Як тобі таке, Ілоне Маску! Україна хоче запускати більше ракет

Як тобі таке, Ілоне Маску! Україна хоче запускати більше ракет

Цього року одразу кілька експериментальних ракет, створених в Україні, піднялося в небо. І це тільки початок.

Сергій Піпко має 54 роки, викладає хімію в Київському національному університеті ім. Т. Шевченка і все життя захоплюється створенням ракет. «Спочатку я вчився за радянськими книжками. А 1998 р. у мене з’явився інтернет», — згадує він. Саме з інтернету конструктор-аматор дізнався про розробки іноземних ракетолюбителів, зокрема американських, які були на голову вище вітчизняних. Із цього розпочалася вже серйозна робота в галузі експериментального ракетобудування.

Нині Сергій Піпко керує студентським конструкторським бюро NAURocket при Національному авіаційному університеті й може створювати ракетні двигуни та ракети різної складності. У його планах — участь у міжнародних студентських ракетних змаганнях і наукові експерименти за тематикою досліджень НАУ.

Борознять простори

Із початку року бюро NAURocket створило і запустило кілька експериментальних ракет. Над ними працювали студенти не тільки НАУ, але і КНУ ім. Т. Шевченка, НТУУ «Київський політехнічний інститут ім. І. Сікорського», Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця. У квітні вони запустили під Києвом ракету на висоту 600 м. А в червні — ще дві. Це були перші запуски ракет, повністю виготовлених студентами.

Как тебе такое, Илон Маск! Украина хочет запускать больше ракет

Студенти NAURocket з експериментальною ракетою

Ракети подібного класу можуть підніматися на 2–3 км, але розміри поля, де відбувався запуск, не дали їм такої змоги. Річ у тім, що ракета не завжди летить неухильно вертикально вгору, а потім спускається вертикально вниз. Із якоїсь причини вона може полетіти вбік. «Ми дуже серйозно стежимо за безпекою польотів, але тим не менше враховуємо і найгірший варіант», — розповідає Сергій Піпко. Нині студенти працюють над ракетою, яка зможе злетіти на 5 км вгору. Під її запуск НАУ шукатиме повноцінний полігон».

Как тебе такое, Илон Маск! Украина хочет запускать больше ракет

Запуск експериментальної ракети NAURocket

У квітні на полігоні в Дніпрі свої ракети також запустила технічна школа Noosphere Engineering School — проект асоціації Noosphere і кількох університетів. Над ракетою працювали студенти Дніпровського національного університету ім. О. Гончара, які пройшли підготовку в Noosphere Engineering School, і фізик Вадим Солнцев — ментор цієї школи. Він виконав основну частину роботи.

Как тебе такое, Илон Маск! Украина хочет запускать больше ракет

Запуск експериментальної ракети Noosphere Engineering School на полігоні в Дніпрі

Зворотній відлік

«У нас держава не стимулює створення ракет-носіїв приватними підприємствами», — розповідає доцент НАУ Наталя Боротканич, організаторка хакатону Європейського космічного агентства ActInSpace в Україні.

Приватний космос несподівано заявив про себе в усьому світі, показавши свою ефективність, інноваційність та перспективність. Нові учасники космічної діяльності, наприклад SpaceX Ілона Маска чи Virgin Galactic Річарда Бренсона, отримали необхідні законодавчі акти, що регулюють їхні дії з освоєння космічного простору. Це стимулювало розвиток державно-приватного партнерства у космічній сфері та ракетобудування загалом. В Україні ж усе навпаки: відповідно до закону «Про підприємництво», виготовленням і експлуатацією ракет-носіїв, зокрема й космічних, можуть займатися тільки державні підприємства і організації, а тому нові типи ракет з альтернативними пусками залишаються у кресленнях.

Як тобі таке, Ілоне Маску! Україна хоче запускати більше ракет

Експериментальна ракета, створена в Noosphere Engineering School

Експериментальні ракети не вважаються космічними, оскільки не піднімаються в космос. У теорії висота зльоту експериментальних ракет може сягати 100 км. Нещодавно американська організація Base 11 оголосила конкурс: студенти, які до 30 грудня 2021 р. виготовлять і запустять ракету з рідинним двигуном, здатну піднятися на 100 км, отримають $1 млн.

Некосмічні гроші

Єдині, хто зараз фінансує створення студентських ракет в Україні, — це НАУ і Noosphere.

Noosphere витратила близько $200 000 лише на свою Space Engineering School (школу космічної техніки), де розробляють експериментальні ракети. А також підтримує ракетомодельний спорт, у який держава майже нічого не вкладає. У 2015 р. Noosphere організувала в Україні чемпіонат Європи з ракетомодельного спорту, а 2016 р. — чемпіонат світу. Це коштувало близько $400 000.

Как тебе такое, Илон Маск! Украина хочет запускать больше ракет

Запуск експериментальної ракети Noosphere Engineering School на полігоні в Дніпрі

НАУ таких грошей не має. Університет більше допомагає організаційно: він надав приміщення для NAURocket і деяке обладнання. Студентів консультують дві лабораторії: композиційних матеріалів і трибології (розділ фізики, що вивчає тертя). Закупівлю матеріалів для ракет профінансувала первинна профспілкова організація студентів та аспірантів НАУ.

Щоб створити наступну, більш складну ракету, NAURocket доведеться шукати спонсорів. «На наукових пікніках у Варшаві ми познайомилися з аналогічними клубами Польщі. Так ось, для них це нормальна практика і мало не правило доброго тону — коли всі витрати покривають спонсори», — розповіла голова Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів та молодих вчених НАУ Ксенія Семенова.

Як тобі таке, Ілоне Маску! Україна хоче запускати більше ракет

Експериментальна ракета NAURocket

За її словами, з вересня НАУ планує ще активніше розвивати напрямок експериментального ракетобудування. У інженерної школи Noosphere також великі плани: створити штатну ракету-носій, а потім вивести розроблені ракети й супутники на всеукраїнські та міжнародні змагання.

«Зараз всі хочуть стати айтішниками. Але, можливо, завдяки нашій роботі більше людей захоче пов’язати своє життя з космічними технологіями», — додає Сергій Піпко з NAURocket.

Світовий ринок космічних запусків зараз оцінюють у $5,5 млрд на рік, а виробництва супутників — у $14 млрд. Причому в останні роки приватні космічні компанії, а саме SpaceX, відвойовують частку у держав, таких як Росія. Для порівняння, якщо SpaceX минулого року здійснила 18 запусків, то Росія — 17.

Створення і запуск експериментальних ракет — це не тільки розвага, а й можливість для студентів відточити інженерні навички, щоб у майбутньому українці змогли конкурувати на глобальному рівні.

Підписуйтесь на наш канал у Telegram