Скринінг іноземних інвестицій: що зміниться для України до 2028 року

Потреби України у відбудові зростають щодня: на початок року вони оцінювались у $588 млрд, а після нових російських ударів по інфраструктурі перевищили $600 млрд. Оскільки компенсації від агресора найближчим часом малоймовірні, ключовим джерелом фінансування відновлення має стати іноземний капітал. Водночас виникає питання: як залучити інвестиції, не створюючи загроз національній безпеці?

Скринінг іноземних інвестицій — це механізм перевірки угод на предмет ризиків для безпеки. Наприклад, інвестор може придбати стратегічне підприємство, щоб заволодіти критичними технологіями або довести його до банкрутства, послабивши позиції України на світових ринках. Тому важливо зрозуміти мотивацію інвестора ще на етапі укладання угоди, але процедура не має ставати надмірним тягарем для звичайних інвесторів.

У липні Україна відкрила переговорний кластер «Зовнішні відносини» в рамках вступу до ЄС, що передбачає гармонізацію законодавства з Регламентом ЄС 2019/452 про скринінг прямих іноземних інвестицій. Поки що Україна не надто просунулась у цьому напрямі: минулого року в парламенті зареєстрували два законопроєкти, а зараз група депутатів з експертами підготувала доопрацьований документ, який очікує на реєстрацію. З урахуванням розгляду в комітетах, двох читань і розробки підзаконних актів, скринінг запрацює не раніше початку 2028 року.

Тоді ж набудуть чинності зміни до європейського регламенту. Зараз країни ЄС самостійно визначають потребу в перевірках, але нові правила вимагатимуть глибшої гармонізації та координації. Зокрема, обов’язковій перевірці підлягатимуть інвестиції в оборонний сектор, виробництво товарів подвійного призначення, критичні технології (штучний інтелект, квантові технології, напівпровідники), видобувну галузь, аерокосмічну, енергетичну, транспортну сфери, цифрову інфраструктуру, фінансову систему та виборчу інфраструктуру.

Оновлені правила розширюють сферу застосування: перевірятимуть не лише прямі іноземні інвестиції, а й інвестиції всередині ЄС через компанії, що належать інвесторам з-за меж союзу. Оцінюватимуть не тільки галузь, а й кінцевих власників, афілійовані компанії, контроль з боку третіх країн, санкційні обмеження, прозорість структури власності та ризики використання інвестицій для підтримки військового потенціалу третіх країн.

Українська рамка скринінгу має орієнтуватися одразу на оновлене законодавство ЄС, навіть попри відсутність чіткого механізму координації з країнами-кандидатами. Це дозволить не лише виконати формальну вимогу євроінтеграції, а й створити систему, сумісну з майбутніми правилами ЄС. З огляду на старт нового політичного сезону важливо не відкласти рішення, що сприяють економічній безпеці та є частиною європейської інтеграції.