В українських вишах можуть створювати кількасот стартапів щороку

В українських вишах можуть створювати кількасот стартапів щороку

Щороку випускники українських вишів можуть створювати понад 700 стартапів. Але спершу в університетах має з’явитися стартап-культура.

«Коли ви бачите, що у студентів горять очі, тоді ваша роль полягає в тому, щоб не вбити цей вогник», – Олена Донець звертається до керівників університетів. Під час свого виступу вона не раз наголошує на головному рецепті успішної стартап-політики в університеті: головне не заважати. Інші правила працювати не будуть. Один виш не може скопіювати успішний досвід іншого – навіть у межах однієї країни, то що вже казати про закордонний досвід.

Олена Донець, засновниця компанії «ДУКО», є експертом з побудови інноваційних екосистем при університетах. Останні п’ять років вона керувала StarTau – бізнес-інкубатором при Тель-Авівському університеті. Стартап-екосистему в цьому виші Олена разом із колегами намагалася створити з 2008 р. Спочатку орієнтувалися на досвід Гарварду і Стенфорду – лише там було щось подібне. Але жодна модель, перенесена на нове місце, не спрацювала.

Приблизно у 2013 р. до університету прийшло покоління, виховане на телевізійних шоу про стартапи, яке можна назвати носієм стартап-культури. Керівництву закладу лишалося не втручатися, і так воно й учинило.

Упродовж п’яти наступних років стартапи Тель-Авівського університету увійшли до 25 найкращих світових інкубаторів. А нещодавно виш несподівано знайшов себе на дев’ятому місці світового рейтингу за здатністю випускників залучати венчурний капітал

Упродовж п’яти наступних років стартапи Тель-Авівського університету увійшли до 25 найкращих світових інкубаторів. А нещодавно виш несподівано знайшов себе на дев’ятому місці світового рейтингу за здатністю його випускників залучати венчурний капітал. Серед його вихованців є кілька «єдинорогів».

24 листопада Олена Донець була серед експертів, які зібралися за круглим столом, щоб обговорити питання підприємницької культури та start-up-екосистем в університетах. Захід відбувся у рамках міжнародного форуму Innovation Market і був організований мережею академічних бізнес-інкубаторів YEP за підтримки посольства Ізраїлю в Україні. А його головним результатом став початок роботи над дорожньою картою створення стартап-екосистем в українських вишах.

Культура ризику

Стосовно Тель-Авівського університету треба сказати, що, як і решті ізраїльських вишів, йому, певною мірою, пощастило. Спосіб існування Ізраїлю та його громадян – це ризик, а держава вимушена покладатися в першу чергу на себе, а вже потім – на когось. І такий ризикований спосіб життя є добрим ґрунтом для розвитку стартапів.

«Коли ти покладаєшся сам на себе, ти стаєш більш креативним та інноваційним», – пояснює ще один учасник круглого столу Тал Катран, засновник платформи TC Holdings (Ізраїль). Як підтвердження цих слів – його країна не випускає хіба що автомобілі, зате майже все інше – виробляє.

В один голос учасники круглого столу – як з України, так і з-за кордону, – стверджують, що українські студенти мають величезний потенціал і могли б створювати стартапи не гірші, ніж, наприклад, студенти з Ізраїлю. Рецепт Олени Донець щодо «невтручання» їм також стане у пригоді, але, можливо, завтра. А сьогодні їм слід рости і їм потрібна допомога.

Від дешевих сервісів до інновацій

За словами Тала Катрана, фрілансери з України просто завалюють його листами щодня – пропонують різні сервіси. Основна їх ринкова перевага (на їхнє ж переконання) полягає в тому, що вони – «дешева робоча сила». А як же щодо «розумної робочої сили»? Як щодо «інноваційної робочої сили» чи «наполегливої робочої сили»? Її, за словами пана Катрана, Україна не пропонує і в цьому наша помилка. Настав час забути про надання послуг як своє головне завдання і перейти до створення інновацій, створення нових продуктів. Цього поки що не відбувається.

Одна, але не єдина перешкода – відсутність зв’язку між вишами та промисловістю. Вища школа, фактично, має дуже примарне уявлення про те, яких фахівців і скільки потребує сьогодні економіка. А для цього потрібен діалог, який допоможе зрозуміти потреби й можливості обох сторін.

У що може вилитися співпраця компаній та вишу на прикладі Корнелльського університету (США) розповів ще один учасник круглого столу Чарльз Вайтхед (Сharles К. Whitehead). З 2012 р. тут працює Cornell Tech – каталітичне середовище, що поєднує можливості навчального закладу, великого бізнесу та підприємців.

Потенціал університетів

В українських вишах сьогодні навчається близько 1,5 млн студентів. Щороку майже 350 000 стають випускниками. Ще один учасник круглого столу – засновник мережі академічних бізнес-інкубаторів YEP Андрій Заікін запропонував прості розрахунки, що базуються на досвіді Сінгапуру. Перенесені на українську статистику, вони свідчать про те, що понад 30 000 наших студентів можуть мати природну схильність до підприємництва. А це дає підстави очікувати на виході щороку близько 750 випускників із власними стартапами.

В українських вишах можуть створювати кількасот стартапів щороку

Із презентації YEP

Це, звісно, розрахунки потенціалу, а реальна ситуація поки що зовсім інша. Пан Заікін стверджує, що навіть рівень обізнаності про стартапи в українських вишах дуже низький. Тому на першому етапі студентів необхідно інформувати про саму можливість створення інноваційного бізнесу. А тим, хто зрештою буде готовий ризикнути й запустити власний стартап, треба показати, як це зробити.

В українських вишах можуть створювати кількасот стартапів щороку

Із презентації YEP

За словами Андрія Заікіна, упродовж 2-3 років українські університети можуть стати центром формування стартапів. Але для цього потрібні зацікавленість та активна участь адміністрації вишів, викладачів, МОН та самих студентів. Крім того, необхідно розвивати інфраструктуру, тому що в старих аудиторіях зі старими партами, як запевнив пан Заікін, стартапи створюють значно гірше, ніж у сучасних коворкінгах (і це один з пунктів, який змушує критично ставитися до рецепта Олени Донець в українських реаліях).

Найближчі один-два місяці YEP планує збирати пропозиції щодо створення стартап-екосистем в університетах для формування дорожньої карти, яку обговорюватимуть із МОН, і запрошує долучитися до цього процесу всі зацікавлені сторони.

Свої пропозиції можна надсилати на електронну пошту YEP: info@yepworld.org.