Страх утратила: як пошкодження ділянки мозку може змінити життя

Страх утратила: як пошкодження ділянки мозку може змінити життя

Дивовижна історія про те, як неврологи намагалися залякати пацієнтку.

Історія розвитку медицини сповнена воістину захопливих сюжетів. Часто вченим допомагають здійснювати відкриття найдивніші, інколи комічні, інколи трагічні випадки з життя звичайних людей. Так, 2010 р. 44-річна американка допомогла неврологам пов’язати відчуття страху з мигдалеподібним тілом у мозку.

Налякай мене, якщо зможеш

Четверо американських біологів і неврологів, Джастін Фейнштейн і Даніель Транел з Університету Айови, Ральф Едолс із Каліфорнійського технологічного інституту і Антоніо Дамасіо з Південно-Каліфорнійського університету, вивчали недугу Урбаха Віте. Це дуже рідкісне рецесивне генетичне захворювання від моменту його офіційної реєстрації в 1929 р. зафіксовано менше 300 випадків. У хворих спостерігають дерматологічні та неврологічні симптоми хрипкий голос, ураження шкіри, папули навколо очей, ущільнення мозкової тканини в середній скроневій частці. Інколи хвороба Урбаха Віте руйнує мигдалеподібне тіло в мозку.

У мозку пацієнтки мигдалеподібне тіло було відсутнє – хвороба зруйнувала його повністю

У 2010 р. вченим удалося знайти жінку із цим страшнуватим захворюванням, для якого досі не існує лікування. У мозку пацієнтки (для збереження анонімності в дослідженні її позначили ініціалами С. М.) мигдалеподібне тіло було відсутнє недуга зруйнувала його повністю.

Незабаром з’ясувалося, що С. М., крім основних симптомів, має певні дивацтва в поведінці. А саме абсолютно не розуміє, що таке страх. Причому ще дитиною вона реагувала на небезпеку, як і всі нормальні люди, тобто лякалася. Наприклад, пацієнтка згадувала, як вони з братом пішли вночі гуляти на цвинтар, і коли той несподівано вистрибнув на неї з-за дерева, вона заверещала від страху.

Але коли С. М. було десять років, її мозок вразила хвороба Урбаха Віте. Через пару років на місці відростків мигдалини залишилися тільки «чорні діри». Відтоді вона перестала відчувати страх.

Щоби перевірити, чи так це насправді, вчені з неабияким азартом узялися лякати «піддослідну».

Змії, фільми жахів і будинок із привидами

«Матеріали обстеження С. М. насправді моторошне чтиво, оскільки вони складаються головним чином з опису різних і дедалі хитромудріших способів, якими вчені намагалися налякати її», пише американський популяризатор науки, автор видань Psychology Today і The New Scientist Сем Кін. І з ним важко не погодитися.

Вчені з неабияким азартом узялися лякати «піддослідну»

Безстрашна пацієнтка дорогою до крамниці екзотичних тварин зізналася вченим, що терпіти не може змій. Якщо біологи і встигли зрадіти цьому слабкому натяку на переляк, то ненадовго – попри шипіння і звивання рептилій С. М. прийшла в невимовний захват і навіть спробувала вихопити їх у співробітників магазину, щоби потримати в руках. «Які класні!» захоплено повторювала вона. Ба гірше жінка збиралася погладити зміям язики, чого ті дуже не люблять, і, за підрахунками допитливих науковців, 15 разів просила потримати найбільші види. Як з’ясувалося, умовно безпечна обстановка зоокрамниці не мала тут значення С. М. розповіла, що одного разу натрапила на змію в горах і реакція була майже така сама.

Страх утратила: як пошкодження ділянки мозку може змінити життя

З павуками вийшла подібна історія. Єдине почуття, яке викликали у С. М. небезпечні істоти, цікавість. Причому у збудженої пацієнтки в результаті довелося забрати тарантула, якого вона поривалася потримати надто великий був ризик, що отруйний павук її вкусить.

«Через відсутність мигдалеподібного тіла вона втратила здатність оцінювати потенційні небезпеки, а значить, і уникати їх, прокоментував поведінку С. М. керівник наукової групи Джастін Фейнштейн. Дивно, що вона взагалі ще жива!»

