Чому українські стартапи не хочуть реєструватися в Україні

Чому українські стартапи не хочуть реєструватися в Україні

«Дім інновацій» з’ясував, які локації українські стартапи вважають найпривабливішими для реєстрації, і чому не хочуть залишатися на батьківщині.

У ЗМІ є безліч історій успіху українських стартапів. Унікальне програмне забезпечення, «розумні» гаджети, технології, створені українцями, – вони залучають чималі інвестиції і викликають захоплені відгуки співвітчизників. При цьому самі стартапи в абсолютній більшості випадків зареєстровані за межами країни. Чому так відбувається? І чи можна повернути ці компанії в Україну?

Наші в Голлівуді: Український стартап

«Компанія з Пало-Альто, Каліфорнія, придумала, як керувати роботами і дронами в умовах відсутності GPS-навігації», – так про український стартап в сфері доповненої реальності Augmented Pixels відзивається американське видання Venture Beat. І хоча засновник компанії Віталій Гончарук ніколи не приховував свого походження, а команда розробників знаходиться в Одесі, українською цю компанію вважають тільки на батьківщині.

З моменту заснування, в 2010 році, Augmented Pixels залучила понад $1,5 млн інвестицій, увійшла до рейтингу кращих стартапів Великої Британії в сфері доповненої реальності, а також отримала нагороду видання Financial Times поряд з такими компаніями як Tesla Motors, Bosch та Square.

Ще один приклад – український стартап Sixa, який надає послугу віддаленого доступу до суперкомп’ютера і його обчислювальних потужностей. За менш ніж два роки свого існування він залучив понад $3 млн інвестицій. Команда розробників і засновники стартапу знаходяться в Україні, а штаб-квартира компанії – в Сан-Франциско.

Українські стартапі у Європі

Там же, в Сан-Франциско, влаштувалися засновані українцями відомі стартапи Petcube (гаджет та соцмережа для власників тварин) і Grammarly (сервіс перевірки граматики).

Є також чимало прикладів реєстрації українських стартапів в Європі. Серед них – сервіс VRnet.io, що конвертує 3D-моделі у віртуальну реальність. Він залучив інвестиції від естонського акселератора Startup Wise Guys та зареєстрував юрособу в Таллінні. На сайті VRnet.io зазначено, що це естонська компанія, хоча свою роботу вона почала на хакатоні в Україні.

Кожен більш-менш життєздатний український стартап насамперед реєструється за кордоном. Розробка може вестися в Україні, і тут навіть буде сплачуватися частина податків. Але основна активність, включаючи операції з продажу та залучення інвестицій, буде здійснюватися в країні реєстрації.

Не проблема України

Зазвичай стартапи – це глобальні компанії, тому вони реєструються на основному ринку, де працюють або планують працювати. «Це світова практика, а не проблема України», – розповідає голова Української асоціації венчурного та приватного капіталу (UVCA) Андрій Колодюк.

СЕО юридичної фірми Axon Partners Діма Гадомський уточнює: якщо з самого початку продукт або послуга розрахована на американський ринок, то і компанія буде зареєстрована в США. Якщо на європейський – в Великій Британії, Нідерландах, Люксембурзі, на Кіпрі. На азіатський – в Гонконзі та Сінгапурі.

Потужна екосистема стартапів

Потужна екосистема стартапів – в американському штаті Каліфорнія, в Берліні (Німеччина), в Тель-Авіві (Ізраїль). Законодавство цих країн захищає права акціонерів і пропонує стартапам придатну систему оподаткування. Наприклад, в штаті Делавер компанія може платити по $300 податку на рік, поки її річний оборот не перевищить $1 млн. «У перші роки свого існування стартапи зазвичай нічого не заробляють. Тому, звичайно, вони шукають локації, де можна легко, швидко і з мінімальними витратами створити і обслуговувати компанію», – пояснює Гадомський. Щоб стати таким офшором для бізнесу, Україні довелося б повністю міняти законодавство. Це поки виглядає утопією. Проте, на думку Андрія Колодюка цілком реально стати ІТ-офшором – безпечним місцем для IT-компаній, яких серед стартапів більшість. Він вважає, що що якщо створити відповідні економічні умови, у нас почнуть реєструватися не тільки українські, а й світові стартапи. Так, наприклад, сталося в Ірландії, яка створила умови для економічно вигідної роботи, і тепер в країні зареєстровані Apple та Google.

Які стартапи інвестори вважають «українськими»:

Українська асоціація венчурного та приватного капіталу (UVCA) провела дослідження та визначила, які стартапи інвестори називають «українськими»:

– 70% інвесторів вважають українськими стартапи з центром досліджень та розробки (R&D) або більшістю команди в Україні;

– 17% інвесторів називають стартап українським, якщо всі засновники стартапу – з України;

– 9% вважають, що компанія має бути зареєстрована в Україні, щоб вона вважалася українською;

– 4% називають стартап українським, якщо щонайменше половина засновників – українці, і володіють не менше 50% акцій компанії.

