Життя як сценарій: 10 фільмів про науковців

Життя як сценарій: 10 фільмів про науковців

Кінобіографії видатних фізиків, математиків, неврологів і зоологів, які варто подивитися

Історії життя багатьох світил науки настільки нагадують практично готові кіносценарії, що цілком природно рано чи пізно стають байопіками. «Дім інновацій» склав добірку найкращих з них.

«Горили в тумані»

1988

У ролях: Сіґурні Вівер, Джулі Гарріс

Життя як сценарій: 10 фільмів про науковців Жизнь как сценарий: 10 фильмов об ученых

Guber-Peters Company, Universal Pictures, Warner Bros.

Як її тільки не називали – і самітницею, і божевільною, і навіть королевою горил. Американська зоологиня Даян Фоссі донині залишається найвідомішою дослідницею життя цього виду мавп. Дівчина з дитинства обожнювала тварин, однак її мати більше дбала про облаштування особистого життя, ніж про мрії дочки. Даян не вдалося поступити на ветеринара, і, закінчивши психологічний, вона кілька років працювала з дітьми. Однак після нетривалого роману з молодим чоловіком, який виріс в Родезії та постійно розповідав дівчині про красу Африки, вона зібрала трохи грошей і рвонула до Танзанії. Там Даян і зустріла свою долю. Ні, не чоловіка мрії, а сім’ю гірських горил, у яких молода дослідниця закохалася без оглядки раз і назавжди. Всю решту життя Фоссі присвятила вивченню звичок цих дивовижних тварин. Згодом вона почала надавати перевагу читанню лекцій в університеті спілкування зі своїми волохатими друзями – Даян годинами могла бути в зграї, перебирати шерсть горил у пошуках вошей або збирати разом з ними фрукти. Не менше зусиль вона витрачала на боротьбу з браконьєрами, яким нерідко перепадало від розлюченої Фоссі в буквальному сенсі – вона так шаленіла, що могла відшмагати злочинців батогом. Фільм 1988 року, в якому королеву горил зіграла Сіґурні Вівер, до сих пір виглядає свіжо і змушує ридати особливо вразливих глядачів.

«Пробудження»

1990

У ролях: Робін Вільямс, Роберт де Ніро

Життя як сценарій: 10 фільмів про науковців Жизнь как сценарий: 10 фильмов об ученых

Columbia Pictures Corporation, Parkes/Lasker productions

Назву цього фільму точніше було би перекласти як «Пробудження» у множині – саме так називається книга американського невролога Олівера Сакса, за якою знято картину. У 1966 році Сакс прийшов на роботу в лікарню «Бет Абрагам» у Бронксі. Увагу молодого і допитливого невролога привернула група незвичайних пацієнтів – людей, які пережили епідемію летаргічного енцефаліту 1917–1928 роках. Одним із жахливих наслідків хвороби був акінетичний мутизм – коли людина не може говорити й ворушитися, хоча має фізичну можливість. Деякі з цих пацієнтів провели в нерухомому стані майже все своє життя. Аж до того моменту, коли доктор Сакс заходився випробувати на них нові ліки. Невролога у фільмі Пенні Маршалл зіграв Робін Вільямс, а головного його пацієнта – Роберт де Ніро. Обидва для підготовки до зйомок спілкувалися з Олівером Саксом і проводили цілі дні в цьому шпиталі. Невролог також став консультантом авторів картини. Фільм вийшов таким зворушливим, що втриматися від сліз удасться хіба що найбільш стійким глядачам. А найуважніші помітять у кількох епізодах Віна Дізеля – роль санітара стала для нього однією з перших на великому екрані.

