Українці у грі! Як наші інноватори отримали мільйони від ЄС

Українці у грі! Як наші інноватори отримали мільйони від ЄС

У 2015 р. перед інноваторами та вченими України відкрилася можливість повною мірою, нарівні з європейцями, брати участь у грантовій програмі Євросоюзу «Горизонт 2020». «Дім інновацій» з’ясував, на що Європа готова давати гроші, як українцям потрапити до програми і як підвищити свої шанси на успіх.

У березні 2015 р. Україна підписала політичну частину Угоди про асоціацію з Євросоюзом. Майже водночас із цим наша країна стала асоційованим членом рамкової програми Євросоюзу «Горизонт 2020», а українці здобули повне право брати в ній участь на тих самих умовах, що й представники країн ЄС.

Наразі українці дістали €17,88 млн за програмою «Горизонт 2020»

Три роки не минули марно для наших інноваторів. За підсумками 457 турів подавання заявок на конкурс надійшло 1 333 проектні пропозиції від 579 українських компаній і установ. Загальна очікувана сума фінансування проектів сягала понад €357 млн. Але врешті-решт підтримку здобули тільки 97 українських організацій (близько 16,75%) і 98 проектів.

Підсумкова сума фінансування в €17,88 млн, виділена українцям, склала тільки 0,06% від загального бюджету «Горизонту 2020» та 0,89% від тих коштів, що були надані учасникам з асоційованих країн. У цьому сенсі Україна не виняток. У програмі «Горизонт 2020» беруть участь півтори сотні країн, та левову частку загального бюджету дістають представники 15 держав, які становлять кістяк ЄС. Це країни, що входили до складу Євросоюзу на 1 січня 1995 р.: Австрія, Бельгія, Великобританія, Данія, Німеччина, Греція, Ірландія, Іспанія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Португалія, Фінляндія, Франція і Швеція. Інноватори звідти за весь час програми отримали близько 87,5% її загального бюджету — аж €27,58 млрд з €31,51 млрд.

Українці у грі! Як наші інноватори отримали мільйони від ЄС

Україна не пасла задніх: за кількістю учасників та обсягом отриманих коштів наша держава посідає сьоме місце серед всіх асоційованих учасників програми. Україна в чотири рази перевершила Боснію-Герцеговину і у п’ять разів — Молдову.

Що фінансує ЄС?

В Україні є 37 НКП (національних контактних пунктів), які приймають заявки та консультують інноваторів за різними напрямками програми. Керівниця одного з них Таїсія Симочко розповіла «Дому інновацій», що подаватися на «Горизонт 2020» можна в трьох категоріях: «Передова наука», «Соціальні виклики» та «Промислове лідерство».

«Передова наука» — це розробки талановитих учених і дослідників, зайнятих в царині перспективних технологій (якщо дуже коротко). До категорії «Промислове лідерство» потрапляють бізнес-проекти у сфері космосу і нанотехнологій, IT і телекомунікацій, нові матеріали й виробничі процеси. Проекти, які займаються питаннями захисту навколишнього середовища, харчової безпеки, зміни клімату і намагаються розв’язати інші проблеми сучасного суспільства, проходять за третьою категорією — «Соціальні виклики». Що точніше проект відповідає інтересам ЄС у сфері науки та інновацій, то більше у нього шансів дістати фінансування — Європа любить практичність. Також комісія уважно оцінює команду проекту: «науковий» проект без учених або ж проект, який потребує комерціалізації, але без маркетолога в команді, не пройде перевірку.

Найактивніші та найуспішніші представники України в «Горизонті 2020» — із бізнесу

За підсумками 457 турів з-поміж 97 українських організацій, які здобули гарантії фінансування, 44 належать до бізнесу (вони отримали €9,52 мільйонів на свої проекти), 24 — дослідні установи (сума фінансування — €3,92 млн), а 19 — вищі навчальні заклади (€3,13 млн).

Українці у грі! Як наші інноватори отримали мільйони від ЄС

Рекордні бюджети України

Українським рекордсменом із залучення коштів стала SME-компанія Polyteda Cloud, яка 2016 р. здобула в рамках «Горизонту 2020» €1,22 млн на свій «хмарний» проект фізичного контролю для виробництва напівпровідників.

Консорціум розробників авіаційних двигунів здобув рекордну для України суму в €1,7 млн

Серед українських консорціумів (і українських проектів загалом) найбільшу суму фінансування вдалося дістати розробникам авіаційних двигунів нового покоління. Група вітчизняних установ, зайнятих в авіакосмічній галузі, — АТ «Мотор Січ», ДП «Івченко-Прогрес» і Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «ХАІ», — здобули майже €1,7 млн ​​на опрацювання методології моделювання для камери підшипника в гарячому середовищі (авіадвигуна). Актуальний для Євросоюзу проект реалізують у рамках європейської ініціативи Clean Sky 2, націленої на підвищення екологічності цивільної авіації — за рахунок зниження шкідливих викидів і рівня шуму літаків.

На «Горизонті» — українська наука

Найбільшу ефективність у рамках «Горизонту 2020» українські організації показують у програмі SGA-RIA (Research and Innovation Actions — діяльність, спрямована на здобуття нових знань), а також MSCA-COFUND-DP і MSCA-IF-GF (програма Marie Sklodowska-Curie Actions спрямована на підтримку дослідників на всіх стадіях їхньої кар’єри, незважаючи на вік і національність).

