Уперше синтезовано спіральний нанографен

0
15
Впервые синтезирован спиральный нанографен For the first ever helical nanographene is synthesized Уперше синтезовано спіральний нанографен
Photo: AlexanderAlUS

Японські дослідники вперше синтезували наночастки графену спіральної форми, які можна буде застосувати в наномашинах.

Група японських дослідників із університетів Кіото і Осаки повідомила, що їм уперше вдалося синтезувати нанографен у спіральній формі. Результати їхньої роботи опубліковано в Journal of the American Chemical Society.

Графен – це речовина, що складається із атомів вуглецю, так само як і графіт. Але, на відміну від графіту, у графені атоми розташовані лише одним шаром. Властивості цієї речовини було розраховано теоретично, але тривалий час її не вдавалося отримати й дослідити у лабораторії.

Значний внесок у теорію графену зробили українські дослідники, зокрема, співробітники Інституту теоретичної фізики ім. М. М. Боголюбова НАН України. Прорив у експериментальному дослідженні графену пов’язаний із роботами британських дослідників російського походження – Андре Гейма і Костянтина Новосьолова. У 2010 р. вони отримали за це Нобелівську премію в галузі фізики.

Завдяки високій механічній міцності та іншим унікальним властивостям графен потенційно можна використовувати або вже використовують у різних технологіях. Наприклад, на його основі виготовили сенсори, енергоощадні лампи та розробляють акумулятори.

Існування наночасток графену спіральної форми було передбачено теоретично, але добути його досі не вдавалося. Японські дослідники змогли отримати спіральний нанографен, закручений як за годинниковою стрілкою, так і проти неї. Форму наночасток вони підтвердили за допомогою рентгенівської кристалографії.

Ця нова форма графену може бути використана для створення наномашин, приміром, як наномасштабні індукційні котушки або надмініатюрні пружини.

Надалі автори роботи мають наміри продовжити свої дослідження, щоб створити довші графенові спіралі з більшою площею поверхні. Очевидно, вони матимуть нові фізичні властивості.

Варто нагадати, що 2016 р. троє дослідників – Жан-П’єр Соваж, Фрейзер Стоддарт і Бернард Ферінга здобули Нобелівську премію в галузі хімії за «проектування та синтез молекулярних машин».

Підписуйтесь на наш канал у Telegram