«Молоді старпери»: про що говорили на слуханнях у Раді

«Молоді старпери»: про що говорили на слуханнях у Раді

21 березня у залі засідань Верховної Ради було велелюдно: на слухання про національну інноваційну систему зібралися депутати, чиновники, світила науки та представники громадських організацій.

Традиційно парламентські слухання – це можливість озвучити проблеми й налагодити діалог між різними представниками галузі. Хоча спікери зазвичай не соромляться з трибуни хизуватися своїми досягненнями та піарити проекти. Цього разу багато говорили про відрив української академічної науки від виробництва і про стартапи в університетах.

Міністр економічного розвитку і торгівлі, перший віце-прем’єр-міністр Степан Кубів почав із невтішної статистики. «Ми всі давно знаємо, що українські винахідники – одні з найкращих у світі. Але українські винаходи чомусь реалізуються в інших країнах або взагалі лишаються на папері», – констатував він.

Так, за даними Державної служби статистики, у 2014–2016 рр. лише 18,4% підприємств в Україні займалися інноваційною діяльністю. А промисловий сектор використовував лише 11% інновацій. Найбільш прогресивними виявилися великі підприємства, майже третина з них упроваджує інновації. У 90% випадків це здійснюється власним коштом бізнесу, у 3,1% – за гроші іноземних інвесторів, у 2,9% випадків інновації фінансують з інших джерел. «Найгірше, що, за нашими оцінками, навіть ці цифри є завищеними, адже підприємства часто включають в інновації своє устаткування, яке виробляється не в Україні», – додав міністр.

Хаос і красиві слова

Як зазначив Степан Кубів, в Україні відсутня стратегія та виразні пріоритети для розвитку інновацій. І це руйнує нашу систему наукових досліджень, результати яких можна було б застосовувати у виробництві та промисловості. «Українське законодавство надзвичайно вороже до інновацій щодо використання їх на практиці, у промисловості й створення максимальної додаткової вартості», – констатував міністр. Наприклад, український класифікатор видів економічної діяльності майже не має сучасних кодів, як і класифікатор професій. «Це наче в магазині поставили надсучасний комп’ютер на одну полицю поруч із калькуляторами і назвали полицю „Пристрої для обрахунку чисел“. В результаті ні покупець не розумітиме, що він купив, ні продавець, скільки продав калькуляторів, а скільки – комп’ютерів», – метафорично підсумував урядовець.

Тож найближчим часом Кабмін готується внести зміни до закону про інноваційну діяльність і для цього потребує підтримки парламенту. Чиновники планують законодавчо визначити низку понять – таких як «інновація» і «стартап», сформувати єдине бачення політики та державного регулювання в інноваційній сфері, запровадити бізнес-орієнтовану політику, підтримувати попит на інновації, зокрема, у регіонах.

Але зараз регулювання інноваційної діяльності в Україні заплутане. Формально цією сферою опікуються Міністерство економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ) та Міністерство освіти й науки (МОН). Але щоб розділити їхні повноваження, уряду необхідно ухвалити відповідну постанову. Її проект уже готовий і невдовзі має бути підписаний.

За словами Степана Кубіва, Міносвіти й надалі буде розвивати людський капітал, тобто «готувати інноваторів». МЕРТ отримає важелі підтримки інновацій – можливість вкладати держкошти у стартапи за умови їх інкорпорації в Україні, формувати державну політику у сфері інновацій для реального сектора економіки.

Зараз МЕРТ працює над законопроектом про підтримку інноваційної діяльності, а МОН – над законопроектом про трансфер технологій. Текстів цих документів на сайті парламенту поки нема. Але, за словами представників міністерств, вони мають суттєво покращити умови роботи інноваційних компаній, а також допоможуть налагодити співпрацю університетів з бізнесом. «Ми з паном Співаковським (перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань науки і освіти. – Ред.) подумаємо, як прискорити проходження цих законопроектів», – запевнив голова підкомітету з питань інноваційної діяльності та інтелектуальної власності Олексій Скрипник. Але в подальшому буде потрібна велика кількість підзаконних нормативних актів, співзвучних з європейським законодавством.