Один із найдоступніших для наших учених типів проектів — Staff Exchange

Про свій досвід здобуття гранту за програмою «Горизонт 2020» «Дому інновацій» розповів Семен Єсилевський, провідний науковий співробітник відділу фізики біологічних систем Інституту фізики НАН України. Проект його команди став першим міжнародним проектом у рамках «Горизонту 2020», в якому Україна виступила координатором.

За словами Семена Єсилевського, тип проекту Staff Exchange (програма Marie Sklodowska-Curie Actions) — один із найдоступніших для українських науковців. Зокрема, у їхньому міжнародному проекті крім України (в ролі координатора) беруть участь Франція, Латвія, Естонія — від ЄС і партнери — представники США і Бразилії. Команда отримала фінансування на поїздки вчених до партнерів за межами ЄС (тобто до США і Бразилії) на термін не менше одного місяця. Такі проекти не популярні в Європі, що знижує конкуренцію і підвищує шанс дістати грант.

«Слабке місце українських проектів не в їхній науковій частині»

Як українцям здобути фінансування?

З огляду на власний досвід участі в «Горизонті 2020» Семен Єсилевський зазначив, що слабке місце українських проектів не в їхній науковій частині, а в погано прописаних адміністративних і організаційних аспектах проекту.

— Стиль і лексика цих розділів дуже специфічні й кардинально відрізняються від внутрішніх українських грантів, до яких багато хто звик. Як і в будь-якої бюрократії, там може не бути логіки й можуть траплятися цілком нетривіальні нюанси, які ніде явно не описано та не пояснено.

Слід розуміти, що для оцінювання європейських проектів експерти мають певний чек-лист, за яким ставлять оцінки за адміністративну частину, аж до того, що там повинні бути конкретні фрази та звороти, за які ставиться «плюсик».

У Європі в університетах і наукових інститутах є спеціальні офіси, де працюють проектні менеджери — люди, спеціально навчені та натреновані правильно писати такі бюрократичні тексти. У нас нічого подібного немає, тому кожен учений змушений набивати ґулі самостійно, поки не навчиться правильно розуміти вимоги до адміністративних розділів гранту (а це буває непросто) і правильно їх прописувати (що іще складніше).

«Стиль і лексика цих розділів дуже специфічні й кардинально відрізняються від внутрішніх українських грантів»

Повторення — мати навчання

Семен Єсилевський зазначає, що для грантів типу MSCA нормальною практикою буде повторне подання заявки в разі відмови комісією. Після першої відмови слід уважно проаналізувати всі зауваження рецензентів (їх видають разом із фінальною оцінкою) і наступного року подати повторну заявку, переписавши всі проблемні розділи.

«Переподати можна проект будь-якого типу, — уточнює Таїсія Симочко. — З тематичними проектами зробити це трохи складніше, ніж із проектами тих типів, де немає конкретної тематики. Коли проект переписують під іншу, дуже близьку за суттю тематику — це поширений досвід у більшості західних організацій. І з цим досвідом ми намагаємося ознайомити наших клієнтів. У нас був подібний випадок у практиці, коли проект, поданий нашими колегами за одною з тематик конкурсу Rural Development 2015 р., здобув досить високі оцінки, але не потрапив у топ. Консорціум партнерів вирішив унести до проекту деякі уточнення, додати більше конкретики в очікувані результати — і за дуже схожою тематикою того ж конкурсу, але вже 2016 р., проект пройшов на фінансування».

Як варіант «страховки» Семен Єсилевський пропонує знайти для свого проекту європейського партнера з добрим грантовим офісом, котрий зможе довести заявку до належного вигляду з першого разу.

Досвідченим партнерам, які мають відповідні офіси, краще доручити й перевірку тексту заявки, навіть якщо ви готуєте її самостійно: адміністративну частину проекту має бути написано правильним англійським канцеляритом, зрозумілим європейським клеркам.

Українці у грі! Як наші інноватори отримали мільйони від ЄС

Таїсія Симочко зазначила, що базову інформацію про правильне написання проекту, побудову його структури і рекомендації про конкретні прийоми написання можна отримати у представників НКП, які постійно вивчають досвід західних колег і найліпші практики написання проектних заявок. Але якщо ви не впевнені у власних силах, то для підготовки заявки на здобуття гранту можна звернутися по допомогу до консалтингових компаній — це не заборонено, як і обмін досвідом з іншими учасниками програми. Послуги зовнішнього консалтингу, за даними джерел «Дому інновацій», оцінюються в кілька тисяч євро на проект.

Водночас в Україні у рамках окремих проектів, а також як частина діяльності НКП, постійно відбуваються заходи, на яких можна отримати консультацію, пройти навчання у міжнародних експертів, а на українському національному порталі програми і на ресурсах ЄС доступна довідкова інформація, матеріали з конференцій, які мають допомогти вітчизняним інноваторам у підготовці до участі в «Горизонті 2020».

Що далі?

Перспективи участі у програмі «Горизонт 2020» для українців дуже втішні: наші дослідники, стартапери, інноватори набираються досвіду і з кожним разом можуть розраховувати на більший успіх, що і показує практика. Правонаступницею «Горизонту 2020» вже оголошено Horizon Europe — наступну семирічну грантову програму ЄС, бюджет якої складе рекордні €100 млрд. Участь у ній не тільки допоможе здобути фінансову підтримку для української науки та сфери R&D, а й сприятиме налагодженню тісних міжнародних зв’язків українських інноваторів і вчених з Європою та рештою світу.

Підписуйтесь на наш канал у Telegram