Кіпу – вузликове письмо інків: розв’язка близько

0
611
[:ua]Фото: lynn Dombrowski[:ru]Фото: lynn Dombrowski[:en]Photo: lynn Dombrowski[:]

Вузликове письмо інків: чи стануть шість кіпу із долини Ріо-Санта новим Розеттським каменем?

Перед Новим роком у зарубіжних ЗМІ з’явилися публікації про те, що дослідники з Гарвардського університету зробили важливе відкриття. Завдяки йому, можливо, ми нарешті прочитаємо кіпу – документи, «записані» вузликами на мотузках, якими користувалося населення Центральноандського регіону Південної Америки – насамперед мешканці імперії інків та їхні нащадки. Історія цих народів значною мірою написана переможцями – іспанськими завойовниками. Якщо кіпу справді «заговорять», ми дізнаємося іншу версію цієї історії.

Чотири сторони світу, об’єднані разом

Імперія інків була найбільшим політичним утворенням у доколумбовій Америці. Вона простягалася приблизно на 5 000 км уздовж західного узбережжя Південної Америки, і в різні періоди її населяли 8–12 млн людей. Сьогодні цю територію займають Колумбія, Чилі, Перу, Болівія, Еквадор і Аргентина. Мовою кечуа імперія називалася Тауантінсу́йу – «чотири об’єднані провінції» (дослівно: «чотири сторони світу, об’єднані разом»).

Для того щоб «зв’язати» своїх підданих із різних куточків у єдину імперію, просто необхідний документообіг: записи про те, скільки людей мешкає у певному поселенні, який у них соціальний статус, скільки кукурудзи вони зібрали, скільки робіт мають виконати й скільки податі заплатити. Інки успішно поєднали окремі народи імперії, використавши мотузки із вовни альпак і лам або із бавовни – кіпу. За словами історика Феліпе Гуамана Поми де Айяли, «імперією керували за допомогою кіпу».

«Писали» та «читали» кіпу спеціальні чиновники – кіпукамайоки. Сьогодні ж дослідники мало розуміють із того, що «записано» в тому чи тому кіпу, але давно збагнули, які числа в них зашифровано. Кого або чого саме стосуються ті цифри, яку ще інформацію «записано» (якщо справді «записано») в кіпу і як саме її «записано» – на ці питання, здебільшого, відповіді немає.

Та нині, схоже, в руках дослідників опинився важливий ключ. «Дім інновацій» спробував розібратися у хитросплетіннях кіпу разом із Сергієм Купрієнком – одним із лише кількох в Україні фахівців із історії та культури інків.

Два документи

До нашого часу дожило понад 900 кіпу. Найбільша колекція – близько 300 екземплярів – зберігається в Етнологічному музеї у Берліні, ще одне велике зібрання є в музеї «П’ять континентів» у Мюнхені, по кількадесят кіпу зберігають музеї Перу. Для найбільш допитливих скажемо, що в Україні кіпу ви не побачите. Головним центром вивчення кіпу є Khipu Database Project, де зібрано усю можливу інформацію про кіпу з усього світу, а заснував його гарвардський професор Гері Ертон (Gary Urton).

Серед студентів Ертона минулого року був Мануель Медрано (Manuel Medrano), першокурсник, для якого основна спеціалізація – прикладна математика, а додаткова – археологія. Свої весінні канікули Медрано присвятив дослідженню двох документів. Один, укладений 1670 р. іспанською мовою, описував, скільки податків мають сплатити колоніальній владі індіанці Рекуай, що мешкають у шести пачаках («сотнях» – громадах, які також називали айльу) поблизу сучасного міста Сан-Педро-де-Коронго в центральному Перу. Інший – шість кіпу, знайдені в похованні неподалік у тій же долині Ріо-Санта (їх позначають UR 87, UR 88, UR 89, UR 90, UR 91, UR 92).

