Поміж модою і необхідністю: яких знань потребуватиме бізнес 2018 року

Поміж модою і необхідністю: яких знань потребуватиме бізнес 2018 року

Інновації неможливі без нових знань, а навчання – це шлях до інновацій. Водночас навчання може виявитися безрезультатним, якщо відірване від практичної діяльності, а знання не переходять у навички.

Що робити, щоб навчання давало реальні результати бізнесу? Як відрізнити доброго викладача від поганого? І чому вчитися, щоб роботи не змогли забрати вашу роботу?

У цьому спробували розібратися учасники панельної дискусії «Освіта для бізнесу: необхідність чи модний тренд?», яка відбулася в рамках конференції Business, Innovations, Education – 2018, організованої «Домом інновацій».

Ми зібрали ключові тези обговорення в одному матеріалі.
Поміж модою і необхідністю: яких знань потребуватиме бізнес 2018 року

Вчитися доведеться все життя

«Світ змінюється з величезною швидкістю. Не варто розраховувати, що ви закінчили виш – і на цьому навчання закінчилося», – розповідає засновниця Вищої школи комунікацій Евеліна Хмелевська.

За її словами, вчитися доведеться все життя. Наступному поколінню молодих підприємців доведеться по кілька разів у житті кардинально змінювати професію.

«А чи є в залі люди, яким уже довелося круто змінити сферу діяльності?» – звернувся до аудиторії модератор заходу, консультант і викладач Антон Волнянський. На загальний подив, близько 15% присутніх підняло руки. «Виходить, що ми говоримо навіть не про наступне покоління, а про себе», – підсумував він.

участники панельной дискуссии «Образование для бизнеса: необходимость или модный тренд?», которая прошла в рамках конференции Business, Innovations, Education – 2018, организованной «Домом инноваций»

Від освіти до навчання

Однією із найважливіших навичок для бізнесу стає навичка вчитися. Як каже кандидат наук, доцент, маркетолог, декан Kyiv Business School Михайло Крикунов, важливо вчитися на помилках.

Для себе він дуже розділяє поняття «освіта», що включає академічну чи неакадемічну, виші, школи, і «навчання». Останнього, на його думку, якраз і потребує бізнес. Адже бізнесу не потрібен «папірець», диплом. Йому потрібні конкретні навички, що дають змогу розв’язувати бізнес-завдання.

У світі зараз набирає популярності такий тренд, як nano-degrees. Тобто не просто ступені, і навіть не мікроступені, а наноступені. За словами Михайла Крикунова, бізнес почав приймати паперові свідоцтва про проходження різного роду курсів, наприклад Coursera, як підтвердження компетенцій, яких він гостро потребує і яких не можуть дати великі школи й університети.

Знання мають переходити в навички

Будь-які знання мають переходити в навички й застосовуватися на практиці. Навчання заради навчання сенсу не має, погоджується Антон Волнянський. Компанії важливо навчати всіх співробітників, але для кожного ставити мету: навіщо це навчання, що після нього має змінитися.

«Роль викладача теж має змінюватися: треба зводити клієнта, споживача освітньої послуги з тим, кому це може бути цікаво», – вважає співзасновник School of ME, доктор філософії та бізнес-консультант Артем Корнецький. Саме такий підхід він використовує у своїй практиці. Студенти, яким він викладає, стають консультантами підприємств. «Я зводжу їх із власниками бізнесу, ті ставлять завдання, і студенти працюють над розв’язанням цього завдання», – розповідає він.

участники панельной дискуссии «Образование для бизнеса: необходимость или модный тренд?», которая прошла в рамках конференции Business, Innovations, Education – 2018, организованной «Домом инноваций»

Артем Корнецький

Артем Корнецький визнає, що це не найбільш кваліфікований консалтинг, але він безкоштовний для бізнесу. Зі свого боку, студенти отримують реальний досвід, а викладачі – зворотний зв’язок від бізнесу: наскільки добре студент упорався, чи було це корисно. Інколи після такої практики підприємство запрошує студентів на роботу.

«Освіта й бізнес повинні йти назустріч одне одному. Але загалом тут в Україні є велика прірва», – констатував він.

Як відрізнити хорошого викладача від шарлатана

Дуже важливо обрати правильного вчителя чи бізнес-школу. Евеліна Хмелевська розповідає, що у Вищій школі комунікацій викладають лише практики, люди з бізнесу.

Поміж модою і необхідністю: яких знань потребуватиме бізнес 2018 року

«Ми досить скептично ставимося до тренерів – тих, хто на практиці не займається тим, про що розповідає. Ми запрошуємо тільки практиків», – розповідає вона. При цьому людина мусить уміти передавати свої знання.

«Якщо я хочу навчитися чомусь новому в тій сфері, де я поки нічого не знаю, то, напевно, мої шанси натрапити на поганого викладача будуть великі», – говорить партнер венчурного фонду Borsch Ventures, координатор Національної ради з розвитку інновацій при Кабінеті Міністрів України Алла Олійник. Щоб цього не сталося, вона рекомендує спочатку вивчити інформацію у відкритому доступі з потрібної вам теми. Потім за рекомендаціями ключових людей із цієї сфери знайти фахівця з унікальними знаннями, які вам і потрібні.

Михайло Крикунов радить перед вибором бізнес-тренера чи викладача поспілкуватися з ним і подивитися, як він поводиться. «Бажано потрапити на захід, де ця людина виступає. А далі вмикайте голову», – говорить він.

