Законопроєкт про мисливство обіцяє інвестиції та реабілітацію ветеранів, але має критиків

Законопроєкт №15431 "Про мисливське господарство, полювання та стале використання мисливських тварин" має замінити застарілу законодавчу базу галузі. За задумом, він передбачає цифровізацію через Єдиний мисливський реєстр, запровадження "планів сталого використання" замість централізованих лімітів та гармонізацію з нормами ЄС.

На пресконференції в агентстві "Інтерфакс-Україна" у вівторок представники галузі, науковці, ветерани та мисливствознавці розповіли про мету реформування. Голова правління громадської спілки "Українська рада з ловецтва та збереження тваринного світу" Андріан Прокопенко заявив, що навколо законопроєкту поширюється дезінформація, зокрема про заборону полювання в Європі. "Ще один з міфів, що полювання в Європі заборонено. Цього року ми були на величезному форумі мисливців з усього світу: понад 700 мисливців йшли центром Відня під звуки мисливських сурм у соборах Святого Штефана молитися, тому що мисливство це і релігія, і культура, і багатовічні традиції", – сказав він. Прокопенко також спростував інформацію про створення нового агентства за кошти платників податків. "Якщо наші мисливські колективи будуть мати можливість реально працювати в себе, бути господарями, відчувати себе, то ми будемо мати прекрасні результати. Ми маємо куди розвиватися, і інвестиції знайдуться. І от ветеранський бізнес, я думаю, що буде працювати, і ми працюємо над тим, щоб створити ветеранський бізнес, для того, щоб ветерани мали і ретрит, і мали можливість спілкуватися, дбати в дбанні з людьми", – зазначив він.

Військові ветерани Михайло Крупеня, який також є юристом та мисливствознавцем, та Андрій Смик, який є помічником голови обладміністрації з розвитку ветеранського бізнесу, презентували програми реабілітації ветеранів через мисливство за досвідом США. Смик розповів про перспективи створення робочих місць і ветеранського бізнесу на віддалених територіях. "Для ветерана в моєму оленячому ранчо буде вхід сто відсотків безкоштовний, роз'яснення безкоштовне, будуть залучені психологи в принципі трьох днів робочого графіку тижня, де вони можуть жити на моєму ранчо, як він розвивається, як він розмножується. Але, вибачте, оленячий ранчо – це також треба вкладати кошти, і я готовий свої кошти інвестувати в цю позицію. Чекаємо зараз нормальних дій закону України про ветеранське підприємство, і це буде відвідування туризму, це буде сплата податків, це працевлаштовані люди", – сказав він.

Крупеня наголосив, що після війни кожен четвертий українець матиме бойовий досвід, тому вже сьогодні потрібно формувати програми реабілітації, зокрема в мисливських господарствах. Він навів результати чотириденної програми реабілітації 40 ветеранів у США: "Зниження ПТСР, депресії, стресу. Ефект тримався більше трьох місяців". "Ветеранське господарство створює середовище, де кожен зможе знайти рівновагу. Зокрема, це психологічна підтримка, терапія через природу, групові сесії, робота з психологами, фізична активність, реабілітація ветеранів. Щоденна рухова активність на свіжому повітрі, спортивні програми, побратимство, командна робота, спільна мета – підтримка побратимів. Також немаловаливо є повернення ветерана в сім'ю, тому що на цим також потрібно працювати і залучати до цих програм сім'ї – дітей, дружин. Спільний сімейний відпочинок на природі – це і є адаптація до цивільного життя", – наголосив він.

Мисливствознавець, докторантка Празького природничого університету Анастасія Матвієнко, яка досліджує тварин в оленячому парку "На рогах", зазначила, що зараз будь-яка мисливська діяльність в Україні заборонена, а вивезти тварину на продаж складно, хоча є покупці на оленів для розведення, зоопарків та ранчо. За її словами, Євросоюз зацікавлений у купівлі українських оленів. "Виростити одну тварину на ранчо коштує 300 євро на рік. У нас зараз, вчора ми порахували, з приплодом 153 тварини, тобто рахуйте, наступного року їх буде 200, потім 250, 300, 400, і на даний час в нас немає ніякої можливості ці кошти повертати", – розповіла вона.

Згідно з пояснювальною запискою, реформа також передбачає залучення інвестицій, розвиток мисливського туризму, впорядкування оренди угідь та створення спеціалізованого центрального органу виконавчої влади для нагляду за галуззю. Автори документа наголошують, що це дозволить знизити бюрократію, гармонізувати законодавство зі стандартами ЄС та врахувати наслідки війни й кліматичних змін.

Водночас низка провідних зоозахисних та природоохоронних організацій, зокрема UAnimals, Київський еколого-культурний центр (КЕКЦ), "Зелена сила" та Асоціація зоозахисних організацій України, виступили проти законопроєкту та закликали нардепів відхилити його в першому читанні. Активісти наголошують, що стаття 1 документа визначає полювання як "вид активного відпочинку", а шкури, роги й ікла тварин – як "мисливські трофеї", що, на їхню думку, легалізує вбивство тварин задля розваги та естетичних цілей. Серед головних претензій організацій до нормативного тексту також нівелювання "сезону тиші", розширення дозволених знарядь і методів добування тварин, зокрема використання приладів нічного бачення, тепловізорів, дронів, акустичних приладів, а також дозвіл на нічне полювання. Крім того, в заявах організацій критикується зниження вимог до мінімальної площі мисливських угідь та низькі ставки оренди лісових угідь, що нібито може призвести до приватизації лісових масивів вузьким колом осіб.

Законопроєкт включено до порядку денного парламенту 1 вересня. Подальший розгляд визначить, чи зможе реформа отримати підтримку попри спротив екологічних організацій.