Сьогодні можна сміливо стверджувати, що нейротехнології проникли буквально до всіх сфер життя людини. Машинне навчання, інженерія, нейроінтерфейси, віртуальна реальність, ай-трекінг, спорт, маркетинг, аналіз поведінки, нейрореабілітація.
Нейротехнології – це будь-яка сукупність технологій, створених на основі принципів, які стали відомі завдяки вивченню роботи мозку. Ринок таких технологій розвивається із шаленою швидкістю. Якщо вірити прогнозам, до 2025 р. близько 40% усіх взаємодій з віртуальними помічниками будуть спиратися на дані, оброблені нейронними мережами, а обсяг ринку розпізнавання образів досягне $29,98 млрд. Зростання доходів на ринку віртуальної реальності до 2025 р. сягне $38,8 млрд (2016 р. він оцінювався в $643,7 млн).
Нейротехнології – це будь-яка сукупність технологій, створених на основі принципів, які стали відомі завдяки вивченню роботи мозку
Прогнози прогнозами – все-таки їх пишуть для того, щоб зацікавити інвесторів, – але наука про те, як працює мозок, справді сьогодні щільно взаємодіє з бізнесом і сучасними технологіями. Уже зараз є неймовірна кількість розробок, які з різним ступенем успішності застосовують на практиці.
Взяти хоча б стимуляцію мозку – до голови людини, по суті, прикладають магнітно-індукційну котушку чи постійний струм, які стимулюють певні ділянки мозку. Таким чином можна, скажімо, лікувати психічні розлади на штиб депресії або залежності. Також стимуляцію мозку використовують у спорті.
Як приклад можна навести пристрій Halo Sport. На вигляд це звичайні навушники, але на поверхні їхньої дужки, що контактує з головою, прикріплено електроди. Поки людина слухає музику, вони стимулюють її моторну кору. Цією розробкою вже скористалися американські спортсмени на останніх Олімпійських іграх – зокрема Майкл Фелпс. Кажуть, навіть допомогло.
Семимильними кроками розвиваються і технології створення нейроінтерфейсів. Наприклад, за допомогою нейрогаджетів можна знімати інформацію про емоційний стан людини – наскільки вона збуджена чи пригнічена. Ще 1991 р. вчені з Університету Карнегі з’ясували, що ймовірність застудитися внаслідок безпосереднього контакту з вірусом залежить від рівня стресу. А за допомогою нейроінтерфейсів можна відстежувати свій стан і контролювати його – це дає змогу вчасно вживати заходів і піклуватися про своє здоров’я. Сьогодні споживчі нейроінтерфейси використовують також для контролю і поліпшення сну.
Застосовують нейротехнології і в маркетингу. Наприклад, для визначення ставлення споживачів до візуальної інформації – відео, фото, картинок. Це дає можливість фахівцям реєструвати ті реакції мозку, виникнення яких людина не може свідомо контролювати. Саме ці «відповіді» дають змогу судити про справжнє, а не надумане ставлення споживача до продукту. Весь нейромаркетинг ґрунтується на тому, що реакції мозку, які мають значення, виникають швидше, ніж ми усвідомлюємо їх. Наша поведінка визначається швидкістю обробки інформації – підсвідомі процеси обробляють її оперативніше, ніж свідомі.
Весь нейромаркетинг ґрунтується на тому, що реакції мозку, які мають значення, виникають швидше, ніж ми усвідомлюємо їх
Активно використовують на практиці й технологію ай-трекінгу. Один із прикладів – проект EyeDetect американської компанії Converus. Під час спеціального тесту рух очей і зміни діаметра зіниць випробуваного записують на камеру. Потім алгоритм ШІ на основі цієї інформації визначає, чи бреше людина. Як стверджують автори технології, їхня розробка розпізнає брехню з імовірністю 86%. EyeDetect уже зараз, якщо вірити CNN, популярніше, ніж менш точний поліграф.
Крім уже впроваджених нейротехнологій, є і дуже перспективні розробки. Американський невролог Теодор Бергер близько десяти років веде активну роботу зі створення протеза гіпокампа – відділу мозку, який зокрема відповідає за довгострокову пам’ять. Йому вдалося створити робочу модель для щурів, і цей результат надихає вченого розвивати свою ідею далі. Його успіх означав би ривок у нейрореабілітації та лікуванні важких ушкоджень мозку.
Ми рідко про це замислюємося, але ми живемо в час наукової революції в нейробіології, на тлі якої неймовірно активно розвиваються технології збирання та обробки даних, штучного інтелекту і багато інших. Адже ще недавно вчені аналізували за допомогою лінійки та калькулятора результати досліджень, отримані з дорогущих приладів. Зараз же будь-яка людина може купити за кілька сотень доларів плату, щоб на ній спаяти електроенцефалограф, і на домашньому комп’ютері аналізувати активність мозку.
Тому винайти майбутнє може кожен, справа за малим – треба розібратися в тій масі інформації, яку ми накопичили за роки досліджень мозку, стати інженером і фахівцем у датасаєнс.
Але насправді є простіший рецепт – винаходити майбутнє треба разом. Інновації в сучасному світі можливі тільки завдяки об’єднанню безлічі фахівців і постійному обміну знаннями.
