Мінцифрі — 7 років: від е-паспортів до Agentic state та 5G

Український урядовий портал із питань цифровізації оприлюднив звіт про ключові досягнення за сім років існування відомства. Шлях розпочинався з оцифрування базових документів, а нині охоплює оборонні технології, освітні екосистеми та експерименти зі штучним інтелектом.

Перший великий прорив стався у 2020–2021 роках, коли в застосунку Дія з’явилися електронні паспорти. Україна першою у світі надала їм юридичну силу, прирівнявши до паперових аналогів. Тоді ж було повністю автоматизовано процес реєстрації фізичних осіб-підприємців — рекордний час оформлення становив дві секунди. Паралельно в органах влади запровадили посади CDTO: нині 43 такі фахівці працюють у центральних відомствах, 17 — у регіонах, а на рівні громад цифровізацією опікуються майже 1400 людей.

У січні 2020-го стартувала освітня платформа Дія.Освіта, а за рік Україна адаптувала європейські стандарти цифрових компетентностей DigComp. Це мало зробити цифрові навички зрозумілим орієнтиром для лікарів, вчителів, держслужбовців і підприємців.

Повномасштабна війна, що почалася 24 лютого 2022 року, стала стрес-тестом для цифрової інфраструктури. Сервіси не зупинилися, а навпаки — за кілька тижнів з’явилися чатбот єВорог, цифровий єДокумент, реєстр пошкодженого майна та платформа донатів UNITED24. Українські напрацювання почали переймати за кордоном: Молдова визнала документи з Дії, а Польща запустила аналогічний сервіс Diia.pl. У травні того ж року відбувся перший Diia Summit у Давосі, а застосунок отримав нагороду «Каннський лев».

Окремим напрямом став правовий простір Дія.City, який запрацював за кілька тижнів до вторгнення. Попри війну, він дозволив технологічному бізнесу продовжити роботу: сьогодні резидентами проєкту є понад 4500 компаній. У 2023 році акценти змістилися на оборонні технології — запустили кластер Brave1 для пошуку та фінансування інженерних рішень для фронту. Тоді ж з’явилася платформа Дія.Engine для швидкого створення держреєстрів, на якій нині працюють 63 системи. Наприкінці 2025 року Єврокомісія внесла її до бази Public Sector Tech Watch.

У 2024 році Україна запустила перший у світі сервіс онлайн-одруження через відеозв’язок. Користувачі надіслали понад 4 млн пропозицій, а близько 73 тисяч шлюбів уклали дистанційно. TIME включив цю інновацію до списку 200 найкращих винаходів року. Тоді ж країна посіла п’яте місце у світі за розвитком цифрових держпослуг.

Наступний етап — вихід за межі класичних сервісів. Мінцифра розвиває освітню екосистему Мрія, тестує великі мовні моделі для автоматизації рутинних процесів і готується до впровадження концепції Agentic state, де частину типових задач виконуватимуть автоматизовані цифрові агенти. Окремий напрям — телекомунікації: пілотні запуски 5G відбулися у Львові, Бородянці, Харкові та Києві, технологією скористалися 3,5 млн людей. До xPON-інтернету, що працює під час відключень світла, підключені 54% домогосподарств, а 92% базових станцій здатні автономно працювати до восьми годин.

Головним результатом семи років стало не створення окремих застосунків, а формування системи, здатної функціонувати в умовах пандемії, війни та руйнувань. Цифровізація в Україні пройшла шлях від зручного інструменту для громадян до базової інфраструктури держави.