IT-компанії поділяться заробітком з науковцями

IT-компанії поділяться заробітком з науковцями

Фізики, хіміки, математики. Розробники програмного забезпечення дедалі частіше потребують їхніх знань.

«Дім інновацій» з’ясував, що роблять українські вчені в IT і чому попит на послуги науковців зростає.

Середня зарплата співробітника Національної академії наук України – близько 4 тис. грн. Середня зарплата пересічного розробника в українській IT-компаніїблизько 40 тис. грн.

Вчені мають глибокі знання у специфічних сферах, але їх далеко не завжди можна застосувати в бізнесі. Натомість українські розробники успішно продають свої послуги компаніям з Європи й США і створюють продукти різної складності.

Що складнішими стають завдання, то частіше розробники звертаються по допомогу до зовнішніх спеціалістів. Зокрема, до науковців.

Яка робота є в IT-компаніях

Цифрова медицина, інтернет речей (Internet of Things, IoT), фінтек, біотехнології та нанорозробки, штучна і доповнена реальність, штучний інтелект – для розробки продуктів у цих сферах самих лише технічних знань недостатньо. Тут потрібне глибоке розуміння фізики, хімії, генетики, біології, соціології, електроніки, автоматики та інших наукових галузей.

«Нам потрібні вчені періодично, за десятком напрямків – точно», – розказує керівник департаменту R&D компанії SoftServe Василь Милько. Але потрібні ті, хто встигає за рік комерціалізувати дослідження, з видимим прогресом протягом кожного кварталу, щоб отримати наступний транш на дослідження чи проект. Тобто йдеться про комерційні дослідження в маленьких продуктових і великих аутсорсингових компаніях, а не про фундаментальні, скажімо.

Для науковців у SoftServe є посади провідного дослідника (Lead Researcher) і дослідника (Research Engineer).

У 2018 р. дослідники працюватимуть тут за трьома основними напрямками.

По-перше, це штучний інтелект, а саме машинна емпатія, емоційний інтелект. По-друге, інтернет речей, проектування і програмування «розумних» пристроїв. По-третє, квантове програмування, а саме оптимізація на квантових комп’ютерах D:Wave і програмування алгоритмів вищого рівня на стабільних кубітах. Основні напрями роботи на 2019–2020 рр. можуть бути іншими.

SoftServe залучала науковців-дослідників до роботи над своїм продуктом BioLock.

Це, по суті, система ідентифікації водія за електрокардіограмою. Вбудовані в кермо датчики зчитують серцебиття, і лише після цього вмикається двигун автомобіля. Ідентифікація водія відбувається за 30 с із точністю 70%. «Для розробки BioLock нам потрібно було добре орієнтуватися у біосигналах, електрокардіограмі, біоімпедансі (вимірюванні показників тіла з огляду на те, як воно чинить опір електричному струму. – Ред.)», – розказує Василь Милько.

Крім того, SoftServe працює з фотоплетизмограмою, гальванічним опором шкіри, сітківкою ока, розташуванням судин. Тому в науково-дослідний підрозділ компанія шукає людей з глибоким знанням потрібних дисциплін та широким колом інтересів. Адже інноваційні рішення завжди лежать «на стику» традиційних дисциплін, професій.

На комплексних R&D-проектах для різних індустрій спеціалізується і фірма GlobalLogic.

В її активі є проекти, де потрібна участь фахівців як із гарними практичними знаннями, так і з досвідом у науково-технічних дослідженнях. Наприклад, у галузі фізико-математичних наук, причому не зайвим буде і науковий ступінь.

Серед задач, якими займаються такі спеціалісти, – розробка комплексних математичних моделей, оптимізація та адаптація складних алгоритмів. Віце-президент з інжинірингу GlobalLogic Андрій Яворський як ілюстрацію наводить проекти автомобіля з автопілотом чи роботизованих систем складської логістики. Наприклад, алгоритми відвантаження роботом на складську палету спакованих товарів, різних за розмірами, вагою, міцністю паковання, – це нетривіальна математична проблема. У випадку з автомобільними проектами команда дослідників займається оптимізацією алгоритмів позиціонування машини під час руху і розробкою алгоритмів безпечного управління автономним транспортним засобом у випадках екстреної зупинки.

«Формально ці інженери зайняті тієї ж таки розробкою програмного забезпечення, але на практиці – вирішенням складних новаторських завдань, що саме по собі захоплює і мотивує наших технічних фахівців», – розказує Андрій Яворський.

