З миру по гену. Яке майбутнє чекає на українські ДНК-тести за кордоном

2
226
С миру по гену. Какое будущее ждет украинские ДНК-тесты за рубежом
Фото: Depositphotos
Myhelix
Український стартап Myhelix, який надає персональні рекомендації щодо харчування на основі аналізу геному, готується до світової експансії. З якими труднощами можуть зіткнутися українці в «розпещеному» генетичними тестами світі, з’ясував «Дім інновацій».

Український стартап Myhelix наприкінці літа представив нутрігенетичний тест «Моя турбота», з яким збирається виходити на ринки інших країн.

Тест аналізує 40 варіантів генів на схильність до целіакії (негативної реакції на глютен) і до нестачі вітаміну D, схильність до непереносимості молочних продуктів і до накопичення жирів низької та високої щільності. Також аналізується, як організм засвоює вітамін Е, і чи схильний він до підвищеної концентрації гомоцистеїну – амінокислоти, яка накопичується з віком та є маркером різного роду порушень. Наприклад, ризику розвитку хвороби Альцгеймера, старечого слабоумства, атеросклерозу та тромбозу.

Сам тест – це невелика коробка з контейнером для забору матеріалу. Необхідно помістити туди зразок слини та, дотримуючись інструкції, відправити його «Новою поштою». Інструкція містить унікальний код, який потрібно зареєструвати на сайті Myhelix. Результати тесту будуть доступні в «Особистому кабінеті» користувача на сайті протягом 20 робочих днів.

Аналіз ДНК здійснює фінська лабораторія Woble Helsinki, з якою Myhelix уклав контракт. Біоінформатики працюють з каталогом генетичних даних Genome Wide Association Studies (GWAS Catalog).

Крім результату молекулярно-лабораторного аналізу генів, користувачі отримують рекомендації щодо харчування та способу життя. А саме: список продуктів відповідно до варіантів генів, приклади різних страв з цих продуктів на кожен день, поради лікарів-дієтологів з урахуванням віку та рівня фізичної активності клієнта.

Тест випускається в трьох варіантах: для чоловіків, для жінок і для дітей. І його вартість – 6500 гривень.

Початок експансії

З виходом нового тесту Myhelix почав готуватися до світової експансії і налагоджувати зв’язки. Як розповіла «Дому інновацій» засновниця стартапу Дарія Лосєва, зараз ведуться переговори з потенційними партнерами, які змогли б продавати тест «Моя турбота» в Чехії та Німеччині. Хоча підписаних договорів про партнерство з ними поки немає. «Поки що ми вивчаємо деякі аспекти ведення бізнесу там і формуємо критерії відбору партнерів», – розповіла Дарія Лосєва.

Засновниці Myhelix Руслана Шадріна, Дарія Лосєва та Олександра Альохіна з інвестором проекту Геннадієм Курочкою
Засновниці Myhelix Руслана Шадріна, Дарія Лосєва та Олександра Альохіна з інвестором проекту Геннадієм Курочкою

В кінці вересня Myhelix серез 15 проектів з України поїде в Сан-Франциско на найбільшу конференцію стартапів TechCrunch Disrupt, де планує обзавестися контактами. Команда Myhelix планує налагодити контакти з інвесторами та фондами, які вкладають в Біотек-стартапи – проекти на перехресті біології, хімії та технічних наук. Плануються зустрічі з науковими представниками інших генетичних сервісів і компаній, як то 23andme, Color, Grail. «Як і всі стартапи, що беруть участь в цій конференції, ми хочемо завести максимум знайомств. Ми вже вирішили, що кожен день будемо роздавати, щонайменше, по 50 візиток», – розповідає Дарія Лосєва.

В цей же час дієтолог Myhelix Христина Шевченко братиме участь в науковій конференції з нутрігенетики 11th Congress of the International Society of Nutrigenetics and Nutrigenomics. «Мета поїздки – дізнатися більше про можливості сервісів ДНК-тестів в США, заглибитися в знання з нутрігенетики, отримати якомога більше зворотного зв’язку за проектом, розповісти про себе», – пояснює Дарія Лосєва.

