Здивували: чим запам’ятався фінал конкурсу MBioS Challenge

Здивували: чим запам’ятався фінал конкурсу MBioS Challenge

12 біомедичних стартапів спробували вразити аудиторію iForum. Чи вдалося їм?

У павільйоні МВЦ багатолюдно – тисячі людей прийшли на форум інтернет-діячів iForum. За увагу відвідувачів змагаються шість тематичних потоків і яскраві стенди в основній зоні на першому поверсі. На перший погляд непомітний і наче «захований» від зовнішнього світу зал на другому поверсі також забитий ущерть. Підприємці, інвестори, вчені, журналісти прийшли на фінал першого в Україні конкурсу біомедичних стартапів MBioS Challenge, який організували «Дім інновацій», заснований бізнесменом і меценатом Ігорем Янковським, та компанія Borsch Ventures.

Удивили: чем запомнился финал конкурса MBioS Challenge Здивували: чим запам’ятався фінал конкурсу MBioS Challenge

Члени журі конкурсу — Олександр Возняк, Вадим Білошицький, Нана Войтенко, Дмитро Гільгур

Засновник iForum Олександр Ольшанський зізнається, що спочатку не розраховував на такий ажіотаж. Уперше почувши про конкурс, він подумав, що біомедичних стартапів в Україні немає і добре, якщо в процесі відбору їх набереться хоча б два десятки. Але на конкурс надійшли заявки від 97 проектів. Із них 12 потрапили до фіналу і змогли наживо виступити перед журі й аудиторією iForum. Хто переможе, далі залежало від уміння стартапів презентувати себе і свою розробку.

«Дім інновацій» розповідає, як відбувалися пітчинги фіналістів і які розробки вразили аудиторію найбільше.

Битва ідей

Стартапи змагалися у трьох категоріях: «Ідея», «Pre-seed/прототип» і «Стартап з робочою моделлю і грошовим потоком». Почали з ідей.

Першою на сцену вийшла кандидат біологічних наук з Інституту молекулярної біології і генетики НАН України Оксана Півень. Разом з колегами-вченими вона придумала, як відновлювати роботу серця після інфарктів та інших недуг, які вбивають його м’язові клітини. Для цього науковці пропонують застосовувати технологію CRISPR – тобто активувати гени у сполучній тканині (фібробластах). Оксана Півень нагадує, що серцево-судинні захворювання – одна з головних причин смертності у світі. Вони позначаються на економіці та знижують ВВП на 7%. Над проектом прямого кардіогенного перепрограмування фібробластів працює семеро осіб.

Удивили: чем запомнился финал конкурса MBioS Challenge Здивували: чим запам’ятався фінал конкурсу MBioS Challenge

Оксана Півень

У фінал MBioS Challenge потрапило цілих два проекти за участі Оксани Півень. Другий презентувала її колега Ольга Чапля. Він також зі сфери генетики, і тут учені пропонують коригувати геном ембріонів людини за допомогою системи CRISPR/Cas9. Це генетичний інструмент, який дає змогу розпізнати пошкоджений ген і відбудувати здоровий шляхом копіювання генетичного матеріалу. Цільова аудиторія проекту – пари, які можуть передати свої дітям генетичні захворювання і хочуть цього уникнути.

Удивили: чем запомнился финал конкурса MBioS Challenge Здивували: чим запам’ятався фінал конкурсу MBioS Challenge

Ольга Чапля

Наступний проект, мобільний ультразвуковий хірургічний інструмент MUSIC-Med, родом із Черкас. Над ним працюють четверо інженерів із Черкаського державного технологічного університету. Представляла проект Юлія Бондаренко. «Світ повний небезпек, таких як криміналізація суспільства, терористичні загрози, воєнні конфлікти, які часто супроводжуються вогнепальними пораненнями. А бурхливий розвиток озброєння лише збільшує тяжкість і кількість поранень», – почала вона. Будь-які пошкодження тканин супроводжуються інфекціями. Первинна хірургічна обробка ран допоможе уникнути серйозних ускладнень, а використання ультразвуку зменшить крововтрати. За словами Юлії Бондаренко, у світі є аналоги таких інструментів, але вони громіздкі й дорогі (€5 000–10 000), а вартість їхнього продукту – €1 000.

