Ідеальний солдат: які студенти потрібні IT-компаніям

Ідеальний солдат: які студенти потрібні IT-компаніям

Українські студенти мріють працювати в IT. Але бізнесу набридло їх доучувати, і він висунув свої вимоги до молодих фахівців.

Уже три роки поспіль IT-галузь лишається найпривабливішою для українських студентів. Міжнародна аудиторська компанія EY щороку здійснює дослідження «Найкращий роботодавець», і за підсумками 2017 р. в топ-100 потрапило 18 IT-компаній. Зокрема, Google, Microsoft, SoftServe. В опитуванні брало участь 1 500 студентів із понад 30 вишів України.

Найважливішим фактором для більшості студентів (69%) виявилося кар’єрне зростання. На другому місці (60%) – розмір заробітної плати. Далі йдуть особистісне та професійне зростання (53%), імідж компанії (50%) та міжнародний досвід (49%). У 2017 р. до цього списку вперше додався фактор інноваційності. На думку дослідників, він стає дедалі вагомішим для представників покоління Y – тих, хто народився після 1981 р. І справді: третина опитаних сказала, що обов’язково хоче працювати в інноваційній компанії.

Заради роботи студенти готові міняти місце помешкання: 72% погодилися б виїхати в інше місто, а 82% – до іншої країни. В основному хочуть виїхати до США, Німеччини та Польщі.

Вчити і вчити

Студенти зізнаються, що для працевлаштування їм часто бракує досвіду, а також знань і навичок. А майже кожен п’ятий респондент скаржиться на упереджене ставлення з боку працедавців.

Справді, випускники виходять з університетів «сирими» і працедавцям доводиться їх доучувати, а то і зовсім переучувати. Зазвичай на це витрачають по кілька місяців.

Університети випускають менше айтішників, ніж потрібно країні

Крім того, в галузі не вистачає кадрів. За даними асоціації «Інформаційні технології України», 2017 р. IT-індустрія в нашій країні виросла на 20% і зараз нараховує близько 120 000 спеціалістів. Щоб утримати такі темпи зростання, цього року їй потрібно додати близько 25 000–30 000 фахівців, тоді як українські університети щороку випускають лише 12 000–16 000 студентів IT-спеціальностей.

Наприклад, компанія GlobalLogic нині співпрацює з більш ніж 700 технічними спеціалістами початкового рівня. І розраховує, що 2018 р. їй знадобиться на 25–30% більше фахівців.

Щоб заощадити свій час і максимально підготувати студентів до роботи, компанії – учасники асоціації (а це 58 розробників, які формують понад 50% виручки на ринку) склали перелік уніфікованих вимог до молодших спеціалістів (рівень junior). Він охоплює три найпопулярніші IT-спеціалізації – розробку, тестування і автоматизоване тестування програмного забезпечення.

Перелік озвучили на конференції «Синергія: ВНЗ та IT-бізнес» 18 квітня у присутності представників Міністерства освіти і науки, а також університетів.

Що має вміти айтішник-новачок

Щоби почати роботу в IT, потрібно володіти навичками програмування HTML/CSS на середньому рівні, JavaScript і .NET на початковому рівні. Якість коду і відстеження помилок не є пріоритетними, оскільки ці «параметри» набувають із досвідом.

Також здобувачеві потрібен набір соціальних навичок: базовий рівень стійкості до стресів, досвід і вміння працювати в команді та володіння інструментами тайм-менеджменту.

Без англійської шляху в IT немає. Але інженерам-початківцям буде достатньо знати мову на середньому рівні B1. Цього вистачить для роботи з технічною документацією і листування з іноземними клієнтами.

Всі ці навички не вимагають додаткової вищої професійної освіти, а більшість із них можна набути самостійно. Зате вони стануть базою для кар’єри майбутніх фахівців.

Більшість необхідних навичок можна набути самостійно

«Подальший успіх української IT-індустрії залежить від здатності нашої системи освіти адаптуватися до надзвичайно динамічного ринку», – розповідає віце-президент Асоціації «IT України» з освітніх питань Максим Почебут.

Він сподівається, що університети оновлять свої навчальні програми відповідно до вимог ринку, а студенти зрозуміють, у який бік їм розвиватися.

Міністерство освіти і науки підтримало цю ідею та готове їй сприяти. Про це заявив директор департаменту вищої освіти МОН Олег Шаров. Він нагадав, що з ухваленням закону «Про вищу освіту» 2014 р. виші отримали змогу самостійно формувати свої програми. Однак багато залежатиме також від мотивації викладацьких кадрів на місцях і готовності впроваджувати зміни. І тут теж може знадобитися підтримка з боку бізнесу.

[/vc_column][/vc_row]

Підписуйтесь на наш канал у Telegram