Час «порозумнішати»: як технології змінюють сферу ЖКГ

0
993
Пора «поумнеть»: как технологии меняют сферу ЖКХ

Європейцеві не зрозуміти українських страждань на початку опалювального сезону. У країнах, де комунальні послуги є ринком, а не грою в дотації та монополії, користувачі отримують тепло тоді, коли захочуть, і самі визначають інтенсивність обігріву. Така ж ситуація із водою та електрикою – комунальникам нецікаво вставляти споживачам палиці в колеса, для них аварія – це недоотриманий прибуток. Витрати й утрати послуг ЖКГ ретельно моніторять, а попит – вивчають і прогнозують, дані передаються автоматично, а в деяких країнах участь людини в процесі навіть законодавчо обмежена. «Дім інновацій» розбирається в тому, як послуги ЖКГ стали «смарт» у розвинених країнах світу, що вже є в Україні й куди буде рухатися ринок.

Технології в ЖКГ

У сфері комунальних послуг технології допомагають автоматизувати облік передавання і споживання ресурсів електроенергії, газу й води. Інтелектуальні лічильники з підключенням до інтернету збирають і передають дані в автоматичному режимі й витісняють ручний облік дорожчий і не такий точний і надійний.

Інтелектуальні лічильники з підключенням до інтернетуОснащення датчиками інфраструктури для транспортування послуг дає змогу постачальникам бачити, на якому етапі виникають утрати, а користувачам не платити за недоотримані ресурси. Збирання і аналіз цієї інформації дає можливість точно прогнозувати попит на послуги найближчим часом і бачити проблеми комплексно наприклад, де вже застаріла інфраструктура і потрібен ремонт, де зростає навантаження і коли у кожного з ресурсів «високий сезон».

Також без інтелектуального обліку використання ресурсів неможливий відкритий ринок йому потрібна прозорість і точність, яку не забезпечує облік по-старому.

Україна на низькому старті

Україна не стоїть в авангарді «розумного» ЖКГ, однак нові технології проникають і в наші старі комунальні мережі. Один із найактивніших споживачів систем інтелектуального обліку в нашій країні енергетика. «Їм цікаво все від побудови нових ЦОДів до розробки спеціалізованого ПЗ», пояснює Сергій Яковлєв, комерційний директор Дивізіону IT-дистрибуції MTI. Навіть особистий кабінет користувача, що є в українських споживачів електроенергії, це вже інвестиції в IT. Це лічильники з автоматизованим передаванням даних, мережева інфраструктура, сервери й аналітичні програми, а також потужні сховища і сервери для виведення інформації.

Один з найактивніших споживачів систем інтелектуального обліку в нашій країні енергетика.

Лічильники із SIM-картами встановлюють передусім там, куди незручно дістатися людям, скажімо, у підвалах будинків, якщо йдеться про тепло, або в пунктах розподілу води. Дані передаються мобільною мережею, але, якщо десь не вистачає покриття, установлюють додаткову антену. Десь доцільно підключати лічильник до мобільної мережі, а десь, наприклад, до Wi-Fi по суті, радіотехнологія значення не має, її обирає для себе компанія, що встановлює обладнання.

Лічильники із SIM-картамиУ лічильниках, якщо говорити про ті, котрі працюють у мобільній мережі, є спеціальні термокарти або термочипи. Якщо звичайна «сімка» в екстремальних умовах прослужить близько року, то у термокарти термін дії в рази більший. Термо-SIM-карти виглядають звично для абонентів, але при цьому виготовлені з термостійкого високоміцного пластику і не потребують спеціального захисту від тепла, вологості, пилу, вібрацій. Термочипи мають такі самі характеристики, але дуже компактні, їх не вставляють, а впаюють, і їх не можна витягти із гнізда так само, як звичайну SIM.

Для M2M-підключень оператори мають спеціальні тарифи, до яких включено пакети трафіку, повідомлень, голосових хвилин і навіть хвилин для CSD-трафіку. Якщо у світі цей тип зв’язку відходить у минуле, то в нашій країні його досі використовують переважно як резервний канал. «На українському ринку достатня кількість пристроїв, що працюють в тому числі й по CSD-каналу, тому ми повинні враховувати всі нюанси у своїх M2M-тарифах», пояснює Тетяна Скричевська, керівниця B2B-маркетингу lifecell.

«Тисячі наших SIM-карт уже працюють в українському ЖКГ», кажуть у прес-службі «Vodafone Україна». Серед клієнтів оператора Київенерго, що оснащує загальнобудинкові лічильники термо-SIM-картами, Київгаз, який також установлює обладнання із SIM-картами для постачання до приватних будинків.

Із багатьма українськими обленерго та водоканалами співпрацює і lifecell. «Найбільші водоканали та обленерго це далеко не повний список компаній, з якими ми працюємо», каже Тетяна Скричевська. У компанії стверджують із посиланням на ДТЕК, що в Києві майже 4 000 житлових будинків обладнано лічильниками з підключенням до мобільної мережі. Одне з популярних туристичних міст на півдні України користується мережею оператора для управління «розумним» освітленням. «Серед наших великих бізнес-клієнтів як приклад можна навести Укрзалізницю, що разом з іншими послугами lifecell використовує і M2M-сервіси», коментує Тетяна Скричевська.

