. Але вже зараз стартап розробляє власні міосенсори, які перевершують за якістю наявні в світі аналоги, і в кінці осені 2019 року планує випустити ринковий браслет-міограф. Ємнісні міосенсори нового покоління дозволять керувати протезом з високою точністю: стабільності сигналу не завадять ні волосся на руці, ні забруднення шкіри, ні навіть одяг.

Що таке «біонічний протез руки»?

Найбільше обивателю знайомі «косметичні протези» — нерухомі, але зовні схожі на кінцівку, і «механічні протези», якими можна здійснювати певні маніпуляції — наприклад, знамениті піратські крюки. Сучасні механічні протези руки виглядають як руки і здатні виконувати деякі дії, наприклад, стискати і утримувати пальцями якісь предмети. Управління протезом відбувається за допомогою збережених м’язів руки. А в біонічному протезі міодатчики, встановлені на шкірі, фіксують м’язову активність і дозволяють людині управляти окремими пальцями. Біонічні протези створюються, щоб функціонально повністю замінити здорову кисть руки, але поки їх функціональність становить близько 10% руки людини.

З біонічним протезом команда вийшла на конкурс MBioS Challenge, який проводив «Дім інновацій».— Участь у конкурсі для нас стала корисним досвідом, хоча і не була запланована заздалегідь, і пройшла не без накладок. Наприклад, у нас був готовий прототип руки, а ми подали заявку на участь на стадії ідеї, що, мабуть, вплинуло на оцінку суддів, — зізнається Аня Белєванцева.

— Ми хотіли спробувати вийти на конкурс з новим продуктом, отримати перший зворотний зв’язок, подивитися на реакцію аудиторії, — каже Дмитро Газда.

Дмитро — лікар за освітою і успішний серійний підприємець за покликанням. Незважаючи на ряд реалізованих бізнес-проектів, що працюють, Дмитро Газда після закінчення Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця не звертався до теми медицини в своїй роботі. Всі бізнеси Дмитра так чи інакше були пов’язані з технологіями і дизайном. Але новий проект об’єднав і дизайн, і технології і, нарешті, медицину.

Esper Bionics: «рука допомоги» з України

Переможний пітчинг Дмитра Газди на MBioS Challenge 2018

Доленосна зустріч

Тема протезування давно запала в душу підприємця. Ще в 2006 році, коли, будучи студентом-медиком, Дмитро відправився за програмою обміну до Фінляндії. Тут він асистував на операціях у відомому госпіталі. По швидкій допомозі на операцію потрапила пацієнтка з травматичною ампутацією руки. З місця ДТП в операційну палату — молода дівчина з України, яка приїхала до Скандинавії на сезонні роботи збирати полуницю, разом втратила і надію заробити, і руку…

Дмитро підтримував співвітчизницю, кілька тижнів спілкувався з нею в госпіталі, але після закінчення практики шляхи розійшлися. В Україні він не знайшов свою пацієнтку в соціальних мережах і добряче забув про той випадок. Але в серпні 2016 року, вже коли він був підприємцем, Дмитро побачив знайоме обличчя на фото «Ви можете їх знати» в Facebook.

— Я був розчарований її протезом — це був шматок пластику у формі шаблонної руки манекена, без функціоналу, — зізнається Дмитро Газда.

Вивчивши ринок в пошуках сучасних рішень, підприємець з’ясував, що біонічні протези існують, але вони не доступні для більшості людей, в них потребують, через високі ціни і питань регуляції.

— Раніше здавалося, що багато хто розробляє сучасні протези — різні «руки» часто миготять в соцмережах. Але коли я копнув глибше, щоб знайти готовий продукт, виявилося, що все не так просто…

Дослідження ринку показало, що біонічні протези бувають двох типів. Перші — це дорогі моделі ціною в $30-60 тисяч, які представлені чотирма брендами на ринках кількох розвинених країн, і вони сертифіковані. Другі — більш доступні, з ціною $6-15 тисяч, які створює два бренду за допомогою 3D-друку. Але ці недорогі моделі через «штучний» спосіб виробництва не можуть бути сертифіковані, і, відповідно, не можуть бути оплачені державою або страхової. Їх навіть не можуть встановити в протезних клініках, хіба що теоретично…

— У світі 5 мільйонів людей з ампутованою рукою, але сьогодні лише 0,5% отримує біонічний протез! — обурюється Дмитро Газда.

Рішення було прийнято: через те, що ринку просто необхідний сертифікований метало-пластиковий біонічний протез, який за ціною вписувався б в соціальну політику більшості країн, його потрібно зробити самим. Так зародилася ідея, яка незабаром втілилася в першому прототипі біонічного протеза.

