Освіта у Фінляндії: школи без стін, навчання без оцінок

У світі майбутнього людям найбільше знадобляться такі навички, як творче і критичне мислення, здатність учитися. Фінляндія зі своєю системою PBL уже сьогодні навчає людей майбутнього, зламавши стіни в школах і прибравши звичні «предмети» з розкладу уроків.

Не так давно «Дім інновацій» вже розповідав про те, наскільки важливо творче мислення. Думками з цього приводу ділився американський бізнес-консультант і дослідник Гаррі Джейкобс. На його думку, теперішня система освіти, що змушує дітей заучувати факти, а не розвивати творче начало, безнадійно застаріла і її необхідно докорінно змінювати.

Теперішня система освіти, що змушує дітей заучувати факти, а не розвивати творче начало, безнадійно застаріла, і її необхідно докорінно змінювати

Фінляндія зі своєю системою освіти вже давно переймається підготовкою людей майбутнього, реформувавши підходи до навчання у школах і вишах, а результатом стали всесвітнє визнання і найвищі позиції в різних рейтингах. Але найрадикальніші зміни відбулися у фінських школах цього року, коли після канікул діти виявили, що поверхи з класами перетворилися на відкриті простори, а замість звичних парт у такому просторі невеликими групами розставлено зручні дивани, м’які крісла, різної форми столи й стільці, де учні можуть збиратися на «уроки».

Школи без стін

У вільній атмосфері навчаються групи або класи, зібрані з дітей різного віку. Причому на «уроках» не викладають окремі предмети – математику, фізику чи географію, а вивчають «феномени», «явища», розбирають якісь практичні приклади з реального життя. Таким чином, у Фінляндії зламано бар’єри не тільки між приміщеннями, але й між класами та предметами.

Вивчення феноменів – phenomenon-based teaching and learning

Перехід на «багатодисциплінарне навчання» був анонсований не так давно. У шкільному розкладі таким «урокам із життя» приділяють особливий час – їм відведено досить тривалий період у навчальному році. Метод, який має міжнародну назву PBL (phenomenon-based teaching and learning – англ. «феномено-орієнтоване навчання і викладання», або простіше: «викладання і вивчення явищ»), багато в чому став результатом еволюції методів науково-практичних інтенсивів і методики навчання Task Based Learning and Teaching («навчання і викладання, орієнтоване на вирішення конкретного завдання»). А вони, в свою чергу, у багатьох освітніх установах прийшли на зміну найбільш звичній нам всім системі PPP (Presentation – Рractice – Рroduction), коли спочатку йде «начитування» лекцій, потім учні виконують вправи на базі отриманого матеріалу, а далі переходять до застосування вивченого на практичніших прикладах.

Але навіть від цього революційного підходу інноватори фінської освітньої галузі зробили крок убік, який ще сильніше віддалив їхню шкільну програму від традиційних методів, узвичаєних у більшості шкіл України. Учні в школах без стін і шкільних предметів самі вирішують (чи беруть активну участь в ухваленні), який «феномен» вони розбиратимуть на наступній сесії. У такому випадку школярі знаходять тему, до якої у них найбільше лежить душа, – і жоден предмет не буде нудним, якщо його тему придумали самі діти.

У школярів розвивається критичне мислення, котре в сучасної молоді витісняється «кліповим» мисленням

Обравши популярну «велику» тематику, наприклад, міграцію чи наболілу в найрозвиненіших країнах тему зміни клімату, діти заглиблюються в економічні (математичні та фінансові), гуманітарні (соціальні та демографічні), фізичні, екологічні, хімічні та інші аспекти цього питання, причому не просто пізнають світ, а навчаються спостерігати будь-яке явище, будь-який феномен з безлічі боків. Так у школярів формується розуміння складності взаємозв’язків світу, розвивається критичне і комплексне мислення, котре в сучасної молоді витісняється «кліповим» мисленням, розвиненим і нав’язаним сучасним світом і способом життя в індустріальних та постіндустріальних країнах. Саме критичне мислення і здатність бачити проблему в усьому розмаїтті її форм і аспектів, як ми казали раніше, – одна з найважливіших навичок сьогодні. І значимість цієї навички з часом тільки зростатиме.

Критичне мислення – одна з найважливіших навичок сьогодні

Світ не поділяється на «алгебру» й «фізику»

Здавалося б, такий загальний підхід до вивчення світу має знизити рівень знань учнів з окремих дисциплін. Так, наприклад, якщо школяр не вивчає чисту математику, а тільки застосовує на практиці її закони й правила, він мав би втратити глибину розуміння, відчуття абстрактності найабстрактнішої з наук. Але, на подив супротивників методу PBL, фінська молодь залишається однією з найосвіченіших у світі й випереджає своїх однолітків з інших розвинених країн не лише в математиці, але також і в інших дисциплінах – включно із природничими науками (за рейтингом PISA).

