Коли ми говоримо про Туреччину, перед очима постають величні мечеті Стамбула, безкраї пляжі Анталії та ароматний запах кави, що розноситься вузькими вуличками. Але за цією мальовничою картинкою ховається історія країни, сповнена драматизму, боротьби та доленосних рішень. Одне з таких рішень – проголошення Туреччини республікою. У якому році це сталося? Чому саме тоді? І що передувало цій історичній події? У цій статті ми зануримося в глибину теми, розкриємо всі деталі та додамо кілька цікавих фактів, щоб ви відчули дух того часу.
Коротка відповідь: коли Туреччина стала республікою?
Туреччина офіційно проголосила себе республікою 29 жовтня 1923 року. Цей день став поворотним моментом у історії країни, коли вона відмовилася від багатовікової монархічної традиції Османської імперії та обрала новий шлях – світський і республіканський. Але за цією датою стоїть набагато більше, ніж просто запис у підручниках. Давайте розберемося, як усе відбувалося.
Передумови: занепад Османської імперії
Щоб зрозуміти, чому Туреччина стала республікою саме в 1923 році, потрібно повернутися трохи назад – у часи, коли Османська імперія, колись могутня та велична, почала тріщати по швах. До початку XX століття вона вже не була тією грізною силою, що контролювала величезні території від Балкан до Аравії. Війни, економічна слабкість і внутрішні конфлікти поступово підточували її основи.
Особливо важким ударом стала Перша світова війна (1914–1918). Османська імперія приєдналася до Центральних держав, але зазнала поразки. У 1918 році підписання Мудросського перемир’я фактично означало капітуляцію. Союзники-переможці – Британія, Франція та інші – почали ділити османські землі, а Константинополь (нинішній Стамбул) опинився під їхньою окупацією. Народ був розчарований, султан Мехмед VI втратив авторитет, а країна опинилася на межі розпаду.
Роль Мустафи Кемаля Ататюрка
У цей критичний момент на сцену виходить Мустафа Кемаль – людина, яку згодом назвуть Ататюрком, тобто “Батьком турків”. Він був не просто військовим лідером, а справжнім візіонером, який мріяв про модернізацію Туреччини. У 1919 році Мустафа Кемаль розпочав національно-визвольний рух, відомий як Турецька війна за незалежність. Він згуртував народ, організував опір окупантам і відстояв право Туреччини на суверенітет.
Після перемоги в цій війні (1922 рік) та підписання Лозаннського договору в 1923 році Туреччина отримала міжнародне визнання своїх нових кордонів. Але Мустафа Кемаль розумів: для справжнього відродження країни потрібні радикальні зміни. Султанат уже не відповідав духу часу – його треба було скасувати.
Як саме Туреччина стала республікою?
Отже, ми підійшли до ключового моменту. У 1922 році Великі національні збори Туреччини, очолювані Мустафою Кемалем, ухвалили рішення про скасування султанату. Це сталося 1 листопада 1922 року – султан Мехмед VI втратив владу, а Османська династія, що правила з XIII століття, відійшла в історію. Але країна ще не була республікою – формально вона залишалася без чіткого державного устрою.
Наступний крок був вирішальним. 29 жовтня 1923 року Великі національні збори проголосили Туреччину республікою. Цей день став національним святом, яке й досі відзначають як День Республіки. Мустафа Кемаль був обраний першим президентом, а столицею стала Анкара – місто, яке символізувало новий початок, на відміну від імперського Константинополя.
Хронологія подій у таблиці
Щоб усе стало ще зрозумілішим, ось ключові дати, що передували проголошенню республіки:
Дата | Подія |
---|---|
1918 | Мудросське перемир’я: поразка Османської імперії в Першій світовій війні. |
19 травня 1919 | Мустафа Кемаль висаджується в Самсуні, початок війни за незалежність. |
1 листопада 1922 | Скасування султанату Великими національними зборами. |
24 липня 1923 | Лозаннський договір: визнання нових кордонів Туреччини. |
29 жовтня 1923 | Офіційне проголошення Турецької Республіки. |
Чому саме 1923 рік?
Чому Туреччина стала республікою саме в 1923 році, а не раніше чи пізніше? Відповідь криється в поєднанні історичних обставин і рішучості її лідерів. По-перше, війна за незалежність завершилася лише в 1922 році, а Лозаннський договір у липні 1923 року остаточно закріпив статус Туреччини як суверенної держави. Лише після цього можна було переходити до внутрішніх реформ.
По-друге, Мустафа Кемаль розумів, що поспішити з проголошенням республіки до завершення війни чи переговорів було б ризиковано – це могло викликати внутрішній опір чи міжнародний тиск. Він діяв поступово, але впевнено: спочатку скасував султанат, потім підготував суспільство до ідеї республіки. І ось, коли всі передумови склалися, 29 жовтня сталося те, що назавжди змінило Туреччину.
Що змінилося після проголошення республіки?
Проголошення республіки – це не просто зміна назви чи форми правління. Це був початок грандіозних реформ, які перетворили Туреччину на сучасну державу. Мустафа Кемаль Ататюрк запровадив так звані “кемалістські принципи”, які включали:
- Світськість: Релігія була відокремлена від держави. Халіфат (релігійна інституція, що залишилася після султанату) скасували в 1924 році.
- Націоналізм: Акцент робився на турецькій ідентичності, а не на багатонаціональній османській спадщині.
- Модернізація: Запровадження латинського алфавіту (1928), реформи в освіті, права жінок – усе це стало частиною нового курсу.
Ці зміни не всім припали до душі. Консервативні верстви суспільства чинили опір, але Ататюрк був непохитний. Він бачив Туреччину частиною цивілізованого світу, а не відсталим осколком імперії.
Цікаві факти по темі:
🎉 Перше святкування Дня Республіки: 29 жовтня 1923 року в Анкарі влаштували салют із 101 гармати, щоб відзначити народження республіки.
🏛 Останній султан: Мехмед VI після втрати влади втік із країни на британському кораблі й помер у вигнанні в Італії в 1926 році.
✍️ Нова столиця: Анкару обрали столицею не випадково – вона була географічно центром країни та символом розриву з османським минулим Стамбула.
Як Туреччина святкує День Республіки сьогодні?
День Республіки – одне з головних свят у Туреччині. Щороку 29 жовтня по всій країні проходять паради, концерти, феєрверки. Школи, офіси й банки зачиняються, а на вулицях майорять червоно-білі прапори. Для турків це не просто вихідний, а день гордості за свою історію та спадщину Ататюрка.
У Стамбулі, наприклад, влаштовують грандіозні шоу на площі Таксим, а в Анкарі люди відвідують мавзолей Ататюрка – Аниткабір. Це свято об’єднує націю, нагадуючи про той доленосний 1923 рік, коли Туреччина обрала свій шлях.
Значення 1923 року для сучасної Туреччини
Проголошення республіки в 1923 році стало фундаментом сучасної Туреччини. Це був не просто політичний акт, а символічний розрив із минулим і крок до майбутнього. Завдяки реформам Ататюрка країна стала світською, освіченою та відкритою до світу. І хоча сьогодні Туреччина переживає нові виклики й дискусії про свою ідентичність, дух 29 жовтня 1923 року живе в її серці.
Отже, коли вас запитають: “В якому році Туреччина проголосила себе республікою?” – сміливо відповідайте: 29 жовтня 1923 року. І тепер ви знаєте, що за цією датою стоїть ціла епоха боротьби, мрій і перемог.