Неосвічені й бідні живуть менше

Неосвічені й бідні живуть менше

Рівень освіти й доходів безпосередньо пов’язаний з тривалістю життя. Секрет – в охороні здоров’я, санітарії та способі життя багатих і освічених.

Жарт про весільну обітницю «любити тебе, поки смерть не розлучить нас, – але краще в радості, здоров’ї та багатстві, ніж у горі, хворобах і бідності» заграв новими барвами. Про те, що міцне здоров’я і гарний настрій істотно збільшують тривалість життя, знають всі й досить давно. А ось те, що багатство і високий рівень освіти сприяють довголіттю людей у ​​всіх куточках планети, досі ніхто довести не намагався.

Міжнародний валютний фонд зібрав статистику, яка показує однозначну кореляцію між рівнями бідності/освіченості та очікуваним терміном життя. Істотну різницю у тривалості життя видно на опублікованій діаграмі. Ця нерівність є у всіх країнах, де вивчали демографічні дані. І фахівці вирішили з’ясувати її причини та можливі способи боротьби з цим явищем.

У кожній із країн можна помітити досить значний розрив між очікуваною тривалістю життя малоосвічених людей і громадян з доброю освітою. Звичайно, це лише припущення (дані описують очікуване довголіття чоловіків, яким 2017 р. виповнилося 25 років), але воно підкріплене результатами багаторічних досліджень. Так, високоосвічені чоловіки в сусідній з Україною Угорщині проживуть у середньому на 14 років довше за своїх співгромадян-однолітків, які не спромоглися здобути якісну освіту.

Необразованные и бедные живут меньше Uneducated and poor people live less Неосвічені й бідні живуть менше

Ще одну залежність можна побачити на діаграмі, порівнявши середній рівень доходу в різних країнах: у розвинутіших державах люди живуть довше, ніж у країнах, громадяни яких не можуть похвалитися високими доходами. Зазначимо: досліджували статистику держав тільки із середнім та високим доходом на душу населення, виключивши аутсайдерів – очевидно бідні країни.

У МВФ вважають, що така тенденція, коли багаті та освічені живуть довше, обумовлена ​​низкою факторів. І з цими факторами слід працювати урядам усіх держав.

  1. Освіченіші громадяни живуть у більш розвинених регіонах країни – вони мають доступ до кращих медичних послуг, ніж їхні співвітчизники, що мешкають далеко від лікарень.
  2. У більш розвинутих країнах пересічний громадянин, як правило, має доступ до благ кращої системи охорони здоров’я, ніж у менш розвинутих.
  3. Наступний фактор – ліпше харчування, кращі санітарні умови та доступ до чистої води.
  4. Здоровий спосіб життя, відсутність шкідливих звичок (куріння, вживання алкоголю, великого споживання цукру) властиві високоосвіченим громадянам розвинених країн.
  5. Перерозподіл видатків на охорону здоров’я, усунення корупції. Зокрема, краще фінансування найрентабельніших сфер охорони здоров’я – первинної медичної допомоги та профілактики захворювань.

Експерти стверджують, що коли опрацювати ці п’ять основних чинників, то навіть у найбідніших країнах можна досягнути підвищення тривалості життя громадян у середньому на 1,3 року. Із нерівністю в цій сфері можна і треба боротися, запевняють у Міжнародному валютному фонді.



Leave a Reply