«Нескінченність»

1996

У ролях: Метью Бродерік, Патріція Аркетт

Життя як сценарій: 10 фільмів про науковців Жизнь как сценарий: 10 фильмов об ученых

First Look International

Лауреат Нобелівської премії Річард Фейнман був не тільки надзвичайно обдарованим фізиком, а й дотепним оповідачем. Із понад десятка книжок його авторства дві відрізняються від інших – автобіографічні «Та ви жартуєте, містере Фейнман!» і «Що тобі до того, що думають інші?». Саме за ними й створив фільм «Нескінченність» Метью Бродерік, він же зіграв у ньому головну роль. Люди, які не надто знайомі з історією життя одного з батьків атомної бомби, напевно уявляють собі стереотипний образ ученого-ботаніка. Їх чекає неабиякий сюрприз. У житті Фейнмана знайшлося місце не лише теоретичній фізиці, а й: злому сейфів, грі на барабанах, малюванню картин, експериментам з наркотиками, зміненому стану свідомості й купі іншого. Фільм Бродеріка (який, ніде правди діти, значно поступається обом книжкам) охоплює час, коли Фейнман був лише талановитим і дуже перспективним молодим ученим, котрий працював на сумнівному проекті поруч із тисячами таких самих, як він.

«Гокінґ»

2004

У ролях: Бенедикт Камбербетч, Майкл Брендон

Життя як сценарій: 10 фільмів про науковців Жизнь как сценарий: 10 фильмов об ученых

BBC

Перший художній фільм про відомого астрофізика, який страждає на бічний аміотрофічний склероз. І одна з перших серйозних робіт Бенедикта Камбербетча в кіно (точніше, для ТБ – «Гокінґ» відзнято телеканалом BBC). У актора було зовсім обмаль часу на підготовку до зйомок. Однак він встиг не тільки ретельно вивчити матеріали Асоціації нейромоторних захворювань, відеозаписи пацієнтів на різних стадіях хвороби, попрацювати з одним із учнів астрофізика, трохи зорієнтуватися в цій науці, завчити кілька формул, а й зустрітися із самим Гокінґом. У підсумку після виходу цього фільму Камбербетч був номінований на премію BAFTA TV Awards як найкращий актор і здобув премію «Золота німфа» за найкращу акторську роботу в телевізійному фільмі. На відміну від «Всесвіту Стівена Гокінґа» з Едді Редмейном у головній ролі (картина, що вийшла 2014 року, розповідає більше про особисте життя вченого, ніж про його роботу), «Гокінґ» – історія не тільки про жах зіткнення з невиліковною хворобою, а й про становлення автора «Короткої історії часу» як видатного астрофізика.

«Темпл Ґрандін»

2010

У ролях: Клер Дейнс, Джулія Ормонд

Життя як сценарій: 10 фільмів про науковців Жизнь как сценарий: 10 фильмов об ученых

HBO Films, Ruby Films

Дуже душевний байопік про американську професорку тваринництва Темпл Ґрандін. Дивно, що кіношники добулися до цієї історії тільки 2010 року, – біографія цієї жінки буквально просилася на екран. У 1949 році, коли Темпл виповнилося два роки, їй поставили діагноз «аутизм» (хоча згідно з іншою версією, тоді діагноз звучав як «пошкодження головного мозку», а офіційно аутизм діагностували лише 2010 року). Дівчинка страждала на затримку розвитку мовлення, поводилася відчужено і потребувала особливого догляду. Її мати, котра душі не чула за своєю дитиною, докладала всіх зусиль, щоб забезпечити Темпл комфортне існування. Однак у середині минулого століття батькам маленьких аутистів непросто велося – у всіх проблемах звинувачували «черству» маму, яка «недостатньо любить» свою дочку. Однак ні сама Темпл, ні її мати не втрачали надії. Результатом їхніх спільних зусиль став докторський ступінь із тваринництва у 1975 році, наданий відлюдній молодій ученій. Внаслідок своєї особливості Ґрандін зовсім інакше сприймала (і сприймає) навколишній світ. Якщо простіше – вона завжди звертала увагу на дрібниці й деталі, непомітні для інших. Так, коли Темпл було 16 років і вона відпочивала на родинному ранчо в Аризоні, то помітила, наприклад, що вуха коня зазвичай повернені в той бік, куди тварина дивиться. «Мені дуже сподобалася ця сцена з кінськими вухами, – прокоментувала фільм Темпл. – У моїй роботі з тваринами мені допомогло те, що я візуальний мислитель. Автори фільму виконали фантастичну роботу, щоб наочно показати, як виглядає моє візуальне мислення. Мій розум схожий на пошукову систему – тільки з картинками». Завдяки багаторічній роботі вченої-аутистки західна індустрія скотарства змінилася і стала більш гуманною. Картина, де головну роль зворушливо зіграла Клер Дейнс, створена за мотивами книжок «Відчинити двері надії» Темпл Ґрандін і Марґарет Скаріано та «Мислити зображеннями» Темпл Ґрандін.

