MHP Accelerator: чому Юрій Косюк вирішив «грати в стартапи»

MHP Accelerator: чому Юрій Косюк вирішив «грати в стартапи»

Агрохолдинг «МХП» мільярдера Юрія Косюка відкрив першу в Україні акселераційну програму для аграрних стартапів. Скільки грошей на це він готовий витратити і на який ефект розраховує, з’ясовував «Дім інновацій».

14 листопада агрохолдинг «Миронівський хлібопродукт» («МХП») спільно з організацією Agrohub і технологічним кластером Radar Tech відкрили акселераційну програму для стартапів MHP Accelerator. Мета програми – знайти і «виростити» компанії, які за допомогою інновацій зможуть вирішити завдання, що стоять перед агрохолдингом.

Заявки від стартапів прийматимуть до 26 лютого 2018 р.

Серед них журі відбере десять учасників, які протягом трьох місяців навчатимуться в експертів галузі. Найсильніші з команд отримають доступ до ресурсів і знань МХП і зможуть протестувати свої розробки всередині компанії. А в червні 2018 р. організують демодень, де буде презентовано проекти учасників програми. На фіналістів чекають комерційні контракти з агрохолдингом. Це звичайна модель для корпоративних акселераторів у всьому світі, де замовником виступає не венчурний капіталіст, а конкретна корпорація.

Суму інвестицій в MHP Accelerator не розкривають.

Але за словами Юрія Косюка, це не ті гроші, про які варто говорити. «Це може бути мільйон гривень або два – залежить від того, скільки людей прийде. Але не мільярди», – відповів він. За словами голови правління Radar Tech Максима Бахматова, запуск подібних акселераторів у країнах Європейського Союзу коштує сотні тисяч євро.

Куди інвестують аграрії:

Біотехнології – виробництво добрив, боротьба зі шкідниками, поліпшення врожайності, вивчення ефективності кормів.

Оцифровування – робота з базами даних, статистикою, прогнозуванням.

Автоматизація робочих процесів – «розумні» рішення для птахофабрик, складів, логістики, робочих потужностей.

Торговельні майданчики, через які можна здійснювати закупівлі, отримувати дозвільні документи та обмінюватися залишковими запасами.

Енергоефективність – «зелені» рішення, обігрів птахофабрик і управління відходами.

Корпоративне управління – системи документообігу, управління кадрами, аналітичні фінансові платформи.

Інновації кінцевої продукції – доставка напівфабрикатів і готової їжі в ресторани, поліпшення смакових якостей їжі, пошук нових бізнес-моделей.

Відомо, що призовий фонд для стартапів складе 300 тисяч гривень. Участь у програмі для них безкоштовна, і на частку в проектах акселератор не претендує. «Стартапи нічим не ризикують. Навпаки, вони можуть отримати доступ до експертизи великої компанії, до якої ви ніколи не підступитеся просто так», – розповідає член правління Radar Tech Олена Калібаба.

Інвестиції в агросферу на піку

«Аграрна галузь – це зараз один з найбільш перспективних напрямків з погляду інвестицій в інновації, – вважає засновниця Agrohub Юлія Порошенко. – Тільки в першій половині 2017 р. інвестиції в аграрні стартапи у світі склали 4,5 млрд доларів».

Але в Україні інновації в агросекторі впроваджують повільно. «У нас галузь недостатньо координується: немає зв’язку між інноваторами та аграріями. Це перша проблема. Друга проблема – дефіцит кадрів. Тобто не вистачає фахівців, які вміють працювати з інноваціями. І третя проблема – вона стосується країни загалом: у нас недостатньо розвинена інноваційна культура», – пояснює Юлія Порошенко.

Косюк зізнається, що коли Юлія вперше прийшла до нього з ідеєю акселератора, він подумав: «Де ми, а де технології?» Хоча насправді компанії потрібні й нові методи відкриття ринків, і нові методи корпоративного управління, і ще багато чого.

На сьогодні МХП визначив сім основних напрямків, де інновації потрібні найбільше. І віддаватиме пріоритет відповідним стартапам. Хоча подавати заявки на конкурс можуть і інші проекти.

Корпоративний акселератор – що це?

Для стартапу участь у корпоративному акселераторі – це можливість «обкатати» своє рішення і додати імениту компанію до портфоліо. «У тебе може бути чудова ідея, чудовий продукт. Але поки ти його не відтестуєш із серйозним партнером, ніхто тобі не повірить. І ніхто не дасть серйозних інвестицій на розвиток», – пояснює Максим Бахматов.

Його підтримує і колега по Radar Tech Олена Калібаба: «В Україні справді слабкий ринок. Тут важко стартувати, а потім виходити на глобальний рівень. А в агросекторі, де стартапи часто хардверні, – тим паче». Вона нагадує, що 99,9% нових технологічних компаній вмирають протягом дев’яти місяців після заснування.

Тому що їхній продукт нікому не потрібен або тому що вони не знайшли свою аудиторію. Часто їх «чавлять» великі компанії-монополісти або у них не вистачає внутрішніх ресурсів і компетентності, щоби правильно вийти на ринок з меншими ризиками. «І ось завдання корпоративного інкубатора – надати таким проектам майданчик для старту і доступ до експертизи. Щоб рішення можна було перевірити до того, як випускати на ринок. І таким чином знизити ризики», – розповідає Олена Калібаба.

Для Radar Tech це вже третій акселераційний набір. У попередніх програмах партнером був мобільний оператор «Київстар». Як склалася доля стартапів, котрі відібрав оператор, керівництво Radar Tech обіцяє розповісти пізніше.

Для традиційних бізнесів, таких як банки, телекоми, аграрні підприємства, підтримка стартапів – це насамперед шанс перебудуватися під потреби «цифрової доби» та мінливої ​​економіки. Нові ж високотехнологічні компанії, такі як Google або Facebook, можуть створювати акселератори, щоби просувати власні технологічні розробки. Також інвестиції в акселератор можуть бути частиною PR-стратегії та формування позитивного іміджу корпорації.

Компанії Юрія Косюка позитивний піар зараз не завадить

За даними Державної фіскальної служби, з початку цього року МХП отримав 1,25 млрд грн дотацій з бюджету. Це викликало питання у журналістів і негатив у соцмережах.

Компанія зі своїм акселератором у будь-якому разі стає ближче до стартапів, до джерел інновацій, а що вже з ними робити і які завдання виводити на передній план – вирішує сама.