Заборонений листок: чому вивчати канабіноїди складно

Заборонений листок: чому вивчати канабіноїди складно

Чому канабіноїди вивчати потрібно і чому це неможливо в Україні, зате цілком законно в Об’єднаних Арабських Еміратах.

Щороку 26 березня по всьому світу відбуваються заходи, покликані привернути увагу до епілепсії. Цей день називають також Фіолетовим днем.

За даними ВООЗ, епілепсія – одне з найпоширеніших неврологічних захворювань. За різними оцінками, від нього страждають від 4 до 14 осіб на 1 000 населення.

Хворі на епілепсію можуть стикатися з дискримінацією або ж упередженим ставленням. Наприклад, за даними ВООЗ, в Індії та Китаї це захворювання часто стає причиною заборони чи анулювання шлюбів. А в США до 70-х років минулого століття людей, які страждають від епілепсії, на законних підставах могли не пустити в ресторани, театри або інші громадські місця.

Існують різні підходи до лікування цього захворювання, але, за даними ВООЗ, лише близько 70% випадків епілепсії піддається терапії.

Фахівці вважають, що один із перспективних підходів до лікування епілепсії може бути пов’язаний із застосуванням канабіноїдів. Саме про це йшлося на заході, що відбувся 26 березня в рамках Фіолетового дня в Інституті фізіології ім. О. О. Богомольця НАНУ. Його організатором виступила компанія Fundamental Production, яка продемонструвала свій соціальний ролик, присвячений канабідіолу (один з канабіноїдів). Участь у заході також брав Дмитро Ісаєв, кандидат біологічних наук, провідний науковий співробітник Інституту фізіології, який спеціалізується на вивченні механізмів розвитку епілепсії.

По завершенні заходу «Дім інновацій» розпитав Дмитра Сергійовича про те, що таке епілепсія, чим можуть бути корисні в медичному плані канабіноїди і чому вчені не можуть їх досліджувати в Україні, зате можуть це робити в інших країнах.

Запретный лист: почему изучать каннабиноиды сложно Заборонений листок: чому вивчати канабіноїди складно

– Ви згадали, що близько 1% населення України, як і в середньому по світу, страждає від епілепсії. Яке лікування з погляду медичної науки отримують ці люди, наскільки воно ефективно і які має недоліки?

– На жаль, наразі не існує ліків від епілепсії, є препарати, які знімають напади, і завдяки їм люди можуть жити без нападів. А сама епілепсія поки невиліковна, крім можливих хірургічних операцій, але вони не завжди доступні. Ліки від епілептичних нападів діляться на різні класи, але всі вони – седативні препарати, тобто знижують активність нервової системи. Всі вони мають якісь побічні ефекти, і часто це досить сильні побічні ефекти. Особливо вони небезпечні під час лікування дитячої епілепсії, оскільки дитина має запам’ятовувати багато інформації, а ліки цьому заважають, втім, як і сама епілепсія заважає. Тому діти з епілепсією часто можуть відставати в інтелектуальному розвитку.

– Це препарати, які людина в Україні може придбати за наявності рецепта?

– Так. Це виписує невролог чи психіатр.

– Якщо говорити найпростішими словами: що відбувається в мозку людини під час епілепсії?

– Якщо найпростіше, то уявіть, що у вашому комп’ютері запустилися всі програми одночасно – ви побачите, що комп’ютер «завис». Те саме відбувається і в мозку в разі генеральної епілепсії.

– А якщо трохи фізіологічніше?

– Мозок – це 100 млрд нейронів, і кожна наша дія зумовлена ​​тим, що працюють ті чи інші ланцюги нейронів. Якщо всі ланцюги збудилися одночасно, то ми не можемо виокремити інформацію з усього цього потоку і настає білий шум. Тому люди під час епілептичного нападу не відчувають ні болю, ні часу. Вони просто відсутні в цьому світі.

Люди під час епілептичного нападу не відчувають ні болю, ні часу. Вони просто відсутні в цьому світі

– Що таке канабіноїди, і як вони пов’язані з епілепсією?

– Канабіноїди – це клас речовин, уперше знайдених у коноплях. Спочатку було виявлено ТГК (THC, тетрагідроканабінол. – Ред.) – це психоактивний канабіноїд, який має здатність зв’язуватися з канабіноїдними рецепторами в нашому організмі. Ці рецептори бувають двох класів: одні – у нервовій системі, інші – в імунній. Зв’язавшись із цими рецепторами, канабіноїди впливають на їхню роботу.

Треба сказати, що канабіноїдна система відрізняється від інших систем за низкою параметрів і тому звикання до канабіноїдів з’являється досить складно. Воно виникає рідше, ніж, наприклад, звикання до кави. Через брак ресурсів для дослідження в усьому світі канабіноїди є чи не найменш вивченими засобами, які потенційно можна застосовувати в медицині.

