Український БТР «Фантом»: хто стоїть за проривними військовими інноваціями

Український БТР «Фантом»: хто стоїть за проривними військовими інноваціями

Із початком воєнних дій на сході України потреба в переозброєнні армії стала вкрай актуальною. Знадобилися інновації, які вже сьогодні зможуть рятувати життя військових і допомагати їм у веденні бою з перевагою над супротивником. Оборонно-промисловий комплекс України став на шлях співпраці зі стартапами. А отже стартапи почали випробовувати свої розробки в польових умовах і отримали шанс на державне замовлення.

«Дім інновацій» з’ясував, хто супроводжував найвідоміші українські оборонні стартапи від ідеї до серійного зразка і чому в країні досі обмаль військових інновацій.

Які вони, українські оборонні інновації?

Про українські проривні інновації в оборонній сфері відомо небагато. Але деякі розробки ДК «Укроборонпром» гордо презентував на міжнародних виставках і продемонстрував їхні технічні можливості.

Тайпан

Тайпан

Серед таких – бойовий модуль «Тайпан», який сам наводиться на обрані цілі та «утримує» їх. Це означає, що модуль здатен автоматично супроводжувати ціль під час руху бойового автомобіля, незалежно від зміни положення його корпусу.

Всесвітньо відома розробка, представлена ДК «Укроборонпром», – безпілотний тактичний міні-бронетранспортер «Фантом», який дає змогу віддалено вести вогонь на відстані понад 1 км. Керують безпілотником дистанційно за допомогою захищеного радіоканалу чи оптично-волоконного кабелю. Запас ходу становить до 20 км.

Anser

Anser

Неодноразово на міжнародних виставках демонстрували український безпілотний літальний апарат Anser. Його можна використовувати для моніторингу великих територій – відстежування позицій супротивника за допомогою 32-кратного оптичного зуму. На одному заряді безпілотник може перебувати в повітрі 6–12 год. Дрон має вагу 23 кг, при цьому його корисне навантаження сягає 5 кг. Інформація з апарата передається зашифрованими каналами зв’язку. Для запуску Anser не потрібні стаціонарні злітно-посадкові смуги або майданчики, адже він стартує з катапульти, а м’яке приземлення забезпечує парашут.

Sparrow

Sparrow

Ще одна «птаха», яку українські військові презентували широкому загалу, – це дрон Sparrow. Він призначений для тактичної розвідки на ближніх та середніх дистанціях, непомітно для радарів та неозброєного ока противника. Sparrow передає зображення розвідуваної території та визначає тип ворожої техніки.

У цих розробок різні автори, та всі вони створені у взаємодії з агенцією «Платформа Розвитку Інновацій». «Фантом» і «Тайпан» було розроблено разом з державним дочірнім підприємством ДГЗП «Спецтехноекспорт», що входить до складу Держконцерну «Укроборонпром». Повітряні безпілотники Anser і Sparrow було створено спільно з приватним підприємством «Спайтек».

«Платформа Розвитку Інновацій» супроводжувала ці проекти від ідеї до рівня серійного зразка. Агенцію створено 2016 р. за ініціативи «Спецтехноекспорту» і за підтримки «Укроборонпрому». Очолюють її Дмитро Шестаков і Дмитро Ружицький, які познайомилися під час роботи над спільними проектами при «Укроборонпромі». У своїй діяльності вони прагнули налагодити систематизовану роботу з інституціональними та приватними інвесторами із залученням їх до розробки оборонних проектів. «Ми зрозуміли, що створення агенції, платформи на кшталт нашої, – це вкрай важлива потреба для розвитку оборонного комплексу країни та інноваційних проектів загалом. Тому вирішили створити повноцінний інкубатор з акселерацією найкращих команд-розробників», – зазначає CEO «Платформи Розвитку Інновацій» Дмитро Ружицький.

LimpidArmor

LimpidArmor

Сьогодні агенція власними зусиллями розробляє кілька проектів. Серед них – нашоломна система кругового огляду LimpidArmor, яка розроблена для керування важкою військовою технікою. Система створена на базі окулярів доповненої реальності HoloLens та Meta і дає змогу в режимі реального часу оглядати 360-градусну панораму того, що відбувається навколо керованої техніки.

Плани на майбутнє

«Ми орієнтовані на проекти, реалізація яких має найбільший потенціал у локальному та глобальному масштабі. Ми не заточені під українське оборонне замовлення та бюджет», – пояснює керівний партнер «Платформи Розвитку Інновацій» Дмитро Шестаков. Наприклад, зараз компанія розвиває напрямок, пов’язаний з аграрною промисловістю, – впроваджує у сільське господарство технології подвійного призначення, такі як безпілотні літальні апарати та IoT.