Удивили: чем запомнился финал конкурса MBioS Challenge Здивували: чим запам’ятався фінал конкурсу MBioS Challenge

Юлія Бондаренко

Українську альтернативу світовим розробкам також запропонував стартап Esper Bionics. Він розробив біонічний протез руки, який коштуватиме в 5–10 разів менше від закордонних аналогів. Як розповів CEO проекту Дмитро Газда, 5 млн осіб у світі потребують протезування рук і тільки 0,5% з них може це собі дозволити. Адже вартість біонічних протезів – $30 000–60 000. Собівартість українського протеза має скласти $1 500, а ринкова ціна – $6 000–12 000. Спочатку його планують продавати як гаджет, а після сертифікації – як медичний пристрій. Зараз стартап шукає контакти у Європі – наукові та ділові, а також інвестиції (близько $250 000) для сертифікації та виробництва. У команді Esper Bionics – шість осіб, зокрема нейрохірург, доктор медичних наук Володимир Медведєв.

Удивили: чем запомнился финал конкурса MBioS Challenge Здивували: чим запам’ятався фінал конкурсу MBioS Challenge

Дмитро Газда

Ще один проект у цьому блоці – Quanta Brain. Це пристрій, який кріпиться на голову і за допомогою технології eye tracking фіксує положення очей. Він також має зчитувати електроенцефалограму. Творці стартапу розраховують, що їхня розробка замінить традиційні пристрої введення і стане «мишкою для мозку». «Місія нашого проекту – розкрити фантастичний потенціал нашої свідомості та звільнити її від кайданів тіла, можливості якого дуже обмежені», – розповідає засновник Quanta Brain Михайло Тульський. Він аспірант, спеціалізується на IT і квантовій обчислювальній техніці. Загалом у команді стартапу семеро осіб.

Удивили: чем запомнился финал конкурса MBioS Challenge Здивували: чим запам’ятався фінал конкурсу MBioS Challenge

Михайло Тульський

Найкращі прототипи

Із категорії прототипів до фіналу також потрапило п’ять проектів.

Це адсорбційна вуглецева пов’язка, яку розробили четверо дослідників з Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології НАН України ім. Р. Є. Кавецького НАН України. Кандидат біологічних наук Лариса Сахно, яка презентувала проект, розповіла, що за допомогою цієї пов’язки можна швидко видаляти з ран токсичні продукти, бактеріальні токсини, медіатори запалення. «Понад 2% дорослого населення в розвинених країнах страждає від хронічних ран. Питома сорбційна поверхня пов’язки – 1 500–2 400 м²/г. Це третина футбольного поля на маленькому клаптику», – пояснила вона. За основу пов’язки служать активовані вуглецеві волокнисті матеріали. За словами Лариси Сахно, вартість їхньої пов’язки нижче, ніж ціна зарубіжних аналогів. І її вже використовують у 15 українських клініках та військових шпиталях.

Удивили: чем запомнился финал конкурса MBioS Challenge Здивували: чим запам’ятався фінал конкурсу MBioS Challenge

Лариса Сахно

Наступний проект, сервіс Helsi.me, представив його директор Артем Михайлюк. Завдяки Helsi.me пацієнти можуть через інтернет знайти лікаря, записатися до нього на прийом. Лікар, зі свого боку, отримує інструмент ведення історії хвороби. Як стверджують засновники стартапу, дані зберігаються із дотриманням усіх міжнародних вимог і українських стандартів безпеки. За словами Артема Михайлюка, тільки за останній місяць сервіс допоміг 250 000 осіб записатися до лікаря. Кожен запис заощадив комусь час, який не довелося витрачати на черги.

