Хоча перший конкурс на зв’язок четвертого покоління 4G (LTE) вже відбувся, повноцінне покриття всієї України з’явиться тільки через чотири роки. «Дім інновацій» з’ясував, із чим пов’язана така затримка і хто зможе отримати послуги швидкісного інтернету першим.
Повсюдний доступ до швидкісного інтернету – обов’язкова умова для розвитку цифрової економіки. І мобільний інтернет – один зі способів забезпечити цей доступ.
У середу, 31 січня, в Україні відбувся перший аукціон з розподілу ліцензій на зв’язок 4G (LTE). Це покоління зв’язку, яке, за різними оцінками, допоможе «прискорити» мобільний інтернет у країні в 5–7 разів.
Що й за скільки
Всі три найбільші оператори мобільного зв’язку – lifecell, «Київстар» і Vodafone – отримали смуги радіочастот у діапазоні 2,5–2,6 ГГц, разом виклавши за них 2,456 млрд грн.
Як повідомив голова нацкомісії з питань держрегулювання зв’язку та інформатизації Олександр Животовський, це на 169 млн більше стартової суми, яку планувала зібрати держава.
Найдорожчий лот, що включає частоти 2540–2545, 2565–2670/2660–2665 і 2865–2690 МГц, купив lifecell. Причому оператор запропонував несподівано високу ціну – 601,6 млн грн за стартових 572 млн грн. Vodafone, який також претендував на цей лот, підвищувати ставку не схотів. Другий лот, що включає смуги 2535–2540/2655–2660 МГц, теж отримав lifecell, заплативши за нього 307,65 млн грн. Тобто загалом lifecell витратив 909,25 млн грн за дві смуги із загальною шириною 15 МГц.
Головний виконавчий директор lifecell Ісмет Язиджи задоволений такою ціною і в розмові з журналісткою «Дому інновацій» наголосив, що пропозиція lifecell – це добрий внесок у бюджет країни. Начальник департаменту стратегії та розвитку нових напрямків бізнесу lifecell Андрій Лебедєв у ефірі «Громадського радіо» повідомив, що найближчим часом компанія також має намір вкласти $150 млн у розбудову мережі.
«Київстар» узяв три лоти із загальною шириною 15 МГц у діапазоні 2530–2535/2650–2655, 2525–2530/2645–2650 і 2520–2525/2640–2645 МГц, сумарно виклавши за них 916,3 млн грн.
Vodafone дісталося лише два лоти в діапазоні 2510–2515/2630–2635 і 2515–2520/2635–2640 МГц. Стартова ціна для цих лотів становила 286 млн грн, і Vodafone не мав наміру її підвищувати. Але президент «Київстару» Петро Чернишов почав піднімати ставки, адже знав, що Vodafone доведеться піти на підвищення, інакше оператор залишиться майже без частот. У підсумку за один з лотів Vodafone заплатив 345 млн грн, а другий купив за стартовою ціною. Тобто загалом оператор витратив 631 млн грн за смугу із загальною шириною 10 МГц.
Вершки й корінці
Для мобільних операторів частоти – основний ресурс. У кого їх більше, той може забезпечити краще покриття і найякісніші сервіси. Тому всі оператори проявили інтерес до конкурсу. Втім, частоти, які розігрували цього разу, не дають змоги розгорнути килимове покриття по всій Україні. Адже що вище діапазон, то менше покриття дає базова станція і більше цих базових станцій треба й вищі витрати.
«Діапазон 2600 МГц нам потрібен. Але він допоміжний. І я не бачу гострої необхідності витрачати грубі гроші на нього», – пояснює директор з корпоративного управління і контролю «Vodafone-Україна» Олег Проживальський.
Основна боротьба розгорнеться за інші діапазони.
А саме – за 1800 МГц, в якому зараз працює 2G-зв’язок. Його виставлять на конкурс цієї весни. Як розповів «Дому інновацій» заступник голови адміністрації президента Дмитро Шимків, там держава розраховує зібрати 4 млрд грн.
Ще є так званий «цифровий дивіденд» – низькі частоти (700–800 МГц), які зараз зайняті аналоговим телебаченням. Оператори розраховують, що регулятор звільнить їх через 2-3 роки. «Цей діапазон найбільш перспективний, і, як показує практика, у Європі за нього платили найбільше», – розповідає Олег Проживальський.
Згідно з умовами 4G-ліцензії, за перший рік оператори мають покрити обласні центри, а населені пункти від 10 000 мешканців – за чотири роки.
На частотах, які оператори розділили на цьогорічному конкурсі, вони зможуть точково запроваджувати 4G-послуги у великих містах вже у квітні. За їхніми оцінками, до 15 березня мають завершитися формальні процедури, пов’язані з нинішнім конкурсом, зокрема, відбутися оплата. Далі буде тестовий період. «Тобто спочатку ми всім відкриємо тестовий доступ. І, напевно, спершу за 4G не братимем грошей. Поки мережа буде налаштовуватися, можливо, вона не так гладко працюватиме, як усім хотілося б», – розповідає Петро Чернишов.
За його словами, першими 4G побачать мешканці Києва, Львова, Одеси, Харкова, Дніпра. «Але будуть і інші міста, не такі великі, де ми зробимо людям приємне. Це міста, де багато смартфонів», – додає президент «Київстар». Зараз близько 17% абонентів компанії мають смартфони з підтримкою 4G.
Наскільки тарифи на 4G будуть відрізнятися від 3G-розцінок, оператори поки сказати не можуть. Але обіцяють не робити «різких рухів».
«Зрозуміло, що нам треба буде відбити інвестиції та якось зібрати ці гроші зі своїх абонентів. Але це триватиме не місяць і не рік, а кілька років. Тому різкого підвищення тарифів точно не буде», – обіцяє Петро Чернишов.
