Helsi.me: здоров’я нації через ІТ і медицину

Helsi.me: здоров'я нації через ІТ і медицину
Фото: Євген Донець, директор з впровадження Helsi.me

Проект Helsi.me був задуманий як глобальна медична інформаційна система, яка зв’яже всі аспекти діяльності пацієнтів України в рамках електронної системи охорони здоров’я країни eHealth — включаючи електронні медичні картки пацієнта, запис до лікарів і багато іншого. Наскільки це вдається українським інноваторам?

Одним з фіналістів конкурсу біомедичних стартапів MBioS Challenge став проект Helsi.me, який створив медичну інформаційну систему (МІС). Ця система за останній час стала відома не тільки в столиці України, а і в інших містах і регіонах країни. Пацієнти знають сайт проекту як простий спосіб вибрати собі сімейного лікаря або записатися на прийом до доктора через інтернет, але вже зараз система потенційно може набагато більше. Справа тільки у впровадженні та ефективному застосуванні її функцій тими закладами, де система розгорнута. Команда проекту на хвилі реформи системи охорони здоров’я, що проводиться зараз, активно підключає до eHealth медустанови і автоматизує їх роботу, спрощуючи життя і лікарям, і пацієнтам. Чим живе стартап сьогодні? Про це дізнавався «Дім інновацій».

«Майже ІТ-стартап»

Ми зустрілися з командою Helsi.me в центральному офісі компанії в Києві. Команда — а це програмісти, ІТ-шники, дизайнери, керівники, бізнес-аналітики, — усміхнені молоді люди.

Євген Донець, директор з впровадження Helsi.me, познайомив нас з життям компанії.

Спеціалісти в офісі виглядали зовсім не як «офісні працівники», а як справжній «ІТ-стартап» — спортивне взуття, футболки, джинси. Але замість горезвісних «смузі і коворкінгу» тут панує серйозна робоча атмосфера, адже і справою люди зайняті серйозною — займаються охороною здоров’я і йдуть у фарватері медичної реформи країни.

Хмарне рішення, яке ми знаємо як Helsi.me, включає в себе безліч компонент, не видимих «зовні», з боку пацієнти – адже це великий програмний комплекс, який об’єднує безліч аспектів автоматизації роботи установ, причетних до сфери охорони здоров’я.

Уявіть собі: через інтернет ви входите у сімейного лікаря (вони прийшли на зміну «дільничним лікарям» епохи СРСР), оформляєте страховий поліс, записуєтеся на прийом до лікарів районної поліклініки, або ж реєструєтеся на здачу аналізів або діагностику з браузера свого смартфона — швидко , без черг і походів в клініку. Якщо ви вже бували на сайті Helsi.me, то ви знаєте, що це не мрії про майбутнє, а реалії сьогоднішнього дня для України. Незабаром в системі будуть реалізовані і електронні рецепти (найімовірніше вже в 2019 році), які, як було вирішено Міністерством охорони здоров’я, будуть впроваджувати в масштабах країни, і реімбурсація, коли учасники державної програми «Доступні ліки» за рецептом лікаря безкоштовно або з суттєвою знижкою зможуть отримувати ліки в аптеці, а держава покриє витрати.

Проект на стику динамічно розвиваються сфер медицини та інформаційних технологій допомагає автоматизувати і упорядкувати роботу медиків, а в недалекому майбутньому — за допомогою штучного інтелекту і big data зможе відстежувати тенденції по захворюваннях і симптомах за віковими групами, регіонами, порами року та ін., що досі в Україні в такому масштабі було фактично неможливо. Це допоможе поліпшити охорону здоров’я в країні і підвищити якість життя громадян України.

Helsi.me: здоров'я нації через ІТ і медицину

Євген Донець

Перший досвід

Задумом було створення глобальної хмарної МІС, яка змогла б об’єднати комунальні та приватні клініки, аптеки, страхові компанії України, і при цьому забезпечила б доступ до необхідних даних для пацієнтів, лікарів, медсестер, уповноважених співробітників МОЗ, профільних організацій по всій країні.

Перші півтора року до системи підключали тільки комунальні установи. Тут був отриманий величезний досвід, адже районні поліклініки та міськлікарні — це велика кількість лікарів і величезна кількість пацієнтів.