Порівнявши два ці документи, молодий дослідник дійшов висновку, що вони становлять пару, тобто розповідають про одне й те саме.

Знайти пару

Єгипетські ієрогліфи вдалося розшифрувати завдяки знаменитому Розеттському каменю. На ньому був текст, написаний незрозумілими давньоєгипетськими ієрогліфами. Але той самий текст був написаний також і давньогрецькою мовою, яку вчені добре розуміли. Завдяки цьому вони зрештою спромоглися розшифрувати давньоєгипетські ієрогліфи.

Фото: Benjamin Busche Розеттський камінь став ключем для розшифровки давньоєгипетської писемності
Фото: Benjamin Busche
Розеттський камінь став ключем для розшифровки давньоєгипетської писемності

Ключем до розшифровки писемності майя став так званий алфавіт де Ланди, в якому назви іспанських літер були записані майяськими ієрогліфами. Не один дослідник намучився з ними, але сьогодні тексти майя вже можна прочитати, хоча й не на 100%.

Кіпу – вузликове письмо інків: розв’язка близько
Єпископ Дієго де Ланда в XVI ст. знищував рукописи майя, але саме завдяки йому в XX ст. вдалося розшифрувати їхню писемність

Якщо шість кіпу із долини Ріо-Санта і справді дублюють іспанський документ, то вони можуть стати ключем для розшифровки змісту кіпу. Саме цьому питанню присвячено статтю в журналі Ethnohistory. Цікаво, що першим з двох авторів (тобто головним) зазначено саме Мануеля Медрано – фактично новачка у цій галузі досліджень, а на другому місці – професор Ертон, один із найбільш поважних фахівців у цій сфері.

Як виглядає кіпу

Типове кіпу складається із головного шнура, до якого прив’язано нитки першого порядку. Як саме вони прив’язані – питання набагато важливіше, ніж може здатися на перший погляд, але про це пізніше. Відомі кіпу, в яких лише кілька ниток, а є такі, що мають близько двох тисяч. До цих ниток можуть бути прив’язані нитки другого порядку, а до тих – нитки третього порядку.

Фото: bobistraveling
Фото: bobistraveling

До головного шнура також можуть прикріплюватися різні предмети, наприклад, листок рослини чи фрагменти тканини, а на нитках зав’язуються вузли. Ці вузли можуть бути різних видів: зав’язані як направо, так і наліво – їх називають S та Z. Сьогодні вже відомо, що ці S- та Z-напрямки є бінарною системою кодування інформації, тобто ними позначають категорії, що можуть набувати лише два значення: верхній-нижній, присутній-відсутній тощо.

Самі нитки можуть бути різного забарвлення, причому як однокольорові, так і сплетені з волокон двох або трьох кольорів. Якщо «чистих» кольорів нараховується до 30, то кількість їх комбінацій набагато більша. При цьому певні кольори не можна було поєднувати. Вузли, кольори, напрямок плетення нитки й додаткові предмети – все це неодмінно кодує якусь інформацію.

«На той час це були такі собі міні-комп’ютери, – каже Сергій Купрієнко. – Тим більше якщо прийняти гіпотезу, що разом із юпаною (спеціальною рахівницею) кіпу утворювали повноцінний обчислювальний механізм – операційну складову та пам’ять для тривалого зберігання інформації з двоїстим і десятковим кодуванням; при цьому широку гаму кольорів, імовірно, використовували для позначення семантичного ряду».

Фото: Yiyi
Фото: Yiyi

Сьогодні не викликає сумнівів, що майже дві третини із понад 900 відомих кіпу містять інформацію у числовому вигляді, й навіть цілком зрозуміло, як саме «записували» числа. Кількість вузлів у певних положеннях означає кількість «одиниць», «десятків», «сотень» і т. д. Наприклад, щоб «записати» 235, треба у певному положенні зав’язати вузол із п’ятьма витками, в іншому певному положенні – ще три вузли і ще два вузли там, де мають бути «сотні». Нулі позначаються відсутністю вузлів, тому, щоб «записати», приміром, 5 000, потрібно лише зав’язати п’ять вузлів на тій нитці, що позначає тисячі. У цьому була простота стародавньої системи для «запису» чисел.