Усі процеси в реальному житті не поділяються на окремі науки та шкільні дисципліни

Як пояснюють прихильники методу PBL, всі процеси, всі події та дії в реальному житті не поділяються на науки й дисципліни – будь-яка життєва ситуація комплексна і зачіпає масу наук за раз. Так само і розум людини легше сприймає інформацію і знаходить вихід із проблем, підійшовши до питання комплексно, – ми думаємо не категоріями арифметики чи граматики, а сприймаємо світ цілісно. Банальне смаження яєчні – це і хімія, і біологія, і фізика. І це стосується будь-якої, навіть найпростішої дії в реальному світі. Тому система навчання PBL – природніший спосіб зануритися в явища життя і розібратися в їхніх складових, отримати глибші знання в кожній зі сфер вивчення і вміло застосовувати їх на практиці.

Критичне мислення

Важливо, що діти, які вийшли в життя з таким багажем знань і умінь, зможуть вижити в «добу постправди». Термін «постправда» (post-truth) було визнано найпопулярнішим словом 2016 р. в англійській мові. Цей феномен використовують як інноваційну соціальну і політичну технологію, коли основою дискурсу стає не факт, а емоційна складова. Постправда стала базисом кількох кампаній політичних сил і, часом, впливає на майбутнє цілих держав. Останнє зараз добре видно не тільки по українському політикуму, але і в глобальному масштабі – згадаймо лишень вибори президентів Франції та США, феномен голосування щодо Brexit, коли маніпуляція емоціями в соцмережах і ЗМІ багато в чому вплинула на результати. Зі свого боку система PBL не притупляє емоції учнів, які залишаються живими людьми в комфортному середовищі, допомагає зазирнути за зміст сказаних слів, побачити факти, а за ними – і явища. Докопатися і усвідомити саму суть явищ – у цьому мета нової системи освіти.

Перші спроби

Фінляндія не піонер в галузі освіти. Окремі фрагменти фінської системи та застосовуваних у країні методик використовували і використовують інші держави. Але поки що лише Фінляндія наважилася зібрати ці методи в єдину систему освіти й упровадити її в масштабах країни. І – найважливіше – досягти успіху в цьому почині.

Фінляндія не піонер у галузі освіти

Наприклад, раніше і в Австралії пробували використовувати у школах відкриті простори. Але австралійські вчителі самі виявилися не готові до того, щоби прибрати зі шкіл стіни й парти, виключити із занять шкільну дошку і дисципліни. Розгублені викладачі всіма доступними способами намагалися у відкритих навчальних просторах створити щось на штиб класів і парт: розсаджували учнів рядами і відгороджували прямокутні зони – «класи» – навчальними посібниками, ширмами, меблями, аби відтворити картину традиційної школи, в якій вони звикли працювати. Інноваційний експеримент провалився.

Абсолютна свобода

Приклад Фінляндії чудовий ще й тому, що він ідеально доводить: нав’язана згори єдина жорстка програма замість блага стає прокрустовим ложем – вона робить систему негнучкою, призводить її до застою і загибелі. Так, експерименти в інших країнах провалюються раз у раз, зокрема ще й тому, що школам нав’язують систему освіти, не спитавши, що з цього приводу думають вчителі та, найголовніше, учні. «Питати учня, чому і як його навчати? Безглуздя!» – скажете ви. «Навпаки – прогрес і розвиток!» – скажуть фіни.

Нав’язана жорстка програма робить систему негнучкою

У Фінляндії, як уже було сказано, близько 4 800 початкових, середніх і старших шкіл. І немає схожих. Немає двох шкіл, де були б ідентичне планування, ідентичні заняття – так само, як немає «середніх», ідентичних вчителів та учнів!

Кожній зі шкіл Фінляндії було запропоновано загальну гнучку систему реорганізації та перебудови – отого «ламання стін». І вже на місцях кожна школа адаптувала систему під свої реалії. Кожному вчителю було запропоновано гнучкий план переходу від викладання окремої дисципліни до обговорення більш загальних питань і розвитку креативності, критичного мислення, широкого погляду на речі. І кожен педагог сам вирішував, що і як він викладатиме учням – і чи буде він проводити тести. І навіть кожному учневі було запропоновано обрати «феномен», який він вивчатиме зі своєю групою, обрати стілець або крісло і поставити його туди, де йому буде зручно. Тож не дивно, що метод «відкритих шкіл» прижився у Фінляндії.

Тут він став «загальною рекомендацією», до якої творчо підійшли колективи навчальних закладів, щоби втілити її в життя.

Зараз, коли досвід Фінляндії намагаються переймати інші країни, разом з Україною, важливо, щоб під час освоєння методики, системи «відкритості», вони зуміли перейняти також її гнучкість. І тоді ми незабаром побачимо новий світ, у якому людина не споживає інформацію, не повертається, наче флюгер в бік нових глобальних течій, а візьме життя в свої руки й підходитиме до будь-якого питання творчо і критично, щоби будувати світ майбутнього. Такий само вільний і творчий – майже ідеальний, – як фінські школи.