Сто років самотності: люди в усьому світі обирають життя соло

0
2444

Більше третини європейських домогосподарств складається з одної людини – це більше, ніж будь-коли в історії.

У всьому світі швидко зростає кількість людей, які не бажають ділити своє життя з кимось іще. Якщо вірити прогнозу дослідницької компанії Euromonitor International, упродовж найближчих 15 років кількість домогосподарств, що складаються з однієї особи, стрімко зростатиме в усіх країнах. До 2030 р. таких домогосподарств побільшає на 120 млн.

Ця тенденція стала і посилюється з кожним роком. За даними Euromonitor International, в усьому світі кількість людей, які живуть на самоті, різко збільшилася з 1996 до 2006 р. – зі 153 млн до 201 млн. Тобто зросла на 33%. А за результатами дослідження European Union Statistics on Income and Living Conditions, середньорічний приріст кількості одноосібних домогосподарств у ЄС становить 2,8%.

2016 р. у країнах Євросоюзу налічувалося 220 млн домашніх господарств, третина з них – одноосібні

Статистика Eurostat підтверджує загальносвітову тенденцію – 2016 р. у країнах Євросоюзу налічувалося 220 млн домашніх господарств, третина з них – одноосібні. Що північніше розташована країна на мапі, то більше її мешканців вважають за краще гордо жити на самоті. Так, 47,4% домогосподарств у Данії складаються з одної людини, у Швеції – 52%, на Кіпрі – 20,8%, в Португалії – 20%.

Найчастіше самотній спосіб життя обирають жінки. У країнах ЄС, за даними дослідження European Union Statistics on Income and Living Conditions, 2014 р. частка таких «одноосібниць» у середньому становила 56,6% (від 50,7% у Данії до 68,7% у Латвії).

Без паніки

Інтернет рясніє панічними новинами про розмивання меж дозволеного, занепад моралі, про те, що інститут шлюбу знецінюється, а соціальне відчуження набирає обертів.

Однак далеко не всі соціологи підтримують ці занепадницькі настрої. Наприклад, один з найвідоміших дослідників феномена одинаків, соціолог, доктор філософії Нью-Йоркського університету і автор книги «Життя соло. Нова соціальна реальність» Ерік Кляйненберг пропонує поглянути на це явище по-іншому.

Сто років самотності: люди в усьому світі обирають життя соло Сто лет одиночества: люди во всем мире выбирают жизнь соло 100 years of solitude: People around the world choose solo lifeм
Ерік Кляйненберг
Фото: PopTech

На його думку, XX століття радикально змінило умови життя людини. Урбанізація, зростання тривалості життя, емансипація жінок і розвиток засобів комунікації – всі ці фактори зіграли величезну роль у зміні соціальної реальності. Так, наприклад, статус одинака сьогодні не прирікає людину на злидні або сексуальну стриманість – швидше навпаки.

І якщо в середині минулого століття холостяк або холостячка мусили постійно виправдовуватися перед родичами й друзями за своє «небажання дорослішати», то в наші дні людина, що живе в нещасливому шлюбі, має пояснювати, чому вона досі не розлучилася.

Одинаки ведуть більш насичене соціальне, культурне та сексуальне життя, ніж ті, хто живе в шлюбі

Кляйненберг пропонує чітко розмежовувати поняття «самотній» і «одинак». Адже далеко не всі люди, які обирають відокремлений спосіб життя, відчувають себе самотніми. Навпаки – відповідно до сотень досліджень та інтерв’ю, оброблених автором книги «Життя соло», одинаки ведуть більш насичене соціальне, культурне та сексуальне життя, ніж ті, хто живе в шлюбі. «Жити одному, бути одному й відчувати себе самотнім – це три різні соціальні стани», – вважає Ерік Кляйненберг.

