Кількість дисертацій в Україні знизилася на 15%, а якість – на тому ж рівні

0
318
Количество диссертаций в Украине снизилось на 15%, а качество – на том же уровне

Кількість дисертацій в Україні за останній рік упала на 15%. Про це під час круглого столу «Чужі серед своїх: хто зайвий в українській науці?», організованого «Домом інновацій», повідомила Нана Войтенко, доктор біологічних наук, член наукового комітету Національної ради з питань розвитку науки і технологій.

За її словами, станом на грудень 2016 р. в Україні було захищено 5 200 кандидатських дисертацій і 884 докторські. До кінця 2017 р. кількість кандидатських дисертацій знизилася до 4 500, а докторських – до 811.

Як вважає доктор фізико-математичних наук, член наукового комітету Національної ради з питань розвитку науки і технологій Олексій Колежук, головна проблема не у великій кількості дисертацій. Для порівняння, в США, за його словами, щороку захищається близько 50 000 PhD. Але в Україні проблема – у змісті дисертацій.

По-перше, існує дисбаланс за напрямками. Близько 50% дисертацій, які захищають в Україні, стосується педагогіки, економіки, медицини та юриспруденції. І лише 20% – природничих наук, які ми пов’язуємо з технологічним прогресом.

По-друге, дисертації часто не мають наукової цінності і їх пишуть заради отримання доплат від держави. «Є, наприклад, такі „дикі“ науковці – вони захистились, але працюють у держапараті, там отримують доплати і користуються іншими пільгами, не будучи насправді науковцями», – каже Олексій Колежук.

Кандидат фізико-математичних наук, старший науковий співробітник Інституту математики НАНУ Ірина Єгорченко стверджує, що однією з великих проблем дисертацій в Україні є плагіат.

«Що казати, якщо дітей навчають плагіату ще із садочка. Є багато випадків, коли вихователь робить „подєлки“ і каже, щоб вони сказали батькам, що самі це зробили», – розповідає пані Єгорченко. Або ж майстрині хендмейду приймають замовлення від школярів на виконання домашніх завдань із праці. Тобто плагіат – це проблема на рівні всього суспільства.

Позиція держави щодо плагіату в науковій сфері така: його наявність мають визначати не науковці, а юридична експертиза. За словами Ірини Єгорченко, вартість такої експертизи часто є непідйомною. Наприклад, у випадку зі скандальною дисертацією Катерини Кириленко, дружини політика В’ячеслава Кириленка, вартість експертизи мала б скласти 360 000 грн. «Тобто держава робить все можливе, щоб така експертиза не відбулася», – наголошує Ірина Єгорченко.

Патентний повірений та віце-президент Асоціації патентних повірених України Петро Боровик вважає, що питання протидії плагіату стоїть не лише в правовій площині. «Певно, що використання норм закону про охорону авторських прав може знизити рівень плагіату. Але академічний плагіат – це явище, яке не може бути припинене виключно засобами права інтелектуальної власності», – вважає пан Боровик. На його думку, найчастіше плагіат у наукових роботах – це обман державних органів і суспільства загалом, а не порушення авторських прав третіх осіб. Отже, наукове середовище має виробити певний імунітет проти такого явища.

Підписуйтесь на наш канал у Telegram

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here