участники панельной дискуссии «Образование для бизнеса: необходимость или модный тренд?», которая прошла в рамках конференции Business, Innovations, Education – 2018, организованной «Домом инноваций»

Володимир Чеповий

Увага до суміжних сфер

Будь-якому фахівцеві, навіть якщо він працює в дуже вузькій сфері, важливо застосовувати навички із суміжних сфер (наприклад, маркетинг в HR, PR в HR), цікавитися загальносвітовими тенденціями. Це підвищує ефективність і допомагає прискорити бізнес-процеси. Так вважає Евеліна Хмелевська.

Для керівників великих підприємств оптимальною формою навчання може виявитися обмін інформацією зі співробітниками, відповідальними за певні напрямки. Про це говорив меценат, бізнесмен, засновник «Дому інновацій» Ігор Янковський. При цьому важливо вникати в суть проблем, про які розповідають працівники, розбиратися, чому щось працює, а щось ні. І це теж форма навчання.

участники панельной дискуссии «Образование для бизнеса: необходимость или модный тренд?», которая прошла в рамках конференции Business, Innovations, Education – 2018, организованной «Домом инноваций»

Ігор Янковський

Один із секторів, у які інвестує Ігор Янковський, – це охорона здоров’я. На прикладі власної компанії він пояснив, як навчання пов’язане з інноваціями.

«В одній з країн у мене є клініка, і там працює 17 зі 100 найкращих лікарів у країні. Регулярно, раз на шість місяців вони їдуть на навчання. Тому що постійно змінюються обладнання й методики», – розповів бізнесмен.

Набір інструментів для саморозвитку

Алла Олійник також поділилася своїм набором інструментів, необхідних для самонавчання. І на перше місце вона поставила знання англійської мови. За її словами, це дає можливість читати іноземну пресу і таким чином отримувати повнішу картину світу. Blockchain, ICO, штучний інтелект, робототехніка, доповнена реальність – це теми, інтерес до яких зростає і про які багато пишуть у світовій пресі.

участники панельной дискуссии «Образование для бизнеса: необходимость или модный тренд?», которая прошла в рамках конференции Business, Innovations, Education – 2018, организованной «Домом инноваций»

Ще один інструмент – це конкурс. А саме – участь у міжнародних програмах, які дають змогу конкурувати з такими само людьми на світовому рівні. «Інколи навіть для заповнення анкети на участь у якійсь програмі тобі доводиться шукати відповіді на питання, які ти раніше собі не ставив», – розповідає вона.

Іншим дієвим інструментом вона вважає розсилки. Зокрема, розсилку Всесвітнього економічного форуму, де можна знайти імена всіх ключових людей у різних галузях. Ще їй подобається розсилання Інституту сингулярності, розсилки акселераторів.

«Єдиний, хто знає більше, ніж ви, це той, хто зробив більше, ніж ви. Тому спілкування і увага до таких підприємців – це ще один інструмент», – додає Алла Олійник.

Impact investment

Дискусія про освіту плавно перейшла в розмову про пошук нових сенсів у бізнесі.

«Я переконаний, що соціальне підприємництво – це бізнес майбутнього. Чому? Тому що це точка, в якій сходяться бізнес, громадянське суспільство і держава. Соціальні підприємства, що і в Україні теж є, почасти виконують функцію держави, закриваючи соціальні проблеми, вони створюють спільноти – громадські групи й при цьому залишаються бізнесом, здатним генерувати прибуток», – розповідає Артем Корнецький. За його словами, близько 150 таких соціальних підприємств добровільно надали інформацію про себе для «Каталогу соціального підприємництва», який складали колеги пана Корнецького. Але насправді таких бізнесів в Україні ще більше.

Наприклад, це платформа громадських ініціатив «Тепле місто» в Івано-Франківську. На її базі реалізовано перший в Україні проект громадського кафе Urban Space 100, яке спрямовує частину свого прибутку на міські проекти. Зараз у Києві запускається Urban Space 500. Також у столиці є магазин «Ласка», який поряд із комерцією виконує соціальну роль – передає частину виторгу на благодійність і соціальний проекти.

Поміж модою і необхідністю: яких знань потребуватиме бізнес 2018 року

Співвласник журналу «Бізнес», співінвестор проекту «Український бізнес-хаб» Володимир Чеповий підтверджує, що бізнес шукає нові сенси. «Добра новина в тому, що найближчим часом роботи нас не замінять. Тому що вони поки не вміють креативити. Погана новина в тому, що навіть ми, які можемо креативити, – ми не робимо цього, а просто заробляємо гроші. Але у веденні бізнесу має бути ще якийсь сенс», – розповідає він.

Тому в світі набирає популярності тенденція impact investment – інвестицій у проекти, які не дають особливого прибутку, але допомагають змінити світ на краще. «Impact investment – це справді глобальний тренд. Існують фонди, які виключно такими інвестиціями і займаються», – розповідає бізнесмен Ігор Янковський. За його словами, такі проекти дають лише 3-4% прибутку, при цьому світовий ринок impact investment оцінюється в $5–7 трлн на рік. «Це хороший ринок», – додає він. І нагадує: є багато компаній, акції яких зростають рік у рік, при цьому не приносять ніяких грошей взагалі. «А ми продовжуємо купувати ці акції, ми віримо в Ілона Маска – людина здорово розповідає і цікаво презентує. Із соціальним підприємництвом така ж ситуація. Чому б і ні? Чому б не інвестувати, якщо це змінює навколишній світ, поведінку людей, екологію, багато речей і покращує світ?» – вважає Ігор Янковський. За його словами, одна із перспектив, які обговорюють на світовому рівні, це вихід NGO (громадських організацій) на біржі.



Leave a Reply