Х’юстоне, у нас проблема. Коли в Україні з’явиться свій Бренсон

Х’юстоне, у нас проблема. Коли в Україні з’явиться свій Бренсон

Зараз в Україні нема конкурентів Ілону Маску та Річарду Бренсону. Ситуація може змінитися, коли держава зніме обмеження для приватного космосу.

Україна входить до десяти країн світу, які можуть побудувати космічну ракету без використання іноземних компонентів. Завдяки цьому за країною ще з радянських часів закріпився імідж «космічної держави».

Сьогодні підприємства космічної галузі не використовують свій потенціал на повну силу. У розробці технологій для освоєння космосу країна відстає від світових лідерів — США, Китаю, Японії, Європейського Союзу.

Як так сталося і що сьогодні може підштовхнути українську космічну галузь, з’ясовував «Дім інновацій».

Українці в Тулузі та Гватемалі

Великий надувний диск плавно злітає в небо. Під «шапкою» діаметром 18 м — двотонний вантаж, ракета. Вона вирушить у космос, щойно конструкція досягне висоти 20 км. Ракета стартує просто з повітря, після чого диск опускається вниз. Пілот на землі стежить за траєкторією польоту, він посадить судно в потрібному місці, не дозволивши йому просто впасти.

Поки це лише ідея. Але українська команда Space Cossacks («Космічні козаки») працює над її реалізацією — створює гібрид коптера і аеростата. «Ми хочемо, щоб він мав переваги аеростата — не витрачав енергію на боротьбу з тяжінням землі та переваги коптера — щоби був легким у керуванні», — розповів «Дому інновацій» співзасновник Space Cossacks Дмитро Хмара. Зараз «Космічні козаки» розробляють полегшену версію платформи, яка може підняти вантаж у декілька кілограмів. Діаметр диска з гелієм становить лише 3,2 м. Сьогодні платформа може конкурувати зі звичайними дронами: якщо дрон тримається в повітрі півгодини-годину, то платформа — в десятки разів довше. Наступним етапом стане створення прототипу з вантажопідйомністю 200–300 кг, а вже потім розпочнеться робота над платформою, з якої будуть запускатися ракети.

Х’юстоне, у нас проблема. Як Україні виховати свого Бренсона

Керівники проекту Space Cossacks Олександр Лозінський (зліва) та Дмитро Хмара. Фото: Вікторія Власенко

У травні цього року «Космічні козаки» стали переможцями національного етапу хакатону ActInSpace і репрезентували Україну на європейському етапі в Тулузі (Франція). Рівень підготовки українців був високим, але перемога дісталася команді з Австралії, яка запропонувала зробити сервіс для моніторингу дронів. Зараз уже є аналогічний сервіс для відстеження літаків по всьому світу — це Flightradar24 шведської компанії Travel Network. «Перемагають проекти, які мають глобальний вплив, а не тільки розв’язують локальні завдання. Це висновок, якого ми дійшли», — каже співзасновник Space Cossacks.

Х’юстоне, у нас проблема. Як Україні виховати свого Бренсона

Space Cossacks презентують свій проект на національному етапі хакатону ActInSpace. Фото: Наталія Коваль

Комерційні перспективи проекту — це головне, на що звертають увагу в Європі. Як розповів Дмитро Хмара, найбільше балів — 40% загальної оцінки — залежало від економічної складової проекту, 20% — від того, наскільки проект інноваційний, ще 20% — від очікуваного глобального впливу і останні 20% — яке враження проект справив на журі.

Хоча Space Cossacks стали єдиною командою з України, співвітчизники були присутні у складі команд з інших країн. За словами головної маркетологині та фінансистки «Козаків» Тетяни Тимченко, команду з Гватемали зібрала українка. Також українці були в командах із Польщі.

Бізнес — це не ганебно

«Освіта дає змогу нашим фахівцям працювати по всьому світу», — впевнений Дмитро Хмара. Один тільки Національний авіаційний університет за весь час підготував 200 000 фахівців для 140 країн світу.

Ректор НАУ Володимир Ісаєнко уточнює, що тепер першочергове завдання — комерціалізувати українські розробки та мотивувати молодь. Перший крок — це студентське самоврядування, на яке в бюджеті університету передбачено 750 000 грн на рік. Також НАУ обіцяє підтримувати хакатони й інші заходи для молодих підприємців.

В Україні є «космічні» стартапи, які навчилися заробляти на своїх ідеях. Наприклад, EOS Data Analytics, який пропускає космічні світлини Землі через штучний інтелект і в результаті отримує продукт, затребуваний на світовому ринку. «Дім інновацій» розповідав історію цього проекту. Але такі приклади поодинокі.