Здивували: чим запам’ятався фінал конкурсу MBioS Challenge Удивили: чем запомнился финал конкурса MBioS Challenge

Артем Михайлюк

Кандидат хімічних наук Богдан Мурашевич «убив» зал з першої фрази. «Ми всі помремо, – почав він. – Але кожен двадцятий помре від супербактерій». Супербактерії розвинулися, тому що люди тривалий час бездумно користувалися антибіотиками і в патогенних бактерій виробилася до них резистентність. У побуті для дезінфекції часто використовують гіпохлорит натрію. Але в медицині його застосування дуже обмежене, тому що розчин нестійкий і містить багато вільного лугу. Богдан Мурашевич і ще п’ятеро його колег по проекту розробили технологію хімічної іммобілізації «активного хлору» на інертний полімерний носій. У результаті дослідники отримали полімер з біоцидною дією. Його можна випускати у форматі «гранул» (для дезінфекції води), «вати» (для дезінфекції повітря), «тканини» (як компонент антисептичних пов’язок). На клінічні випробування матеріалу, оптимізацію його властивостей, купівлю обладнання, вихідного полімеру і реактивів стартапу потрібно $50 000.

Здивували: чим запам’ятався фінал конкурсу MBioS Challenge Удивили: чем запомнился финал конкурса MBioS Challenge

Богдан Мурашевич

Близько $100 000 інвестицій у перший рік розраховує залучити стартап Dory_VR. Він створює додаток для окулярів віртуальної реальності, який допоможе соціалізуватися дітям з розладом аутистичного спектра. Як пояснила засновниця стартапу Анна Соловйова, додаток аналізуватиме окуломоторну активність дитини, допоможе їй краще розуміти свої та чужі емоції. У команді проекту троє людей, зокрема нейрофізіолог Сергій Данилов.

Здивували: чим запам’ятався фінал конкурсу MBioS Challenge Удивили: чем запомнился финал конкурса MBioS Challenge

Анна Соловйова

Останній проект у цьому блоці, LATRAX, пропонує боротися з епілепсією шляхом електростимуляції блукаючого нерва. У його команді – два нейрохірурга, два інженери та нейрофізіолог Ірина Гой, яка презентувала розробку на iForum. Вона розповіла, що в світі близько 5% людей страждають від епілепсії – це 300 млн осіб. Із них 50 млн мають важку форму. Пацієнти змушені постійно пробувати нові способи лікування, із часом може виникати резистентність до медикаментів. Стимуляція блукаючого нерва – це якраз альтернатива медикаментозній терапії. У LATRAX є кілька пристроїв, які можна застосовувати для лікування різних неврологічних розладів – зокрема, резистентної епілепсії, депресії, больового синдрому.

Здивували: чим запам’ятався фінал конкурсу MBioS Challenge Удивили: чем запомнился финал конкурса MBioS Challenge

Ірина Гой

Стартапи з налагодженою бізнес-моделлю і доходом

У фіналі MBioS Challenge опинилися два вже комерціалізованих стартапи.

Перший – це сервіс Liki24, який об’єднує виробників медпрепаратів, дистриб’юторів, лікарів, клініки, страхові компанії, аптеки, пацієнтів і доставляє ліки додому з великою знижкою. При цьому застосовують алгоритми штучного інтелекту (нейронні мережі) і аналіз великих даних.

У базі сервісу – більше 1 000 аптек і 30 000 номенклатурних позицій. Оборот сягає 1 млн грн на місяць. «Клієнти платять за доставку, аптеки віддають відсоток від продажу, страхові компанії платять за асистентські послуги, також платять виробники ліків і постачальники», – розповів засновник стартапу Антон Аврінський. Хоча компанії лише півроку, а доставкою вона займається п’ять місяців, її клієнтами вже стали 5 000 осіб. У стартапі працює 25 співробітників.