Від тютюнових інноваторів до Мекки землеробства

Найбільш інноваційними галузями української економіки Олексій Скрипник називає IT, військову та сільськогосподарську сфери. «За рахунок того, що ми втратили тимчасово Донбас, аграрний сектор вийшов на друге місце – у нас застосовуються дрони, великі дані», – розказує посадовець. За його словами, Україна стала Меккою точного землеробства. «Лише я знаю десятки компаній, які працюють у цій сфері», – стверджує він. «Кожна третя хлібина в Україні випікається із сортів пшениці, створених у нашому інституті», – додав заступник директора з наукової роботи Інститут фізіології рослин НАНУ Микола Гаврилюк.

Наразі уряд зафіксував кілька галузей, де першочергово будуть упроваджувати інновації. Окрім агропромислового сектора, це житлово-комунальний комплекс, машинобудівний, транспортна інфраструктура, курортно-рекреаційна сфера і туризм, переробна промисловість. «Бо ми не можемо розмазувати і так малі ресурси на широкий спектр», – пояснила міністр освіти і науки Лілія Гриневич.

За її словами, центрами інновацій для української економіки можуть стати університети. І за минулий рік з’явилося близько 300 університетських розробок, які вже впроваджені у виробництво або вийшли на рівень промислових зразків.

«Молоді старпери»: про що говорили на слуханнях у Раді «Молодые старпёры»: о чем говорили на слушаниях в Раде

Серед прикладів – ПЗ для управління озброєнням, безпілотники БпАК-МП-1 Spectator, зневоднені гідрогелеві лікувальні пов’язки. Науковий парк «Київська політехніка», створений на базі НТУУ «КПІ», запустив на навколоземну орбіту наносупутники PolyITAN. «І ці супутники є частиною міжнародної глобальної системи обміну даними», – розказала пані Гриневич. За її словами, в Україні також вивели нову породу овець – придніпровська м’ясна. Її створили для розширення виробництва екологічно чистої продукції і саме в стінах одного з українських вишів.

Загалом між університетами і бізнесом є прірва. Бізнес готовий купувати розробки вишів, але у вигляді не теоретично обґрунтованого дослідження, а продукту чи хоча б прототипу. «І ось на цьому етапі вклад держави просто мізерний: трохи більше 1% коштів у створення прототипів виділяє держава. Все решта – кошти бізнесу», – розказала чиновниця. За статистикою, яку вона озвучила, найбільше в інновації вкладають тютюнові підприємства, а також компанії з виробництва харчових продуктів та напоїв. «Це не той шлях, що нам потрібен», – резюмувала Лілія Гриневич.

У яких вишах найбільше інновацій

Країни, де університети співпрацюють з бізнесом, мають найкращий індекс конкурентоспроможності. А він корелює з ВВП. Це дані Global Competitiveness Report ВЕФ. У 2016–2017 р. Україна піднялася на чотири пункти за глобальним індексом інновацій та посіла найвищу позицію у цьому рейтингу за останні 7 років – 50-те місце. «Але для того інтелектуального потенціалу, який ми маємо, це невідповідне місце», – вважає урядовиця.

Українські виші мають змогу створювати інноваційні парки та комерціалізувати свої розробки. Хоча бюрократичні процедури суттєво гальмують цей процес. «Якщо сьогодні університету для заснування маленького підприємства при собі треба шість місяців, то про які стартапи може йти мова!» – говорить Лілія Гриневич.

Непоганих результатів досяг Науковий парк «Київська політехніка». Інноваційна система КПІ включає 28 інвесторів, десять венчурних фондів, п’ять комерційних банків, сім промислових підприємств. «Ми виконуємо функцію проектного офісу, у нас є стартап-школа – ми там розказуємо, як говорити з бізнесом. Також у КПІ проводиться фестиваль інновацій Sikorsky Challenge», – розповів гендиректор наукового парку Володимир Гнат.

Досвід підтримки стартапів має Національний університет «Львівська політехніка». «З шести проектів, які ми профінансували, чотири вже вийшли на самоокупність», – розказала представниця закладу. Не минулося і без курйозу. Під час розповіді про програми підтримки молодих підприємців вона обмовилася і назвала стартаперів «старперами». Це дуже розрядило атмосферу у залі.

Комунікаційна менеджерка мережі академічних бізнес-інкубаторів YEP Ксенія Семенова вважає, що лише в Києві щороку студенти можуть створювати 85 компаній. «Треба надихати, давати історії успіху, показувати шлях створення бізнесу, разом проходити початкові кроки роботи над продуктом», – пояснила вона. Загалом YEP випустив 21 студентський проект на етапі прототипу і налагодив співпрацю з десятьма університетами.



Leave a Reply