Вам здоров’я чи IT? «Найгрошовитіші» сфери інновацій у світі

Вам здоров’я чи IT? «Найгрошовитіші» сфери інновацій у світі

Розвинені країни неухильно старіють, а ті, що розвиваються, — ростуть як на дріжджах. Нові виклики безпеці вимагають серйозних змін у масштабах планети, і запропонувати їх здатні лише інноватори. То у що ж уряди, міжнародні організації та великий бізнес готові вкладати сотні мільярдів, і що можуть у відповідь запропонувати світові й українські винахідники, розробники та вчені?

Представники «золотого мільярда» хочуть жити довго і без недуг, а решта населення планети вимагає дедалі більше ресурсів — їжі, води, електроенергії. Уряди й міжнародні організації, покликані впорядковувати життя на Землі, шукають способи дати людству те, чого йому не вистачає, не порушивши при цьому безпеки на глобальному та місцевому рівнях.

Великий бізнес і державні установи потребують нових рішень

Цей безпрецедентний в історії попит на інновації кардинально змінив пропозицію. Інновації прийшли в усі сфери діяльності людини. Великий бізнес і державні установи потребують нових рішень — від наноматеріалів і клітин до бізнес-моделей і способів видобутку і зберігання енергії. Інвестори зі свого боку готові вкладати чималі гроші, виділивши із загальної хвилі пропозицій на ринку стартапів та інновацій ключові, куди і спрямовують основні фінансові потоки. «Дім інновацій» на основі даних світових джерел склав картину тих напрямів, де зараз у глобальному масштабі «крутяться» найбільші гроші.

Так минає земна слава: як інновації перевертають світ

Отже, у світі накопичилася критична маса нових технологій, що призвело до стрімкої зміни порядку денного чи не в усіх галузях. Всесвітній економічний форум (ВЕФ) підготував доповідь, присвячену цим змінам та інноваціям у промисловості майбутнього. Експерти ВЕФ розглянули гостре питання «Що ж у світі взагалі коїться?» і проаналізували глобальні зрушення на прикладі кількох галузей.

хвиля змін захлеснула навіть консервативний ринок автомобілебудування

Наприклад, сьогодні хвиля змін відчутно захлеснула навіть такий консервативний ринок, як автомобілебудування. Під впливом незламної волі виробників автівок цілі покоління споживачів мусили купувати машини з аналоговим начинням, де інтеграція з інтернетом була мінімальною. Але, слідом за стрибком популярності цифрових і мобільних технологій, виробникам авто, по суті, довелося створити нові напрямки діяльності. І що ж? Тепер у всіх ключових гравців ринку з’являються свої цифрові рішення — «під’єднані» автомобілі, тривають розробки безпілотних машин, систем активної безпеки та багато іншого. Звісно, кожне таке рішення потребує використання прогресивних технологій. І що ж учинили автогіганти? Їм довелося відмовитися від пропрієтарних розробок і переходити на єдині стандарти — принаймні у створенні інформаційних та розважальних систем для авто. Здавалося би, «прогнулися» під споживача? Однак ВЕФ стверджує, що застосування інновацій в автомобілях призвело до підвищення лояльності споживачів і зростання доходів виробників — чистий win-win!

у фармацевтичній сфері безперервне виробництво забезпечує до 30% економії

Для багатьох інших галузей інновації поготів стали питанням виживання. Наприклад, за даними ВЕФ, у фармацевтичній сфері перехід із дискретного на безперервне виробництво забезпечує до 30% економії фінансів. Тобто стосовно роботи у ринкових умовах можна сказати, що прогресивні технології істотно збільшують ефективність і не дають шансів на успіх тим виробникам, які їх не використовують. Посудіть самі: можливості 3D-друку вже дають змогу налагодити масове виробництво ліків — дозвіл на «фабричний» 3D-друк першого препарату було отримано в США ще 2016 р., а зараз ідеться вже про друкування пігулок на дому. Куди в конкурентній боротьбі на цьому новому, вищому рівні подітися тим фармкомпаніям, які не готові до змін?