Цифри ми можемо прочитати, але про що вони розповідають і що означає решта приблизно 300 «нечислових» кіпу?

По шість ниток на кожного

Тепер ближче розглянемо наші документи. Іспанський документ містить поіменний перелік 130 платників податків і ще двох безіменних платників – усього 132 особи індіанців Рекуай. Із нього зрозуміло, що кожен мусить сплатити 2 песо, 7 реалів і 3 куартильо (монета вартістю 1/4 реалу). Якщо порахувати разом, то виходить 367 песо з копійками. В кінці документу сказано, що він має бути зачитаний мовою кечуа і записаний у кіпу.

Шість кіпу із долини Ріо-Санта всі мають подібну будову: їхні нитки згруповано по шість штук. Тобто уявіть, що на основному шнурі прив’язано шість ниток одна біля одної, потім – невеличкий проміжок і знову шість ниток одна біля одної, відтак – проміжок і знову шість ниток і т. д. Якщо порахувати всі такі групи по шість ниток, то виявиться, що разом їх 133. Тобто є розбіжність із кількістю платників податків у іспанському документі, але числа настільки близькі, що це навряд чи випадковість.

Тепер якщо порахувати числа, «записані» вузликами на перших нитках у кожній із цих 133 груп, то виявиться, що разом вони складають майже ту суму, що випливає з іспанського документа (абсолютно точну суму не можна вирахувати, оскільки деякі нитки пошкоджено). Очевидно, що ці два документи таки є парою.

Поки що нібито все дуже просто, але далі буде складніше. Ви ж помітили, що платники податків належать до шести громад і кількість кіпу – також шість. Дуже логічно припустити, що одна громада відповідає одному кіпу. Але це не так. У таблиці наведено чисельність платників у кожній громаді з іспанського документа і кількість груп із шести ниток на кожному кіпу.

ТАБЛИЦЯ 1

Кіпу Громади (айльу) в іспанському документі
Назва Кількість груп по 6 ниток Назва Кількість платників податків
UR88 9 Куска 7
UR92 10 Куйучин 9
UR91 15 Намус 18
UR90 17 Коронго 23
UR89 34 Укоре 32
UR87 48 Гуайан 41
Усього 133 Усього 130

 

«Правий бік» і «зворотний бік»

Тепер час розібратися, як саме нитки приєднуються до основного шнура, бо ви ж пам’ятаєте, що це дуже важливо. Вони можуть прив’язуватися одним із двох вузлів, як показано на малюнку нижче. Ці вузли розрізняються між собою так само, як ви різнитеся із вашим відображенням у дзеркалі. Ми будемо називати їх «правий» та «зворотний».

Кіпу – вузликове письмо інків: розв’язка близько

Автори дослідження припустили, що правий або зворотний вузол, яким прикріплено до основного шнура першу нитку кожної групи, кодує певну інформацію. Так само, як у випадку із S- та Z-вузлами, це має бути якась інформація, що може набувати лише одного із двох значень, наприклад, «сплатив» або «не сплатив».

Ертон і Медрано вирішили перевірити таку гіпотезу: вузол, яким прикріплено до основного шнура першу нитку в кожній групі, означає суспільне угруповання, до якого належав платник податків. У інків та їхніх нащадків таких угруповань було два: анан – вищі та урін – нижчі.

Сергій Купрієнко – фахівець із історії доколумбових цивілізацій Америки та Конкісти, автор першої в Україні кандидатської дисертації з історії інків
Сергій Купрієнко – фахівець із історії доколумбових цивілізацій Америки та Конкісти, автор першої в Україні кандидатської дисертації з історії інків

Сергій Купрієнко:

У багатьох центральноандських суспільствах «вищими» часто називалися завойовники, а «нижчими» – завойовані. На вищі та нижчі угруповання ділилися всі рівні спільнот і громад: від селищ та міст до провінцій, об’єднаних провінцій та держав. Людина обов’язково мала належати до одного з угруповань.