Спочатку Helsi.me прийшов до великих міст: як бізнес-проект, стартап націлений в першу чергу на міста-мільйонники, обласні центри, населені пункти, де проживає понад 100 тисяч осіб. Але вже зараз йде охоплення сервісом і менших населених пунктів. Наприклад, районних центрів Київської області, включаючи порівняно невеликі Обухів, Васильків, Фастів і навіть Кагарлик з населенням менше 14 тисяч. До медреформи через Helsi.me підключилася половина Дніпропетровської області, почав підключатися західний регіон — першим на заході країни став Львів. За словами стартаперів, через Helsi.me до медичної реформи в цілому підключено близько половини центрів первинної медико-санітарної допомоги (ЦПМСД) України.

Проект починався не «з нуля»: команда розробки раніше створювала спеціалізоване рішення для приватних клінік. З початком медреформи стартап був переформатований і доповнений відсутніми кадрами — так були створені команди впровадження, підтримки, сервісу.

Колл-центр Helsi.me, який на першому етапі взяв на себе функцію реєстрації пацієнтів по телефону, вже в минулому: його організували на стадії пілотного проекту, але, як уже було сказано, тепер його функції взяли на себе реєстратури медустанов — так розпорядилися муніципальні влади.

До лікаря через смартфон

Серед 15 систем, підключених до eHealth, київський стартап є лідером по «букінгу», реєструючи на прийом до лікаря кожен день 24 тисячі пацієнтів. Зареєструватися можна самостійно через сайт — так робить 50% користувачів. Але друга половина користувачів може навіть не підозрювати, що реєструється на прийом через Helsi.me: їх реєструють через реєстратуру в клініках, де встановлені ПК з доступом до МІС.

Близько 54% інтернет-реєстрацій йде через мобільні пристрої, в основному смартфони, через мобільну версію сайту. У мобільному додатку поки немає сенсу: щоб він не лежав мертвим вантажем в пам’яті смартфона, додаток повинен пропонувати користувачеві функції, які будуть затребувані хоча б кілька разів на місяць.

Перші труднощі

«Пілот» стартував наприкінці 2016 року в комунальних медустановах Подільського району Києва, і далі був розширений на Оболонський район столиці. Місцева влада була не проти, щоб фахівці допомогли автоматизувати охорону здоров’я в Києві — до того ж безкоштовно! У підсумку в пілотній програмі взяли участь два ЦПМСД, один КДЦ (Консультативно-діагностичний центр) і одна ДКЛ (дитяча клінічна лікарня).

Труднощі впровадження системи почалися з того, що на робочих місцях лікарів і в реєстратурі часто були відсутні ПК, а з 10 будівель медустанов «пілота» інтернет був тільки в двох. Так що для підключення до МІС довелося не тільки прокладати комунікації, а й передати медикам у тимчасове користування 13 комп’ютерів для реєстратур. Тут же з’ясувався ще один нюанс: 2/3 медиків, задіяних в проекті, не володіли навичками роботи з ПК на належному рівні. Тому силами стартапа були організовані ще й курси комп’ютерної грамотності для медпрацівників. Команда викладачів в семи класах протягом трьох місяців навчала медиків за спеціально розробленою програмою комп’ютерної грамотності та навичкам роботи з системою.

Непростий процес впровадження і навчання персоналу допоміг команді Helsi.me ближче познайомитися з медиками і навіть подружитися з ними, а крім того — зрозуміти, яка їм потрібна техніка і навички.

Helsi.me: здоров'я нації через ІТ і медицинуHelsi.me: здоров'я нації через ІТ і медицинуHelsi.me: здоров'я нації через ІТ і медицину

— Важливо розуміти, що успіх Helsi.me залежить не тільки від ПЗ. Він складається з якості системи, правильної інфраструктури і мотивованих користувачів. І без будь-якої з цих складових успіх неможливий! — каже Євген Донець.

Після закінчення «пілота» команда провела презентації для керівництва міста, включаючи мера Києва Віталія Кличка. Результати вразили високих гостей і було прийнято рішення розширювати програму, щоб усі кияни мали можливість скористатися послугами Helsi.me. І процес пішов.