У Києві майже 4 000 житлових будинків обладнано «розумними» лічильниками електроенергії

Мер Долини Володимир Гаразд у рамках Kyiv Smart City Forum поділився успіхами своєї вотчини. Долина єдине місто в Україні із сертифікатом ISO 50001 з енергоменеджменту. Кілька років тому тут найняли енергоменеджера, розробили єдину платформу енергоспоживання в бюджетних організаціях, дані до неї вносяться щодня. Буквально відразу було виявлено, що в дитячих садочках електроенергію використовують підпільно для проведення незаконних заходів або в інших особистих цілях. Платформа стала одним з етапів скорочення енергоспоживання і переходу на «зелені» технології.

Потрібна мережа

Мережа це один із каменів спотикання для систем інтелектуального обліку споживання. Так, у lifecell кажуть, що і в наявних мережах дані передаються і технологічних обмежень для інтелектуального обліку витрат електроенергії, води, газу немає. Але до такої кількості датчиків, як у розвинених країнах світу, нам далеко. А це значить, що навантаження не таке велике, як могло бути. Нідерланди, Сінгапур, Південна Корея будують мережі для «інтернету речей» із національним покриттям, щоби, по-перше, охопити всю країну, по-друге, не мати проблем з ємністю мережі. Але в цих державах інша щільність населення та інший рівень купівельної спроможності.

Абонентська плата за один «розумний» лічильник становить кількадесят гривень на місяць

У Huawei і ZTE вважають, що GSM-мережі для «інтернету речей» це занадто дорого. Якщо говорити про підприємства, то для них абонентська плата за один «розумний» лічильник у кількадесят гривень на місяць некритична, а для малозабезпечених верств населення в Україні це відчутні гроші. Щодо вибору стандартів зв’язку компанії мають різні позиції. Так, у ZTE говорять про те, що для кожного випадку слід розраховувати вартість упровадження рішень на базі різних технологій та обирати більш вигідний. У місцях з низькою щільністю населення, можливо, підійде LoRaWAN або Sigfox, у мегаполісах NB-IoT.

Huawei розвиває технологію NB-IoT на базі 4G. В Україні незабаром з’явиться це покоління зв’язку, а оператори отримають новітнє обладнання, яке підтримує NB-IoT. Тому для розгортання мережі не потрібно великих інвестицій досить активувати відповідні можливості. Крім того, технологія стандартизована консорціумом 3GPP і працює в ліцензованій частині спектра. Втім, за нинішньої ситуації з тендерами на 4G-частоти в Україні про національне покриття говорити не випадає ні 1800 МГц, ні тим більше 2600 МГц не годяться для покриття малонаселених регіонів країни. Для цього потрібні низькі діапазони, які в Україні зайняті іншими стандартами, аналоговим телебаченням і спецкористувачами.

Нідерланди, Сінгапур, Південна Корея будують окремі мережі для «інтернету речей»

«Чи варто будувати окрему мережу для інтернету речей, залежить від того, як держава оцінює характер інформації про обсяги споживання газу, води, електрики. Одна справа дані про те, скільки вироблено і спожито ресурсів у країні. Інша окремо взятим підприємством. Що буде, якщо хтось побачить, що оборонпідприємство почало споживати більше ресурсів і, вочевидь, отримало замовлення?» пояснює Олександр Дяденко, консультант Huawei. У компанії говорять, що думати про технології можна, лише коли у держави буде відповідь на це питання, оскільки воно вплине на вартість проекту. Мабуть, це буде не бізнес-кейс, адже доведеться створювати шифровані канали, які термінуватимуться тільки на певних серверах у певних дата-центрах. Технічно можливо зробити і комбінований варіант, коли на більш чутливих до секретності підприємствах дані знімають мало не вручну, а в домогосподарствах і у малого бізнесу автоматизовано.

Хто заплатить за модернізацію

У бюджеті України 2017 р. на дотації в сфері ЖКГ було закладено 50,7 млрд грн, або ж близько 15% від планованих доходів за рік. Облік споживання послуг дотаційними користувачами допоміг би точніше планувати цю статтю витрат. Але співрозмовники «Дому інновацій» погоджуються, що без політичної волі Україна не перейде на інтелектуальний облік споживання комунальних послуг. У розвинених країнах світу влада теж виступала драйвером модернізації у сфері ЖКГ.

Так, у Норвегії та Великобританії держава зобов’язала постачальників послуг обладнати всі домогосподарства «розумними» лічильниками до 2019 і 2020 рр. відповідно. У Туреччині такого немає, але в країні багато малого і середнього бізнесу. Для них оператор Turkcell пропонує рішення Smart Energy це додатковий лічильник, який встановлюється за основним і збирає докладні показники споживання, а також особистий кабінет, де відображено всі дані. Користувачі самі можуть бачити енергоємність окремих пристроїв і контролювати споживання реактивної енергії, яка в Туреччині дуже дорога. У lifecell кажуть, що українські клієнти не бачать вигоди для себе від установки такого обладнання. Лічильник коштує грошей, купівельна спроможність низька, а електрика ще не настільки дорога, щоб аналізувати, де можна заощадити.

