Наші в місті: як українські стартапи дивували Краків

Наші в місті: як українські стартапи дивували Краків
Фото: Impact'18

Один із переможців конкурсу біомедичних стартапів MBioS Challenge — український проект Latrax, лауреат спеціального призу засновника «Дому інновацій» Ігоря Янковського, потрапив до числа найкращих на міжнародному конгресі Impact’18 у Польщі.

14 червня у Кракові завершився масштабний міжнародний конгрес, присвячений інноваціям і розвитку сучасних технологій, — Impact’18. Понад 6 000 учасників із 46 країн, 250 спікерів з усього світу, вісім тематичних блоків, чотири майданчики, 18 воркшопів, 167 активностей у дев’яти форматах — величезний ICE Krakow Congress Centre, схожий на інопланетний корабель, на два дні перетворився на осередок європейських інновацій.

Кульмінацією і однією з ключових подій першого дня конгресу стала пітчинг-сесія стартапів — Startup4export. Для участі в цій секції вже третій рік поспіль організатори Impact вибирають найкращі проекти з-поміж сотень заявлених. Цього року честь презентувати свої стартапи перед міжнародним журі та інвесторами, а також представниками великих зарубіжних компаній і венчурних фондів випала семи учасникам — з Польщі, Білорусі, Швейцарії, Іспанії та України. Нашу країну в Кракові презентував Latrax, один із проектів — переможців першого українського конкурсу біомедичних стартапів MBioS Challenge, організованого цього року «Домом інновацій».

Майбутнє вже тут

ICE Krakow Congress Centre — мабуть, найліпша будівля для такого заходу, як Impact’18. Ультрасучасний конгрес-хол, що був збудований 2014 р. і коштував майже $100 млн, — один з найкращих не тільки в Польщі, а й у Європі. Чотири поверхи, десятки локацій, панорамні вікна для милування краєвидами Вісли, величного Королівський замку і Вавельського собору Святих Станіслава і Вацлава. Тут важко позбутися відчуття, ніби в одному місці зійшлися минуле і майбутнє. Втім, так і є. У самому серці Старого міста вже втретє відбувається міжнародний конгрес Impact’18, присвячений економіці майбутнього, що ґрунтується на цифровій революції.

Наші в місті: як українські стартапи дивували Краків

Фото: Impact’18

О 10 ранку тут уже так людно, що голова йде обертом, — на кожному з поверхів ICE Krakow Congress Centre життя буквально вирує. У величезному і битком набитому головному залі виступає прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравєцький. Загалом, його виступ зводиться до того, що майбутнє — за державами, які не тільки стежать за розвитком нових технологій, а й активно впроваджують їх у свою діяльність. За словами пана Моравєцького, все просунуті уряди у світі нині створюють інноваційні платформи для підтримки змін у сферах здоров’я, державних фінансів, освіти, оборони. Також він розповів, що Польща має намір вкладатися у розвиток науки, оскільки наука та економічний розвиток нерозривно пов’язані одне з одним.

«Запрошую всі стартапи, всіх техноінноваторів до Польщі, — закликав зі сцени прем’єр-міністр. — Сьогодні ми надаємо для них масу можливостей — наприклад, за допомогою програм співпраці великих підприємств».

Голослівним пана Моравєцького важко назвати — досить згадати, що зовсім нещодавно почала свою роботу компанія PFR Ventures, заснована державним Польським фондом розвитку. Цього року, якраз напередодні старту Impact’18, організація уклала перші контракти — із сімома венчурними фондами, які інвестуватимуть у польські компанії. А в найближчі чотири роки Національний центр досліджень і розвитку (NCBR) і держфонд PFR вкладуть €500 млн у ринок венчурного капіталу й підтримку стартапів.

Наші в місті: як українські стартапи дивували Краків

Фото: Impact’18

На сцені Матеуша Моравєцького один по одному змінюють імениті спікери з усього світу. На Impact’18 зібралися представники провідних інноваційних компаній та організацій — CERN, Dubai Future Foundation, Boeing, Pfizer, T-Mobile, Microsoft, OLX, Johnson & Johnson Innovation, Amazon, DN Capital, Palo Alto Networks, IBM, 500 Startups, TechCrunch, Airbnb і десятків інших світових лідерів. На чотирьох основних локаціях конгресу відбуваються дискусії, лекції, доповіді й пітчинг. Учасникам і гостям нелегко — хочеться одночасно бути скрізь, хоч розірвися.