Одне з головних завдань, яке ставить перед собою керівництво «Платформи», полягає у створенні висококонкурентного за технічними та ціновими характеристиками продукту з можливістю його реалізації на світовому ринку. На думку Дмитра Шестакова, купівельний інтерес міжнародних партнерів до проектів агенції здатен підштовхнути вітчизняних замовників купувати наші розробки.

Деякі продукти уже вдалося продати. Які саме та кому – це комерційна таємниця. Відомо лише, що певну кількість безпілотників замовили країни Африки. Дещо продається в Україні. Зараз агенція працює над реалізацією з урядом Індії найбільшого в світі контракту щодо безпілотників.

Зараз «Платформа розвитку інновацій» працює над реалізацією з урядом Індії найбільшого в світі контракту щодо безпілотників

Чому в оборонній сфері обмаль інноваційних розробок

В Україні відсутня налагоджена екосистема, комунікація між розробниками, заводами, експортерами. Це головна причина дефіциту інноваційних розробок в оборонній галузі, вважають керівники «Платформи».

По-перше, між замовниками немає нормальної комунікації, яка б давала їм змогу ділитися професійним досвідом та створювати спільні, ефективніші робочі команди. По-друге, комунікація з військовими у них також майже відсутня. До категорії «майже» зазвичай потрапляють ті військові, які не мають спеціальної технічної освіти і спираються лише на свій досвід. «Людина, яка двічі поїхала в АТО і привезла продовольчі товари чи гуманітарну допомогу – це дуже корисно для наших хлопців та заслуговує на пошану, але… Чи може така людина виступати як експерт, надаючи розробнику коментарі? Можливо, й так… Це непогано, але на основі подібних некомпетентних відгуків чи думок розробники втрачають шматочок енергії, ресурсу, сил. А потім і взагалі спалюється потенціал», – пояснює Дмитро Шестаков.

Власне, «Платформа Розвитку Інновацій», зокрема, хоче заповнити цю експертну нішу.

Адже в Україні завжди була колосальна інженерна школа: 80% науково-технічних розробок у Радянському Союзі здійснювала саме наша республіка. Проте, як розповідає Дмитро Шестаков, з-поміж 350 000 інженерів, зайнятих у R&D 1991 р., нині залишилося менше 50 000. «Вік цих розробників сьогодні, як ви розумієте, від 45 років і старше. В інженери ніхто не йшов протягом 20 років від початку 1990-х. Цей вид діяльності не вважався сучасним та не приносив прибутку. Половина розробників пішла на ринки, частина померла, а ще чверть із них просто виїхала», – додає Дмитро.

За його спостереженнями, після 2014 р. ті, хто був на базарах, почали щось робити, створювати інженерні стартапи. За плечима цих людей – неабиякий технічний досвід. Їхні ідеї бувають дуже цікаві, оскільки вони мають напрацювання з реалізації технічних розробок.

Коли інновації потрапляють на поле бою

Є велика різниця між тим, що презентовано як демонстраційний зразок, і тим, що справді можна використовувати в бойових умовах. Про це «Дому інновацій» розповіло джерело у воєнно-науковому управлінні Генерального штабу Збройних сил України. З моменту презентації розробки на виставці до того, коли вона надходить на озброєння армії, минає близько двох років. «Наприклад, безпілотники, які були представлені 2014 р., надійшли на озброєння в 2016 р.», – пояснив експерт. Зараз показують прототипи майбутніх систем, деякі з них уже допускають до експлуатації, а деякі ні. За словами джерела, ні «Фантом», ні «Тайпан», ні Anser, ні Sparrow у бойових умовах поки не застосовують.

Кожний проект, що потрапляє до агенції, проходить етап технічної та економічної експертизи. До техекспертизи залучають співробітників науково-дослідних інститутів, лабораторій та Національної академії наук України. Також під конкретні завдання залучають приватних експертів, які мають необхідну та незаперечну кваліфікацію.

Уже два роки «Платформа» калібрує модель оцінювання проектів, безперервно її вдосконалює. На сьогодні опрацьовано понад 150 проектів. До серійного виробництва дійшли чотири проекти, ще шість перебувають на етапі активної розробки. Вісім проектів – у стадії завершення технічної експертизи. Ще 24 проекти готові до її проходження. Не пройшли кваліфікацію 30 проектів, авторам їх ідей надано рекомендації стосовно доопрацювання розробок.

За словами Дмитра Шестакова, Україна має великі потужності для організації серійного виробництва хардверних інноваційних розробок: «Мікросхеми можна паяти навіть в Україні. До концерну „Укроборонпром“ входить більше 120 підприємств. І ще десь близько 400 приватних підприємств знаходяться у взаємодії з концерном. Так, це можуть бути малі та середні за масштабом підприємства, але загалом в Україні їх більше 500. Це чимало».

Одна зі стратегічних ідей Дмитра – це створення інжинірингового хабу, до якого зможе приєднатися будь-яка людина із цікавою ідеєю, котру досі не наважувалася реалізувати.