Якщо говорити про економію, то на цьому етапі вона очевидніша для постачальників послуг. Той-таки ринок електроенергії живе на добу вперед обленерго замовляють її на 24 год, на основі прогнозу попиту. Ринок газу живе на місяць уперед. За недобори й перебори сплачують штрафи, причому штраф за недобір навіть вищий. Тому тут важливе точне прогнозування, яке уможливлює використання інтелектуальних платформ для аналізу даних про споживання. «Інтелектуальна платформа дає змогу аналізувати споживання на підставі попередніх параметрів, а також залежно від температури повітря на вулиці й від дня тижня», пояснює принципи роботи Володимир Ханачівський, менеджер з інтегрованих рішень ZTE. До платформи можна підключити датчики температури й метеостанцію. Метеостанція видаватиме прогноз, залежності від якого зміниться прогноз споживання газу, електроенергії. Коли холодно, люди більше сидять вдома, їдять, дивляться телевізор, купаються витрата зростає. А коли набирається історія споживання, зростає якість прогнозу, за рахунок цього можна мінімізувати штрафи.

В Україні стара інфраструктура, для якої характерні втрати. Якщо половина чи третина ресурсів кудись «губиться» по дорозі, це означає, що місто витрачає гроші даремно. Крім витоків, бувають несанкціоновані врізки в мережу, прориви. «Тому і необхідне оцифровування водогонів і моделювання поведінки користувачів. Завдяки встановленню датчиків можна оперативно бачити, де стався прорив, або розуміти, як і коли зросте навантаження на водогін», говорить Олександр Дяденко.

Ще один приклад це розподіл навантаження на мережу. В Україні вже діють нічні й денні тарифи на електроенергію, за бажання до них можна підключитися. Обленерго бачать пікові навантаження і за допомогою гнучкого тарифоутворення можуть зміщувати споживання в інший часовий проміжок. Або, якщо це доцільно, будувати ще одну ЛЕП.

Хоча вигоди в модернізації очевидні, все ще залишається відкритим питання, хто мусить платити за впровадження інтелектуальних систем обліку споживання комунальних послуг. За логікою, цим мають займатися постачальники, але тоді ми знову повертаємося до купівельної спроможності й цінового фактора. Якщо взяти лише домогосподарства, то, за даними 2014 р., їх в Україні було близько 17 млн ​​(разом із Кримом та Севастополем). Для кожного потрібні кілька інструментів обліку, передача даних, сховища і центри обробки. Інфраструктура для радіопідсистем також коштує грошей, і терміни окупності у великому місті й хуторі на 20 хат будуть різні. «Це потужні інфраструктурні проекти, їх має підтримувати держава і розмазувати витрати між територіями, які швидко окупаються і повільно окупаються», вважає Володимир Ханачівський. Компанія готова інвестувати в український ринок і залучати кошти китайських банків, але без гарантії з боку держави зробити це неможливо.

Крім гарантій, немає в нашій країні й стандартизації. «Для впровадження розумних рішень у сфері ЖКГ необхідно, щоб усі датчики передавали дані в одному форматі, щоб цей формат сприймало кілька різних платформ, і вже обленерго, водоканали, облгаз обрали одну із цих систем», пояснює Володимир Ханачівський. Зараз в Україні більш-менш стандартизована електроенергія, а з газом і водою є нюанси. Такі речі не можна запровадити в один момент потрібна законодавча база.

Загалом, у проекті мають брати участь різні сторони: виробники обладнання, оператори, держава. «Хтось із учасників ринку повинен взяти на себе створення єдиної системи, де буде база абонентів, система білінгу і єдина платформа, куди зводиться інформація. Після цього всі в цю платформу інтегруються постачальники, учасники ринку і з’явиться конкуренція», говорить Олександр Дяденко.

Чужий досвід не допоможе

В цілому, старт модернізації в Україні дано, але без ініціативи з боку держави у вигляді законодавчих вимог і стандартизації процес може затягнутися на багато років. Грузія запровадила інтелектуальні системи обліку по всій країні за шість років а це 2,4 млн користувачів. Пілотні проекти є в Білорусі, Азербайджані, Росії та Узбекистані. Виробники обладнання та мобільні оператори мають досвід у різних країнах, але це не значить, що його можна взяти й перенести в Україну. «До 80% кейсів передбачають локалізацію. Не факт, що лічильник з контролю витрат води, який Huawei використовує в Австралії, підійде для України. Київводоканал може сказати, що він не відповідає якимсь параметрам», каже Олександр Сербін, директор з розвитку Huawei в Україні.

Підписуйтесь на наш канал у Telegram

Отправить ответ

Be the First to Comment!

Notify of
avatar