Вся справа в лікарях

Зараз найбільшим попитом в МІС користується функція електронного запису до лікаря. Це працює так: відділи кадрів клінік заводять в базу даних (БД) всіх лікарів, адмініструють їх розклади, а працівники реєстратури через CRM-блок реєструють пацієнтів, якщо ті телефонують або особисто приходять в клініку для запису на прийом. У системі передбачена можливість перенести прийом, скасувати його за бажанням пацієнта і т. п.

Однак, реєстратором клініки заводиться лише паспортна частина електронної медичної картки, а історію хвороби веде лікар. Він заходить в систему і вносить результати огляду; тут же лікар може виписати рецепт, направити пацієнта до іншого лікаря (наприклад, терапевт або педіатр може відправити пацієнта до фахівця або ж один фахівець відправити хворого до іншого) — всі ці функції передбачені.

Міжнародний досвід

Всі дані пацієнтів захищені згідно з вимогами законодавства. Вони передаються в зашифрованому вигляді, а зберігаються в так званому «центральному компоненті» — захищеній базі даних. За неї відповідає держава — адмініструванням єдиної бази eHealth займаються фахівці держпідприємства «Електронне здоров’я».

Цікаво, що в різних країнах такі системи реалізовані по-різному. Наприклад, в США немає єдиного центрального компонента — кожен штат може створювати БД самостійно, і навіть різні клініки мають право зберігати історії хвороби та іншу інформацію про власних пацієнтів, не ділячись нею ні з ким. При переведенні пацієнта з однієї клініки в іншу вони можуть, наприклад, передати роздруковані на папері документи за всю історію його звернень до лікарів клініки. А ось в Естонії, наприклад, робота з медичними даними ближче до того, як її хотілося б бачити творцям Helsi.me в Україні: тут реалізована централізована база даних, в якій будь-який лікар з допуском може подивитися будь-який рентгенівський знімок, результати МРТ і т. п. для будь-якого свого пацієнта — коли і в якій би клініці країни не проводили діагностику. Все це працює без знімків на плівках, «паперових» запитів, бюрократії, зволікання та тяганини.

Творці Helsi.me намагаються максимально піти від паперу в медичному документообігу, але в деяких випадках законодавство цього не дозволяє. Більшість форм закон наказує зберігати виключно в паперовому вигляді. Але і тут розробники йдуть назустріч медпрацівникам, розробляючи ці форми документів в електронному вигляді — їх можна легко роздрукувати і зберігати, як належить.

«Гроші можна заробити там, де вони є»

Як і всякий бізнес, стартап Helsi.me планує приносити дохід. Зараз проект є інвестиційним, але незабаром він повинен почати заробляти. І не тим способом, яким зазвичай намагаються заробити творці і оператори схожих систем.

— Якщо інші намагаються заробити, продаючи ліцензії всім, включаючи комунальні медустанови, то ми пішли іншим шляхом. До державних клінік ми прийшли безкоштовно, а тепер, отримавши велику базу клієнтів і користувачів, величезну статистику і досвід, ми готові на взаємовигідних умовах пропонувати співпрацю для комерційних підприємств — страхових компаній, аптек, приватних клінік, — пояснює Євген Донець.

Спочатку проект Helsi.me пішов від постулату «Заробляти гроші можна там, де вони є». В українських державних клініках — безліч пацієнтів, серед яких чимало тих, хто готовий платити за більш оперативний і якісний сервіс. І один із способів комерціалізації Helsi.me — допомога в підборі комерційних послуг.

Наприклад, щоб потрапити до «безкоштовного» фахівця, зазвичай потрібно чекати кілька днів, а то і тижнів або місяців. А МІС при реєстрації до фахівця за місяць може запропонувати записатися до такого ж лікаря в приватній клініці на найближчий час. Клініка отримує задоволеного пацієнта, а Helsi.me — комісійні. Те ж саме стосується аналізів, діагностики і багато чого іншого: безкоштовна МРТ за місяць або платна завтра — система може дати такий вибір.

— Приватні клініки вже самі приходять до нас і просять підключити їх до системи. Вони хочуть, щоб їхні послуги були представлені на платформі і відображалися, як альтернатива державним клінікам, — ділиться досвідом Євген Донець. — Також їм цікаво бачити анамнез, історію хвороби нового пацієнта, якого раніше вела комунальна медустанова. Для них ми стаємо оператором медичних даних. І це правильно, звичайно: повна історія хвороби пацієнта повинна бути доступна лікарю, що його лікує. І бажано, щоб вона була написана не «медичним почерком» на розрізнених пожовклих сторінках, а представлена в електронному вигляді, з усіма знімками, результатами аналізів, з можливістю пошуку, вибірки, сортування та інших функцій.