«Вимірюючи світ»

2012

У ролях: Флоріан Давід Фіц, Альбрехт Шух

Життя як сценарій: 10 фільмів про науковців Жизнь как сценарий: 10 фильмов об ученых

Boje Buck Produktion / Lotus-Film

Александр фон Гумбольдт – людина-оркестр, вчений, що відзначився в XIX столітті важливими відкриттями у найрізноманітніших науках. Німецький енциклопедист об’їздив майже весь світ і зробив неабиякий внесок у фізику, геологію, біологію, ботаніку, географію і навіть астрономію. Нащадок знатного і багатого роду, барон фон Гумбольдт міг би спокійно сидіти й плювати у стелю, проте обрав бурхливе і насичене життя дослідника природи. Водночас син муляра Карл Фрідріх Ґаусс мусив з дитинства буквально вигризати собі місце під сонцем. Однак талановитий математик ще зовсім юним здобув особисту стипендію герцога Брауншвейзького. І якщо Гумбольдт носився по всій земній кулі й робив одне відкриття за іншим, Ґаусс досліджував світ за допомогою своєї безмежної уяви та математичних абстракцій. Фільм німецького режисера Детлева Бука, відзнятий за однойменним бестселером Даніеля Кельмана, розповідає історію життя цих двох видатних інноваторів, а також про їхню зустріч 1828 року в Берліні під час Конгресу натуралістів.

«Гра в імітацію»

2014

В ролях: Бенедикт Камбербетч, Кіра Найтлі, Марк Стронґ

Життя як сценарій: 10 фільмів про науковців Жизнь как сценарий: 10 фильмов об ученых

Black Bear Pictures, Bristol Automotive

Ще один фільм, у якому Бенедикт Камбербетч зіграв роль видатного вченого. Цього разу – геніального фізика і криптографа Алана Тьюрінґа, людини, котра пізнала не лише тріумф і славу, але й подальшу справжню трагедію. Більш кінематографічну біографію, ніж у Тьюрінґа, годі знайти. До речі, права на екранізацію книги Ендрю Годжеса «Алан Тьюрінґ: Еніґма» (у російському перекладі – «Всесвіт Алана Тьюрінґа») студія Warner Bros. викупила спеціально під Леонардо Ді Капріо, однак той відмовився зніматися. «Гра в імітацію» розповідає історію створення Тьюрінґом його унікальної машини для розшифровки, за допомогою якої врешті й удалося розгадати легендарний німецький шифр «Еніґма». Правда, фізику довелося боротися не тільки із секретними кодами, а й із недовірою наукової спільноти, а також конфліктувати з власною командою –  гомосексуаліст Тьюрінґ на власній шкурі відчув, що таке справжня дискримінація. У фільмі є маса історичних неточностей, проте це не завадило йому зібрати вісім номінацій на «Оскар» і здобути нагороду за найкращий адаптований сценарій.

«Людина, яка пізнала нескінченність»

2015

У ролях: Дев Патель, Джеремі Айронс, Тобі Джонс, Стівен Фрай

Життя як сценарій: 10 фільмів про науковців Жизнь как сценарий: 10 фильмов об ученых

Pressman Film, Xeitgeist Entertainment Group, Cayenne Pepper Productions, Warner Bros., IFC Films

Історія життя геніального індійського математика Срініваси Рамануджана така дивовижна, що є практично готовим кіносценарієм. Чим і скористався режисер Метт Браун. Молодий клерк із релігійної сім’ї брахманів Рамануджан (зірка «Мільйонера з нетрів» Дев Патель) схиблений на цифрах та числах. Весь вільний час він присвячує читанню книжок з математики і списує формулами все, що потрапить під руку. Начальник юнака, розгледівши в своєму підлеглому неабиякий потенціал, радить йому написати листа професору Кембриджу Ґодфрі Гарді (Джеремі Айронс). Лист від бідного індійського хлопця приголомшує Гарді – хід думки молодого математика настільки нестандартний і сміливий, що науковець вирішує познайомитися з Рамануджаном і запрошує його до Кембриджу. В результаті роботи геніального індійського самоука і донині надихають математиків. Фільм дивишся на одному подиху, навіть якщо у математиці не тямиш геть нічого.

