Не лише кровопивці: кліщі, які нас вразили

Не лише кровопивці: кліщі, які нас вразили

Десять фактів про шкідливих, корисних, древніх, невивчених і по-своєму чарівних кліщів, які ми дізналися з лекції акаролога Олександри Шевченко.

Що може бути нудніше/огидніше (потрібне підкреслити) за кліщів? Таке питання могло виникнути у багатьох, хто прочитав анонс лекції акаролога Олександри Шевченко «Об’єкт дослідження – кліщі». Але ми в «Домі інновацій» знаємо, що за скромними вивісками наші вчені-популяризатори дуже часто приховують неймовірно цікаві речі. І на цей раз теж не помилилися.

Вашій увазі ми пропонуємо найцікавіші (але, звісно ж, не найскладніші) моменти з лекції Олександри Шевченко, прочитаної в рамках ініціативи мРНК ( «малий розважально-науковий клуб») у стінах Інституту фізіології ім. О. О. Богомольця НАН України.

Не лише кровопивці: кліщі, які нас вразили

Олександра Шевченко, кандидат біологічних наук, молодший науковий співробітник Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена

Не комахи

Кліщі жодного відношення до комах не мають. Вони належать до класу павукоподібних, куди крім них входять власне павуки, а також скорпіони, косарики, сольпуги та ще ціла низка родичів, менш відомих широкому загалу.

Побачити відмінності кліщів від комах можна на прикладі того ж таки іксодового кліща, з яким більшість із нас стикалася. У нього немає крил, тулуб не сегментований, як, скажімо, у таргана, і головне – у нього вісім ніг, а не шість. Правда, є кліщі, у яких тільки чотири ноги, наприклад, родина Eriophyidae.

Усі знають вимерлих гігантських комах, на зразок бабок із розмахом крил 70 см, але кліщі ніколи не досягали таких розмірів. Більшість із них розглянути неозброєним оком вкрай складно, якщо взагалі можливо.

Не лише кровопивці: кліщі, які нас вразили

Чотириногий кліщ Aceria anthocoptes із родини Eriophyidae

Їх тьма

Їх безліч, особливо в ґрунті. На одному квадратному метрі можуть жити десятки й навіть сотні кліщів. Сьогодні відомо близько 45 000 їх видів. Вважають, що це близько 5% від усього розмаїття кліщів – інших ще належить описати.

Ровесники амонітів

Учені припускають, що Acari (так латиною називаються кліщі) з’явилися в девонському періоді, близько 390 млн років тому. У цей період почали вимирати трилобіти, виникли перші амоніти (головоногі молюски), а також перші наземні хребетні.

Є види кліщів, які живуть на всіх континентах. Це означає, що вони з’явилися не пізніше 175 млн років тому – до того моменту, як розійшлися континенти.

Не лише кровопивці: кліщі, які нас вразили

Licneremaeus licnophorus здатний жити на деревах (у лишайниках і тріщинах кори), тому після сильного вітру його порівняно багато виявляють у ґрунтових пробах

Застиглі

Кліщів часто знаходять у бурштині. Один з найцікавіших випадків стався в грудні 2017 р., коли в бурштині зі М’янми знайшли п’ять кровосисних кліщів, схожих на сучасні види. Один з них тримався за перо динозавра. Раніше знаходили окремо то кліщів, то рештки динозаврів. А тут уперше вдалося (майже) довести, що ці кліщі паразитували на динозаврах, хоча про це, звичайно, і так підозрювали. Вік цієї знахідки складає трохи менше 100 млн років.

Кровопивці

Є дві родини кровосисних кліщів – іксодові, про яких ми вже говорили та з якими ви, напевно, знайомі, й аргасові. Вони досить несхожі одні на одних.

У іксодових на дорсальній поверхні тіла (тобто на «спині») є твердий щиток, який називається «скутум». У самок він менше, ніж у самців, тому самка в принципі може більше роздуватися, що дає їй змогу випивати більше крові. У аргасових такого щитка немає, тому їх називають «м’якими кліщами». Вони можуть жити до 20 років. Аргасовому кліщу достатньо півгодини, щоб напитися крові жертви та забратися геть у своїх справах. З огляду на те, що вони полюють вночі, ця жертва може навіть не знати, що підчепила якесь захворювання.