Вам здоров’я чи IT? «Найгрошовитіші» сфери інновацій у світі
В інших галузях 3D-друк значно скорочує шлях від ідеї до першого прототипу, а далі — прискорює перехід до масового виробництва. Крім того, демократизація ринку дає змогу навіть малим гравцям швидко виходити на глобальний рівень, конкурувати зі старожилами й гігантами. Ніхто не всидить на троні, якщо не стежитиме за змінами і не впроваджуватиме нові технології.

Треба додати: зміна демографії, питання екології та енергетики, безпека та багато-багато іншого також додають до порядку денного завдання, які потребують розв’язання. Інноватори покликані задовольнити всі ці запити: допомогти промисловості стати ефективнішою, а споживчому ринку — повернутися обличчям до споживача.

Хто перший, того й правда: світовий ринок інновацій

У такому контексті «інноваційних перегонів» ринок венчурних інвестицій, вкладень у стартапи процвітає. Консультаційно-аудиторське агентство KPMG у своєму аналізі міжнародного венчурного інвестування, підбивши підсумки IV кварталу 2017-го і всього року загалом, відзначило істотне зростання уваги до напрямку, що об’єднує фармацевтичні компанії та підприємства, зайняті у сфері біотехнологій. Тут сума інвестицій за рік склала $16 млрд, що майже на третину вище аналогічного показника за 2016 р. Ба більше, медтех — галузь, пов’язана із технологіями для здоров’я і медицини, — у 2017 р. побила свій власний рекорд: тут було зареєстровано $4,5 млрд інвестицій. Взагалі, якщо додати частки біотехнологій, фармацевтики й медтеху, то виходить значна сума у $20,5 млрд.

А у звіті KPMG за підсумками I кварталу 2018 р. очевидна активізація інвестицій в галузі автотеху. Як підтвердження викладок ВЕФ у KPMG особливо відзначили інтерес до інновацій у тих автовиробників, які давно присутні на ринку, але тільки зараз усвідомили нагальну потребу в змінах. Навіть більше: кілька автокомпаній відкрило власний напрямок венчурного інвестування. Наприклад, Volvo, яка зі своїм фондом Volvo Cars Tech Fund тепер займається інвестиціями — вкладає гроші в ті стартапи, які допоможуть виробникові відповідати сучасним запитам у автосекторі. А Renault, Nissan і Mitsubishi повідомили про плани в рамках фонду Alliance Ventures інвестувати у стартапи $1 млрд.

«Американська мрія»: інтернет і здоров’я

Сполучені Штати часто-густо домінують у комерціалізації інновацій і задають тон всій планеті на світовому ринку венчурних інвестицій, позаяк вже не перший рік залишаються глобальним лідером за обсягом вкладень у новітні розробки. Стан американського ринку, таким чином, багато в чому відображає міжнародні тенденції. Агентства PwC і CB Insights у своєму регулярному звіті MoneyTree назвали п’ять провідних сегментів за обсягом інвестицій у США в I кварталі 2018 р. На першому місці — інтернет ($7,3 млрд), на другому — охорона здоров’я ($5,3 млрд), далі — мобільні технології і телекомунікації ($3,5 млрд), програмне забезпечення ($1,9 млрд) і розробки для промисловості ($0,4 млрд). Тобто ринок США також підтверджує тренди, заявлені KPMG і ВЕФ.

інтернет — на першому місці за обсягом інвестицій у США

Слід зазначити, що ринок високих технологій — інтернету, ПЗ, мобільних технологій та комунікацій — певним чином об’єднує всі інші ринки. Засоби програмної обробки та передавання даних стали невід’ємною частиною робочих процесів у будь-якій галузі. А «молоді» напрями в цій сфері стають дедалі привабливішими, тому що відкривають нові можливості у бізнесі. Квантові обчислення, штучний інтелект (ШІ), засоби доповненої (AR) і віртуальної реальності (VR) — всі ці технології вже є на порядку денному, але ще більшу роль, очевидно, відіграють у найближчому майбутньому.

