Нова ера: імунотерапія раку легенів виявилася ефективнішою за хіміотерапію

Нова ера: імунотерапія раку легенів виявилася ефективнішою за хіміотерапію

Дослідження, у якому взяла участь Україна, увійшло до п’ятірки найкращих на міжнародному конгресі ASCO-2018 у Чикаго.

Щорічний конгрес Американського товариства клінічної онкології (ASCO) у Чикаго — один із найбільших у світі. Саме тут науковці та медики презентують результати новітніх досліджень. Цього року в Чикаго зібралося близько 30 000 онкологів. Із 6 500 наукових робіт, представлених на ASCO-2018, науковий оргкомітет обрав п’ять найліпших — результати цих досліджень, на думку експертів, у перспективі можуть змінити схеми лікування онкологічних захворювань. 

До п’ятірки найбільш важливих увійшла робота, участь у якій взяла Україна — співавтором дослідження KEYNOTE-042 став завідувач кафедри онкології та медрадіології Дніпропетровської медичної академії (ДМА), доктор медичних наук, професор Ігор Бондаренко.

Можливий прорив у лікуванні раку легенів

За результатами дослідження, у якому також брали участь фахівці зі США, Китаю, Латвії, Польщі, Південної Кореї, Бразилії, Таїланду і Японії, імунотерапія пембролізумабом (торговельна назва — Keytruda) у хворих на недрібноклітинний рак легенів ефективніша, ніж хіміотерапія. Пацієнти, які приймали пембролізумаб, жили на 4–8 місяців довше, ніж ті, хто лікувався хімією. Крім того, перші рідше стикалися із серйозними побічними ефектами — 17,8% проти 41% у хворих на хіміотерапії.

Раніше стандартною терапією для пацієнтів із недрібноклітинним раком легенів без драйверних мутацій була хіміотерапія. Згідно з результатами попереднього великого дослідження ефективності імунотерапії раку легенів KEYNOTE-024, пембролізумаб значно поліпшує показники виживаності без прогресії (PFS, тривалість від початку дослідження до появи ознак прогресії або смерті) і загальної виживаності (OS, проміжок часу від початку лікування чи визначення діагнозу до смерті пацієнта) порівняно з хіміотерапією як терапія першої лінії у пацієнтів із метастатичним недрібноклітинним раком легенів.

Комбінація нових речовин, включно із таргетною терапією та імунотерапією, допомагає пацієнтам жити довше

KEYNOTE-042 — найбільше сьогодні рандомізоване клінічне дослідження ефективності пембролізумабу. У ньому взяли участь 1 274 пацієнти з локалізованим і метастатичним недрібноклітинним раком легенів — зокрема й з України. Частина з них приймала пембролізумаб, частина — хіміотерапію в різних поєднаннях.

«В останні роки ми бачимо, що комбінація нових речовин, включно із таргетною терапією та імунотерапією, допомагає пацієнтам жити трохи довше. Але у нас попереду ще дуже багато роботи в цьому напрямку», — зазначив провідний співавтор дослідження, доктор медичних наук, фахівець із Онкологічного центру Сильвестр при Університеті Маямі (США) Жілберту Лопес, коли презентував результати дослідження на пленарній сесії ASCO 3 червня.

Як працює імунотерапія

Пембролізумаб — діюча речовина на основі моноклональних антитіл, схвалена Управлінням із санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів США (FDA) в 2017 р. Це перші дозволені FDA ліки від раку, які впливають на пухлинні клітини залежно від їхнього генетичного статусу (мутацій, що в них відбулися), а не від типу тканин чи розташування пухлини.

Пембролізумаб, потрапивши до організму людини, зв’язується з білком PD-1 і блокує його дію. Цей білок відповідає за придушення імунної відповіді в тих випадках, коли вона шкідлива для організму — наприклад, під час вагітності, щоб не відторгався плід. Простими словами — він «тримає на поводку» Т-лімфоцити і не дає їм боротися з «хорошими» клітинами.

Нова ера: імунотерапія раку легенів виявилася ефективнішою за хіміотерапію

Плоскоклітинна карцинома легені
Фото: Nephron

Ракові ж клітини за рахунок мутацій можуть виробляти PD-1 у величезних кількостях — так вони обманюють організм і рятуються від атак Т-лімфоцитів. Пембролізумаб дає змогу «вимкнути» захисну дію білка PD-1 — імунна система починає розпізнавати ракові клітини із мутаціями та нацьковує на них Т-лімфоцити. Тобто препарат не знищує сам рак — він допомагає організму людини самостійно боротися з раковими клітинами.

Експерт ASCO доктор медичних наук Джон Хеймак у своєму коментарі стосовно результатів дослідження зазначив, що вони можуть стати поворотним моментом для пацієнтів із недрібноклітинним раком легенів. «Ера, коли хіміотерапія була єдиним виходом для пацієнтів із недрібноклітинним раком легенів, добігає кінця. Імунотерапія стане для переважної більшості таких пацієнтів терапією першої лінії. І результати цього дослідження — величезний прогрес для них», — заявив Джон Хеймак.

Перспективи імунотерапії раку легенів в Україні

Виробництво моноклональних антитіл, які напрацьовують у лабораторних мишах, — вельми дорога технологія. Сьогодні 50 мг пембролізумабу коштуватимуть понад $2 600 (в українських аптеках вартість препарату варіює від 110 000 до 120 000 грн).

За словами кандидата медичних наук, доцента, лікаря-онколога вищої категорії, співробітника кафедри онкології та медрадіології ДМА Віктора Завізіона, саме висока вартість пембролізумабу — головна проблема. Але колега дніпровського професора Ігоря Бондаренка, який став співавтором KEYNOTE-042, згоден із зарубіжними експертами в питанні значення цього дослідження.

«Це справді прорив у онкології, підтверджений клінічними дослідженнями. Він полягає в тому, що ми без хіміопрепаратів мобілізуємо імунну систему, щоб демаскувати пухлину. Вона стає впізнаваною для імунокомпетентних клітин — у результаті лімфоцити інфільтрують і знищують пухлину», — прокоментував Віктор Завізіон.

 За останні два роки в центрі хіміотерапії у Дніпрі імунотерапію отримали 170 осіб

Сам же керівник центру хіміотерапії кафедри онкології та медрадіології ДМА на базі 4-ї клінічної лікарні Дніпра, лікар-онколог вищої категорії, професор Ігор Бондаренко щодо перспектив імунотерапії в Україні налаштований оптимістичніше. За його словами, з 2002 р. на базі клініки, яку він очолює, було здійснено 340 міжнародних клінічних досліджень. І KEYNOTE-042 — найуспішніше з них.

Фахівець упевнений, що українські пацієнти мають право і можуть отримувати доступ до інноваційних методів лікування, передусім за допомогою міжнародних клінічних досліджень. Це дасть змогу надалі успішно застосовувати інновації в клінічній практиці. Так, за останні два роки в центрі хіміотерапії у Дніпрі імунотерапію отримали 170 осіб. За словами Ігоря Бондаренка, сьогодні п’ять великих зарубіжних компаній просувають новітні імунні препарати — усі вони застосовуються в клінічних дослідженнях на базі клініки, якою він керує.

«Девіз нашої клініки: „Технології майбутнього — сьогодні“, — розповів „Дому інновацій“ Ігор Бондаренко. — І зараз у нас відкрито 36 міжнародних клінічних досліджень при 22 онкологічних захворюваннях».