Не лише кровопивці: кліщі, які нас вразили

Oribatella reticulata – партеногенетичний вид, розповсюджений в Голарктиці. Назва пов’язана з полігональним рисунком покриву (reticulata в перекладі з латини – «сітчастий»)

Шкідливі

Представники обох родин переносять спірохет із роду Borrelia, які викликають відому всім хворобу Лайма і не тільки її. Часом у кліщах виявляють нові, невідомі раніше штами мікроорганізмів і вірусів, але не завжди й не відразу зрозуміло, для кого і наскільки вони шкідливі.

Пилові кліщі можуть бути шкідливі самі по собі, оскільки здатні спричиняти в деяких людей алергію.

Кліщів можна випадково з’їсти, наприклад, з немитою чи простроченою їжею. Якщо у цих кліщів багато щетинок, це може зумовити подразнення слизової (так звані кишкові акаріази).

Кліщі роду Demodex живуть у людській шкірі в будь-якому випадку, але інколи стають причиною захворювання. Кліщі роду Sarcoptes спричиняють коросту.

Випадок з моржем

Одного разу в Сан-Дієго до окуліста звернувся молодик з приводу подразнення в оці. Лікар подивився, але нічого не виявив. Уже під час повторного візиту йому з-під нижньої повіки витягли кліща. Виявилося, що незадовго до цього пацієнт відвідав океанаріум, де на нього чхнув морж. Виходить, що цей вид кліщів живе в носоглотці у моржів і коли вони чхають – заражають інших тварин. Зазвичай це також моржі, але того разу виявилася людина, що підійшла надто близько.

Корисні

Кліщі бувають не тільки шкідливими. Наприклад, сирні кліщі. Завдяки їм виготовляються деякі вишукані сири, як-от мімолет. У німецькому селищі Вюрхвіц є цілий музей сирного кліща і навіть пам’ятник цьому кліщу. Правда, без щетинок.

Втім, ці ж сирні кліщі можуть викликати неприємні захворювання органів дихання, травлення та сечостатевої системи під загальною назвою тирогліфоз.

Їхні вороги

Є така група, як панцирні кліщі, або ж орибатиди. У більшості з них у дорослому стані міцний панцир укриває все тіло. А крім того, для захисту від ворогів вони використовують спеціальні хімічні речовини. Колись вважали, що їхній захист настільки добрий, що для них застосували поняття enemy-free space. Так називають спосіб життя, коли вид найменш уразливий для природних ворогів.

Але потім виявилося, що деякі жуки, мурашки й хижі кліщі здатні вбивати навіть дорослих, армованих орибатид, відірвавши їм ноги та клапани анального і генітального отворів. А щоб уникнути викиду захисних речовин, вороги атакують орибатид спереду. Тому «життя без ворогів» у цьому випадку більше мрія, ніж реальність.

Не лише кровопивці: кліщі, які нас вразили

Nanhermannia – це рід примітивних, древніх орибатид. Їхній панцир пронизаний порами в ямках кутикули

Тільки дівчата

Різні види кліщів можуть розмножуватися по-різному. Крім звичайного розмноження, коли нові організми з’являються в результаті злиття чоловічих і жіночих статевих клітин (як у людей, наприклад, або у кішок), кліщі практикують партеногенез – це коли діти з’являються на світ без участі самців. Тут у кліщів може бути два варіанти. Перший – аренотокія – це коли з незапліднених яєць розвиваються тільки самці. Звідки ж беруться самиці? Із запліднених яєць. Другий – телітокія – коли в популяції майже виключно самиці й для розмноження самці їм не потрібні.

В одного з видів кліщів ситуація ще екзотичніша. Самців у них немає, а самиці – гаплоїдні, тобто мають лише один набір хромосом (у кожній клітині нашого тіла, наприклад, подвійний набір хромосом). Як вони дійшли до такого життя, а головне – навіщо, не дуже зрозуміло. Адже із загальнобіологічного погляду з подвійним набором хромосом життя значно безпечніше, а тут досить однієї мутації – і все.