Esper Bionics: «рука допомоги» з України

Тихо і швидко

З моменту появи першого прототипу команда встигла вдосконалити ряд елементів конструкції. Уже в серпні 2018 року інженерам вдалося перемістити приводи, що згинають і розгинають пальці, з самих пальців всередину кисті — це дає можливість поліпшити звукоізоляцію протеза (приводи при роботі чутно гудуть), зробити його тихіше. Крім того, рука стала швидше, але трохи слабше. При загальній запланованій вазі протеза в 350 г на кінчику пальця прототипу зараз можна підняти близько 400 г ваги, але в ринковому виробі планується досягти показника до 25 кг на палець. Однак більш важливим стало те, що в пальцях, з яких прибрали приводи, звільнився простір.

— Тепер сюди, в пальці, ми можемо поставити датчики тиску, щоб протез був адаптивним, міг підлаштовуватися під навантаження, — показує Дмитро пристрій, — Але перша робоча версія протеза поки що буде без датчиків.

Завдання команди — до грудня 2018 року доопрацювати готовий продукт з функціональністю представлених на ринку рішень, щоб у лютому почати сертифікацію і випустити біонічний протез на ринок. Наступний етап — створення більш просунутої версії, яку можна буде модернізувати. Крім того, що просунута «кібернетична рука» стане самонавчальною, в ній буде передбачено оновлення прошивки, легка заміна модулів і блоків на більш досконалі, у міру їх появи.

Esper Bionics: «рука допомоги» з України

— Уже зараз, з базовою моделлю, завдяки її модульній структурі, ми зможемо забезпечити кращий сервіс, ніж конкуренти. Замінити будь-який елемент конструкції не складе труднощів. Завдяки модульності і спеціальному кріпленню пальці протеза можна буде міняти дуже легко і швидко. Ще одна наша мета — опрацювати променево-зап’ястковий суглоб, що з’єднує кисть руки і передпліччя. Він потрібен, щоб, наприклад, утримувати чашку горизонтально, коли її підіймаєш, і тоді вода в чашці не буде проливатися.

Зараз Esper Bionics з нетерпінням чекає першої установки протеза власної розробки українському пацієнтові. Біонічна рука буде готова для протезування протягом 30 днів, але заминка може виникнути в узгодженні робіт з виробником приймальних гільз протезів. Сертифіковані українські протезні майстерні, в які стоїть черга з бажаючих, створюють конструкцію, що надягають на куксу (частина кінцівки, що залишається після ампутації), і роботи доведеться узгоджувати з ними. Залежно від конструкції і розміру приймальної гільзи в ній або на ній буде встановлюватися акумулятор, і, відповідно, до неї ж буде кріпитися сам біонічний протез.

Командна робота

Розробкою українського біонічного протеза руки в Esper Bionics займається команда з трьох інженерів, один з яких спеціалізується на embedded-рішеннях — він же займається і програмною частиною. У розробці бере участь і сам Дмитро Газда, який, завдяки участі в hardware-проектах і загальному інтересу до техніки, крім медичної освіти має певний інженерний досвід. Також команда розробників тісно співпрацює з двома інститутами медичної спрямованості в Україні, отримуючи експертну підтримку.

Що стосується фінансової підтримки, то для чергового стартапу Дмитра Газди вона поки не потрібна — молодий бізнесмен власними силами фінансує проект, і навіть готовий пройти процедуру сертифікацію протеза і виготовити кілька десятків готових виробів. Але, за його словами, зараз за Esper Bionics спостерігають два інвестори, які готові підключитися до проекту на стадії масового виробництва, якщо це знадобиться.

 Австрія або Індонезія?

Аня Белєванцева нещодавно повернулася з Відня, де проект Esper Bionics потрапив до фінальної частини відбору в акселератор Health Hub. З 400 заявок команда потрапила в десятку кращих. І незважаючи на те, що менторська підтримка була обіцяна тільки для топ-5 стартапів, в число яких українці, на жаль, не потрапили, поїздка в Австрію стала дуже корисною для стартаперів.

— Це був великий цікавий профільний захід. Тут ми познайомилися з інвесторами і інститутами, — каже Аня.

Дмитро додає:

— Австрія — це дуже важливий центр в світі протезування. У Відні розміщується не тільки офіс одного з найбільших протезних підприємств в світі, але також його центр досліджень і розробки. Тут безліч фахівців в цій сфері, ведуться наукові роботи. Це був корисний досвід.

Esper Bionics бачить своє майбутнє в роботі не тільки в Україні, але на ринках усього світу.

— Ми хочемо вийти з нашою розробкою на ринки високо населених країн серед числа розвинених і тих, що розвиваються, — каже Дмитро, — Там багато людей, яким наш протез необхідний, а страхові або держава готові оплатити його установку. Наприклад, Австрія — це країна з населенням 8,5 млн осіб і тут всього близько 6 тисяч людей з ампутованими верхніми кінцівками. А в Індонезії — 300 млн жителів, і цей ринок більше австрійського в 40 разів. На такі країни ми і будемо орієнтуватися в першу чергу. Адже в світі є дуже багато людей, яким ми можемо допомогти почати жити новим життям.