Карі очі, чорні брови: що допомогло нам стати тими, хто ми є

0
30
Карі очі, чорні брови: що допомогло нам стати тими, хто ми є Не в глаз, а в бровь: что помогло нам стать теми, кто мы есть It’s all about eyebrows: what made us who we are

Археологи з Йоркського університету (Англія) опублікували в Nature Ecology and Evolution статтю про роль надбрівних дуг в еволюції людини

Група вчених, до якої увійшли фахівці з анатомії та археології, взялася перевірити основні теорії про те, навіщо древнім людям були потрібні масивні надбрівні дуги. Несподіваний результат дослідження був опублікований в журналі Nature Ecology and Evolution. Виявилося, що брови зіграли не останню роль в еволюції людини та призвели до зміни її зовнішнього вигляду.

На думку науковців, різко виражені великі надбрівні дуги, як, наприклад, чималі роги в оленів, служили нашим предкам зовнішньою ознакою домінування і агресії. Сучасна ж людина «обміняла» цю ознаку на похилий лоб і значно рухливіші та помітніші волохаті брови, які допомагають виражати найширший спектр емоцій. Завдяки цьому, вважають дослідники, люди отримали додатковий інструмент комунікації, який дав їм змогу об’єднуватися у спільноти і розвиватися.

Великі надбрівні дуги, як, наприклад, чималі роги в оленів, служили нашим предкам ознакою домінування і агресії

«Надміру означені брови наших предків можна переконливо пояснити проявом статевого диморфізму і соціального положення. Їхня трансформація у вертикальніші брови сучасної людини дала змогу демонструвати дружелюбність, що, зі свого боку, допомогло налагоджувати соціальні зв’язки між людьми», – пишуть у своїй статті вчені.

Спілкуйся або вимри

«На прикладі інших тварин можна зробити цікаві припущення щодо того, якою могла бути функція надбрівних дуг. У домінантних самців мандрилів є яскраво забарвлені опуклості обабіч морди – вони демонструють їхній статус, – вважає професор анатомії Пол О’Хіггінс, провідний автор дослідження. – Зростання опуклостей обумовлено гормональними факторами, а в кістках, що їх утворюють, виявлено безліч мікроскопічних воронок – таких самих, як у кістках надбрівних дуг древніх людей».

Щоб розібратися, яку функцію виконували надбрівні дуги стародавньої людини, вчені створили 3D-модель черепа гейдельберзької людини. За основу вони взяли дуже подібний череп родезійської людини, що жила 600 тис. – 200 тис. років тому, і знайдений 1921 р. в печері Кабве у Замбії.

Карі очі, чорні брови: що допомогло нам стати тими, хто ми є Не в глаз, а в бровь: что помогло нам стать теми, кто мы есть It’s all about eyebrows: what made us who we are

Фото: Professor Paul O’Higgins, University of York

За однією теорією, значні надбрівні дуги потрібні були прародичу сучасної людини, щоб зменшити навантаження на щелепи під час відкушування і пережовування їжі.

Інша гіпотеза припускала, що вони згладжували з’єднання кісток черепа, які утворюють очну ямку. Також багато вчених вважало, що надбрівні дуги зменшилися внаслідок еволюції у результаті «самоодомашнення» людини, оскільки воно пов’язано з добором і кращою виживаністю менш агресивних і соціально адаптованих особин.

Щоби перевірити всі ці теорії, автори дослідження виготовили, крім «оригінальної» 3D-моделі черепа гейдельберзької людини, ще дві версії – в одній вони збільшили надбрівні дуги, в іншій – зменшили. Після чого змоделювали укуси різної сили, визначивши при цьому навантаження на різні зуби, а також вирахували напруження, якого зазнавали під час кусання безпосередньо надбрівні дуги.

Виявилося, що напруження, котрого зазнавали надбрівні дуги, було зовсім незначним і не залежало ні від сили укусу, ні від розміру дуг

Результати повністю спростували обидві головні гіпотези, що пояснюють великий розмір брів наших предків механічними і просторовими факторами. Виявилося, що напруження, котрого зазнавали надбрівні дуги, було зовсім незначним і не залежало ні від сили укусу, ні від розміру дуг.

«Оскільки форма і розмір надбрівних дуг не залежать від просторових і фізичних факторів, а інші припущення, наприклад про захист очей від поту і волосся, вже було відкинуто раніше, ми дійшли висновку, що пояснення криється в соціальній комунікації», – резюмував професор О’Хіггінс.

Прояв емоцій як запорука виживання

Автори статті стверджують, що великі надбрівні дуги наших предків почали зменшуватися близько 100 тис. років тому, а 20 тис. років тому цей процес значно прискорився – коли люди перейшли від збирання до землеробства і тваринництва.

«Сучасні люди – останні з гомінін, які вижили. І поки наші родичі, неандертальці, вимирали, ми стрімко заселяли Землю і виживали в екстремальних умовах, – підбиває підсумок роботи співавторка статті, доктор археології Пенні Спікінс. – Із цим пов’язана наша здатність створювати великі соціальні мережі – ми знаємо, наприклад, що прадавні люди уникали родинного схрещування і вирушали з друзями у віддалені місцевості, щоби пережити несприятливі часи».

Надбрівні дуги наших предків почали зменшуватися близько 100 тис. років тому, а 20 тис. років тому цей процес значно прискорився

На думку групи вчених, рухливі брови дають нам змогу демонструвати складні емоції – за їхньої допомоги ми можемо висловлювати навіть найтонші емоційні нюанси. За рухами брів можна зрозуміти, коли людина здивована, засмучена, весела, іронічна, бреше вона чи говорить правду. Швидке піднімання брів – універсальний знак готовності до соціальної взаємодії, прояв відкритості, а підняті й зведені до середини лоба брови – ознака співчуття, жалості.

Автори дослідження оптимістично висновують, що брови – це відсутній шматочок пазла, з котрого складається розуміння, як сучасній людині вдалося пережити інші види й досягти нинішнього рівня розвитку.

Підписуйтесь на наш канал у Telegram