«Страшні» слова зі світу технологій, які мусять знати аграрії

«Страшні» слова зі світу технологій, які мусять знати аграрії
Інтернет речей, дрони, великі дані – докладно про тренди, які допоможуть українським аграріям зробити технологічний ривок.

«Якір» української економіки – аграрна сфера – зараз формує 12% ВВП країни. За словами прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана, держава робить на неї ставку.

Разом з тим, навколо сільського господарства в Україні сформувався імідж консервативного бізнесу, який важко орієнтується в технологічних трендах і ще важче впроваджує їх в бізнес-процеси.

З одного боку, є фермери та невеликі агропідприємства, які не мають значних фінансів. Вони інвестують в технології тільки тоді, коли бачать, що це успішно працює на полі у ​​сусіда. «Фермер – одноосібник, його цікавить швидкий фінансовий результат. Він не готовий вкладати гроші з перспективою на рік-два і хоче точно знати, яку користь принесе використання конкретної технології», – каже експерт із земельних питань Українського клубу аграрного бізнесу Роман Граб.

З іншого боку, є великі агрохолдинги, які керують великими полями і володіють значними ресурсами. Вони розуміють, що без інновацій буде складно відповідати зростаючому попиту на продовольство та іншим викликам майбутнього. Тому намагаються стежити за технологічними трендами і за можливості застосовувати їх на практиці. Хоча масовим застосуванням це поки назвати складно.

Ми вивчили ці тренди і з’ясували, яку користь вони можуть принести і вже приносять українським аграріям.

Користь трендів №1 IoT

Internet of Things або інтернет речей – так розшифровується ця абревіатура. Концепція IoT передбачає використання найрізноманітніших датчиків і «розумних» сенсорів, які збирають інформацію і передають її в інтернет. Таким чином, користувач може віддалено контролювати обстановку і в автоматичному режимі збирати аналітику. Найпростіші датчики аналізують стан ґрунту, температуру і вологість повітря, стан рослин. І ці дані в режимі реального часу надходять на смартфон або планшет фермера. Також можна відстежувати рух і складати оптимальні маршрути агротранспорту.

Застосування IoT в сільському господарстві

Цікавий приклад використання IoT в сільському господарстві демонструє міжнародна компанія Keenan. В її управлінні знаходиться 11 тисяч господарств в 25 країнах і близько 1 мільйона корів. Маючи такі масштаби, навіть незначне скорочення витрат на кожну особину дає значну економію на виході.

Щоб ефективніше управляти процесом виготовлення кормів, компанія встановила дві групи датчиків: першу – на годівницях корів, другу – на шиї кожної тварини. Датчики відстежують заповнення годівниць, а також рахують кількість нахилів голови кожної корови над годівницею. Аналіз даних в реальному часі дозволяє зрозуміти, скільки їдять корови, і коли необхідно поповнити запаси.

IoT-пристрої також можуть використовуватися для контролю пологів у корів. Компанія Moocall продає гаджет, що кріпиться на хвіст корови, і за рухами хвоста розуміє, коли у неї почалися пологи. У цей момент надсилається сигнал на центральний сервер, і виїжджає ветеринар. За даними самої компанії, її пристрій вже придбало 20 тис. ферм в усьому світі.

IoT-пристрої в агросфері

В Україні також створюються IoT-пристрої для агросфери. Нещодавно, наприклад, такий пристрій представив старший науковий співробітник Інституту кібернетики НАНУ Ігор Галелюха в рамках зустрічі Tech Today Hub, яку організували компанії Vodafone та NDI Foundation. Гаджет під назвою «Флоратест» визначає стан рослин. Коли рослина в стресі – наприклад, замерзла або у неї надлишок добрив – інформація виводиться на екран. За словами Галелюхи, пристрій придатний для спостереження за декількома рослинами. Для збору даних на великих ділянках він пропонує використовувати мережі бездротових датчиків.

більше 20 тисяч ферм в усьому світі використовують IoT для контролю пологів у корів

Для відправки даних з IoT-пристроїв на сервера агрокомпаній зазвичай використовуються бездротові мережі, а в датчики «вшиваються» SIM-карти. Таке з’єднання називається М2М (Machine-to-Machine, машина-до-машині), і для нього у операторів зв’язку є окремі тарифи. Як розповіли в прес-службі українського оператора Vodafone, в Україні агросфера лідирує за темпами впровадження М2М нарівні з рітейлом.

Застосування трендів №2 Дрони

Дрон, квадракоптер, безпілотник – всі ці слова означають приблизно одне: невелику літаючу платформу, запрограмовану під певні завдання. Зазвичай дрони оснащуються фото- та відеокамерами. Бувають розміром з долоню, а бувають діаметром 2 метри. Можуть бути повністю автономними або дистанційно керуватися людиною.

Український агрохолдинг «Кернел» зараз використовує 11 дронів Phantom 4

Використання дронів в агросфері

В агросфері дрони найчастіше використовуються для фото- та відеозйомки полів і складання карт проблемних ділянок. Спеціальна людина в агрокомпанії, агроном моніторингу, аналізує отримані дані, визначає тип проблеми, прогнозує врожайність. Український агрохолдинг «Кернел» зараз використовує 11 дронів Phantom 4 з таким функціоналом.

