Знання є, а креатив? Як школярі створювали «розумні» пристрої

Знання є, а креатив? Як школярі створювали «розумні» пристрої

На конкурсі STEAM-House українські школярі показали чудові технічні навички, а от над креативністю треба ще працювати.

У загальноосвітній школі № 1 міста Горішні Плавні діти постійно викручували кран для пиття. Через це багато води марнувалося. Щоб не витрачати даремно воду і запобігти вандалізму, можна було би поставити сенсорний кран. Але він виявився для школи надто дорогим, бо коштує від 5 000 до 15 000 грн. Учень 10-го класу Михайло Сірий знайшов альтернативу. Він створив дешевий «розумний» кран, який сам умикається, коли до нього підходить людина, і котрий не можна викрутити.

Над краном, на стелі, закріплено ультразвуковий датчик. Він не реагує на шум навколо (адже в коридорах школи доволі гамірно), а спрацьовує, коли людина потрапляє в поле його «зору». Протягом трьох секунд відкривається електромагнітний клапан, і подається вода. Для своєї системи школяр використав клапан від пральної машини та контролер Arduino UNO. Собівартість крана склала 350 грн, а його виготовлення тривало шість тижнів.

Один такий пристрій уже три місяці працює у рідній школі винахідника. Незабаром буде готовий другий кран, його також установлять у цій школі. Михайло Сірий планує вдосконалювати розробку: додати кнопку увімкнення, зробити вентиляційні отвори в корпусі та подбати про систему охолодження.

Знання є, а креатив? Як школярі створювали «розумні» пристрої

Цей проект став переможцем національних змагань з моделювання «розумних» пристроїв STEAM-House у старшій віковій категорії.

Друге місце дістав проект системи стеження за сонцем, автор якої Костянтин Найдьон – також із міста Горішні Плавні. Він придумав конструкцію із сонячними панелями, яка прикріплюється на дах будинку і повертається слідом за сонцем. Це дає змогу вловити максимум сонячної енергії у різний час доби. На конкурсі юнак показав модель будинку з такою конструкцією.

Знання є, а креатив? Як школярі створювали «розумні» пристрої

У молодшій групі переміг Ігор Шибко з Дніпра із проектом «Система для компенсації втраченого зору». Він створив пристрій з набором датчиків, які фіксують перешкоди на шляху людини й сповіщають її про них через навушники. Датчики прикріплюють на одяг чи безпосередньо на тіло на рівні колін, талії і плечей. Школяр сподівається, що його система допоможе незрячим людям адаптуватися до повсякденного життя.

Знання є, а креатив? Як школярі створювали «розумні» пристрої

Друге місце в молодшій групі виборов Ілля Рябко з Дніпра. Він презентував проект «Розумне місто», який складається з трьох частин: «розумного» пішохідного переходу, «розумної» урни та системи запобігання зсувам. По суті – це три проекти в одному.

Знання є, а креатив? Як школярі створювали «розумні» пристрої

Протизсувна система передбачає збирання та відведення поверхневих вод, викачування зайвої води й повітря із ґрунту. Для цього у водонасиченому шарі ґрунту слід пробурити вертикальну свердловину, вставити туди трубу і під’єднати пристрій, який висмоктує повітря зі свердловини для утворення зони зниженого тиску. Він також даватиме сигнал для відкачування зайвої води й автоматично вмикатиме насоси, підключені до іншої труби. На питання журі, чи звертався хлопець із своєю розробкою до місцевої адміністрації, той відповів ствердно. «Нам уже готові дати гроші, але ми не знаємо, скільки брати», – сказав він.

Третє місце в молодшій групі дістала Тетяна Шаповал з Южноукраїнська Миколаївської області. Вона запропонувала видобувати воду з повітря і використовувати її для поливу дерев. Для цього треба взяти алюмінієво-мідну трубу і занурити її в землю на глибину 3–10 м. Усередині труби будуть інша трубка і датчик світла. Різниця температур, яка при цьому виникне, дасть змогу збирати конденсат. Коли на вулиці вечорітиме, внутрішня трубка трохи підніматиметься, щоб збіглися отвори і вода надходила до коріння дерев. За розрахунками школярки, кожне дерево щодня отримає мінімум 1,5 л води додатково. А забезпечення водою парку із 300 дерев коштуватиме лише $780. Одну таку трубу вже використовують за призначенням – у саду подруги винахідниці.

Знання є, а креатив? Як школярі створювали «розумні» пристрої

Школяр із Харкова Карім Ахмуз розробив «розумну» валізу із дистанційним керуванням, яка їде за своїм власником. Її вартість не перевищує 8 000 грн, а корисне навантаження становить 6,5–7 кг. Валіза зможе розвивати швидкість до 20 км/год.

Знання є, а креатив? Як школярі створювали «розумні» пристрої

Юрій Роман із Закарпаття придумав, як забезпечити комфортні умови для школярів. Він презентував проект «розумного» класу – систему датчиків, що контролюють навколишнє середовище (вологість і температуру), відповідають за відкриття жалюзі та полив квітів.

Знання є, а креатив? Як школярі створювали «розумні» пристрої

Артем Якуненко з Київської області створив «розумний» дверний замок із дистанційним керуванням, який коштує близько $25.

Знання є, а креатив? Як школярі створювали «розумні» пристрої

А от сумчанин Кирило Дикий показав прототип біонічного протеза руки.

Знання є, а креатив? Як школярі створювали «розумні» пристрої

Знання є, а креатив? Як школярі створювали «розумні» пристрої

Кузьма Шпак із Києва використав контролер Arduino, щоб зробити «розумний» холодильник. Тричі холодильник можна відкрити зі смартфона, а на четвертий раз доведеться зачекати 30 хвилин – це такий запобіжний захід проти переїдання. За словами школяра, макет холодильника він хотів роздрукувати на 3D-принтері, але той виявився зайнятим. Тому замість корпусу він використав коробку від взуття.

Знання є, а креатив? Як школярі створювали «розумні» пристрої

Загалом на конкурс надійшло 100 проектів з усієї України. Організувала змагання компанія «IT-Інтегратор», а «Дім інновацій» долучився до журі конкурсу. Проекти оцінювали за кількома параметрами, серед яких актуальність, інноваційність, практичне значення, технічний рівень виконання, простота впровадження і якість презентації.

Усі подані проекти розв’язують актуальні завдання й виконані на дуже високому технічному рівні. Але інноваційність лишається їхнім слабким місцем. Знайти ознаки корисного винаходу чи раціоналізаторського рішення у презентованих розробках було важко.

Лише кілька учасників здійснили моніторинг ринку – подивилися, що є у конкурентів, і назвали свої переваги. У випадку з краном, протезом руки, валізою і конструкцією для сонячних батарей цією перевагою була ціна. Адже аналогічні розробки у світі існують, просто коштують більше.

Добра технічна база, кмітливість та винахідливість можуть стати вихідною точкою для українських школярів. Але щоб вийти на світовий рівень, їм доведеться «підтягнути» економічну та бізнесову складові. Час на це у них є. І, як показав конкурс STEAM-House, бажання вчитися також є, що дуже важливо.



Leave a Reply