Мінцифрі — 7 років: як Україна перетворила державу на цифровий сервіс

Міністерство цифрової трансформації підбило підсумки семирічної роботи, протягом якої Україна перетворилася з країни з паперовою бюрократією на одну зі світових лідерок у сфері цифрових державних послуг. Відомство нагадало про ключові етапи цього шляху — від запуску електронних документів до впровадження технологій 5G та великих мовних моделей.

Перший великий прорив стався у 2020–2021 роках, коли в застосунку Дія з’явилися е-паспорти. Україна першою у світі на законодавчому рівні прирівняла їх до паперових документів. Тоді ж повністю автоматизували реєстрацію ФОП — рекордний час відкриття бізнесу таким способом становив дві секунди. Паралельно Мінцифра запровадила посади CDTO — заступників керівників із цифрової трансформації. Нині таких фахівців налічується 43 у центральних органах влади та 17 у регіональних, а на рівні громад цифровізацію розвивають майже 1400 осіб.

Окремим напрямом стала цифрова освіта. У січні 2020 року запрацювала платформа Дія.Освіта, а у 2021-му Україна адаптувала європейські стандарти цифрових компетентностей DigComp. Це дозволило зробити цифрові навички зрозумілим стандартом для лікарів, учителів, держслужбовців та підприємців.

Повномасштабне вторгнення 2022 року стало найбільшим випробуванням, але цифрові сервіси не зупинилися. За кілька тижнів після 24 лютого запустили чатбот єВорог, цифровий єДокумент, реєстр пошкодженого майна та платформу UNITED24 для донатів. Українські рішення почали використовувати за кордоном: Молдова визнала документи з Дії, а Польща створила аналогічний сервіс Diia.pl. У травні 2022-го в Давосі відбувся перший Diia Summit під назвою Brave Ukraine, а того ж літа Дія отримала нагороду «Каннський лев».

Ще до війни, за кілька тижнів до 24 лютого, стартував проєкт Дія.City — спеціальний правовий і податковий простір для технологічних компаній. Попри війну, він став важливою інфраструктурою для IT-індустрії: сьогодні його резидентами є понад 4500 компаній, які продовжують працювати, сплачувати податки та підтримувати економіку.

У 2023 році Україна зробила ставку на defense tech, запустивши кластер Brave1 для пошуку, розвитку та фінансування оборонних технологічних рішень. Тоді ж з’явилася платформа Дія.Engine — low-code рішення для швидкого створення державних реєстрів, на якій нині працюють 63 системи. Наприкінці 2025 року Єврокомісія включила Дія.Engine до бази Public Sector Tech Watch.

2024 рік відзначився запуском першого у світі онлайн-шлюбу. Через відеозв’язок користувачі надіслали понад 4 млн пропозицій та уклали близько 73 тисяч шлюбів. TIME включив цю інновацію до списку 200 найкращих винаходів року. Тоді ж у Дії з’явилися е-Підприємець, сервіс бронювання військовозобов’язаних, єКнига та Дія.Картка. Україна піднялася на п’яте місце у світі за рівнем розвитку цифрових державних послуг.

Наступний етап — вихід за межі класичних сервісів. Ключовими проєктами стали освітня екосистема Мрія, тестування великих мовних моделей для автоматизації рутинних процесів та концепція Agentic state, де частину типових процесів виконуватимуть автоматизовані цифрові агенти. Окремий напрям — телекомунікації: під час воєнного стану стартували пілотні запуски 5G у Львові, Бородянці, Харкові та Києві, технологією скористалися 3,5 млн українців. До xPON-інтернету, який працює навіть під час відключень, підключені 54% домогосподарств, а 92% базових станцій можуть працювати до 8 годин без електрики.

За сім років концепція цифровізації змінилася: від «держави у смартфоні» до системи, що охоплює оборону, освіту, бізнес та управління. Головний результат — створення інфраструктури, яка вистояла під час пандемії, повномасштабної війни та масштабних руйнувань.