Справжній бенефіс на конгресі — у знаменитої робожінки Софії. Вона є частою гостею на масштабних заходах штибу Impact, проте в Польщі вперше. На кожній із чотирьох подій з її участю — повні зали. У Кракові Софія, творіння гонконгської компанії Hanson Robotics, взяла участь у відкритті форуму, в дискусії про роль жінок у розвитку технологій та про майбутнє штучного інтелекту з польським міністром підприємництва і технологій Ядвігою Емілевич. А також дала дотепне інтерв’ю засновниці компанії TheCurrent Ліз Баселар. Правда, жарти поки позбавленої ніг Софії звучать моторошно, тим більше з огляду на її неприродну міміку.

Наші в місті: як українські стартапи дивували Краків

Фото: Impact’18

Знай наших

Під вечір більшість гостей, спікерів та учасників Impact’18 потягнулася до другого за розміром залу ICE Krakow Congress Centre — S2. Усі вони прийшли послухати і оцінити виступи учасників однієї з ключових подій першого дня конгресу — пітчинг-сесії Startup4export.

У рамках Impact’18 відбулося кілька стартап-пітчингів — у різних тематичних панелях і на другорядних локаціях. Однак Startup4export — захід, що вирізняється з-поміж інших. Для участі в ньому оргкомітет конгресу ретельно аналізує подані заявки з усього світу і добирає сім найцікавіших. Причому стартапери, які здобули довіру організаторів, мають презентувати свої проекти не просто перед залом, заповненим підприємцями, вченими, бізнес-ангелами та венчурними інвесторами, а й перед серйозним міжнародним журі, що сидить просто на сцені.

Цього року до журі увійшли Беді Янг — керівна партнерка найбільшого у світі венчурного фонду і акселератора Startup 500 (Сан-Франциско, США); Томас Рубенс — аналітик британської венчурної компанії DN Capital, що інвестує в стартапи на ранніх стадіях, з офісами в Лондоні та Кремнієвій долині. А також директорка польського фонду PFR Ventures Малгожата Вальчак і представник Всесвітнього економічного форуму, інвестор і стартап-ментор Пабло Іск’єрдо.

Наші в місті: як українські стартапи дивували Краків

Фото: Impact’18

Кілька сотень людей в залі і такий серйозний склад журі змусили учасників Startup4export не на жарт рознервувався за лаштунками. А компанія там підібралася не менш цікава.

Першою презентувала свій проект українська нейрофізіологиня Ірина Гой. Команда Latrax, одного з переможців першого українського конкурсу біомедичних стартапів MBioS Challenge, організованого «Домом інновацій», розробила універсальний нейростимулятор. За його допомогою лікарі зможуть здійснювати всі три можливі типи нейростимуляції — глибинних структур головного мозку, спинного мозку і блукаючого нерва. Сьогодні ринок пропонує пристрої вартістю €20 000-25 000, однак розробка української компанії може змінити цю практику — нейростимулятори Latrax коштуватимуть близько €5 000. Здешевити прилад команді вдалося за рахунок інженерного удосконалення нейростимулятора — це власне ноу-хау молодої компанії. Тож у найближчому майбутньому сучасне лікування епілепсії, депресії, хронічних болів та інших захворювань завдяки українській розробці може стати доступним для тисяч людей по всьому світу.

Слідом за українською конкурсанткою на сцену вийшла Валентина Кисла — розповісти про польсько-білоруський стартап TheBatteries. Команда проекту працює над створенням тонкоплівкових твердотільних батарей (TFB) — за словами Валентини Кислої, споживчі властивості їхнього продукту значно перевершують характеристики звичайних батарей, що перезаряджаються. І хоча технологія створення TFB давно відома, команда TheBatteries придумала, як за допомогою розробленого ними обладнання для вакуумних процесів здешевити виробництво настільки, щоб такі батареї могли стати продуктом масового споживання.