Сто років самотності: люди в усьому світі обирають життя соло Сто лет одиночества: люди во всем мире выбирают жизнь соло 100 years of solitude: People around the world choose solo life

І коли ще років десять тому повсюдне прагнення людей відгородитися одне від одного спричиняло загалом негативну реакцію суспільства, сьогодні ці настрої змінилися на спокійніші. Тепер серед заголовків типу «Самотні люди схильніші до ризику розвитку деменції», «Самотні люди схильні до застуди й депресії», «Сімейні люди менше схильні до інфаркту» дедалі частіше зустрічаються набагато оптимістичніші – «Переваги життя на самоті», «Найкращий час, щоби бути самотнім» і «Чому самотні люди живуть більш багатим і осмисленим життям».

Щасливі на самоті

Величезну роботу в боротьбі з міфами про самітників та їх дискримінацією виконала Белла де Пауло – професорка філософії Гарвардського університету і соціальний психолог Каліфорнійського університету в Санта-Барбарі. Вона здійснила масштабний аналіз наукових досліджень, опублікованих після 2000 р., про те, як шлюб і самотній спосіб життя впливають на рівень щастя та особистісне зростання. Несподівані результати цієї роботи де Пауло озвучила на щорічному з’їзді Американської психологічної асоціації (APA) 2016 р. По-перше, вона знайшла 20 000 наукових публікацій про шлюб і лише 500 – присвячених життю одинаків. По-друге, вчена та її співробітники дійшли спільного висновку, що люди, які віддають перевагу самотності, ведуть багатше соціальне життя і активніше психологічно розвиваються, ніж одружені та заміжні.

https://www.youtube.com/watch?v=lyZysfafOAs

Зокрема, одне дослідження показало, що люди, які побралися, на наступні після цього п’ять років практично зупиняються в особистісному розвитку на відміну від тих, хто вирішив не пов’язувати себе шлюбними узами. Також люди, які відмовилися від весільного клопоту, проявили себе більш самодостатніми, впевненими в собі й менш залежними від думки оточення, ніж «окільцьовані». Інше дослідження виявило, що позашлюбні громадяни уважніше ставляться до рідних і близьких – їхні родинні та дружні зв’язки міцніші, ніж у тих, хто зосередився на шлюбному партнері. «Коли люди одружуються, вони стають більш замкнутими», – резюмувала де Пауло. Детальніше про результати роботи дослідниці можна прочитати в її книзі «Осібні» (Singled Out: How Singles Are Stereotyped, Stigmatized, and Ignored, and Still Live Happily Ever After).

Сто років самотності: люди в усьому світі обирають життя соло Сто лет одиночества: люди во всем мире выбирают жизнь соло 100 years of solitude: People around the world choose solo lifeІ якщо ще років 20 тому на диваків, що відмовляються, як усі інші, заводити сім’ю, можна було б махнути рукою, то сьогодні ігнорувати їх уже не вийде. Тенденція жити соло пробралася навіть у країни, де заведено шанувати традиції. Так, кількість холостяків або холостячок невпинно зростає в Японії, ОАЕ і Бразилії. Наприклад, в ОАЕ 1995 р. незаміжніми були лише 20% жінок старше 30 років, до 2012 р. цей показник сягнув 60%.

Змінюючи реальність

Є й інші причини, через які закривати очі на одинаків уже не вийде. На Заході люди, що не бажають ділити своє життя з кимось іще, стали серйозною силою, яка змінює під себе політичну й економічну реальність.

Так, журналістка Ребекка Трейстер, яка написала книгу «Всі самотні дами. Незаміжні жінки та зростання незалежної нації» (All the Single Ladies: Unmarried Women and the Rise of an Independent Nation), вивчає вплив величезної кількості незаміжніх жінок на політичний ландшафт. На її думку, саме незаміжні американки допомогли 2012 р. Бараку Обамі потрапити до Білого дому – вони склали 23% його електорату. За результатами опитувань, заміжні дами воліли голосувати за Мітта Ромні.