УКРАЇНСЬКІ КОМАНДИ мають хорошу технічну підготовку. АЛЕ ЧАСТО У НИХ відсутнє БІЗНЕС-БАЧЕННЯ

«За моїми спостереженнями, в Україні достатня кількість ідей, але не вірте, якщо вам скажуть, що ми — країна стартапів», — говорить доцент НАУ Наталя Боротканич. Два роки поспіль вона була в журі національного відбору NASA Space App Challenge, а цього року стала організаторкою хакатону ActInSpace у Києві. Її досвід показує, що з технічного погляду, в плані знань і умінь наші команди добре підготовлені. Але у них часто немає бізнес-бачення. «На наші хакатони приходили науковці, які не могли відповісти на питання, як вони збираються заробляти на своїх ідеях. Вони навіть не думали, чи потрібен комусь їхній продукт», — констатує Наталя. На її думку, в Україні слабо розвинений інститут підприємництва. Є окремі проекти, але не накопичилася критична маса людей, які підтримують культуру підприємництва.

Х’юстоне, у нас проблема. Як Україні виховати свого Бренсона

Організатор хакатону ActInSpace в Україні Наталя Боротканич. Фото: Наталія Коваль

Аналогічне враження склалося у технічного директора EOS Data Analytics Володимира Васильєва, який був ментором і членом журі на українському етапі хакатону ActInSpace. «Бізнес-складова — це дуже важливо. У цьому сенсі у нас поки не все виходить. Ідеї ​​є, але вони не зовсім зрілі», — пояснює він.

З економікою розібралися. Що далі?

Крім того, що у наших космічних стартапів складно з бізнесом, є проблеми і з першими інвестиціями. «Буває, що у команди є ідея та є інвестори, готові вкладати гроші. Але на таких умовах, які просто неприйнятні для перших інвестицій», — розповідає Наталя Боротканич.

Україні потрібні інвестори, готові вкладати в масштабні космічні проекти на різних стадіях. Системно інвестиціями в український космос займається тільки фонд Noosphere Ventures. Але його цікавлять стартапи на стадії прототипу. У стартапи на стадії ідеї не вкладає ніхто. Тому навіть гарні ідеї без фінансового запасу часто не виживають.

ДОСВІД ЄВРОПЕЙСЬКОГО КОСМІЧНОГО АГЕНТСТВА У СТВОРЕННІ БІЗНЕС-ІНКУБАТОРІВ МОЖЕ БУТИ КОРИСНИМ УКРАЇНІ

«Я знаю команди, які розпадалися, бо змушені були працювати ще десь. Начебто є ідея, вони хочуть працювати над своїм продуктом, але не можуть приділяти цьому достатньо часу. Тому що у них є сім’я і потреба заробляти гроші. А от якби були гроші на першому етапі, все могло б бути інакше — вони би здійснили аналіз ринку, допрацювали ідею до стадії прототипу й пішли на наступні раунди інвестицій», — вважає Наталя Боротканич.

Європейське космічне агентство (ESA) створило мережу інкубаторів BIC (Business Incubation Centre) в усіх країнах-учасницях, і там команди вчаться доводити свої ідеї до розуму і згодом можуть отримати фінансування. «Для своїх стартапів ESA виступає своєрідним бізнес-ангелом і на першому етапі дає командам невеликі суми — $25 000 чи $50 000. Це гроші на „спробувати“, перевірити себе у бізнесі. У першому раунді ніхто ще не знає, чи „злетить“ ідея, чи потрібно це комусь. І, звичайно, це високі ризики для інвестора», — говорить вона.

Х’юстоне, у нас проблема. Як Україні виховати свого Бренсона

Британський центр бізнес-інкубації ESA знаходиться на території дослідницького містечка Гарвелл-кампус. Фото: ESA

На думку Наталі Боротканич, це той позитивний досвід, який варто переймати й Україні.

Космічна монополія

Законно космічною діяльністю в Україні може займатися тільки держава. Йдеться про виготовлення і запуск ракет, виведення супутників на орбіту — так звану категорію проектів upstream. У категорії downstream, до якої належать геолокаційні та інші проекти, що використовують космічні дані на Землі, таких обмежень немає.

Якби у нас з’явився свій Ілон Маск або Річард Бренсон, який почав би будувати ракети чи космічні кораблі, його би просто не пустили на ринок. Директор з розвитку міжнародного бізнесу космічної компанії Firefly Airspace Джон Іселла розповідає, що це взагалі нетипова для світу ситуація. «В Україні діють обмеження, яких ніде у світі більше немає. Ми сподіваємося, що в найближчому майбутньому ситуація зміниться», — говорить він.

Х’юстоне, у нас проблема. Як Україні виховати свого Бренсона

Піонер космічної промисловості США Джон Іселла. Фото надане компанією Firefly Airspace

Для таких проектів, як Space Cossacks, котрі хочуть запускати ракети, найочевидніше рішення — робити це не в юрисдикції України. «Але є надія, що коли буде більше цікавих і унікальних проектів, то держава може піти назустріч», — вважає «космічний козак» Дмитро Хмара. За його словами, це питання багато разів обговорювали в середовищі аматорів-ракетників і навіть були зустрічі з Державним космічним агентством України.

Якщо український ринок відкриється для приватних компаній, то в країну можуть зайти нові інвестори, готові вкладати в масштабні космічні проекти. А у стартапів з’явиться більше можливостей для реалізації своїх ідей.

Підписуйтесь на наш канал у Telegram