«Експериментатор»

2015

У ролях: Пітер Сарсґаард, Вайнона Райдер

Життя як сценарій: 10 фільмів про науковців Жизнь как сценарий: 10 фильмов об ученых

Magnolia Pictures

Експеримент Стенлі Мілґрема, якщо не брати до уваги Стенфордського тюремного експерименту Філіпа Зімбардо, – один із найстрашніших в історії соціальної психології. У 1963 році психолог Стенлі Мілґрем з Єльського університету зацікавився механізмами підкорення. Щоб краще зрозуміти, чому одні люди сліпо виконують вказівки інших і як далеко можуть у цьому зайти, психолог вдався до серії експериментів. Запросивши випадкових людей – різної статі, віку і соціального статусу, – Мілґрем посадив їх за пульт із купою кнопок. Натискання на кожну з них означало удар струмом різної напруги для людини, що сиділа за склом навпроти «піддослідного». Учасники експерименту не знали, що людина за склом – співробітник лабораторії, вони думали, що це такий самий доброволець, як і вони (зрозуміло, ніхто його струмом не бив насправді – цей-бо співробітник тільки вдавав, що йому боляче). Учасник за вказівкою чергового працівника, одягненого в білий халат, зачитував людині за склом групи слів, які та мусила запам’ятати. Після чого просив озвучити те, що лишилося в пам’яті. Якщо людина за склом помилялася, «піддослідний» мав ударити її струмом. Із кожною новою помилкою напруга струму зростала. Якщо ж учасник експерименту починав сумніватися, чи шкварити іншу людину струмом з напругою 400 В, психолог у білому халаті наполягав на тому, що це необхідно. Тільки п’ятеро з-поміж 40 випробовуваних зупинилися на ударі в 300 В, інші продовжували «бити струмом» «жертву», поки співробітник лабораторії не наказав їм зупинитися. Усі наступні варіації експерименту призводили до майже однакового результату – близько 65% піддослідних, за вказівками «авторитетних учених», ладні були завдавати болю іншим людям. У байопіку Майкла Алмерейди Стенлі Мілґрема зіграв Пітер Сарсґаард, а його дружину – Вайнона Райдер.

«Приховані фігури»

2016

У ролях: Тараджі П. Генсон, Октавія Спенсер, Жанель Моне, Кевін Костнер

Життя як сценарій: 10 фільмів про науковців Жизнь как сценарий: 10 фильмов об ученых

Fox 2000 Pictures, Chernin Entertainment, Levantine Films

Симпатична драма Теда Мелфі про трьох видатних темношкірих жінок-математиків, які допомогли NASA в 1960-х здійснити прорив у дослідженнях. На той час американському Національному управлінню з аеронавтики вже не йшлося про расові й гендерні забобони, оскільки потреба в талановитих і кваліфікованих співробітниках була кричуща. На роботу в управління запрошують математика Кетрін Джонсон (Тараджі П. Генсон) та її колег – Дороті Вон (Октавія Спенсер) і Мері Джексон (Жанель Моне). Жіночому тріо дісталася неймовірно важлива і відповідальна робота «живих комп’ютерів» – їм слід було зробити всі розрахунки для першої космічної місії США і саме від них залежало життя астронавта Джона Ґленна (Ґлен Пауелл). Незважаючи на те що дівчатам перепадало навіть у NASA, де їм доводилося, наприклад, харчуватися в окремому приміщенні та працювати у віддаленому підрозділі West Computing, їхні успіхи в роботі стали вирішальними в космічних перегонах США і СРСР. У картині Мелфі, сценарій якої ґрунтується на книзі Марґо Лі Шеттерлі, барви дещо згущено, однак вона безумовно заслуговує на увагу.



Leave a Reply