Це розуміють і венчурні інвестори: вкладення в ШІ, за даними KPMG, лише за рік збільшилися удвічі — від $6 млрд 2016 р. до $12 млрд у 2017 р. Експерти агентства очікують, що ШІ залишиться популярною сферою для інвестицій і надалі, оскільки затребуваний у таких перспективних напрямках, як медтех, автотех, робототехніка, фінтех та ін. Глобальні тенденції помітні і у США, і в Китаї (де на ШІ неабияк покладаються і розраховують стати світовим лідером у галузі), і в Європі, де й українські інноватори активно співпрацюють з венчурними фондами та грантовими програмами.
Вам здоров’я чи IT? «Найгрошовитіші» сфери інновацій у світі

Європа не за горизонтом

Справді, у Європі ситуація не надто відрізняється від решти світу. Наприклад, у рамках найбільшої грантової програми ЄС із підтримки інновацій «Горизонт 2020» сьогодні лідерами із залучення інвестицій є такі напрямки, як інформаційні та комунікаційні технології (загалом розподілено €3 млрд), «Здоров’я» (€2,1 млрд), «Енергетика» (€1,9 млрд), «Транспорт» (€1,75 млрд), нанотехнології, біотехнології, новітні матеріали та виробництво (€1,5 млрд), «Продовольство» (€1,25 млрд) і кліматичні інновації (€1,1 млрд).

Критично важлива сфера інформаційних і комунікаційних технологій (ІКТ) становить 4,8% економіки Євросоюзу (в економіці України IT без телекому належить 3% — більше лише в аграрної промисловості й металургії), тому інтерес до цього сегмента зовсім не дивує.

ІКТ становить 4,8% економіки Євросоюзу

Організатори «Горизонту 2020» наголошують, що в рамках програми перевага віддається інноваціям, спрямованим на забезпечення тривалого і здорового життя. Регіон, де кількість громадян віком від 65 років зросте до 2050 р. на 70%, готовий інвестувати у здорову робочу силу і зниження витрат на охорону здоров’я. Інновації очікують у плані створення нових способів запобігання хворобам, поліпшення діагностики та створення ефективніших методів терапії.

Енергетична галузь пов’язана з екологією: зміна клімату, забруднення повітря і загалом — використання невідновлюваних джерел енергії — все це по-своєму обмежує розв’язання проблеми збільшення потреб у електроенергії. ЄС вбачає вихід у атомній енергетиці (удосконалених ядерних і поки що розроблюваних термоядерних реакторах), а також у відновлюваних джерелах енергії. Крім того, Євросоюз зацікавлений у технологіях уловлювання та зберігання вуглекислого газу, зберігання енергії, у створенні «розумних міст» і, звісно ж, в об’єднанні всіх енергорішень у єдину пан’європейську мережу за допомогою засобів ІКТ.

І в цьому напрямку здійснюється дуже багато як в Україні, так і за кордоном. Якщо говорити про досвід ЄС, то варто згадати першу електростанцію, вуглецевий слід у якої негативний: у процесі роботи електростанція в Ісландії не виробляє вуглекислого газу, а навпаки — вловлює його з повітря і консервує в шарі базальту глибоко в землі. Цей проект рік тому здобув фінансування у рамках програми «Горизонт 2020» і продовжує розвиватися. Що стосується України, то ще у вересні 2017 р., відразу шість вітчизняних стартапів дістали гранти ЄБРР і ЄС на кліматичні інновації, про що ми вже розповідали.

Таким чином, і в Європі, і у світі загалом вектор пошуку інноваційних напрямків один — перші місця так само посідають IT, здоров’я (фарматех, медтех тощо), комунікації та енергетика. А що буде далі?

Менше «хайпу» — більше справ!

Рік тому здавалося, що сьогодні ми будемо переживати бум блокчейн-систем, інтегрованих повсюдно — від медичних карток до електроніки автомобілів. Насправді все виявилося не так, і блокчейн як спалахнув, так і згас, залишивши інноваторів міркувати, де цю технологію можна реально застосувати. Криптовалюта і VR/AR, здавалося б, уже мали заполонити планету, але об’єктивна дійсність скоригувала очікування прихильників цих технологій.