Чому українські стартапи не хочуть реєструватися в Україні
Cardiomo

Перспективи IT-офшору в Україні

А ось Діма Гадомський не вірить в перспективи IT-офшору в Україні. «Це дуже дивно, що в країні не працює судова система, немає приватної власності на землю, корпоративне та трудове законодавство відстале, але зате у нас IT-офшор. Потрібно спершу дотягнутися до Ірландії за легкістю ведення бізнесу, і вже тоді порівнювати себе з нею», – розмірковує він.

Тернистий шлях

Зараз українське законодавство взагалі не пристосоване для роботи зі стартапами та ринком венчурного інвестування. «В Україні навіть немає тієї форми юридичної особи, яка дозволяє вести стартап-бізнес та залучати інвестиції», – розповідає співзасновниця стартапу Cardiomo Ксенія Бєлкіна. Її компанія зареєстрована в США у формі C Corporation, яка захищає акціонерів від фінансових чи інших проблем бізнесу.

Вирішити проблему захисту прав акціонерів в Україні може законопроект №4666 про товариства з обмеженою відповідальністю. Він вже пройшов перше читання і готується до другого.

Втім, як вважає керівник юридичного відділу венчурної компанії Digital Future Наталія Соломахіна, проблема не тільки в законодавстві. І навіть за наявності компанії, зареєстрованої в Україні, інвестор, з великим ступенем ймовірності, не захоче вкладати гроші в Україну. «Рейдерство, обшуки IT-компаній, недосконала судова система – це те, що потенційно може «відлякувати» інвестора від вкладень в українські компанії», – пояснює вона.

Країні доведеться пройти довгий шлях, щоб стати безпечним місцем для стартапів і венчурних інвестицій. Спочатку – обмежити вилучення правоохоронцями серверів, продовжити валютну лібералізацію для вільного припливу капіталу за кордон і з-за кордону, посилити захист власності, в тому числі інтелектуальної.

Чому українські стартапи не хочуть реєструватися в Україні

Думка:

Реєстрація стартапу в Україні та США: в чому різниця?

Фінансовий консультант стартапу Cardiomo Марія Шкарлат розповідає, чому українські засновники прийняли рішення зареєструвати компанію в США. І чим відрізняється ведення бізнесу в американській та українській юрисдикції.

— Коли відкриваєш компанію в США, різниця відчувається в усьому.

Почнемо з того, що штат тільки фіксує факт існування компанії. І поки вона не стала занадто великою або не вийшла на біржу, мало хто втручається в її організацію та діяльність. Тобто компанія повинна існувати в рамках деякого правового поля, але це все відбувається на розсуд власників. Немає чиновників, які будуть розповідати, що писати в статут або установчий договір, як це відбувається в Україні.

Після реєстрації компанія займається діяльністю, а не звітністю. Незважаючи на те, що американці часто лають своє податкове законодавство, воно на порядок прозоріше і простіше українського. І головне: ви завжди можете подати звітність або сплатити податки, не виходячи з офісу. При цьому електронна звітність – це не таблички в Excel, а система прийому електронних декларацій. Її, до речі, для IRS (Служба внутрішніх доходів США) роблять приватні компанії, і вони конкурують за право надавати таку послугу.

Перші три роки роботи стартапа його намагаються не чіпати. Взагалі вважається нормальним, якщо в цей період стартап залишається збитковим бізнесом.

В США існують види компаній, які дозволяють засновникам використовувати їх прибуток/збиток як частину власної декларації. Це вирішує проблему зайвої звітності та дає засновнику змогу знизити власні доходи за рахунок збитків компанії-початківця. На жаль, ця форма корпорацій не доступна для іноземців.

Крім того, американські компанії можуть зменшити дохід на суми, витрачені на розробку нового продукту (до його комерційного випуску), на організацію бізнесу (хоча там є обмеження). Тобто враховуються реальні витрати на створення бізнесу та продукту, а не тільки на його діяльність.

Що змінити в Україні, щоб стартапи хотіли реєструватися тут? Це питання складне. Основна проблема України – це велика кількість чиновників, яких треба чимось зайняти. Ось вони і займаються чим завгодно, маючи при цьому досить велику владу. Для порівняння, ні федеральна, ні податкова служба штату нічого не може зробити без рішення суду. При цьому за суд обидві сторони позову платять однаково. Зважаючи на це, податкові органи США подають до суду тільки тоді, коли на 100% впевнені в своїх вимогах. Адже юристи обходяться їм так само дорого, як і приватним компаніям. Якщо абсолютної впевненості в своїй правоті немає, вони обов’язково спробують вирішити всі питання в досудовому порядку. Це рівні відносини.

Тому, зі свого досвіду, можемо сказати, що наявність в Україні реальної незалежної судової влади, нехай навіть з поточним законодавством, дасть підприємцям набагато більше можливостей займатися бізнесом.