Сто років самотності: люди в усьому світі обирають життя соло Сто лет одиночества: люди во всем мире выбирают жизнь соло 100 years of solitude: People around the world choose solo life

«Американські незаміжні жінки продемонстрували, що мають силу змінювати життя країни. І це змушує нервувати багатьох людей», – стверджує Ребекка Трейстер. За її словами, раніше політики не брали до уваги думку незаміжніх, оскільки більшість із них була занадто юною і зазвичай не брала участі в політичному житті країни. Однак сьогодні соціальна реальність серйозно змінилася – 53% дорослих мешканок США не пов’язані узами шлюбу (за даними за 2015 р., 40% усіх новонароджених американців з’являються у незаміжніх дам). І ці жінки серйозно стурбовані своїм майбутнім – саме тому вони пильно стежать за політичними змінами та беруть у них активну участь, як правило, на боці демократів. На думку Трейстер, це нова соціальна угода: незаміжня жінка потребує соціальних гарантій значно більше за жінок при чоловіках. Дослідниця додає, що 2014 р. несімейних жінок у США стало на 3,9 млн більше, ніж було 2010-го.

Подібна історія з Великобританією, де самотній спосіб життя обирають дедалі більше людей (наприклад, 26% британців у віці 20–34 роки вважають за краще не одружуватися/не виходити заміж і жити з батьками).

Одинаки потроху змінюють і економіку – скажімо, ринок житла. Від середини 1990-х у США, зокрема в Нью-Йорку, зростає кількість житлокомплексів для «синглів». Так, американська організація «Спільна справа», що займалася 1994 р. реставрацією будівель і відкривала готелі для бездомних і самотніх робітників, до 2010 р. відреставрувала в Нью-Йорку і околицях більше 11 споруд. Компанія переобладнала їх у житлові комплекси з невеликими недорогими квартирами і зручною для одинаків інфраструктурою. Партнерські проекти «Спільної справи» є в Лос-Анджелесі, Новому Орлеані, Вашингтоні та інших великих містах США. «Ми працюємо на ринку, де попит значно перевищує пропозицію», – каже Розан Хаггерті, співзасновниця «Спільної справи».

Як пише Ерік Кляйненберг, у Токіо, Сіднеї та Лондоні постійно зростає кількість невеликих квартир для молодих професіоналів – сегмента, що найбільш динамічно поповнює лави одинаків. Та лідер за кількістю житла для «синглів» – Швеція. У Стокгольмі в 60% усіх квартир живе лише по одній людині.

За даними «Рейтингу», 2014 р. українських одноосібних господарств було тільки 12%

Прихильники незалежності й самотності також змінюють моделі споживання. Наприклад, за даними The Economist, у Бразилії за п’ять років щорічні продажі готових обідів, які дуже популярні серед одинаків, виросли більш ніж удвічі – до $1,2 млрд.

Україні ж такі радикальні соціальні зміни поки не загрожують. За даними Держстату, 2016 р. частка одноосібних домогосподарств в Україні становила 19,7%. А керівник соціологічної групи «Рейтинг» Олексій Антипович стверджує, що реальні цифри серйозно відрізняються від офіційних – за даними «Рейтингу», 2014 р. українських одноосібних господарств було тільки 12%. Відтоді, запевняє фахівець, цей показник міг зрости максимум на 1%.

Прогрес чи соціальна катастрофа?

Однозначної відповіді на це питання соціологи не мають. Однак дедалі частіше серед фахівців лунає думка, що бити на сполох і рятувати людство від епідемії «сольного» способу життя немає жодних причин.

«Є всі підстави стверджувати, – пише Ерік Кляйненберг, – що одинаки компенсують свій стан підвищеною соціальною активністю, яка перевищує активність тих, хто живе разом, а в містах, де одинаків багато, вирує культурне життя». На його думку, інноваціями та загалом прогресом ми зобов’язані саме одинакам.

Ба більше, 70-річна Белла де Пауло, яка все життя живе одна і запевняє, що абсолютно не відчуває себе при цьому нещасною, вважає, що одинаків досі дискримінують, і вони потребують захисту своїх прав. Холосту людину з більшою ймовірністю попросять затриматися на роботі, ніж сімейну, незаміжню жінку, як і раніше, негласно засуджують на підставі архаїчних стереотипів на штиб «раз незаміжня, значить, із нею щось не так».

«Сінглізм – стереотипізація, стигматизація та дискримінація неодружених людей – і незаслужені „шлюбні привілеї“, як і раніше, вислизають від культурних радарів», – з обуренням пише де Пауло.

Підписуйтесь на наш канал у Telegram