Науковці співпрацюють і з Sigma Software. Як пояснює Delivery Director компанії Анатолій Кочетов, це переважно математики та фізики в минулому. Сьогодні вони, здебільшого, є розробниками високих рівнів Senior і Team Lead, але із серйозною науковою базою. Проекти, з якими вони працюють, — це штучний інтелект, машинне навчання, великі дані. Також вони частково беруть участь у різних проектах для авіапромисловості та роботі над вбудованими системами (embedded).

Багато науково-дослідної роботи своїм працівникам пропонують центри R&D світових технологічних гігантів. В Україні, наприклад, є центр досліджень та розробки Samsung. Проте детальніше розказати про досвід роботи з науковцями в українському офісі Samsung поки що не змогли.

Зарплата й умови співпраці

Залежно від компанії та конкретного проекту умови співпраці з науковцем можуть різнитися. SoftServe залучає спеціалістів як за контрактом, так і до штату. Розмір їхньої заробітної плати компанія не розкриває, але Василь Милько оцінює її як «конкурентну в індустрії». Винагорода фахівця залежить від експертизи, а також від потрібності цього працівника в конкретний період.

Як пояснює виконавчий директор IT-комітету Європейської бізнес-асоціації Костянтин Васюк, замовлення постійно змінюються і надходять з різних галузей. Тому штат сервісної компанії має бути максимально гнучким та адаптуватися до потреб клієнта. «З практичної точки зору компаніям не зовсім доцільно тримати у штаті на постійній основі вузькоспеціалізованого наукового співробітника», – пояснює він. Часто компанії додатково навчають самих розробників, щоб вони розуміли, як працюватиме програма чи технологічне рішення для специфічної індустрії.

Науковці долучаються до проектів сервісних інформаційних компаній як консультанти, працюють за тимчасовим контрактом (неповна зайнятість). Такі фахівці можуть складати до 1% загального персоналу IT-компанії.

Чому в бізнесі так мало науковців

Василь Милько вважає, що така незначна кількість учених в IT пов’язана з різними підходами до роботи в науковому та бізнес-середовищі. Адже фундаментальні дослідження і дослідницька робота в компаніях – принципово різні речі.

Василий Мылько

Василь Милько

Дослідницька робота науковців над власними проектами може тривати роками, а її успішним завершенням стане публікація результатів у науковому виданні. Бізнесові ж дослідження – інші. Вони побудовані на розумінні потенційної актуальності, цінності того чи того рішення. «Працюючи над інноваційними розробками, ми маємо розуміти, хто може стати потенційним покупцем такої технології, наскільки значний і тривалий потенціал вона несе. Наші проекти повинні комерціалізуватися упродовж року. Тож швидкість роботи, креативність, гнучкість мислення для нас є більш важливими, аніж, власне, дослідження», – пояснює R&D-директор SoftServe.

Він вважає, що вчені та дослідники в класичному розумінні цього терміна навряд чи масово прийдуть в IT, доки в українських компаній не з’являться власні наукові лабораторії, як-от у Google чи Facebook.

Тренд чи випадковість?

Костянтин Васюк з Європейської бізнес-асоціації наголошує, що завдяки різнобічним курсам і напрямкам вітчизняної вищої освіти, а також гарній технічній базі, яку успадкувала Україна, наших IT-фахівців високо цінують на міжнародному ринку. Адже програмісти не тільки здатні написати код за параметрами клієнта чи на основі поставлених йому питань, але й можуть запропонувати альтернативні рішення, зовсім інший підхід до питання.

«Наприклад, ми спілкувалися з індійськими IT-спеціалістами, які сьогодні працюють над підтримкою софту в одній з американських банківських корпорацій. І прикметним є те, що це програмне забезпечення для банку написали саме українські програмісти», – розказує Костянтин Васюк.

Анатолій Кочетов із Sigma Software додає, що сьогодні в Україну віддають дедалі більше проектів, які вимагають R&D, наукового підходу і глибоких академічних знань у прикладній області. Відбувається поступова трансформація сприйняття нашої країни від недорогого європейського аутсорсингу до локації, де є унікальний інженерний досвід. Відповідно, зростає попит на розробників, що виконують науково-дослідну роботу.

Цей тренд підтверджує і Андрій Яворський з компанії GlobalLogic.

Він пов’язує це зі зростанням довіри до наших фахівців і до країни загалом. «Якщо раніше клієнти сервісних компаній рідко передавали розв’язання складних наукомістких проблем партнерам, то тепер все частіше довіряють їх безпосередньо нам», – розповідає він.

Цифрові технології сьогодні трансформують цілі галузі, тому, на його думку, в майбутньому попит на програмістів-учених найрізноманітніших спеціалізацій лише зростатиме.

Підписуйтесь на наш канал у Telegram