Від ангара НАУ до зірок. Український дрон готуватиме літаки до польотів

Від ангара НАУ до зірок. Український дрон готуватиме літаки до польотів

Команда фахівців зі Львова створює дрони, які інспектують літаки перед польотами. Розробкою вже зацікавилися міжнародні авіакомпанії.

Олександр Грачов зустрічає нас на подвір’ї одного з корпусів Національного авіаційного університету. Біла футболка, широка усмішка, одразу й не подумаєш, що перед тобою військовий. Але Олександр не просто військовий, він — один із «кіборгів», українських вояків, що у вересні 2014 р. пережили облогу Донецького аеропорту. Боєць 79-ї аеромобільної бригади (позивний «Мітібі»), пішов у АТО добровольцем. «На фронті я побачив, які технології потрібні нашій армії, і вже там почав працювати над дронами. Ми отримували пакунки з компонентами і збирали необхідну техніку», — розказує він.

Від ангара НАУ до Emirates. Український дрон готуватиме літаки до польотів

Олександр Грачов. Фото: Наріман Алієв

Олександр — киянин, але після повернення з АТО переїхав до Львова, де очолив відділ безпілотних літальних апаратів ELEKS. Ця компанія є одним із найбільших в Україні розробників програмного забезпечення на аутсорсинг (для іноземних підприємств). За даними порталу DOU, у п’яти офісах ELEKS у Києві, Львові, Івано-Франківську, Тернополі та польському Ряшеві працює більше тисячі спеціалістів.

Грачов та його команда сконцентрувалися на створенні дронів для потреб авіації. Їх вирішили випускати під брендом Luftronix. Це сестринська компанія ELEKS, зареєстрована в США. Звідти ж здійснюють продаж безпілотників. Компоненти для них виготовляють в Україні, а от складати доведеться у Польщі, де законодавство краще пристосовано для виробництва товарів подвійного призначення, таких як безпілотники.

Від ангара НАУ до Emirates. Український дрон готуватиме літаки до польотів

Фото: Наріман Алієв

Які завдання виконує дрон

Один із етапів технічного огляду літака перед польотом — це візуальний огляд. Повітряне судно відкочують до ангара, і кілька людей оглядають передню частину фюзеляжу, передню стійку шасі та її нішу, середню частину фюзеляжу знизу і далі за маршрутом. Під час огляду оцінюють технічний стан конструкції, агрегатів та систем: обшивки, тримерів і злітно-посадкової механізації, амортизаторів тощо. Хоча такі огляди відбуваються нечасто — зазвичай кілька разів на рік для кожного літака, — вони можуть тривати від 40 хв до кількох годин. «Літак має бути у повітрі. Коли він там — він працює. Тривалий простій може коштувати авіаперевізнику сотні тисяч доларів», — пояснює Олександр Грачов.

Від ангара НАУ до Emirates. Український дрон готуватиме літаки до польотів

Фото: Наріман Алієв

Розробка Luftronix скоротить час візуального огляду літака до 7 хв, а отже заощадить кошти перевізникам. Дрон оснащено датчиками, які запобігають зіткненню із частинами літака. Зображення фіксують три камери. Цікаво, що коптер орієнтується у просторі не за допомогою GPS чи ручного управління через радіоканал, а за контрастними точками на стелі та підлозі ангара. Це можуть бути темні об’єкти на світлому фоні чи світлі на темному — їх дрон обирає самостійно. Ця технологія Luftronix захищена міжнародними патентами.

Від ангара НАУ до Emirates. Український дрон готуватиме літаки до польотів

Фото: Наріман Алієв

Із коптером працюють два фахівці. Один аналізує отриману інформацію, оцінює пошкодження і стан літака, а інший обслуговує сам безпілотник — замінює акумулятори (адже одного вистачає лише на 10 хв), керує дроном у разі непередбачуваної ситуації.

На рахунку Luftronix уже є один серйозний контракт із постачання коптерів. Замовником стала американська корпорація, яка виробляє зброю, аерокосмічні системи, надає транспортні та інженерні послуги на аутсорсингу. Вона купила сім дронів. Американський розробник має виходи на 200 авіакомпаній, замовлення яких виконує. «Звичайно, ми спілкувалися окремо з різними авіакомпаніями, в тому числі з „МАУ“. Але мало хто може дозволити собі тримати парк. Зазвичай хочуть працювати з однією великою компанією, яку добре знають і яка надає комплекс послуг, такою як ця», — пояснює Олександр Грачов.

Від ангара НАУ до Emirates. Український дрон готуватиме літаки до польотів

Фото: Наріман Алієв

Перш ніж показувати комусь свою розробку, її тестують в ангарі Національного авіаційного університету. Це потрібно для того, щоби правильно відкалібрувати дрон, адже презентація потенційним замовникам відбувається у подібних ангарах.

Вже у найбільших аеропортах

У розробки з України є конкуренти, але вони застосовують інші технології, щоби дрон зміг так само рухатися за потрібною траєкторією. Наприклад, французький стартап Donecle використовує лазерну технологію позиціонування та інтегровані датчики. Цю розробку вже використовує консорціум Air France Industries/KLM Engineering & Maintenance. Дрони для інспектування своїх літаків почала застосовувати британська авіакомпанія EasyJet. Спершу — у своєму базовому аеропорту Хітроу в Лондоні, а далі цей досвід планували поширити на об’єкти перевізника у Женеві, аеропортах Мальпенса в Мілані та Шенефельд у Берліні. Над цим рішенням працювали компанія Blue Bear Systems Research, яка спеціалізується на безпілотниках, та розробник програмного забезпечення для 3D-моделювання Output 42. Воно сумісне з різними дронами. Положення літака всередині ангара визначається завдяки маркерам на носі, лівому та правому крилах. 

Від ангара НАУ до Emirates. Український дрон готуватиме літаки до польотів

Фото: Наріман Алієв

Порівняно з аналогами українська система простіша в експлуатації — так стверджує Олександр Грачов. І це вже велика перевага. «Ми знаємо про конкурентів, але про нашу розробку ринок відгукується краще», — додає він.

Подібні розробки можуть зацікавити великих перевізників, які оперують сотнями літаків, а отже матимуть найбільший економічний ефект від упровадження такої інновації. Наприклад, Delta Air Lines (США), Turkish Airlines, Qatar Airways, Emirates. Як запевняє Олександр Грачов, зустрічі з великими авіакомпаніями відбуваються постійно.



Leave a Reply