Були й інші

Myhelix – не перший ДНК-тест з українським корінням, який спробував працювати на світовому ринку. В на початку 2015 року український вчений, кандидат хімічних наук Олександр Савсуненко разом зі своїм бізнес-партнером Корі МакКареном заснував в США компанію Titanovo. Вона займалася дослідженням довжини теломер – ділянок ДНК, які показують, наскільки постаріли клітини організму. Крім генетичного аналізу, Titanovo давав рекомендації: що робити людині і як харчуватися, щоб максимально продовжити своє життя.

Myhelix

В середині 2015 року Олександр Савсуненко навіть відкрив однойменну компанію в Україні, яка займалася дослідженнями тут. Але менш ніж через рік її довелося закрити: українці виявилися не готовими до такого продукту. Titanovo сконцентрувалася на ринку США, але влітку 2017 роботу там довелося заморозити. Як написав Савсуненко у себе в Facebook, компанія отримала судовий позов з патентного права, і боротьба з ним виявилася неможливо дорогим задоволенням. «Попереду ще деякий час стресу та розглядів, 3 роки роботи втрачені, новий продукт не запущений», – написав він тоді. Пізніше пост був видалений, а додаткові коментарі «Дому інновацій» Олександр Савсуненко надати не зміг.

Але як розповів науковий співробітник Інституту Геронтології НАМНУ Олександр Коляда, з яким співпрацювали і Titanovo і засновники Myhelix, українсько-американський проект мав цілу низку труднощів. «Вони були пов’язані з логістикою (пересиланням біоматеріалу), формуванням немедичних рекомендацій – ці моменти дуже суворо контролюються в США. Серйозна проблема виникла і щодо прав інтелектуальної власності на деякі використовувані технології. Через що один із напрямів роботи компанії довелося призупинити», – пояснив Олександр Коляда. За його словами, велика частина труднощів, що виникли, з’явилася після того, як Titanovo припинила співпрацю з українськими вченими та вкладання сил у наукові розробки нових продуктів та сконцентрувалася виключно на бізнес-процесах. «Зараз компанія розробляє нові продукти, що також пов’язані з персоналізацією», – розповів він.

Олександр Коляда вважає, що є декілька важливих моментів, про які необхідно пам’ятати, якщо починаєш бізнес в галузі біомедицини. Перший – це наукова складова. «Ринок гомеопатії та фітотерапії в світі величезний, незважаючи на відсутність прямої користі від більшості продуктів. Але коли ти щось продаєш, то ти точно повинен знати, працює це чи ні, і в яких випадках. Це допоможе правильно позиціонувати продукт», – пояснює він.

Другий момент – це авторські права. Їх необхідно віслідковувати: захищати свої і не порушувати чужі. У цьому допомагають фахівці з патентування та юристи.

Ефект «чарівної пігулки»

Споживчі ДНК-тести – багатообіцяючий світовий ринок. За різними оцінками, до 2022 року його обсяг може перевищити $300 млн. Найбільш затребувані такі тести в Великій Британії, США, Канаді, країнах Північної Європи – там, де люди найбільш активно стежать за своїм здоров’ям та готові за це платити.

Втім, ДНК-тести не завжди прив’язані до теми здоров’я. Найбільш відомі світові гравці – британська компанія AncestryDNA та американська 23andme – пропонують своїм клієнтам за генетичним аналізом дізнатися про своє походження та етнічну приналежність.

В інтернеті можна знайти й відверто шарлатанські компанії, що пропонують клієнтам «дізнатися всю правду про себе за ДНК», «знайти другу половинку за ДНК» або перевірити сумісність зі своїм домашнім вихованцем «на генному рівні». Через це у обивателя складається враження, що ДНК-тест – це «чарівна пігулка», здатна вирішити всі проблеми. Але так не буває. Генетична діагностика та розшифровка результатів – це набагато складніше. І тому споживчі ДНК-тести нерідко викликають скепсис у генетиків-лікарів.

Як розповідає завідувач лабораторією генетики київської клініки «Надія», кандидат медичних наук, лікар-генетик Дмитро Микитенко, генетичні тести можуть дати нам величезний масив корисної для здоров’я інформації, якщо вони правильно інтерпретуються.

Сучасне обладнання дозволяє розшифрувати до 20 тисяч генів людини одномоментно. А сама по собі генетична діагностика є надзвичайно точною. Але головна проблема полягає у визначенні клінічної значущості генетичного поліморфізму – мутації, що змінює активність подальшого продукту гена. Для того, щоб цей генетичний варіант розвився в хворобу необхідне поєднання з певними специфічними зовнішніми чи внутрішніми факторами ризику. Інакше кажучи, сама лише наявність генетичної схильності до патології не дозволяє зробити висновок про наявність захворювання. «Необхідно зібрати анамнез пацієнта, вивчити його родинну історію, спосіб життя, провести низку загальноклінічних досліджень, знати частоту поширення поліморфізму в даному регіоні та його клінічне значення», – пояснює він.

