Банкірка назвала найнебезпечніші схеми шахраїв до кінця року

За словами Анни Довгальської, заступниці голови правління ГЛОБУС БАНКУ, після тривалих тривог і перебоїв зі зв'язком люди швидше реагують на повідомлення зі словами «терміново» чи «рахунок заблоковано». Шахраї навмисно створюють відчуття небезпеки або браку часу, щоб заволодіти грошима чи персональними даними.

Сучасні схеми поєднують психологічний тиск, викрадення цифрової ідентичності, шкідливе програмне забезпечення та можливості штучного інтелекту. Серед поширених — викрадення Telegram-акаунтів: людину просять «проголосувати за дитину» або «пройти перевірку безпеки», після чого атакують її контакти. Також зловмисники використовують схему «Fake Boss» із терміновими проханнями переказати кошти нібито від керівника, фейкових кредиторів, що обіцяють «гроші за 5 хвилин» і збирають паспортні дані, та шахрайські вакансії з оплатою за «корпоративне ПЗ» на етапі онбордингу.

Окрему загрозу становлять NFC-Relay-атаки через підроблені банківські застосунки: жертві пропонують встановити сторонній APK-файл під виглядом банківської чи державної програми, а потім прикласти картку до смартфона. Банківські трояни маскують під застосунки для державних виплат чи пошуку роботи або надсилають із повідомленнями на кшталт «Привіт, це ти на фото?». До переліку входять і дипфейки для обходу біометричної перевірки та відкриття рахунків, а також фішинг на маркетплейсах через фальшиві посилання на оплату чи доставку.

На думку Довгальської, найближчими місяцями кіберзлочинці зосередяться на фейкових виплатах і компенсаціях, повідомленнях від імені енергетичних компаній і державних сервісів, шахрайстві під час сезонних онлайн-покупок, псевдоблагодійних зборах та інвестиційних пропозиціях із «гарантованим доходом». Додатковим фактором ризику стане зростання онлайн-покупок у період розпродажів, коли активніше з'являються фейкові магазини, копії відомих торговельних майданчиків і неправдиві оголошення про знижки.

Банкірка радить завершувати розмову, якщо телефонують нібито з банку, і самостійно перетелефонувати за офіційним номером, перевіряти обіцяні виплати на державних ресурсах, не вводити PIN-код, CVV-код, пароль до банкінгу чи одноразові коди за посиланнями з месенджерів, не встановлювати програми на прохання незнайомців і користуватися двофакторною автентифікацією.

«Головне правило на найближчі місяці дуже просте: жодна тривожна новина не повинна змушувати людину миттєво переказувати гроші або передавати банківські дані. У більшості випадків кілька хвилин на перевірку - це саме той бар'єр, через який шахрайська схема розсипається», — підсумувала вона.