Здивували: чим запам’ятався фінал конкурсу MBioS Challenge Удивили: чем запомнился финал конкурса MBioS Challenge

Антон Аврінський

Зараз Liki24 шукають інвестиції від $500 000, щоби доповнити команду і вийти в різні міста. Поки що доставку можуть замовити лише мешканці Києва та прилеглих до нього населених пунктів.

Другий стартап – це QROK MEDICAL з Одеси. Він розробив систему навігації та позиціонування для лікарень, щоби персонал міг дистанційно контролювати стан пацієнтів. Система дає змогу за браслетом із міткою визначати розташування людини, її температуру, активність і повідомляє, якщо пацієнт намагається зняти браслет. Георгій Ткаченко, який відповідає за розробку продукту QROK MEDICAL, каже, що все програмне забезпечення і складання команда робить сама. У її складі 11 осіб, усі вони – технічні фахівці. QROK MEDICAL уже використовують в одеській клініці Into-Sana. Дохід стартап отримує від виробництва і ліцензійних платежів за підтримку. Також у нього є угода з PORR Beteiligungen und Management GmbH щодо просування і впровадження у європейських клініках. Тому після України QROK MEDICAL збирається виходити на ринки інших країн.

Здивували: чим запам’ятався фінал конкурсу MBioS Challenge Удивили: чем запомнился финал конкурса MBioS Challenge

Георгій Ткаченко

Переможці та призи

Серед проектів у категорії ідей за підсумками пітчингів перемогли MUSIC-Med і Esper Bionics. А в категорії прототипів найкращими стали адсорбційна вуглецева пов’язка і LATRAX. Вони зможуть пройти акселерацію від компанії Borsch Ventures – це будуть лекції із фінансів, маркетингу та інших необхідних для стартапу напрямів. Також вони зможуть за допомогою «Дому інновацій» представити свої розробки британським інвесторам під час прямого включення в рамках щорічної конференції Української медичної асоціації Великобританії 12 травня.

Здивували: чим запам’ятався фінал конкурсу MBioS Challenge Удивили: чем запомнился финал конкурса MBioS Challenge

«Ми даємо стартапам щось більше, ніж гроші. Ми даємо їм навчання і досвід, щоб вони надалі змогли побудувати бізнес, який зацікавить світових інвесторів», – розповіла Алла Олійник, партнерка Borsch Ventures і координаторка інноваційної ради при Кабміні.

У категорії комерціалізованих стартапів переможцем став QROK MEDICAL. Його команда зможе поїхати до одного зі світових R&D-центрів і подивитися, як створюють медичні інновації.

Засновник «Дому інновацій», бізнесмен і меценат Ігор Янковський вручив і свій власний приз – поїздку на одну з найбільших у Європі медико-технологічних конференцій Life Sciences Baltics, яка відбудеться 26–27 вересня 2018 р. у Вільнюсі. Нагороду дістав стартап LATRAX.

Переможцями конкурсу MBioS Challenge стали 6 стартапів Победителями конкурса MBioS Challenge стали 6 стартапов 6 startups became winners of MBioS Challenge

Ігор Янковський вручив спеціальний приз «Дому інновацій» команді LATRAX

«Сьогодні ми дали хороший старт конкурсам медичних стартапів. Аналоги проектів, які презентували фіналісти, у світі вже існують, але нам важливо розвивати ці напрямки саме в Україні: із більш доступними технологіями та прийнятною ціновою політикою. Всі ідеї та розробки варті уваги, розвитку та інвестицій українського бізнесу, але особисто мене найбільше зацікавив проект команди LATRAX, який дає змогу полегшити життя пацієнтів з неврологічними розладами. Таких людей мільйони у всьому світі, проект перебуває на високій стадії розробки та обіцяє економічну вигоду. Для нас – це свого роду соціальна інвестиція, саме тому я вручив спеціальний приз „Дому інновацій“ команді LATRAX», – заявив бізнесмен і меценат Ігор Янковський.