Наші в місті: як українські стартапи дивували Краків

Ірина Гой
Фото: Impact’18

Поляк Томаш Ядчик презентував журі медичний стартап CardioCube. Польський AI-помічник на голосовому керуванні створено, щоби пацієнти з хронічними кардіологічними недугами могли відстежувати стан свого здоров’я, отримувати потрібну інформацію, а також транслювати її своєму лікарю. Крім того, із CardioCube можна просто базікати, наче зі своїм близьким другом, — розповідати про те, як минув ваш день, питати ради або ділитися проблемами. Прилад накопичує і аналізує одержані від користувача відомості й підлаштовується під життєвий уклад і ритм господаря.

Цікавий екологічний проект презентував Нікола Мона зі Швейцарії. Стартап Skypull пропонує удосконалити технології виробництва електроенергії з вітру. Для цього компанія має намір використовувати спеціальні повітряні змії з наземними генераторами. Як пояснив аудиторії Нікола, швидкість вітру на висоті 400 м значно більша, ніж на 150 м, де зазвичай розташовані лопаті вітрогенераторів наземних вітряних електростанцій. Skypull обіцяє за використання на 95% менше матеріалу, ніж для виготовлення вітрогенераторів, виробляти в десять разів більше електроенергії.

Слідом на сцену бородатим ураганом вилетів колоритний поляк Павел Ціхоцький. Довговолосий фахівець із блокчейну презентував проект Nebula Networks — стартап, який намагається розв’язати проблему нестабільності криптовалюти. На думку пана Ціхоцького, багато хто ставиться до такої валюти з великою підозрою, оскільки вона нематеріальна, не має якогось підкріплення в золоті або інших активах і до ладу не контролюється державами. Його команда збирається мотивувати користувачів надавати свої ПК для створення децентралізованої хмарної платформи. Ні члени журі, ні зал так і не змогли остаточно зрозуміти, що ж саме хоче представити на ринку Nebula Networks і на що їм потрібен $1 млн, але пораділи емоційній презентації поляка.

Наші в місті: як українські стартапи дивували Краків

Фото: Impact’18

Передостаннім на сцену ICE Krakow Congress Centre вийшов українець Олександр Бондаренко. Його проект Discoperi, заснований у Мадриді (Іспанія) 2016 р., являє собою систему відстежування поведінки водіїв на дорогах. Два роки тому колишній донеччанин разом зі своїми дружиною і маленькою дитиною ледь не потрапив у аварію, тому що таксі, в якому вони їхали, промчало на червоне світло. Після цього Олександр придумав свій стартап. Discoperi — це високотехнологічна система, яка збирає для водія дані про те, як поводяться на дорозі інші учасники руху. Це допоможе зробити кермування безпечнішим, оскільки водій зможе відстежувати підозрілі об’єкти — скажімо, ті, що рухаються небезпечною траєкторією, із перевищенням швидкості або навпаки, занадто повільно. Проект передбачає використовувати в роботі своєї системи «розумні» камери, big data, штучний інтелект і блокчейн.

Наші в місті: як українські стартапи дивували Краків

Олександр Бондаренко
Фото: Impact’18

Завершив пітчинг-сесію Кацпер Коссовський. Помітно знервований стартапер розповів про польський проект EcoBean. Його команда пропонує виготовляти з відпрацьованого кавового зерна спеціальні брикети, придатні для печей і гриля. За його словами, такі кавові брикети набагато довше горять і виділяють більше енергії, ніж деревина.

Досвід цінніший за гроші

Журі оцінювало презентації за чотирма критеріями — команда стартапу, проблема, яку він розв’язує, ступінь готовності до виходу на ринок і конкурентоспроможність. За всіма статтями інших учасників Startup4export упевнено випередив українець Олександр Бондаренко із системою безпеки дорожнього руху Discoperi.

Члени журі не залишили без уваги і другий проект від України — Latrax. «Дому інновацій» вдалося поспілкуватися з керівною партнеркою венчурного фонду і акселератора Startup 500 Беді Янг і директоркою польського фонду PFR Ventures Малгожатою Вальчак. Обом експерткам наш універсальний нейростимулятор видався надзвичайно цікавим.

Пані Вальчак зазначила, що українцям варто подумати про запрошення до команди маркетолога, який допоміг би впевненіше презентувати стартап потенційним інвесторам.