Як з’ясувати реальну картину?

Команда впровадження стартапу стверджує: навіть сам по собі процес впровадження системи покращує роботу медичного закладу. Наприклад, клініки часто не знають, як у них завантажені лікарі, хто працює, а хто імітує бурхливу діяльність. Так, в одній з установ сказали: як же ми будемо встигати вносити пацієнтів в базу даних, якщо у нас їх майже півтори тисячі в день? Але, попрацювавши в системі, керівництво з’ясувало, що через клініку щодня проходить до 700 пацієнтів. Або ще: деякі лікарі могли написати, що вони приймають 60 пацієнтів в день, а виявляється, що максимальне число пацієнтів, яких може прийняти такий лікар за день, це 17.

У цілому, система допомагає клінікам відстежувати скарги пацієнтів, гарантувати дотримання онлайн-черги. Адже, коли такі проблеми виникають, користувачі повідомляють про це Helsi.me, а компанія в свою чергу повідомляє про це медустанови, даючи їм можливість поліпшити свій сервіс. Також система допомагає унормувати роботу лікаря, який може чітко спланувати свою роботу наперед, розуміючи, скільки пацієнтів він прийме в кожного робочого дня.

Зручний інструмент для здоров’я України

Електронні медичні системи по всьому світу дуже складні. Своїм завданням Helsi.me вважають створення простої, доступної і зрозумілої МІС. Євген Донець ділиться досвідом:

— Ми зустрічали дорогі куплені системи, але вони не працювали. Чому? Ними не користувався ніхто в клініці! Наприклад, програма для автоматизації управління ліжками в лікарні. Деякі лікарні її купували, але медпрацівники для тих же функцій використовували Excel або взагалі паперові зошити — так їм було звичніше. Тому важливо не просто дати інструмент, а зробити так, щоб їм правильно користувалися і це було зручно. Можна дати людині сокиру і не навчити нею працювати. Людина спробує рубати обухом, скаже: «Нісенітниця!», і закине сокиру в кут — просто тому, що йому не показали переваги інструменту, не навчили їм правильно користуватися.

Щільно працюючи з користувачами системи, лікарями і пацієнтами, кожні два тижні систему модернізують. Якісь нові і затребувані функції з’являються, зайві — приховуються. Робота лікаря спрощується, записи в електронній медичній карті параметризуються, приводяться до єдиного стандарту. Щоб не було плутанини і дані можна було легко обробляти, тут не можна вписати в поле «об’єктивні свідчення» такі обороти, як «у пацієнта голова болить» або «скаржиться на головний біль» — лікар, вводячи дані, вибере параметр для показань пацієнта під назвою «Головний біль», заздалегідь створений в системі. А зі стандартизованими даними доступний аналіз big data, який не тільки дозволить поліпшити якість обслуговування пацієнтів, а й допоможе українським медикам зробити націю здоровіше.

Helsi.me: здоров'я нації через ІТ і медицину

Євген Донець і Ярослав Іваненко

Директор по продукту Ярослав Іваненко з команди Helsi.me каже:

— Наша місія — зробити так, щоб люди не хворіли, а якщо вже захворіли, то швидше одужували. В Україні важливо розвивати профілактику захворювань. Для цього потрібні, зокрема, статистика і аналіз, в тому числі і за допомогою ШІ, що може дати наша система в майбутньому з накопиченням даних і аналізом big data. Тому, шляхом автоматизації, створивши систему, яка допоможе і пацієнтам, і медикам, ми хочемо виховати в людях уміння і бажання стежити за своїм здоров’ям.

— ІТ і медицина — дуже цікаві галузі, важливість яких важко переоцінити. Інформаційні технології, як і медицина, розвиваються дуже активно. І ІТ, і медицина вкрай важливі для поліпшення життя людини. Helsi.me працює на стику цих двох передових галузей, тому ми вважаємо наш проект дуже важливим і соціально значущим. В кінцевому підсумку, він стосується здоров’я кожного з нас, — підводить підсумок Євген Донець.



Leave a Reply