Виявляється, що три кіпу містять лише зворотні вузли, два – лише праві та одне – як праві, так і зворотні. Усього на шести кіпу 63 правих і 70 зворотних вузлів. Іншими словами, якщо припущення Ертона і Медрано правильне, то в кіпу йдеться про 63 представників одного угруповання та 70 представників іншого. Але що про них записано в іспанському документі?

Ані слова! Зате, якщо скласти кількість платників із громад Намус, Куйучин та Укоре, вийде 59, а сума платників із Коронго, Гуайан і Куска становить 71 (можна перевірити у таблиці вище). Це досить близько до 63 правих і 70 лівих зворотних. Автори дослідження підрахували, що такий збіг невипадковий з імовірністю понад 95%.

Колір імені

Яка ще інформація може міститися у кіпу? Медрано і Ертон порахували кількість варіантів забарвлення перших ниток у кожній групі. Виявилося, що загалом є 32 різних варіанти. Частина з них повторюється, але 17 варіантів є унікальними. І саме тут – найцікавіше!

Тепер подивимося на перелік платників податків у іспанському документі (він є в публікації Медрано і Ертона). Загалом там є 30 різних імен, причому 14 – унікальні. Дослідники припускають, що кольори перших ниток могли кодувати саме імена. Тобто Joseph Roque (Хосеф Роке) і Joseph Carhuapari (Хосеф Каруапарі) мали позначатися однаковим кольором, хоча це й різні люди, а Pedro Pablo (Педро Пабло) і Pedro Huanca (Педро Ванка) – іншим, але теж однаковим кольором.

Якщо подивитися на унікальні забарвлення ниток, то вони найчастіше є комбінацією різних кольорів. Виглядає так, ніби кіпукамайок використав усі прості кольори для тих імен, що зустрічаються часто, а для рідкісних імен він був змушений винаходити складні комбінації.

Утім, автори статті поки що не роблять остаточних висновків про те, що за допомогою кольору в кіпу із долини Ріо-Санта було закодовано імена людей. Адже числа хоча і натякають на це, та не збігаються ідеально.

Запитань більшає

Медрано і Ертон прямо кажуть, що дослідження кіпу із долини Ріо-Санта піднімає більше запитань, ніж дає відповідей. Наприклад, чому кількість платників у окремих кіпу не відповідає кількості платників із окремих громад в іспанському документі? Або ж чому кожне з п’яти кіпу містить лише праві чи лише зворотні приєднувальні вузлики, а одне – як праві, так і зворотні?

Однозначним успіхом є те, що їм удалося розшифрувати нечислову інформацію, закодовану в кіпу, – належність платника податку до того чи того суспільного угруповання. Цікаво, що цієї інформації ви не знайдете в іспанському документі – як не шукайте. Крім того, якщо вірити іспанському документу, то всі платники мали заплатити однакову суму, тоді як із кіпу випливає, що всі вони платили по-різному. Іспанцям було важливо отримати загальну суму, а як її поділять між собою місцеві мешканці – байдуже, так само як хто з них урін, а хто анан.

«Іспанцям також могло бути нецікаво, чи померли платники податі чи ні, а от індіанці чітко могли фіксувати інформацію про померлих, – вважає Сергій Купрієнко. – Саме це й могло би вплинути на розбіжності у кількості ниток чи вузлів з даними із документа іспанської колоніальної адміністрації».

Кіпу із долини Ріо-Санта відкривають перед нами можливість прочитати іншу історію – історію переможених та зазирнути в таємниці інків, які й досі міцно тримають свої секрети.

Підписуйтесь на наш канал у Telegram