Поведінка Кеш’ю може вказувати на Дев’яту планету

Поведінка Кеш’ю може вказувати на Дев’яту планету
Фото: Tomruen

Новий об’єкт на окраїні Сонячної системи з незвичайною нахиленою орбітою може свідчити про наявність Дев’ятої планети. 

Сьогодні в нашій Сонячній системі відомо вісім планет. Найближча до Сонця – Меркурій, найдальша – Нептун. До 2006 р. планетою вважали Плутон, але потім астрономічна спільнота вирішила, що це неправильно, і Плутон перекласифікували у карликову планету. Тим часом серед астрономів досі лунають голоси за те, щоби повернути йому статус «справжньої» планети.

Але навіть якщо цього не буде, може виявитися, що навколо Сонця обертаються дев’ять планет. Дев’яту, або, як її ще називають, Планету Х, ніхто не бачив, але є певні ознаки, що опосередковано свідчать про її існування.

На початку 2016 р. Майкл Браун та Костянтин Батигін із Каліфорнійського технологічного інституту в Пасадені (США) опублікували розрахунки, які показують, що на орбіти шести об’єктів у поясі Койпера може впливати досить масивне, але невідоме небесне тіло.

За розрахунками, маса Планети Х удесятеро перевищує земну й вона обертається навколо Сонця дуже віддаленою та витягнутою орбітою. У найближчій її точці вона наближається до Сонця на відстань майже 280 астрономічних одиниць (а. о. – відстань від Землі до Сонця – приблизно 150 млн км), а у найдальшій – віддаляється десь на 1200 а. о. Щоб зробити повний оберт навколо нашої зорі, Дев’ятій планеті теоретично потрібно від 10 000 до 20 000 років.

Це повідомлення спричинило резонанс як у професійному середовищі, так і серед широкого загалу. Щоб довести, що Планета Х справді існує, а не є математичною абстракцією, треба побачити її безпосередньо. Досі зусилля в цьому напрямку не увінчалися успіхом.

Однак астрономи отримують нові опосередковані докази існування Дев’ятої планети. Останнім із них стало відкриття об’єкта під назвою 2015 BP519 (препринт відповідної статті доступний на сайті arXiv.org). Неофіційно цей об’єкт називають Cajú. Це слово португальською означає назву плоду дерева кеш’ю і походить з мови корінного населення сучасної Бразилії.

Розміри 2015 BP519 оцінюють у межах 400–700 км. Він рухається дуже витягнутою орбітою з мінімальною відстанню до Сонця 35 а. о. і максимальною – 825 а. о., а повний оберт триває майже 8912 років. Але найцікавіше те, що його орбіта розташована під кутом 54° до площини, в якій обертаються всі планети Сонячної системи. Автори статті вважають, що така незвичайна орбіта добре вписується в гіпотезу існування Планети Х, хоча, звісно, не доводить її.

Варто нагадати, що історія астрономії знає випадки, коли планети чи карликові планети відкривали «на папері», а потім їхнє існування підтверджували шляхом спостережень. Саме таким чином у середині XIX ст. було відкрито Нептун, а 1930 р. – Плутон.

До публікацій Брауна і Батигіна вже існували гіпотези про наявність у нашій Сонячній системі масивного об’єкта поза орбітою Нептуна. Відповідно до однієї з них, це могла бути карликова зірка – Немезида і в такому разі наше Сонце належало би вважати подвійною зіркою. За допомогою цієї гіпотези намагалися пояснити великі катастрофи у геологічному минулому Землі, які начебто відбувалися кожні 26 млн років. Так, Немезида буцім періодично збурювала кометні ядра у хмарі Оорта (яка також є гіпотетичною), а ті розліталися врізнобіч і потрапляли, зокрема, на Землю. Проте ця гіпотеза не знайшла підтвердження.