технології VR і AR проходять стадію визрівання

Зокрема, KPMG у своїх обережних прогнозах стверджує, що технології VR і AR проходять стадію визрівання. Зацікавленість у них зростає, але щойно зараз до розробників приходить розуміння, де і як їх можна реально використовувати — включно із системами машинного зору та навчання. А на думку Трейса Коена, керівного директора інвестиційної компанії New York Venture Partners, технології VR і AR, попри те що їм пророкували швидкий успіх, потребуватимуть більше часу для того, щоби показати усі свої переваги. Серед головних проблем — нестача контенту і високі ціни на пристрої для користувачів.

Стосовно блокчейну KPMG вважає, що ця технологія так само лишається цікавою для інвесторів. Водночас Трейс Коен зазначив, що, поки рішення, яке потенційно може змінити весь інтернет, не має реального застосування у повсякденному житті користувачів, ця технологія залишиться «цікавою» — передусім для інвестора, який готовий робити ставки в умовах прийнятного ризику і потенційно великих прибутків. Однак з боку кінцевого користувача, через відсутність помітних успіхів у створенні готового продукту на базі блокчейну, поки немає розуміння, наскільки добре технологія може працювати. Виникає питання: а як же криптовалюта? Еліан Альварес, засновник венчурного фонду 54 Ventures (Аргентина), зауважив, що інвестори не прагнуть вкладати у криптовалюти — їхній курс 2017 р. злетів до небес, але волатильність завелика. І якщо венчурний інвестор вкладатиме кошти, то радше в базову технологію — власне блокчейн. Наприклад, у вигляді готової технології зберігання даних для галузі охорони здоров’я або відстеження контенту, права на використання якого захищено.

венчурні інвестори вкладають кошти в базову технологію криптовалют — власне блокчейн

Ще одна реалізація технології блокчейн — це ICO (Initial Coin Offering — «первинне публічне пропонування монет»). ICO працює подібно до IPO (Initial Public Offering — «первинне публічне розміщення акцій») і передбачає такі самі або ширші можливості для «акціонерів», проте без державного регулювання, властивого ринку акцій та інвестицій. Аналітики стверджують, що порівняно з 2016 р., коли реєстрували в середньому 1,5 ICO-угоди на тиждень, 2017 р. їх було вже 2,75 на тиждень. А KPMG повідомляє, що в 2017 р. за допомогою цього механізму загалом було отримано понад $2 млрд — на тлі низької активності IPO.

Старий одноріг борозни не зіпсує

Так, нинішні стартапи стали більш зрілими порівняно з тими, що були десять років тому. Якщо раніше молоді команди намагалися максимально швидко вийти на IPO і здобути заповітний мільярд, то зараз у компаній-однорогів — тобто стартапів, вартість яких перевищила $1 млрд, — середній вік збільшився до 8,8 року.

Молоді стартапи не хочуть вибухового зростання на ранніх етапах розвитку за рахунок продажу своїх акцій. Компанії розвиваються, набираються досвіду і збільшують капіталізацію без залучення інвесторів, залишаються у приватній власності максимально довго. У результаті й загальний обсяг, і кількість інвестицій у стартапи на стадіях seed і pre-seed (тобто фінансування і підтримка проектів на ранніх етапах) продовжують невпинно падати. При цьому середня вартість угод не змінюється — стартапери, якщо їхній проект має майбутнє, так само можуть розраховувати на пристойне фінансування, як і за часів буму стартапів.

Як запевняє KPMG, 2018 р. постійне зростання покаже весь ринок венчурного інвестування. Але основну увагу інвесторів привертатимуть розробки в галузі медтеху, біотеху, автотеху, фудтеху (передові технології для харчової промисловості) і агротеху.

В Україні є активності, присвячені культивуванню інноваційного руху в цих сферах. Згадаймо хоча б конкурс біомедичних стартапів MBioS Challenge, який «Дім інновацій» успішно провів 2018 р. Наші постійні читачі можуть побачити, що і в інших напрямах, зокрема IT і комунікаціях, українські інноватори не відстають від світових тенденцій і цей рух тільки пожвавлюється.



Leave a Reply