Обом експерткам українська розробка універсального нейростимулятора здалася надзвичайно цікавою

«Latrax — наукоємний проект, і вочевидь, у команді цього стартапу головно вчені. Варто подумати про те, щоб запросити когось із досвідом у маркетингу, — розповіла „Дому інновацій“ очільниця PFR Ventures. — Крім того, не завадило б доопрацювати модель виходу на ринок. Будь-який стартапер має окремо наголошувати, на якому етапі перебуває їхній продукт, а також — скільки часу потрібно, щоб завершити основну підготовку. Все це і є моделлю виходу на ринок».

А ось Беді Янг зацікавилася українською розробкою серйозно. За її словами, цей проект має гарні перспективи і, якщо команда прислухається до порад експертів, набереться досвіду і попрацює над презентацією, його чекає велике майбутнє.

«За три хвилини пітчингу ви маєте шанс розповісти лише про команду вашого стартапу, про сам продукт і про те, наскільки він близький до того, щоб вийти на ринок, — пояснила пані Янг „Дому інновацій“. — Власне, саме ця інформація і повинна бути в гарному пітчі. Що стосується виступу Ірини Гой, то видно, що вона вивчила ринок і просуває продукт, який вона добре розуміє. Але кожен стартапер має також чітко усвідомлювати, що відбувається в голові у його потенційного інвестора. Інколи ви навіть можете запитати їх про це безпосередньо. Але я вважаю, що чим більше і частіше ти пітчишся, то краще розумієш всі ці нюанси».

Наші в місті: як українські стартапи дивували Краків

Беді Янг
Фото: Impact’18

Також керівна партнерка Startup 500 зазначила, що стартап на ранніх стадіях має думати про те, як запобігти всім можливим ризикам. «Великою мірою усе в стартапі — ризиковане. Команда — ризик, сам продукт — ризик, ринок — теж ризик», — нагадала Беді Янг.

Порадував Ірину Гой і відгук ще одного судді — аналітика DN Capital Томаса Рубенса. Представник британського венчурного фонду поцікавився, чи збирається команда Latrax здійснювати дослідження в Європі, та, почувши ствердну відповідь, зауважив, що це правильний крок, оскільки на цей проект там чекають.

«Це дуже потрібний досвід для нас, — підбиває підсумки участі в Startup4export провідна нейрофізіологиня Latrax Ірина Гой. — Це стало, мабуть, найважливішим кроком за цей рік, тому що ми побачили, як презентують стартапи у Європі, як це роблять на професіональному рівні. Усіх інвесторів, венчурні фонди і організації, які займаються просуванням стартапів, цікавить ціна продукту. Тому бізнес-схема — це те, що має бути опрацьовано в першу чергу і максимально якісно. Плюс статистика. Це ті речі, які вибудовують вашу презентацію. Якщо ви не спираєтеся на цифри, ваші слова порожні».

Наші в місті: як українські стартапи дивували Краків

Фото: Impact’18

До речі, набули досвіду і корисних зв’язків із потенційними інвесторами у Кракові також представники ще одного проекту — фіналіста MBioS Challenge — Анна Соловйова і Сергій Ткаченко з Dory_VR. Їм теж є що порадити колегам після поїздки на Impact’18.

«Інвестори зацікавлені у співпраці зі стартапами, які мають підтримку з боку європейських інститутів, — поділилася висновками Анна Соловйова. — Якщо ваш проект передбачає хоча б частину роботи присвятити якомусь дослідженню, вам ліпше заздалегідь заручитися підтримкою авторитетного європейського дослідного інституту. А головне, перед поїздкою до певної країни для пошуку інвестора чесно скажіть собі, чи хочете ви відкривати ваш головний офіс саме там, — під час конференції у Кракові найчастіше я чула від інвесторів питання: „Чи готові ви відкривати офіс у Польщі?“».

Представниця Latrax упевнена: головне, що можуть набути команди стартапів на ранніх стадіях на масштабних міжнародних заходах типу Impact, — це знання і зв’язки.

«На даному етапі нашого проекту ми зацікавлені в інформації. Кожен стартап має пітчитися якомога частіше. Ми в цьому плані зовсім не мали досвіду. Наше навчання почалося з участі в конкурсі MBioS Challenge „Дому інновацій“ і завдяки їм продовжилося на Startup4export у Кракові на Impact’18», — резюмує Ірина Гой.



Leave a Reply