До того, як з’явилися дрони, компанія аналізувала карти полів за допомогою супутникових знімків. І це було не дуже зручно. Навіть при максимальному збільшенні супутник не давав такої деталізації, як дрон. Ситуація ускладнювалась погодними умовами: густі хмари розмивали картинку. Крім того, поле не завжди знаходиться в зоні видимості супутника. А ось запускати дрони можна в будь-який день і час доби.

Інше застосування дронів

Ще дрони можна застосовувати для розпилення хімікатів на полях.

Традиційні обприскувачі залишають на полі сліди і «стоптують» частину врожаю. А обприскування з невеликих літаків обходиться занадто дорого. Тому дрони розглядаються як альтернатива цих двох методів.

Працюючий прототип дрона-обприскувача створений українським стартапом KRAY. При діаметрі в 2 метри він здатний розвивати швидкість до 100 км/год. Робочий цикл дрона – 15 хвилин польоту і 1 хвилина обслуговування. За цю хвилину оператор встигає замінити розряджений акумулятор. Ємність бака для хімікатів складає 22,5 л та 15 кг, а за один цикл дрон може обробити до 14 га. Його загальна продуктивність, як заявляють розробники, становить 27-48 гектарів на годину і 300-500 гектарів в день.

300-500 га в день здатний обробити хімікатами дрон української компанії KRAY

У найближчі півроку KRAY планує почати масове виробництво і вийти на американський ринок. За оцінками стартапу, ринок безпілотників для повітряного внесення США і Канади оцінюється в $1,8 млрд доларів.

Працюючий прототип дрона-обприскувача створений українським стартапом KRAYЗасновник компанії SmartFarming Артем Бєлєнков розповідає, що іноді українські фермери цікавляться, чи можна використовувати дрони для охорони полів. В теорії можна, хоча це затратно і малоефективно. Найдешевший варіант – це оснастити звичайний дрон тепловізором за $5 тис. Він зможе безперервно перебувати в повітрі всього 15 хвилин. Професійні дрони, які тримаються в повітрі по 2 години, коштують близько $30 тис. «Раз на місяць до нас стабільно звертаються фермери. Але дізнавшись про вартість, зазвичай відмовляються», – розповідає Артем Бєлєнков. Найбільш ефективним способом запобігання крадіжок вважає не покупку дронів, а зміну менеджменту підприємств або перегляд їх систем управління.

Користь трендів №3 Big Data

Ще один тренд зі світу IT – це великі дані, Big Data. Іншими словами, це збір і обробка великих масивів даних, завдяки чому можна будувати точні прогнози і в цілому спрощувати управління процесами на підприємствах.

Серед усіх технологічних трендів Bid Data залишається самим «неосвоєним» українськими аграріями. Тим не менш, є три напрямки, за якими вони або вже збирають і аналізують інформацію, або бачать перспективу.

Перше – це бази земельних ділянок і їхніх власників.

Великі агрохолдинги оперують величезними площами, які проходять за різними договорами оренди. Наприклад, компанія SmartFarming працює з підприємством, у якого 400 тис. гектарів землі та близько 200 тис. договорів оренди. Всі ці договори мають різні статуси і терміни оренди, їх потрібно своєчасно продовжувати. «Інвентаризація договорів оренди та складання баз даних власників, у кого які права на спадщину, в якому вони статусі – це величезна таблиця, яка постійно актуалізується», – розповідає Артем Бєлєнков. За його словами, до цієї таблиці додаються відомості про картографію 600-700 сіл, в яких знаходяться ділянки, і повна карта паїв, в тому числі для потенційного викупу.

200 тисяч договорів оренди в 600-700 селах – це великі дані, що вимагають постійного моніторингу

У підсумку отримується багаторівнева карта стану всіх ділянок.

Видно, де відбулося самозахоплення території, де підприємство обробляє чужу ділянку – Big Data дозволяє уникнути плутанини, яка часто виникає при таких масштабах. Також видно технічні втрати, наприклад через заболоченість, і варіанти їх мінімізації. «У моїй практиці був випадок, коли на ділянці в 50 тис гектарів технічні втрати склали 1 тис. гектарів. Аналіз даних допоміг з’ясувати, що 300 гектарів технічних втрат можна рекультивувати і, таким чином, заощадити на оренді і співробітниках», – розповідає Артем Бєлєнков.

Обробка великих даних також може використовуватися для аналізу цінової кон’юнктури. Зіставивши дані, в тому числі про погодні умови, політичні та економічні процеси в країнах-експортерах і країнах-покупцях, можна, наприклад, зрозуміти попит та встановити оптимальну ціну на свою продукцію.

Ціноутворення і Big Data

За словами Артема Бєлєнкова, великі міжнародні компанії вже роблять таку аналітику, але в Україні цим ніхто серйозно не займається. Традиційно маркетологи розробляють ціни на основі спрощених факторів, таких як вартість виготовлення продукції, стандартна маржа, ціни на аналогічні товари, обсяги знижок тощо. Тому застосування Big Data в ціноутворенні – це вільна ніша для аналітичних компаній.

Аналіз великих даних у світі також використовується для точного землеробства. Агродиспетчерські служби підприємств збирають показники на полях за допомогою датчиків і сенсорів, аналізують їх та видають прогноз. Для аналізу використовується програмне забезпечення, і навіть алгоритми штучного інтелекту. Таким чином, наприклад, можна спрогнозувати, де, коли і які культури засівати, щоб отримати бажану врожайність. Для України це також перспективна ніша, до якої великі агрохолдинги зараз тільки придивляються.

Підписуйтесь на наш канал у Telegram