У Києві демонструють унікальну прикрасу кам’яної доби

У Києві демонструють унікальну прикрасу кам’яної доби

Браслет, жінок-пташок та інші унікальні вироби із бивня мамонта віком понад 14 000 років виставили в Національному музеї історії України лише на два тижні.

Центральний експонат цієї виставки — браслет із бивня мамута. Його знайшли на Мізинській стоянці мисливців на мамонтів (Чернігівщина), досліджувати яку розпочали 110 років тому.

«Він унікальний тим, що єдиний у такому стані дійшов до нашого часу», — каже куратор виставки Микола Беленко. Вік прикраси, як і решти предметів, знайдених разом із нею, — понад 14 000 років.

У Києві демонструють унікальну прикрасу кам’яної доби

Археологи знайшли браслет розламаним на понад 30 фрагментів, але реставраторам вдалося скласти їх докупи. Унікальна річ дуже вразлива до дії світла, повітря і тепла, тому її зберігають у спеціальному сховищі. Востаннє в Україні браслет виставляли у повоєнні часи, а після того — у 2004–2005 рр. його показували в Національному музеї природничої історії Франції. За це французька сторона виготовила для України копію браслета у всесвітньо відомій реставраційній майстерні Лувру. Саме цю копію можна побачити в постійній експозиції Національного музею історії України. Але з 15 до 30 червня тут виставлятимуть саме оригінальний браслет разом із оригіналами інших унікальних виробів, знайдених на Мізинській та Кирилівській стоянках.

У Києві демонструють унікальну прикрасу кам’яної доби

Майстер прикрасив браслет візерунком у вигляді меандра. Як стверджують фахівці, саме такі лінії можна побачити на зрізі бивня і, очевидно, вони надихали прадавніх ювелірів. На думку вчених, ця річ не мала культового значення і була саме прикрасою. Хто її носив — чоловік чи жінка, — сказати напевно неможливо.

У Києві демонструють унікальну прикрасу кам’яної добиУ Києві демонструють унікальну прикрасу кам’яної добиУ Києві демонструють унікальну прикрасу кам’яної доби

Поряд із браслетом можна побачити інші речі, які мали культовий характер. Це також виготовлені з бивня мамонта фігурки, що зображають людей. Щоправда, у стилізованому вигляді. Зокрема, дві чоловічі фігурки мають форму фалоса. А жіночі можна впізнати за зображенням трикутника — символу жінки. Дві такі фігурки стилізовані під пташку. За словами Миколи Беленка, подібних «пташок» більше ніде в світі немає. Чому саме стародавній митець надав жінці такого вигляду — теж достеменно невідомо. 

У Києві демонструють унікальну прикрасу кам’яної доби

Інші знахідки з Мізинської стоянки, які можна побачити на цій виставці, мають утилітарний характер. Серед них так званий пазовий наконечник для дротика. Він виготовлений із мамутового бивня і має два поздовжні пази. У них за допомогою, наприклад, смоли закріплювали гострі кам’яні пластинки — мікроліти, що підвищували ефективність зброї.

У Києві демонструють унікальну прикрасу кам’яної добиУ Києві демонструють унікальну прикрасу кам’яної доби

Ще один експонат — випрямляч для дротиків. Первісні мисливці у Європі зазвичай виготовляли такі інструменти з оленячого рогу. А мізинський зроблено із мамонтової кістки, і саме тому він унікальний у своєму роді.

У Києві демонструють унікальну прикрасу кам’яної доби

Голка, знайдена на Мізинській стоянці, також зроблена із бивня мамута. Привертає увагу її товщина — приблизно півсантиметра, якщо дивитися неозброєним оком. Микола Беленко розповідає, що на інших стоянках того ж періоду в Україні знаходять тонкі голки, дуже подібні до сучасних. Цю ж товсту могли використовувати для плетіння рибальських сіток.

У Києві демонструють унікальну прикрасу кам’яної доби

За словами доктора історичних наук Леоніда Залізняка, речі, презентовані на виставці,
а також інші знахідки з Мізинської стоянки мисливців на мамонтів мають велику наукову цінність і роблять Україну впізнаваною у світі

У Києві демонструють унікальну прикрасу кам’яної доби

На виставці також презентовано одну знахідку із Кирилівської стоянки мисливців на мамутів. У 1893 р. цю стоянку поряд із однойменною вулицею відкрив Вікентій Хвойка. Сьогодні на тому місці не лишилося слідів археологічних розкопок.

Серед численних кісток мамонтів тут було знайдено чотири оброблених бивні. До нашого часу дожили два, один із яких, найцікавіший, можна побачити на виставці. Дослідники вважають, що на його поверхні вигравірувано зображення птаха, мамута і черепахи, які можуть символізувати три стихії.

Призначення цього виробу залишається під питанням. Можна припустити, що річ мала якусь культову функцію. Але з іншого боку, спеціальні дослідження поверхні виробу показали, що його могли використовувати для копання землі. Цей бивень був одним із найперших експонатів, з яких починався Національний музей історії України.

У постійній експозиції НМІУ сьогодні можна побачити інші знахідки із Мізинської стоянки. А реконструкцію каркаса одного із жител, розкопаних на цій стоянці, можна побачити в Національному науково-природничому музеї.

Підписуйтесь на наш канал у Telegram