Медичні тести, які він проводить в клініці, дозволяють встановити конкретний діагноз або визначити кількісні ризики. Наприклад, процентну ймовірність того, що у батьків-носіїв будь-якого генетичного захворювання народиться хвора дитина. Для аналізу в більшості випадків береться кров, аже це дає можливість отримати достатню кількість генетичного матеріалу високої якості.

Більшість же споживчих тестів визначають не наявність захворювання, а лише схильність до нього. При цьому, навіть кількісна оцінка ризику його виникнення не розраховується. Найчастіше це просто неможливо. При цьому, даються загальні рекомендації на основі аналізу зразка без збирання важливої ​​інформації про здоров’я пацієнта, його медичної та сімейної історії. «Якщо коротко, то рекомендації 99% цих тестів зводяться до одного: ведіть здоровий спосіб життя і проживете довше. І, взагалі-то це непогано. – розповідає Дмитро Микитенко. – Проблеми починаються тоді, коли, наприклад, у пацієнта є супутні захворювання (про які йому самому може бути відомо). Тоді сліпо рекомендована специфічна дієта або спосіб життя може йти в розріз з медичними показаннями та значно погіршити стан здоров’я».

Дмитро Микитенко
Дмитро Микитенко

Не медицина, а спосіб життя

Як вважає Дмитро Микитенко, важливо донести до споживача, що рекомендації таких тестів не є медичними. Дати кваліфіковану оцінку такого роду тестів і оцінити можливість дотримання зазначених в них рекомендацій може тільки лікар під час очної консультації. Великі продавці споживчих ДНК-тестів вже зараз прописують це в результатах, які відправляються клієнту. Інше питання, наскільки серйозно клієнти ставляться до такого застереження і чи звертаються потім до лікаря.

Дарія Лосєва з Myhelix розповіла історію, коли одна з клієнток завдяки тесту виявила у себе схильність до накопичення холестерину. Вона звернулася до лікаря, зробила ліпідограму, і при відсутності зайвої ваги рівень холестерину у неї виявився підвищеним. Але, знову ж таки, медичний висновок давав лікар, а не сам стартап.

Визначення характеру рекомендацій свого часу стало каменем спотикання для компанії 23andme в США. Американський регулятор FDA змусив її припинити продаж своїх тестів медичної спрямованості. В результаті 23andme переключилася на аналіз етнічного походження.

У квітні 2017 року FDA дозволила стартапу продавати тести, що визначають ризик розвитку низки генетичних захворювань. Але із застереженням: тест не може використовуватися для діагностики або прийняття рішень про лікування. Але його можна показати медичним фахівцям, або на його підставі прийняти рішення про зміну способу життя. При цьому 23andme продовжує власні генетичні дослідження. Наприклад, спільно з німецькою фармацевтичною компанією Grünenthal вивчає зв’язок генетики з перенесенням болю, щоб в результаті розробити «анестезію майбутнього».

Як вважає Олександр Коляда, наукові дослідження, як і наявність власної матеріально-технічної бази, грають важливу роль для стартапів в сфері генетики. Це обов’язковий мінімум, без якого неможливо модернізувати продукт, відчувати його та розробляти новий.

Підписуйтесь на наш канал у Telegram

2 КОМЕНТАРІВ

  1. Опять пилюли хотять дать кормления генов.Генов пилюлями не возможно вскормить так как у каждого своя биофабрика по производству нутриентов исходя из потребностей гена .Я разработал живую еду и хочу предложить массовое производство сложних углеводов фасованих заморожиних для бистрого приготовления для агро холдинга Мироновская так как у них недавно бил обьявлен конкурс.Еще раз повторяю нельзя удовлетворить генитические потребности искусственной едой єто даст мутации в генах чем и теперь страдает половина человечества.Сахарний диабет всех типов и так же рак.

  2. Пишети что для внедрения своей разработки нужни авторские права .Для дома инноваций тоже касается ли для продукции предлагаемого для участия в стартапах.

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here