– Їх десь застосовують у медичній практиці або ніде не застосовують – просто є якісь наукові результати, що вказують на те, що їх можна застосовувати?

– Застосовують у деяких штатах Америки, але синтетичні канабіноїди. Це такі ж канабіноїди, але добуті не з рослин, а в результаті хімічних реакцій.

– Періодично ми читаємо або чуємо, що в тій чи тій країні дозволили вживання канабісу в медичних цілях. Що зазвичай мають на увазі в таких випадках?

– Можу розповісти на прикладі США. Затверджується список захворювань, який може відрізнятися залежно від штату. Зазвичай туди входять епілепсія, рак, безсоння – кілька десятків пунктів. Якщо у людини є захворювання із цього списку, вона може звернутися до лікаря, і той випише їй потрібну на місяць дозу канабіноїду. Там є різні форми – рідина, спеціальний пластир, можна курити.

– Чим ця ситуація відрізняється від легалізованих синтетичних канабіноїдів, про які ви згадали перед цим?

– В останньому випадку застосування канабіноїдів – це ніби додаткова медична послуга. Лікар не прописує канабіс, а дозволяє його вживати пацієнту, якщо той хоче спробувати і закон дозволяє йому це зробити.

– Канабіноїд – це наркотик чи не наркотик?

– Саме слово «наркотик» – це не науково, таку класифікацію придумала держава. Я можу відповісти порівнянням: якщо кава не наркотик, то канабіноїди – точно не наркотик. Якщо чай – наркотик, то канабіноїди – теж наркотик.

Канабіноїди можуть зменшити споживання опіатів, тому що вони мають знеболювальну дію

– У яких ще напрямках, окрім лікування епілепсії, потенційно можна використовувати канабіноїди?

– Канабіноїди можуть зменшити споживання опіатів, тому що вони мають знеболювальну дію. Є таке страшне психічне захворювання – анорексія, коли люди вмирають через те, що вони відмовляються їсти. Так ось, єдині відомі зараз ліки від такого стану – ТГК. Крім того, канабіноїди можуть бути ефективні у разі посттравматичного синдрому, різних захворювань імунної системи, а також мають потенціал у лікуванні раку.

– Як в Україні регламентують дослідження, пов’язані з канабіноїдами? Чи здійснюють такі дослідження взагалі?

– Їх неможливо здійснювати в Україні. Тобто конституційно це можна, але відповідно до порядку. А такого порядку не існує.

– А хто має створити такий порядок?

– Порядок має створити Держлікслужба (Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками. – Ред.), але на запит Кабінету Міністрів. Сам порядок вже написано, НАН України, МОН, МОЗ та НАМН повністю його підтримують і просять Кабмін прискорити цей процес. Ми ходимо по кабінетах уже десять років, але питання досі так і не розв’язано.

Ми ходимо по кабінетах уже десять років, але питання досі так і не розв’язано

– Скільки дослідників в Україні працюють у цій галузі?

– У всьому світі є 17 000 наукових робіт з канабіноїдів…

– Це мало чи багато?

– Це дуже мало. З-поміж них українських авторів менше 20 осіб, включно з трьома моїми роботами, здійсненими за кордоном.

– А інші роботи в Україні хто зробив?

– Є Інститут луб’яних культур, вони займаються вирощуванням технічної коноплі. У них мета – прибрати канабіноїди з конопель, що добре для промисловості, але не має ніякої цінності для медицини.

– В інших країнах науковці без проблем досліджують канабіноїди?

– Так, хіба що за винятком пострадянських країн. Я робив ці дослідження в Арабських Еміратах, де за будь-який наркотик карають на смерть – і тим не менш у них дозволені такі дослідження.

– Чому канабіноїди в усьому світі досліджуються (хоч і недостатньо, як ви стверджуєте), але вкрай мало використовуються в медичній практиці?

– Історія канабісу та людини – велика, вона налічує тисячі років. Канабіс застосовували ще в Стародавньому Китаї. У 30-х роках минулого століття розпочалася боротьба з коноплями і завершилася тим, що 1961 р. ООН дійшла висновку, що канабіноїди – це небезпечні наркотики, які не мають і ніколи не матимуть медичного застосування. І тільки через 20 років було знайдено рецептори в організмі, з якими взаємодіють канабіноїди. Але ми досі живемо за цим «законом» 1961 р. ООН намагається переглянути свою позицію, але це все рухається дуже повільно. При цьому проти алкоголю і тютюну, хоча вони визнані шкідливими, такого упередження немає.

– Які країни найбільш прогресивні в питанні використання канабіноїдів у медицині?

– У Канаді й Німеччині страхові компанії оплачують витрати клієнтам на канабіноїди. Також прогресивна політика в Ізраїлі.

Підписуйтесь на наш канал у Telegram