Експериментів зі зміями і павуками вченим здалося мало, і вони відвезли С. М. до знаменитого покинутого шпиталю «Веверлі-Гіллз» у Кентуккі. Це місце має досить сумнівну славу – на початку минулого століття тут був санаторій-лікарня для хворих на туберкульоз. За різними даними, у шпиталю померло близько 60 000 осіб. Після перемоги над недугою тут облаштували будинок для людей похилого віку, однак через 25 років, у 1988-му, його теж закрили, оскільки персонал знущався з підопічних. У це похмуре місце, повне тіней і рипучих дверей, з усього світу приїжджають любителі гострих відчуттів, тут знімали серіал «Найстрашніші місця планети» ABC/Fox і реаліті-серіал про паранормальні явища «Мисливці на привидів» каналу Syfy.

Страх утратила: як пошкодження ділянки мозку може змінити життя

І саме сюди вчені привезли С. М. Причому привезли на Гелловін, коли шпиталем бродять спеціально найняті актори у страшних костюмах почвар і вистрибують з-за рогу, щоб налякати відвідувачів. Як контрольну групу до «Веверлі-Гіллз» разом з головним об’єктом дослідження відрядили п’ять звичайних жінок із неушкодженим мигдалеподібним тілом. І поки контрольна група й самі науковці верещали від жаху, С. М. примудрилася налякати одного з «монстрів» – вона сама на нього накинулася і тицьнула в голову, щоби помацати його страшну маску.

Винахідливість учених на цьому не було вичерпано. Вони заходилися показувати своїй підопічній фрагменти десяти страшних художніх фільмів. І хоча С. М. відчувала найрізноманітніші емоції під час перегляду картин, класика горору «Мовчання ягнят» і «Сяйво» нітрохи не налякала її, а натомість неабияк зацікавила.

Страх утратила: як пошкодження ділянки мозку може змінити життя

Фото: Current Biology, Volume 21, Issue 1, Pages 34-38

Дослідники вирішили виключити ймовірність того, що їхні спроби налякати С. М. все ж були змодельовані, а не по-справжньому небезпечні. Вони ретельно вивчили її спогади й біографію. Так, наприклад, виявилося, що одного вечора, коли жінка поверталася додому темним парком біля церкви, на неї напав озброєний чоловік. Він схопив її, приставив ніж до горла і прошипів, що зараз поріже свою жертву. Напад і погрози не справили на С. М. аніякого враження – замість того, щоб злякатися, вона стала насолоджуватися репетицією церковного хору, підспівувати, після чого абсолютно спокійно заявила нападникові, що він, звичайно, може зробити те, що збирався, але йому доведеться мати справу з ангелами. Спантеличений злочинець вирішив не зв’язуватися з ненормальною – він відпустив С. М. та втік. Вона ж рівним кроком продовжила свій шлях додому.

Нестрашно жити

Результатом усіх цих маневрів стала стаття в журналі Current Biology, опублікована 16 грудня 2010 р. Праця «Людська мигдалина та індукція страху» стала першим дослідженням, яке переконливо продемонструвало, що відсутність мигдалини може абсолютно позбавити людину можливості відчувати страх. Зрозуміло, це аж ніяк не єдина функція амігдали, як ще називають мигдалеподібне тіло, але, як стало зрозуміло з дослідження американських учених, її роль у виникненні або відсутності страху – ключова.

«Цей унікальний випадок доводить, що мигдалеподібне тіло відіграє ключову роль у формуванні почуття страху в людей. Однак історія нашої підопічної показує, що жити й нічого не боятися не так уже й безпечно», підвів риску Джастін Фейнштейн.

«Історія нашої підопічної показує, що жити й нічого не боятися не так уже й безпечно»

Втім, треба віддати групі вчених належне через три роки після виходу статті в Current Biology їм усе ж вдалося трохи налякати С. М. Фейнштейн і його колеги змусили свою підопічну, а також іще кількох пацієнтів із хворобою Урбаха Віте вдихати вуглекислий газ. Річ у тім, що підвищення концентрації СО₂ в повітрі провокує у людей страх мигдалина реагує на підвищення кислотності крові та вмикає «режим паніки». Дослідники вважали, що учасники експерименту ніяк не зреагують на СО₂, оскільки у всіх у них мигдалеподібне тіло було уражено або ж було відсутнє, як у С. М. Однак, на подив науковців, усі три пацієнта з хворобою Урбаха Віте стали відчувати страх, тільки-но почалася «вуглекисла інгаляція». С. М. же зізналася, що відчула щось дуже подібне до переляку вперше за 30 років. Результати цього дослідження вчені опублікували в журналі Nature Neuroscience. Вони дійшли висновку, що в мозку існують маловивчені механізми виникнення страху, які активуються у відповідь на фізіологічні зміни в організмі людини.



Leave a Reply